__________________________________________________________________
Справа№1512/2-2322/11
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
.
01 березня 2011 року Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого –судді Гниличенко М.В.
при секретарі – Марковій О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Одеської міської ради про визнання права власності на частину домоволодіння, суд –
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом, яким просить визнати за нею право власності на 72/100 частин житлового будинку № 8 по 3-му провулку Костанді у м.Одесі, які складаються з житлового будинку літ."А" –2-2 житлова, площею15,2 кв.м., 2-3 житлова, площею 11,7 кв.м., прибудова літ."а9" / 2-4 санвузел, площею 3,1 кв.м., 2-1 кухня, площею 9,7 кв.м./, прибудова літ."а7"/ 4-1 коридор, площею 2,2 кв.м., 4-1а – вбиральня, площею 1,5 кв.м./, прибудова літ."а3"/4-3 житлова 12,9 кв.м., 4-2 кухня, площею 5,8 кв.м./, загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., сарай літ."Х", літні кухні літ. "И,Б", вбиральня літ."Ц", розташованих на земельній ділянці загальною площею 599 кв.м.
У судовому засіданні позивачка та її представник позовні вимоги підтримали у повному обсязі, з підстав викладених у позовній заяві та просили їх задовольнити.
Представник Одеської міської ради до судового засідання не з»явився, належним чином повідомлявся, причини неявки суду невідомі, будь-яких заяв або клопотань про відкладення слухання справи суду не надано.
Зі згоди представника позивачки та її представника суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Позивачка та її представник не заперечують проти заочного розгляду справи, наслідки заочного розгляду справи їм відомі та зрозумілі.
Суд, заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено у судовому засіданні, на підставі договору про надання в безстрокове користування земельної ділянки для будівництва індивідуального житлового будинку на праві особистої власності від 06 травня 1952 року, укладеного між житловим управлінням виконкому Одеської міської ради депутатів трудящих та батьком позивачки ОСОБА_2, останньому була надана в безстрокове користування земельна ділянка, загальною площею 591 кв.м., яка розташована по 3-му пров.Костанді, № 8 /раніше вул.Костанді, район Дерибасівки Кагановичеського району м.Одеси/./а.с.7-10/. На вказаній земельній ділянці у 1954 році ОСОБА_2 та його дружиною був збудований житловий будинок.
У зв»язку з тим, що дружина ОСОБА_2 померла, а між ним та дітьми не було досягнуто згоди про розподіл будинку, він звернувся до суду з позовом про визнання за ним права власності на ј частину житлового будинку.
Рішенням Київського народного суду м,Одеси від 31 травня 1967 року за ОСОБА_2 було визнано право власності на ј частину житлового будинку № 8 по 3-му провулку Костанді у м.Одесі та виділено в натурі житлове приміщення, площею 11,7 кв.м.. Однак, при житті ОСОБА_2 не зареєстрував вказане рішення в КП «ОМБТІ та РОН»./а.с.11/
Рішенням Київського народного суду м.Одеси від 16.04.1968 року за позивачкою ОСОБА_3 було теж визнано право власності на ј частину житлового будинку № 8 по 3-му провулку Костанді у м.Одесі та виділено в користування житлова кімната, площею 15,2 кв.м. та веранда, площею 5,2 кв.м. Право власності на ј частину вказаного житлового будинку було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»./а.с.13/
28 січня 1973 року ОСОБА_2 помер, позивачка після його смерті звернулась до нотаріальної контори та її було видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом від 30.04.1985 року на ј частину вищевказаного житлового будинку, закінченого будівництвом, однак не зданого в експлуатацію, тому вказане свідоцтво про право на спадщину не було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН»./а.с.15/
Представник позивачки вказує, що будучі власником частини житлового будинку позивачка здійснила прибудову під літ.а-3: кухня –9 кв.м., коридор –3,7 кв.м., вбиральню «Ц»та душ «Л», які рішенням виконкому Київської районної ради народних депутатів № 148 від 07.02.1986 року були прийняті в експлуатацію, однак документу на право власності на вказану прибудову вона не отримала.
В подальшому позивачка здійснила реконструкцію прибудови під літ.а-7, яка наступного часу складається із коридору 4-1, площею 2,2.кв.м., туалету 4-1а, площею 1,5 кв.м., а також збільшеної площі сараю »И».
Власник житла може на свій розсуд здійснювати реконструкцію в домоволодінні, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших суміжних земельних ділянок та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку.
З метою поліпшення житлових умов позивачка зробила реконструкцію частини домоволодіння шляхом реконструкції житлових приміщень.
Відповідно ст.376 ЦК України житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Відповідно ст.331 ЦК України право власності на новостворене нерухоме майно/ житлові будинки, будівлі, споруди тощо/ виникає з моменту завершення будівництва та прийняття нерухомого майна до експлуатації.
Рішенням виконавчого комітету Київської ради народних депутатів № 148 від 07.02.1986року була прийнята в експлуатацію прибудова під літ.а-3, що складається із кухні –9 кв.м., коридору –3,7 кв.м., вбиральні «Ц»та душу «Л»/а.с.16/, однак в подальшому позивачка здійснила незначну реконструкцію прибудови під літ.а-7, яка наступного часу складається із коридору 4-1, площею 2,2.кв.м., туалету 4-1а, площею 1,5 кв.м., а також збільшеної площі сараю »И», однак до експлуатації не прийняла.
