__________________________________________________________________
Справа№1512/2-334/11
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 лютого 2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого –судді Гниличенко М.В.
при секретарі – Марковій О.С., Крамаренко К.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси про визнання дій щодо перерахунку суми щомісячних страхових виплат неправомірними, стягнення заборгованості по страховим виплатам та компенсації, визначення щомісячної страхової виплати, суд –
ВСТАНОВИВ:
У грудні 2008 року позивач звернувся до суду з позовом, вимоги якого у подальшому доповнив та просив суд визнати дії Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси (надалі –відділення Фонду) щодо перерахунку суми щомісячних страхових виплат неправомірними, стягнути заборгованість по страховим виплатам з 01.04.2001 року з урахуванням компенсації та визначити розмір щомісячної страхової виплати у сумі 5067,79 грн.
Свою позовну заяву позивач обґрунтовує тим, що 07 червня 1973 року він отримав виробничу травму, про що було складено відповідний акт. У 2000 році позивачу було встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково. 11 липня 2001 року позивач звернувся до відділення Фонду з заявою про перерахунок виплат, виходячи з його середнього заробітку у сумі 761 руб. 64 коп. СРСР. Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.06.2004 року було зобов’язано відділення Фонду здійснити перерахунок розміру щомісячних страхових виплат з урахуванням втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що передує втраті працездатності та виплати здійснювати з 01 квітня 2001 року. 23.03.2006 року позивач звернувся до відділення Фонду з заявою про встановлення йому розміру страхових виплат згідно повторного висновку МСЕК від 21.09.2004 року. Відповідно до письмового повідомлення відділення Фонду №159 від 31.03.2006 року позивачу був проведений перерахунок та встановлена сума недоплати у розмірі 21446,30 грн. Позивач вважає, що дії відділення Фонду, пов’язані з перерахунком щомісячної виплати у зв’язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності, є незаконними, оскільки при проведенні перерахунку не була застосована Постанова правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України (надалі –Постанова правління Фонду) №83 від 22.12.2005 року та не використана формула п.2 Постанови правління Фонду №66 від 14.09.2004 року для обчислення середньомісячної заробітної плати для призначення страхових виплат.
У судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позовній та доповненій заяві та просив суд їх задовольнити у повному обсязі.
Представник відповідача позовні вимоги не визнала у повному обсязі та пояснила суду, що 23.03.2006 року ОСОБА_1 звернувся до відділення Фонду, при цьому надав висновок МСЕК від 21 вересня 2004 року про встановлення 45% втрати професійної працездатності у зв’язку з одним і тим же захворюванням. Після звернення відділенням Фонду був зроблений перерахунок щомісячного відшкодування шкоди. Згідно п.4.4.1 Постанови правління Фонду №7 від 31.01.2002 року перерахунок розміру щомісячної страхової виплати у зв’язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності здійснюється шляхом поділення щомісячної виплати на відсоток втрати професійної працездатності до змінення та помноження на відсоток втрати після змінення. Середньомісячний заробіток ОСОБА_1 на 21.09.2004 року був вже встановлений судом і складав 2477 грн., а 5% втрати професіональної працездатності становило 123,85 грн., у зв’язку зі зміною процента втрати професійної працездатності і встановлення 45%, щомісячне відшкодування шкоди на 21.09.2004 року складає 1114,65 грн. ОСОБА_1 помилково просить, щоб не зважаючи на те, що середньомісячний заробіток йому був встановлений судом на 21.09.2004 року згідно діючого законодавства, йому був визначений інший середньомісячний заробіток на 21.09.2004 року, якби йому вперше призначалось щомісячне відшкодування шкоди, а не перераховувалось. При цьому ОСОБА_1 наполягає на тому, щоб для розрахунку щомісячного відшкодування шкоди на 21.09.2004 року була використана Постанова правління Фонду №83 від 22.12.2005 року, яка набула чинності з 01.01.2006 року і не може бути застосована до правовідносин, які виникли у вересні 2004 року і регулювались законодавством, діючим на той час. Не може бути застосована для перерахунку щомісячного відшкодування шкоди Постанова правління Фонду №66 від 14.09.2004 року, оскільки вона застосовується для обчислення середньої заробітної плати для первинного призначення страхових виплат, а для перерахунку щомісячного відшкодування шкоди її застосовувати не можна.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши експерта ОСОБА_2 дослідивши матеріали справи та висновок судової економічної експертизи, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи 07 червня 1973 року при виконанні робіт ОСОБА_1 працюючи кровельщиком ПМК-2 Одеського міжколгоспбуду отримав виробничу травму, про що було складено відповідний акт.
