__________________________________________________________________

Справа№1512/2-306/11

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 березня 2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого –судді Гниличенко М.В.

при секретарі – Марковій О.С.

за участю адвоката –ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу, суд –

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулась до суду з позовом, в якому просить суд стягнути на її користь з відповідачки ОСОБА_3 суму боргу за договором позики у розмірі 35350 грн. з урахуванням нарахованих відсотків 0,01 щомісячно по договору у розмірі 88,38 грн., а також трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 2209,38 грн. та судові витрати у розмірі 474 гривні.

Позивачка обгунтовує позовні вимоги тим, що 25 червня 2008 року між нею та ОСОБА_3 було укладено нотаріально посвідчений договір позики. Згідно зазначеного договору позики позивачка передала відповідачці грошові кошти у розмірі 35350 грн. зі сплатою останньою за користування грошима 0,01 відсотків щомісячно. Платіж повинен бути зроблений за місцем проживання ОСОБА_2 у строк по 01 вересня 2008 року включно, однак у порушення умов договору ОСОБА_3 не виконує свої зобов’язання щодо повернення грошей, тому позивачка змушена була звернутись до суду з даним позовом.

У судовому засіданні позивачка та її адвокат позовні вимоги підтримали у повному обсязі та просили їх задовольнити, крім того додатково просили стягнути витрати на поштові повідомлення на суму 63 грн., виплати по наданню правової допомоги у сумі 1850 грн., витрати на МБТІ у сумі 52 грн.

Відповідачка ОСОБА_3 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково, пояснивши, що вона дійсно отримала від ОСОБА_2 борг у розмірі 35350 гривень, однак у вересні 2008 року вона частково у розмірі 2000 доларів США повернула гроші позивачки, проте сподіваясь на гарні відносини між ними будь-яких письмових доказів в підтвердження повернення частини боргу не отримала, тому наступного часу у неї немає можливості надати суду будь-які письмові докази. В іншій частині повернення боргу та стягнення з нею усіх витрат, пов’язаних з зверненням позивачки до суду, повністю згодна та не заперечує проти їх стягнення у повному обсязі.

Представник відповідачки у судовому засіданні не заперечував проти частково задоволення позову, посилаючись на те, що він є батьком відповідачки, яка без його відома взяла гроші у борг, як потім з’ясувалось для ремонту квартири, однак у зв’язку з погіршенням матеріального стану, вона наступного часу повернути борг не може, він не заперечував, щоб з зарплати його доньки частинами вираховували борг на користь позивачки. Крім того, він підтримує доводи доньки про те, що вона частково в сумі 2000 доларів США повернула борг позивачки, він особисто підвозив доньку до будинку позивачки, але до квартири не піднимався, сам факт передачі грошей не бачив. Проти стягнення інших витрат на користь позивачки, пов"язаних з розглядом справи, не заперечує.

Вислухавши пояснення позивачки, адвоката, відповідачки та її представника, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно ст.1046 ЦК України - за договором позики одна сторона /позикодавець/ передає у власність другій стороні /позичальникові/ грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов»язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів /суму позики/ або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей.

Відповідно ст.1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, на підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позивальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.

Відповідно ст.1049 ЦК України позичальник зобов»язаний повернути позикодавцеві позику –грошові кошти у такій самій сумі, у строк та в порядку, що встановлені договором.

Судом встановлено, що 25 червня 2008 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 був укладений договір позики, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_4 та зареєстрований №4175, відповідно до якого ОСОБА_3 взяла у борг у ОСОБА_2 35350 грн. зі сплатою за користування грошима 0,01 відсотка щомісячно (а.с.5).

Відповідно п.4 даного договору платіж повинен бути зроблений за місцем проживання ОСОБА_2 у строк по 01 вересня 2008 року включно.

У порушення умов договору ОСОБА_3 не виконує свої зобов’язання щодо повернення грошей, внаслідок чого судовим наказом, виданим Київським районним судом м. Одеси від 09 липня 2009 року було стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу та судові витрати на загальну суму 35570,50 грн. (а.с.7).

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 12 квітня 2010 року за заявою ОСОБА_3 вказаний судовий наказ від 09 липня 2009 року було скасовано (а.с.8).

До теперішнього часу ОСОБА_3 свої зобов’язання за договором позики не виконує, що було підтверджено сторонами у судовому засіданні.

Згідно ч.1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно ч.1 ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Зважаючи на той факт, що відповідачка визнає, що брала у позивачки позику у розмірі 35350 грн., однак щодо повернення вказаної суми частково заперечує, оскільки стверджує, що повернула позивачці кошти у розмірі 2000 доларів США. При цьому суд критично ставиться до заперечень відповідачки, оскільки нею не надано жодного доказу на підтвердження повернення частини суми позики та вважає, що з відповідачки повинно бути стягнуто суму переданої їй за договором позики у розмірі 35350 грн.

Ретельно дослідивши розрахунок відсотків за користування позикою, суд частково погоджується з розрахунком позивачки, лише в частині стягнення з відповідачки розміру відсотків у сумі 14,14 грн., оскільки вважає, що передбачені п.4 договору відсотки у розмірі 0,01 щомісячно, зазначені у п.4 договору призначені тільки за чотирі місяця за користування грошима у період з дати укладення договору 25.06.2008 року по час повернення суми боргу до 01.09.2008 року.

Відповідно до розрахунку трьох відсотків річних від простроченої суми, суд погоджується з даним розрахунком та вважає, що з відповідачки підлягає стягненню сума 2209 грн.

Таким чином, суд вважає, що у зв’язку з неналежним виконанням ОСОБА_3 своїх зобов’язань за договором позики від 25.06.2008 року, загальна сума боргу за договором позики з урахуванням відсотків, а також трьох відсотків річних становить 37573,52 грн. та підлягає стягненню з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2.

Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

У зв’язку з розглядом справи позивачка сплатила судовий збір у сумі 354 гривні, витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у сумі 120 гривень, витрати на поштові повідомлення на суму 63 грн., виплати по наданню правової допомоги у сумі 1850 грн., витрати на МБТІ у сумі 52 грн., які теж підлягають стягненню з відповідачки, про що остання не заперечувала у судовому засіданні.

Керуючись ст.ст. 61, 88, 213-215, 218, 223 ЦПК України, ст.ст. 526, 530, 610, 611, 612, 625, 1050 ЦК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу –задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 суму боргу за договором позики у розмірі 35350 грн., а також трьох відсотків річних від простроченої суми у розмірі 2209,38 грн., та відсотки від суми позики у розмірі 0,01 відсоток у розмірі 14,14 грн., всього на загальну суму 37573,52 грн. (тридцять сім тисяч п’ятсот сімдесят три гривні 76 копійок/

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати у сумі 474 гривні, витрати на поштові повідомлення на суму 63 гривні, витрати по наданню правової допомоги у сумі 1850 гривень, витрати на МБТІ у сумі 52 гривні, а всього на загальну суму 2439 (дві тисячі чотириста тридцять дев’ять гривень).

В іншій частині позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: М.В.Гниличенко