ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2006 р. Справа № 53/45-06
вх. № 1831/3-53
Суддя господарського суду Прохоров С.А.
при секретарі судового засідання Альошин В.В.
за участю представників сторін:
позивача - Єфімова М.О. за дов.№155/юр від 27.12.2004 року (на оголошення рішення не з"явився) відповідача - ОСОБА_1 за дов б/н від 25.06.2005 року
розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків
до СПД ФО ОСОБА_2, м. Харків
про стягнення 6715,31 грн.
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з вимогою про стягнення з відповідача заборгованості за бездоговірне користування тепловою енергією у період жовтень 2003 року по квітень 2005 року по приміщенням, розташованим по АДРЕСА_1 у сумі 6715,31 грн.
В судовому засіданні позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечує, надав письмовий відзив на позовну заяву.
16.03.2006 року позивач через канцелярію суду до матеріалів справи надав розрахунок суми позову та докази відправки відповідачу листа-вимоги про сплату вартості спожитої теплової енергії, які залучені судом до матеріалів справи.
25.04.2006 року позивач надав до матеріалів справи письмові пояснення, де роз"яснив порядок розрахунку теплового навантаження на приміщення відповідача.
23.05.2006 року на вимогу ухвали суду позивач надав до матеріалів справи акт обстеження системи теплопостачання нежитлового приміщення, які займає відповідач та розрахунки теплового навантаження на опалення по приміщенням відповідача.
В судовому засіданні оголошувалась перерва з 23.05.2006 року по 07.06.2006 року, з 21.06.2006 року по 04.07.2006 року.
Перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, судом встановлено наступне.
Відповідач орендував нежитлові приміщення згідно договору оренди № НОМЕР_1 за адресою: АДРЕСА_1, загальною плошею 143 м. кв. Відповідно до п. 4.5 договору відповідач зобов'язаний в місячний термін укласти і надати орендодавцеві копії договорів на оплату експлуатаційних витрат , які пов"язані з поточним утриманням будівлі і зазначеного приміщення, однак відповідач свої зобов'язання по договору не виконав, тому користувався тепловою енергією без достатніх на те підстав. В період з жовтня 2003 року по квітень 2004 року відповідач отримував послуги з постачання теплової енергії в опалювальнй період 2003-2004 р.р., що підтверджується актами включення та відключення теплової енергії в приміщення відповідача № НОМЕР_2, які складені у присутності та підписані відповідачем у справі, та копії яких долучені до матеріалів справи.
Проте відповідач не сплачував вартість спожитої теплової енергії, через що у нього виникла перед позивачем заборгованість за опалювальний період 2003-2004 р.р. по приміщенню, розташованому по АДРЕСА_1 згідно наданих позивачем розрахунків у сумі 2468,92 грн.
В порушення Правил користування тепловою енергією та п.4.5 договору оренди № НОМЕР_1 відповідач не уклав з позивачем договір на користування тепловою енергією, яку фактично споживав по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_1, що підтверджується актом перевірки порушень "Правил користування тепловою енергією" № НОМЕР_3.
За фактично спожиту теплову енергію відповідачу направлявся лист з вимогою про сплату № НОМЕР_4 на суму 8601,91 грн. в тому числі за опалювальний сезон 2003-2004 р.р по приміщенню по АДРЕСА_1.
Згідно вимог ст.530 ЦК України (ст.165 ЦК УРСР в редакції 1963 року) якщо строк виконання боржником зобов"язання не визначений або визначений моментом пред"явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання в будь-який час. Боржник повинен виконати таке зобов"язання в семиденний строк з дня пред"явлення вимоги, якщо обов"язок негайного виконання не витікає з договору чи актів цивільного законодавства.
Відповідно до п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 р.) встановлено, що ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності. Правовідносини між позивачем та відповідачем виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України (в редакції 2003 р.), однак продовжують існувати і після набрання ним чинності, тому до вказаних відносин повинен застосовуватися ЦК України.
Згідно ст. ст. 1212, 1213 ЦК України (ст. 469 ЦК УРСР в редакції 1963 року) особа, що отримала майно за рахунок іншої особи без достатніх підстав, встановлених законом чи договором, зобов"язана повернути безпідставно отримане майно цієй особі. В разі неможливості повернення безпідставно отриманого майна в натурі повина бути відшкодована його вартість, що визначена на момент придбання.
