__________________________________________________________________
Справа№1512/2-237/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 березня 2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого –судді Гниличенко М.В.
при секретарі – Марковій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивачі, уточнивши позовні вимоги, звернулись до суду з позовом, яким просять визнати за ними в рівних частках за кожною, тобто по 1/3 частині, право власності на земельну ділянку площею 0,108 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві "Надежда", ділянка № 3635,3636, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 07 жовтня 2009 року.
У судовому засіданні позивачі підтримали позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві та просили суд їх задовольнити, посилаючись на те, що 07.10.2009 року померла ОСОБА_5, яка є донькою ОСОБА_1 та матір»ю ОСОБА_2. Після її смерті відкрилась спадщина на 1/5 частину квартири АДРЕСА_1 та Петрова у м.Одесі у м.Одесі та на земельну ділянку № 3635,3636, розташовану на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві "Надежда". Позивачі, як спадкоємці першої черги своєчасно звернулись до Третьої Одеської державної нотаріальної контори за місцем проживання спадкодавця з заявами про прийняття спадщини та отримали свідоцтва про право на спадщину за законом на частину вищевказаної квартири, однак нотаріус відмовила у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, оскільки позивачами не було надано витяг з державного реєстру земель. Після звернення позивачів до Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру»Одеська регіональна філія їм було повідомлено, що на земельні ділянки на які виготовлялись державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року кадастрові номери не присвоювалися та інформація до автоматизованої системи не вносилася. Позивачі вказують, що вони фактично прийняли спадщину та частково оформили її, однак у зв"язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки та відмовою нотаріуса оформити спадкоємні права на земельну ділянку, змушені були звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач ОСОБА_3, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 у судовому засіданні позовні вимоги визнав у повному обсязі та не заперечував проти їх задоволення, посилаючись на те, що неповнолітня Григор»єва ОСОБА_6 є донькою Григор»євої ОСОБА_7, яка померла 17.03.2010 року та була донькою ОСОБА_5, померлої 07 жовтня 2009 року, є теж спадкоємицею за законом на спадщину, яка відкрилась після смерті ОСОБА_5, у вигляді 1\3 частини від усього майна, у зв»язку з тим, що позивачі не претендують на частку майна неповнолітньої Григор»євої А.О., він не заперечує проти задоволення позовних вимог.
Суд вислухавши позивачів, представника відповідача, дослідивши матеріали цивільної справи та матеріали спадкової справи, приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню з наступних підстав.
У судовому засідання встановлено, що ОСОБА_5 належала 1/5 частина приватизованої квартири АДРЕСА_1 та Петрова у м.Одесі та на підставі Державного акту на право приватної власності на землю III ОД за № 025753 від 24 липня 2000 року, земельна ділянка, загальною площею 0,108 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташована на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві "Надежда", ділянка № 3635,3636 (а.с.9).
07 жовтня 2009 року ОСОБА_5 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 08.10.2009 року, актовий запис № 1477, виданим Київським відділом реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції.
Відповідно до ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно ст.1266 ЦК України онуки, правнуки спадкують ту частку спадщини, яка б належала б за законом їх матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини.
Судом встановлено, що спадкодавцю ОСОБА_5 позивачі ОСОБА_1 є матір»ю, ОСОБА_2 є донькою, відповідачка неповнолітня Григор»єва ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 є онукою, її мати ОСОБА_8»єва ОСОБА_7, яка була донькою ОСОБА_5 померла 17.03.2010 року. Тобто, фактично позивачам та відповідачки належить по 1/3 частині від усієї спадщини.