ВТЕК було встановлено ОСОБА_1 втрату 40% професійної працездатності та 20% загальної.
Наказом №129 від 09.12.1975 року по ПМК-2 позивачу було призначено суми відшкодування у сумі 304 руб. 66 коп., виходячи з його середньомісячної заробітної плати. Виплати проводились до 1997 року.
У 2000 році ОСОБА_1 повторно пройшов медичний огляд і йому було встановлено 5% втрати професійної працездатності безстроково.
ПМК-2 Одеського облміжколгоспбуду було ліквідовано, правонаступники відсутні.
Відповідно Постанови Кабінету Міністрів України №472 від 23.06.1993 року «Про затвердження правил відшкодування власником підприємства, установи і організації або уповноваженим ним органом шкоди, заподіяної працівникові ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням ним трудових обов’язків»та Постанови Кабінету Міністрів України №71 від 08.02.1994 року «Про доповнення Постанови Кабінету Міністрів №472 від 23.06.1993 року», у разі банкрутства та ліквідації підприємства без наявності правонаступника відшкодування працівникові шкоди, заподіяної йому ушкодженням здоров’я, пов’язаним з виконанням трудових обов’язків, здійснює місцевий фонд соціального страхування.
11 липня 2001 року ОСОБА_1 звернувся до відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси про перерахунок виплат, виходячи з його середнього заробітку у сумі 761 руб. 64 коп. СРСР.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 10.06.2004 року було зобов’язано відділення ФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси здійснити перерахунок розміру щомісячних страхових виплат з урахуванням втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що передує втраті працездатності. Виплати здійснювати з 01 квітня 2001 року. Стягнуто з відділення ФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у розмірі 1000 грн.
Ухвалою Верховного суду України від 10.09.2004 року у задоволенні касаційної скарги ФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси –відмовлено.
У подальшому, рішенням Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2005 року встановлено розмір щомісячного страхового платежу ОСОБА_1, як постраждалому на виробництві у сумі 99,44 грн.; стягнуто з ВФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.09.2004 року у сумі 6236,81 грн.
Рішенням апеляційного суду Одеської області від 12.12.2005 року, рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2005 року було скасовано та постановлено нове рішенням, яким стягнуто з відділення ФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 заборгованість по страховим виплатам за період з 01.04.2001 року по 01.05.2005 року у сумі 5166,32 грн.; встановлено ОСОБА_1 з 01.03.2005 року розмір щомісячної страхової суми –153,32 грн. з подальшим перерахуванням вказаної щомісячної суми на підставі діючого законодавства.
Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 02.11.2007 року в порядку касаційного провадження рішення апеляційного суду Одеської області від 12.12.2005 року та рішення Київського районного суду м. Одеси від 20.05.2005 року були скасовані, а справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.
Відповідно до п.2 Положення «Про обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності»затвердженого Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві №66 від 14.09.2004 року, за бажанням застрахованої особи обчислення середньої заробітної плати для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, може бути здійснено відповідно до цього пункту Положення. Якщо на дату звернення за призначенням страхової виплати на виробництві, з яким пов’язане ушкодженням здоров’я застрахованої особи, діяльність підприємства, установи, організації як юридичної особи припинена, а дані про заробітну плату застрахованої особи перед настанням нещасного випадку на виробництві, з якою пов’язане професійне захворювання, є у наявності, то середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, обчислена в розрахунковому періоді, коригується відповідно до зростання середньомісячної заробітної плати найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням страхової виплати по Україні. У такому разі середньомісячна заробітна плата для призначення страхових виплат може визначатися за формулою:
Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп –середньомісячна заробітна плата застрахованої особи, у гривнях;
Зс –середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням страхової виплати;
Ск –сума коефіцієнтів заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць розрахункового періоду (Кз1 + Кз2 + Кз3 + Кз4 + Кз5 + Кз6);
К –кількість календарних місяців в розрахунковому періоді , за які розраховано коефіцієнти заробітної плати застрахованої особи.
Коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи за кожний місяць в розрахунковому періоді, яки враховується при обчисленні страхових виплат, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де
Кз –коефіцієнт заробітної плати застрахованої особи;
Зв –заробітна плата застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка враховується при обчисленні страхових виплат за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати;
Зс –середньомісячна номінальна заробітна плата найманих працівників, зайнятих в економіці України, за місяць за який розраховується коефіцієнт заробітної плати.
У разі подання застрахованою особою для обчислення страхових виплат даних про заробітну плату за період до 01 січня 1992 року, то при визначенні коефіцієнта заробітної плати середня заробітна плата за рік у відповідному періоді вважається щомісячною середньою заробітною платою працівників, зайнятих у галузях економіки України, відповідного року.
Відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 10.06.2004 року, ОСОБА_1 у відділенні фонду були встановлені щомісячні страхові виплати з 01.04.2001 року з урахуванням середньомісячного заробітку, який був нарахований позивачу у розмірі 761,64 рублів. Оскільки підприємство де позивач отримав травму було ліквідовано без правонаступника, відділенням фонду було зроблено розрахунок щомісячного відшкодування шкоди з застосуванням Постанови правління фонду №66 від 14.09.2004 року та страхові виплати були розраховані по формулі, де для розрахунку була використана середньомісячна заробітна плата одного штатного працівника по народному господарству України за 1973 рік, який складав 114,65 рублів. У порівнянні з середньомісячним заробітком у державі в 1973 році середньомісячна заробітна плата ОСОБА_1 була більшою в 6,63 рази. Згідно Постанови правління фонду №66 від 14.09.2004 року коефіцієнт 6,63 був помножений на середньомісячну заробітну плату найманих працівників, зайнятих в економіці України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням страхової виплати, тобто за 2000 рік, яка складала 230,13 грн. Середньомісячний заробіток ОСОБА_1 для обчислення йому страхових виплат складав з 01.04.2001 року –1525,76 грн., а 5% втрати заробітку складало –76,28 грн. Ці суми були визначені як базові і у подальшому при кожному збільшенні середньомісячного заробітку у галузях народного господарства, корегуванню підлягали вказані суми в тому числі і при зміні відсотку втрати професійної працездатності.
Таким чином, судом встановлено, що середньомісячний заробіток позивача вираховувався наступним чином: 230,13 руб. х (19.91 : 3) = 1525,76 грн., а щомісячне відшкодування відповідно склало 1525,76 х 5% = 76,28 грн., при цьому індивідуальний коефіцієнт позивача склав 6,63.
Таким чином, суд перевіривши перерахунок, який було зроблено відділення фонду відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 10.06.2004 року за період з 01.04.2001 року по 21.09.2004 року, порівнявши його з розрахунком експерта за вказаний період, приходить до висновку про відсутність порушення при проведенні перерахунку. До того ж, слід зазначити, що позивачем ОСОБА_1 не надано свого розрахунку за вказаний період, а лише заявляються вимоги з посиланням на неправильний перерахунок відділення Фонду, без обґрунтування. Розрахунок експерта за період з 01.04.2001 року по 21.09.2004 року співпадає з перерахунком відділенням Фонду, існує невелика різниця лише за рахунок округлення сум.
В експертному висновку експерт провела розрахунок компенсації з 2001 року, однак судом при призначенні експертизи не ставилось питання про розрахунок компенсації з 2001 року, оскільки сума страхових виплат після перерахунку Фонду була виплачена позивачу з урахуванням компенсації, даний факт підтвердив у судовому засіданні сам позивач. Таким чином, вимоги позивача за період з 01.04.2001 року по 21.09.2004 року є безпідставними та не підлягають задоволенню.
21.09.2004 року висновком МСЕК ОСОБА_1 встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково.
23.03.2006 року позивач звернувся з заявою до ВФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси про перерахунок щомісячної суми належних йому страхових виплат у зв’язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності з 5% на 45%.
Відповідно ст. 29 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинило втрату працездатності»№1105-XIV від 23.09.1999 року (в редакції на 22.02.2006 року), перерахунок щомісячних сум відшкодування шкоди проводиться у випадках: зміни ступеня втрати професійної працездатності; у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки по даним центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування проводиться з 1 березня наступного року. При цьому визначена раніше встановлена сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Відповідно ст. 34 вищевказаного Закону, сума щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я.