Відповідно висновку будівельно-технічної експертизи, складеному НПЦ «Екострой»від 29.11.2010 року прибудова під літ.а-7, що складається із коридору 4-1, площею 2,2.кв.м., туалету 4-1а, площею 1,5 кв.м., а також збільшеної площі сараю »И»відповідає основним положенням та вимогам діючих державно-будівельних норма та СНиП, вищевказані переобладнання виконані без порушення вказаних норм./а.с.51/
Судом встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить ј частина житлового будинку № 8 по 3-му пров.Костанді у м.Одесі на підставі рішення Київського народного суду м.Одеси від 16.04.1968 року та ј частина вищевказаного житлового будинку на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом від 30.04.1985 року, після смерті батька ОСОБА_2, померлого28.01.1973 року.
У зв»язку з необхідністю встановлення ідеальної частки позивачки у спірному житловому будинку відповідно фактичному користуванні приміщеннями, судом була винесена ухвала, якою зобов»язано КП «ОМБТІ та РОН»провести перерахунок ідеальних часток співвласників спірного домоволодіння.
Відповідно довідки КП «ОМБТІ та РОН»від 09.12.2010 року «Про розрахунок ідеальних часток у домоволодінні № 8 по пров.3-му Костанді у м.Одесі»вказано, що у фактичному користуванні ОСОБА_1 знаходиться у житловому будинку літ.»А»2-2 житлова, площею15,2 кв.м., 2-3 житлова, площею 11,7 кв.м., прибудова літ."а9" / 2-4 санвузел, площею 3,1 кв.м., 2-1 кухня, площею 9,7 кв.м./, прибудова літ."а7"/ 4-1 коридор, площею 2,2 кв.м., 4-1а –вбиральня, площею 1,5 кв.м./, прибудова літ."а3"/4-3 житлова 12,9 кв.м., 4-2 кухня, площею 5,8 кв.м./, загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., сарай літ."Х", літні кухні літ. "И,Б", вбиральня літ."Ц", що складає 72/100 частин домоволодіння./а.с.100/
Доказів того, що реконструкція 72/100 частин житлового будинку, належного ОСОБА_1 може завдати шкоди житловому будинку або порушити права та інтереси суміжних власників земельних ділянок судом не встановлено. В матеріалах справи є письмова заява суміжних власників земельних ділянок –ОСОБА_4, ОСОБА_5 про те, що вони не заперечують проти узаконення реконструйованих приміщень, а також є рішення Київського районного суду м.Одеси від 10.12.2007 року, яке набрало законної сили та не оскаржувалось відповідачкою, яким зобов»язано співвласника ОСОБА_6не чинити перешкод в оформленні позивачкою права власності на реконструйовані приміщення/а.с.18,19,20/
Суд вважає, що прийняття в експлуатацію самочинно реконструйованих приміщень свідчить про те, що реконструкція 72/100 частин домоволодіння, належного ОСОБА_1 виконана з дотриманням будівельно-санітарних, пожежних та інших норм, об’єкт завершено будівництвом та він годен для подальшої його експлуатації, здійснена реконструкція домоволодіння не оказує негативного впливу на житловий будинок в цілому та не порушує права суміжних власників земельних ділянок, позивачка постійно проживає у домоволодінні та несе усі витрати по утриманню житла.
Відповідно ст.380 ЦК України житловим будинком є будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами та призначена для постійного у ній проживання.
Суд вважає, що позивачка у встановленому законом порядку набула право власності на частину спірного домоволодіння, яка після проведення реконструкції та затвердження розрахунку ідеальних часток стала складати 72/100 частин спірного домоволодіння та знаходиться на земельної ділянки, яка в встановленому законом порядку була відведена в безстрокове користування з метою будівництва та обслуговування житлового будинку, тому при переході права власності на житловий будинок, переходить право користування земельною ділянкою, при цьому вирішальним є вимога використовування земельної ділянки без зміни її цільового призначення.
Позивачем було доказано, що спірна земельна ділянка використовується нею за цільовим призначенням, були надані документи, які підтверджують надання спірної земельної ділянки в безстрокове користування попередньому власнику житлового будинку батьку позивачки ОСОБА_2
Крім того, із пояснень позивачки вбачається, що вона намагалась у досудовому порядку узаконити належну її частину житлового будинку, внаслідок чого у грудні 2009 року звернулась з заявою до Київської районної адміністрації, однак її письмовою відповіддю було рекомендовано звернутись до КП «Право». Позивачка звернулась до КП «Право», однак її було роз»яснено, що для оформлення права власності на самочинно реконструйовані будівлі необхідно надати правовстановлюючі документи на землю, однак отримати державний акт на землю вона не взмозі, оскільки на земельній ділянці є самочинні прибудови, тому вона змушена була звернутись з позовом до суду.
На підставі викладеного, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 331,376, 380 ЦК України, ст.ст. 213, 215 –223, 224-226 ЦПК України, суд –
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 72/100 частин житлового будинку № 8 по 3-му провулку Костанді у м.Одесі, які складаються з житлового будинку літ."А" –2-2 житлова, площею15,2 кв.м., 2-3 житлова, площею 11,7 кв.м., прибудова літ."а9" / 2-4 санвузел, площею 3,1 кв.м., 2-1 кухня, площею 9,7 кв.м./, прибудова літ."а7"/ 4-1 коридор, площею 2,2 кв.м., 4-1а –вбиральня, площею 1,5 кв.м./, прибудова літ."а3"/4-3 житлова 12,9 кв.м., 4-2 кухня, площею 5,8 кв.м./, загальною площею 62,1 кв.м., житловою площею 39,8 кв.м., сарай літ."Х", літні кухні літ. "И,Б", вбиральня літ."Ц", розташованих на земельній ділянці загальною площею 599 кв.м.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення рішення може бути оскаржено відповідачем в загальному порядку.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Одеської області шляхом подання до Київського районного суду м. Одеси апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: М.В.Гниличенко