Відповідно ст.1221 ЦК України –місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Відповідно довідки ЖКС «Чорноморський»№ 791 ОСОБА_5 проживала та була зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 та Петрова 29,кв.93 з 17.05.1978 року по день смерті 07.10.2009 року./а.с.17/
У встановлений законом шестимісячний строк, позивачі звернулись до Третьої Одеської державної нотаріальної контори за місцем проживання спадкодавця з заявою про прийняття спадщини та частково оформили спадщину у вигляді отримання свідоцтва про право на спадщину за законом від 25.05.2010 року на частину квартири АДРЕСА_2 та Петрова у м.Одесі, однак отримати свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку вони не змогли, оскільки їм було повідомлено, що на земельні ділянки на які виготовлялися Державні акти на право приватної власності на землю в період до 01.09.2003 року кадастрові номери не присвоювалися та інформація до автоматизованої системи не вносилась.
Вказаний факт було підтверджено відповіддю Третьої Одеської державної нотаріальної контори на ім"я позивачів від 22.10.2010 року в якої зазначено, що у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку їм відмовлено, у зв’язку з тим, що ними не надано витяг з державного реєстру земель, в якому було б зазначено кадастровий номер на спадкоємну земельну ділянку./а.с.19/
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 15.02.2010 року № 168 затверджено порядок присвоєння кадастрових номерів земельним ділянкам. Пунктом 5.2. зазначеного порядку встановлено, що для формування та присвоєння кадастрового номера земельній ділянці, яка на момент набрання чинності цим наказом надана у власність/користування/ та не має кадастрового номера, власник/користувач/ такої земельної ділянки або уповноважена ним особа подає до територіального органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки заяву про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки.
Судом встановлено, що позивачі, як спадкоємці власника вищевказаної земельної ділянки, у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини, однак її було відмовлено, у зв"язку з відсутністю кадастрового номеру земельної ділянки, звернутись до територіального органу Держкомзему за місцем знаходження земельної ділянки з заявою про присвоєння кадастрового номера земельної ділянки вони теж не можуть, оскільки наступного часу вони не є власниками або користувачами вищевказаної земельної ділянки, а право власності на нерухоме майно відповідно ч.2 ст.1299 ЦК України, виникає у спадкоємця з моменту державної реєстрації цього майна, тому позивачі змушені були звернутись до суду з позовом про визнання за ними права на спадкування на земельну ділянку.
Відповідно ст.1216 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов"язків /спадщини/ від фізичної особи, яка померла/спадкодавця/, до інших спадкоємців. До складу спадщини входять усі права та обов"язки, що належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини.
Відповідно ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно ст. 81 Земельного Кодексу України громадяни України набувають право власності на землю на підставі цивільно-правових угод чи прийняття спадщини.
Оскільки право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, загальною площею 0,108 га, з цільовим призначенням - для ведення садівництва, розташовану на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві "Надежда", ділянка № 3635,3636, підтверджується Державним актом на право приватної власності на землю, виданим на її ім’я та ніким не оспорюється, а доводи позивачів проте, що вони є спадкоємцями після смерті ОСОБА_5, померлої 07.10.2009 року, у встановлений законом строк звернулись до нотаріальної контори, однак їм було відмовлено у видачі свідоцтва про спадщину на земельну ділянку з приводу відсутності кадастрового номеру та вони були змушені звернутись з вказаним позовом до суду за захистом своїх спадкоємних прав, суд приймає до уваги та вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог. Крім того, задоволенням даного позову не будуть порушені спадкоємні права неповнолітньої дитини Григор»євої ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, оскільки позивачі не претендують на її частку майна.
Керуючись ст.ст. 1216,1220, 1221, 1225, 1261, 1268 ЦК України, ст.81 ЗК України, ст. 213-215, 218,223 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, який діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_4 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1, ОСОБА_2 в рівних частках за кожною, тобто по 1/3 частині, право власності на земельну ділянку площею 0,108 га, з цільовим призначенням для ведення садівництва, розташовану на території Любопільської сільської ради Комінтернівського району Одеської області в садівничому товаристві "Надежда", ділянка № 3635,3636, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_5, померлої 07 жовтня 2009 року.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя М.В.Гниличенко