У зв’язку зі зміною відсотка втрати професійної працездатності позивачу відділенням Фонду був проведений перерахунок із застосуванням Постанови правління Фонду №7 від 31.01.2002 року «Про затвердження порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».
Відповідно п.п.4.4.1 зазначеної Постанови правління Фонду №7, перерахунок розміру щомісячної страхової виплати у зв’язку зі зміною ступеня втрати професійної працездатності здійснюється шляхом поділення щомісячної страхової виплати на відсоток втрати професійної працездатності до змінення та помноження на відсоток втрати після змінення.
Не погоджуючись із застосуванням Постанови правління Фонду №7 позивач ОСОБА_1 неодноразово звертався до відділення Фонду з проханням провести перерахунок із застосуванням Постанови правління Фонду №83 від 22.12.2005 року., однак отримував відмову з посиланням на те, що дана постанова застосовується лише при первинному призначенні страхових виплат, до того ж висновком МСЕК ОСОБА_1 встановлено 45% втрати професійної працездатності безстроково 21.09.2004 року, а Постанова правління Фонду №83 від 10.12.2005 року набрала чинності з 01.01.2006 року.
Відповідно до заяви ОСОБА_1, листом ВФССНВ та ПЗ України у Київському районі м. Одеси №159 від 31.03.2006 року позивача було повідомлено про проведений перерахунок та встановлену сума недоплати у розмірі 21446,30 грн. При цьому при проведенні перерахунку відділення Фонду керувалося п.4.4.1 Постанови правління Фонду №7 від 31.01.2002 року «Про затвердження порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим». У судовому засіданні позивач підтвердив факт отримання вказаних коштів.
У висновку експерта ОСОБА_2 при розрахунку суми заборгованості по страховим виплатах з 21.09.2004 року була застосована Постанова правління Фонду №83 та Постанова правління Фонду №66.
Суд ретельно дослідивши розрахунки сторін, частково погоджується з запереченнями представника відповідача та вважає, що застосуванню підлягає Постанова правління фонду №7, але до 01.01.2006 року. Слід зазначити, що як ОСОБА_1 так і експертом ОСОБА_2 не враховувалось, що Постанова правління фонду №83, яка ними була застосована при розрахунках, набрала чинності лише 01.01.2006 року та не може бути застосована до правовідносин, які діяли у 2004-2005 роках, адже Закон, який встановлює нові обов’язки, не має зворотної дії в часі. Оскільки ОСОБА_1 звернувся до відділення фонду 23.03.2006 року, Постанова правління Фонду №83 підлягає застосуванню лише з дня набрання чинності, а саме з 01.01.2006 року.
Відповідно пп. 3.5.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві №83 від 22.12.2005 року, розмір щомісячної страхової виплати визначається як частка від середньомісячної заробітної плати застрахованої особи перед настанням страхового випадку, яка обчислюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності.
Відповідно пп. 3.6.1 Постанови правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві №83 від 22.12.2005 року, перерахунок розміру щомісячної страхової виплати у разі зміни ступеня втрати професійної працездатності проводиться виходячи з відкоригованої заробітної плати, визначеної станом на 1 березня за останнім її коригуванням і відповідно до пп.3.5.1. цього порядку.
Перерахований розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з дня зміни відсотка втрати професійної працездатності.
Суд критично ставиться до розрахунків експерта за період з 21.09.2004 року, оскільки експерт у висновку розраховує середньомісячну заробітну плату позивача із застосуванням Постанови правління Фонду №66, при цьому індивідуальний коефіцієнт позивача –6,63 множить не на середньомісячний заробіток найманого працівника, зайнятого в економіці України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням страхової виплати, а на середньомісячний заробіток по Україні за 2005 рік, де середньомісячна заробітна плата становила 806,19 грн., середньомісячна заробітна плата позивача при таких обставинах склала 5311,88 грн. (К-6,63 х 806,19 = 5311,88), а щомісячні страхові виплати –2405,26 грн. (5311,88 х 45% = 2405,26). До того ж експерт за кожен рік застосовувала відповідний річний коефіцієнт Фонду.