Приймаючи до уваги викладені обставини, суд визнає вимоги позивача в частині стягнення вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав за опалювальний сезон 2003-2004 р.р. по нежитловому приміщенню, розташованому за адресою АДРЕСА_1, у сумі 2468,92 грн. цілком правомірними, належно обґрунтованими, доведеними матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.
За загальним правилом згідно ст.33 ГПК України кожна сторона повина довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Стосовно заявлених вимог про стягнення з відповідача вартості спожитої теплової енергії без достатніх підстав по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_1 у опалювальному сезоні 2004-2005 р.р. суд дійшов висновку щодо відсутності правових підстав для їх задоволення через наступне.
Як на доказ постачання відповідачу теплової енергії у опалювальному сезоні 2004-2005 р.р. по нежитловому приміщенню по АДРЕСА_1 позивач посилається у позовній заяві на акти включення та відключення теплової енергії у приміщення відповідача.
Однак, як вбачається з матеріалів справи, акт №НОМЕР_5 про проведення подачі теплоносія у приміщення відповідача (єдиний доказ постачання теплової енергії) взагалі не підписаний жодним з вказаних у акті осіб, тому не приймається судом як належний доказ підтвердження подачі відповідачу теплової енергії в опалювальному сезоні 2004-2005 років. Крім того, позивачем взагалі не надано до матеріалів справи акт про відключеня опалення в приміщенні відповідача у зв"язку з закінченням опалювального сезону 2004-2005 р.р.
Згідно ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Таким чином, суд вважає, що позивачем необгрунтовано та безпідставно заявлено до стягнення з відповідача вартість спожитої теплової енергії у опалювальному сезоні 2004-2005 років у сумі згідно наданого розрахунку 2047,84 грн., тому в цій частині заявлених вимог суд відмовляє позивачу у задоволенні.
Крім того, як встановлено під час розгляду справи судом, відповідач є власником нежитлового приміщення площею 408,9 м.кв. згідно договору купівлі продажу від 21.01.2003 року, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2, на площу 90,29 кв.м якого у опалювальні сезони 2003-2004 та 2004-2005 р.р. нарахована та заявлена до стягнення вартість спожитої без достатніх підстав теплової енергії у сумі 2730,55 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме договору купівлі-продажу та витягу з реєстраційного свідоцтва про право власності на нерухоме майно, виданого КП "ХМБТІ", власником вищезазначених нежитлових приміщень є фізична особа - громадянин ОСОБА_2, а не СПДФО ОСОБА_3
Згідно ст.ст.1,18 ГПК України стороною у справі можуть бути лише громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб"єкта підприємницької дяільності.
Оскільки заявлені позивачем вимоги щодо стягнення вартості спожитої без достатніх підстав теплової енергії по приміщенню по АДРЕСА_2 зачіпають інтереси фізичної особи, суд вважає за необхідне припинити провадження у справі в цій частині на підставі п.1 ст.80 ГПК України, тому що спір не підлягає розгляду в господарських судах України, а повинен бути розглянутий в судах загальної юрисдикції.
Відповідно до ст.49 ГПК України суд вважає за необхідне державне мито відповідно до задоволених вимог у сумі 24,68 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. покласти на відповідача.
Керуючись ст.165, 469 ЦК УРСР в редакції 1963 року, ст.ст.530, 1212,1213 ЦК України, ст.ст. 1, 18, 22,33, 43, 44-49, п. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Суб"єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1р.н., адреса: АДРЕСА_3, код НОМЕР_6, дані про п/р у банківських установах відсутні) на користь Комунального підприємства "Харківські теплові мережі" (61000, м. Харків, вул. Доброхотова,11, п/р 29029108 у ВАТ "Мегабанк" м. Харків, МФО 351629, код 31557119) вартість безпідставно спожитої теплової енергії у сумі 2468,92 грн., 24,68 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В частині стягнення 2730,55 грн. провадження у справі припинити.
4. В решті позову відмовити.
Рішення підписано 06.07.2006 року.
Суддя Прохоров С.А.