ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
21.09.2009 року Справа № 32/121-09
Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого Логвиненко А.О. (доповідач)
суддів: Стрелець Т.Г., Головко В.Г.
при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.
з участю прокурора: Миргород Б.П., посвідчення № 024 від 14.09.2009 р.
та представників сторін :
позивача –Липко І.Г., довіреність № 1028 від 11.09.2009 р.
відповідача –ОСОБА_2, довіреність ВМК № 279771 від 10.09.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2.06.2009р. у справі
за позовом Військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та органу уповноваженому здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району, м.Кривий Ріг
до відповідача Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3, м.Кривий Ріг
про розірвання договору та стягнення 1271,11гр.
В С Т А Н О В И В :
05.05.2009р. до господарського суду Дніпропетровської області надійшов позов військового прокурора Криворізького гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та органу уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах в особі Криворізької квартирно-експлуатаційної частини району (далі КЕЧ) про розірвання договору оренди та стягнення з ОСОБА_3 1271,11гр. Свої вимоги прокурор обґрунтував тим, що у жовтні 2008р. між КЕЧ та відповідачем було укладено додаткову угоду до договору оренди нерухомого військового майна, загальною площею 48,6м2. В порушення умов договору ОСОБА_3 не сплачував орендної плати, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1210,67гр. З огляду на це прокурор просив стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати, пеню, компенсацію земельного податку та розірвати договір оренди.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 2.06.2009р. (суддя Васильєв О.Ю.) позов задоволено.
Не погодившись з рішенням ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на неправильне застосування судом матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та залишити позов без розгляду. При цьому апелянт зазначив що він не отримав ухвали суду про призначення справи до розгляду, а тому справу було розглянуто у його відсутність. Заборгованість з орендної плати виникла не з вини відповідача, а через те, що особа якій він доручив здійснювати оплату не виконала це доручення. Крім того, прокурор не мав права звертатися до суду з позовом в інтересах КЕЧ.
Дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вислухавши прокурора та представників сторін, перевіривши у відповідності до ст. 101 ГПК України законність і обґрунтованість рішення у повному обсязі, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав :
Судом першої інстанції повно та всебічно досліджено матеріали справи, правильно встановлено фактичні обставини, яким дана належна правова оцінка, а висновки суду ґрунтуються на залучених до справи доказах та відповідають приписам закону. При цьому колегія суддів враховує таке.
З матеріалів справи вбачається, що під час виконання умов договору оренди від 1.10.2005р. (а.с.6-9) відповідачем не вносилась орендна плата на протязі січня-березня 2009р., внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 1271,11гр. Вказане підтверджується матеріалами справи та не заперечується самим відповідачем.
Відповідно до приписів ст. 526 ЦК України та ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, а одностороння відмова від виконання своїх зобов’язань неприпустима. З огляду на це рішення суду про стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням передбаченої п.3.5 договору пені відповідає обставинам справи та чинному законодавству.
Крім того, умовами п.10.8 договору передбачено, що договір може бути достроково розірвано на вимогу орендодавця, якщо орендар на вніс плати на протязі 3-х місяців з дня закінчення строку платежу. В зв’язку з тим, що вказані умови договору не суперечать чинному законодавству та не визнано у встановленому законом порядку недійсними, суд обґрунтовано задовольнив позовні вимоги прокурора про розірвання договору оренди, оскільки матеріалами справи встановлено, що відповідачем оренда плата не вносилась на протязі січня-березня 2009р., тобто на протязі 3-х місяців.
Посилання відповідача на те, що судом було порушено норми процесуального права та не проінформовано ОСОБА_3 про час та місце розгляду позову прокурора безпідставні. З матеріалів справи (а.с.19) слідує, що господарський суд, у відповідності до вимог Інструкції діловодства в господарських судах України направив ухвалу про порушення провадження у справі і призначення її до розгляду в день її прийняття всім учасникам процесу з повідомленням про вручення, а повідомлення з відміткою про вручення ухвали адресатові залучено до матеріалів справи. При цьому до компетенції господарського суду не входить перевірка законності дій поштового відділення, яке засвідчило факт вручення поштового повідомлення належному адресатові. Отже відсутні підстави вважати, що суд неналежним чином повідомив відповідача про слухання справи порушивши про цьому вимоги процесуального закону.
Також безпідставним є посилання відповідача на те, що заборгованість з орендної плати виникла внаслідок дій особи, яку він вповноважив на здійснення розрахунків, оскільки зазначена обставина не змінює умов договору в частині можливості його дострокового розірвання у випадку невнесення орендної плати на протязі 3-х місяців та, у відповідності до ст.239 ЦК України, не звільняє самого відповідача від наслідків дій представника.
Помилковим є твердження відповідача про те, що прокурор не має права на звернення до суду з позовом у спірних правовідносинах, оскільки це право йому надано ст.2,12 ГПК України, а необхідність такого звернення прокурором належним чином обґрунтовано у позовній заяві.
З огляду на наведене, колегія суддів не знаходить передбачених ст. 104 ГПК України підстав для скасування чи зміни рішення суду.
Керуючись ст. 101, 103 –105 ГПК України суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення господарського суду Дніпропетровської області від 2.06.2009р. –без змін.
Головуючий А.О. Логвиненко
Суддя В.Г. Головко
Суддя Т.Г. Стрелець