Так, розрахунок щомісячних страхових виплат на 21.09.2004 року повинен розраховуватись наступним чином: середньомісячний заробіток позивача, який встановлений відповідно до ухвали апеляційного суду Одеської області від 10.06.2004 року та помножений на відповідний річний коефіцієнт перерахунку (встановлюється Постановами ФССНВ на відповідний рік) станом на 21.09.2004 року відкоригований і становить 2477 грн. необхідно помножити на відсоток втрати працездатності –45%, у зв’язку з чим сума щомісячних страхових виплат становила 1114,65 грн. (2477 х 45% = 1114,65). Аналогічно розраховується розмір щомісячних страхових виплат до 01.01.2006 року, тільки із застосуванням відповідного річного коефіцієнту:
З 01.03.2003 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,182 (Постанова ФССНВ України №3 від 04.03.2003 року).
З 01.03.2004 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,152 (Постанова ФССНВ України №5 від 24.02.2004 року).
З 01.03.2005 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,238 (Постанова ФССНВ України №3 від 28.02.2005 року).
З 01.03.2006 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,203 (Постанова ФССНВ України №3 від 06.03.2006 року).
З 01.03.2007 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,183 (Постанова ФССНВ України №9 від 28.02.2007 року).
З 01.03.2008 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,125 (Постанова ФССНВ України №2 від 28.02.2008 року).
З 01.03.2009 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,063 (Постанова ФССНВ України №2 від 26.02.2009 року).
З 01.03.2010 року встановлений коефіцієнт Фонду –1,0 (Постанова ФССНВ України №1 від 02.03.2010 року).
Також суд приймає до уваги заперечення представника відповідача стосовно неврахування експертом граничної суми заробітної плати.
Відповідно п.2 Постанови правління фонду №66 від 14.09.2004 року, обчислення середньомісячної заробітної плати застрахованої особи за вимогами цього пункту Положення не може перевищувати граничну суму заробітної плати (доходу) з якої справляються страхові внески до фонду.
При перевірці висновку експерта дійсно встановлено, що в деяких періодах експертом не було враховано граничну суму заробітної плати. Так, при розрахунку з квітня по жовтень 2006 року гранична сума заробітної плати по Україні становила 4960 грн., а експерт щомісячні страхові платежі розраховувала з середньомісячної заробітної плати у розмірі 7960,40 грн., аналогічна помила була допущена при розрахунках з березня по грудень 2009 року.
Вказану обставину експерт ОСОБА_2 визнала у судовому засіданні, пославшись на неоднозначність законодавства.
Зважаючи на неправильне застосування експертом нормативних актів, суд не приймає до уваги розрахунки експерта з 21.09.2004 року та відповідно розрахунок компенсації. Розрахунок ОСОБА_1 суд також не приймає до уваги, оскільки він також не вірно розрахований з наведених вище підстав.
З 01.01.2006 року розрахунок відділення фонду, суд не бере до уваги, оскільки вважає, що саме з цього періоду для перерахунку щомісячних страхових виплат позивача підлягає застосування Постанова правління Фонду №83.
Відповідно до Постанови правління Фонду №83 та Постанови правління Фонду №66, середньомісячний заробіток ОСОБА_1 станом на 01.01.2006 року вираховується наступним чином: середньомісячний заробіток найманого працівника, зайнятого в економіці України за календарний рік, що передує року звернення за призначенням страхової виплати, тобто за 2005 рік, який становить 806,19 грн. помножити на індивідуальний коефіцієнт –6,63 внаслідок чого середньомісячний заробіток позивача станом на 01.01.2006 року становить 5345 грн. (806,19 х 6.63 = 5345).
У свою чергу щомісячні страхові виплати станом на 01.01.2006 року вираховуються наступним чином: середньомісячний заробіток позивача станом на 01.01.2006 року –5345 грн. помножити на відсоток втрати професійної працездатності –45%, отримуємо щомісячні страхові виплати у розмірі 2405,26 грн. (5345 х 45% = 2405,26).
Враховуючи наведені вище коефіцієнти фонду, щомісячні страхові виплати ОСОБА_1 з 01.01.2006 року по день винесення рішення, а саме по 17.02.2011 року становлять:
-- за період з 01.01.2006 року по 01.03.2007 року –2405,26 грн.;
-- за період з 01.03.2007 року по 01.03.2008 року –2845,42 грн.;
-- за період з 01.03.2008 року по 01.03.2009 року –3201,09 грн.;
-- за період з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року –3402,76 грн.;
-- за період з 01.03.2010 року по 17.02.2011 року –3402,76 грн.
Таким чином вимоги позивача щодо встановлення йому щомісячного страхового відшкодування у розмірі 5057,79 підлягають частковому задоволенню у розмірі встановлення щомісячного страхового відшкодування - 3402,76 грн. з подальшим перерахунком згідно законодавства.
Таким чином, за період з 01.01.2006 року по 17.02.2011 року відділення Фонду повинно було сплатити ОСОБА_1 щомісячне страхове відшкодування у наступних розмірах:
-- за період з 01.01.2006 року по 01.03.2007 року –33673,64 грн. (2405,26 грн. х 14 місяців = 33673,64 грн.);
-- за період з 01.03.2007 року по 01.03.2008 року –34145,04 грн. (2845,42 грн. х 12 місяців = 34145,04 грн.);
-- за період з 01.03.2008 року по 01.03.2009 року –38413,08 грн. (3201,09 грн. х 12 місяців = 38413,08 грн.);
-- за період з 01.03.2009 року по 01.03.2010 року –40833,12 грн. (3402,76 грн. х 12 місяців = 40833,12 грн.)
-- за період з 01.03.2010 року по 17.02.2011 року –39496,36 грн. (3402,76 грн. х 11 місяців та 17 днів = 39496,36 грн.).
Загальна сума щомісячного страхового відшкодування за період з 01.01.2006 року по 17.02.2011 року складає 186561,24 грн. (33673,64 + 34145,04 + 38413,08 + 40833,12 + 39496,36 = 186561,24).
Зважаючи на те, що ОСОБА_1 за період з 01.01.06 по 01.02.2011 року відділенням Фонду сплачено 124095,01 грн., даний факт у судовому засіданні сторонами не оспорювався.
Таким чином з відділення Фонду на користь ОСОБА_1 підлягають стягненню недораховані страхові виплати у розмірі 62466,23 грн. (186561,24 –124095,01 = 62466,23).
Відповідно п. 5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №159 від 21.02.2001 року, сума компенсації виплачується громадянам у тому місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості за відповідний місяць.
У зв’язку з тим, що суду невідомо коли буде здійснена виплата заборгованості по щомісячним страховим відшкодуванням, суд вважає за необхідне зобов’язати Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну сплату страхових виплат за період з 01.01.2006 року по час фактичного здійснення виплати заборгованості по щомісячним страховим відшкодуванням.
Враховуючий той факт, що відділення Фонду неодноразово відмовляло позивачу ОСОБА_1 у проведенні перерахунку щомісячних страхових виплат, хоча з 01.01.2006 року повинно було провести перерахунок щомісячних страхових виплат відповідно до Постанови правління Фонду №83, вимоги позивача про визнання дій Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси щодо проведення перерахунку суми щомісячних страхових виплат неправомірними підлягають частковому задоволенню.
Суд визнає дії Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси щодо проведення перерахунку суми щомісячних страхових виплат з 01.01.2006 року –неправомірними.
Керуючись п.п.4.4.1 Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №7 від 31.01.2002 року, п.2 Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №66 від 14.09.2004 року, п.п.3.5.1, 3.6.1 Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України №83 від 22.12.2005 року, п.5 Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів №159 від 21.02.2001 року, ст. 29, 34 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві і професійному захворюванні, що спричинило втрату працездатності», ст.ст. 213-215, 218, 223 ЦПК України, -
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси про визнання дій щодо перерахунку суми щомісячних страхових виплат неправомірними, стягнення заборгованості по страховим виплатам та компенсації, визначення щомісячної страхової виплати –задовольнити частково.
Визнати дії Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси щодо проведення перерахунку суми щомісячних страхових виплат –неправомірними.
Стягнути з Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси на користь ОСОБА_1 страхові виплати за період з 01.01.2006 року по 17.02.2011 року у розмірі 62466,23 грн. (шістдесят дві тисячі чотириста шістдесят шість гривень 23 копійки).
Зобов’язати Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси здійснити розрахунок та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за несвоєчасну сплату страхових виплат за період з 01.01.2006 року по час здійснення виплати заборгованості.
Зобов’язати Відділення фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Київському районі м. Одеси виплачувати ОСОБА_1, починаючи з 17.02.2011 року, щомісячні страхові платежі у розмірі 3402,76 грн. з подальшим перерахунком згідно законодавства.
В решті позовних вимог –відмовити.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М.В.Гниличенко