ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
_________________________________________________________________________
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"04" липня 2006 р. о 14-45 год. в м. Харкові Справа № АС-03/267-06
вх. № 6880/1-03
Суддя господарського суду Харківської області Подобайло З.Г.
за участю секретаря судового засідання Гуцевич М.П.
представників сторін :
позивача - Хоменко О.О. за дор. , Грузков О.Г. за дор., Осьмухін С. А. за дор.
відповідача - Данько Л.В. за дор., Крайнік Л.Б. за дор., Агеєнко О.В. за дор.
по справі за позовом ТОВ НВФ "Сінтал, Д" м. Х-в
до ДПІ у Київському районі м. Харкова
про скасування повідомлення
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ТОВ НВФ „Сінтал ”Д” звернувся до господарського суду з адміністративним позовом про скасування податкового повідомлення-рішення від 12.04.2006 р. № 0000172303/1 ДПІ у Київському районі міста Харкова. Свої вимоги обґрунтовує тим, що перевіряючими недостатньо вивчені надані для перевірки до кументи та не проаналізована господарська діяльність товариства, висновки акту до кументальної перевірки не відповідають вимогам чинного законодавства України, а відповідно прийняте за такими висновками рішення є неправомірним.
Відповідач, ДПІ у Київському районі м. Харкова з позовними вимогами не згоден, просить у позові відмовити, вважає прийняте рішення правомірним та посилається на матеріали перевірки, якими встановлені факти порушення підприємством Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”.
Надані суду документи свідчать, що ДПІ у Київському районі м. Харкова проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового та валютного законодавства позивача за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р., про що складе ний акт від 30.03.06 р. №779/23-3/14073681, за висновками якого встановлені порушення п.5.1, пп.5.2.3 п.5.3, п.5.9 ст.5, пп. 8.7.1 ст. 8, п.11.2.3 п.11.2 ст.11, п.22 ст.22 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”, що призвело до заниження податку на прибуток за 2005 р. у розмірі 404500,0 грн.
На підставі вказаного акту було прийнято податкове повідомлення-рішення від 12.04.06 р. за № 0000172303/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 550460,0 грн.. : основний платіж 404500,0 грн., штрафні санкції у розмірі 145960,0 грн.
Позивач не погодився з прийнятим рішенням та відповідно ст. 5 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” 27.04.06 р. направив до ДПІ первинну скаргу та доповнення до неї, яка за рішенням ДПІ від 16.05.2006 року про результати розгляду скарги не була задоволена , а оскаржуване податкове повідомлення - рішення залишено без змін.
На підставі вказаного рішення від 16.05.2006 року ДПІ було прийнято 18.05.06 р. податкове повідомлення - рішення за № 0000172303/1 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 550460,0 грн.. : основний платіж 404500,0 грн., штрафні санкції у розмірі 145960,0 грн., яке оскаржується позивачем.
Розглянувши, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін суд дійшов висновку про правомірність вимог на підставі нижчевикладеного:
1. Судом встановлено, що підставою для визначення підприємству суми податкового зобов’язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням став встановлений перевіркою факт порушення позивачем п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств” , що призвело до заниження скоригованого валового доходу за період з 01.01.05 р. по 31.12.05 р. у сумі 2420,7 тис. грн. за рахунок:
1.1 Заниження за 3 квартал 2005р. у сумі 30,1 тис. грн. (30078,93 грн.), за 4 квартал 2005р. у сумі 2736,4 тис. грн. (2736385,21 грн.) сталося у зв’язку з тим, що у період з серпня 2005р. по грудень 2005р. підприємство НВФ фірма "Сінтал Д" здійснювало операції з придбання та переробки цукрового буряка, кінцевим продуктом виробництва є готова продукція - цукор, реалізація якого здійснюється підприємством протягом року, у бухгалтерському обліку дані операції відображені відповідними проводками : Дебет 201 Кредит 631 оприбуткування цукрового буряка; Кредит 201 Дебет 2301 виробництво із цукрового буряка; Кредит 2301 Дебет 26 оприбутковується готова продукція із цукрового буряка; Кредит 26 Дебет 901 списання собівартості реалізації готової продукції; Кредит 901 Дебет 701 дохід від реалізації готової продукції. Транспортування цукрового буряка здійснювалось частково за рахунок покупця - НВФ "Сінтал'Д" згідно договорів із сторонніми підприємствами та СПД – фізичними особами та відображалось за даними бухгалтерського обліку відповідними проводками Д -т 85 К-т 631, Д-т 641 К-т 631. На підставі актів виконаних робіт за перевіряємий за період сума транспортно-заготівельних витрат віднесена підприємством до складу валових витрат у розмірі 4080,9 тис. грн. Балансова вартість запасів визначається в податковому обліку з метою відображення в рядку 01.2 (01, 03) декларації їх приросту (убутку) за оцінкою, що проводиться в порядку, встановленому Положенням (стандартом) бухгалтерською обліку 9 "Запаси". Сума транспортно-заготівельних витрат (затрати на заготівлю та транспортування цукрового буряка) не визначалась підприємством як добуток середнього відсотка транспортно-заготівельних витрат вартості запасів, що вибули з відображенням її на тих самих рахунках обліку, у кореспонденції з якими відображено вибуття запасів - цукрового буряка, чим порушено п.9 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 "Запаси", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999 р. №246. Не віднесення транспортно-заготівельних витрат до складу собівартості придбаних запасів є не тільки порушенням правил ведення бухгалтерського обліку (відповідно до ст.3 п.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", а й призвело до заниження суми валових доходів. Це пов'язано з тим, що витрати на транспортно-заготівельні витрати, потрапляючи до первісної вартості запасів, беруть участь у перерахунку балансової вартості запасів згідно із п.5.9 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ". Перевіркою здійснений розподіл транспортно-заготівельних витрат;
Судом встановлено, що одним із основних видів діяльності НВФ «Сінтал'Д» ТОВ є виробництво цукру. Транспортування сировини для виробництва цукру (цукрового буряка) здійснювалось частково за рахунок НВФ «Сінтал'Д» - ТОВ шляхом укладання договорів із сторонніми підприємствами та суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами. На підставі актів виконаних робіт сума транспортних витрат була віднесена до валових витрат.
Згідно з п. п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств” № 334/94-ВР від 28.12.1994 р. із змінами та доповненнями (далі Закон № 334) суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку в підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, по слуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.
В пп. 5.3.-5.7. Закону № 334 не міститься ніяких обмежень, що стосуються віднесення до складу валових витрат підприємства транспортних витрат. Витрати на перевезення (транспортні витрати) цукрового буряка (сировини) у цих пунктах Закону не вказані.
У відповідності із ст. 5.3.9. Закону № 334 не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Порушень вказаної норми в ході перевірки відповідачем не встановлено та у відповідності до ст. 71 КАС України в суді не доведено.
Згідно з п. п. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 Закону № 334 до валових витрат включаються будь-які витрати зі страхування ризиків загибелі врожаю, транспортування продукції платника податку; цивільної відповідальності, пов'язаної з експлуатацією транспортних засобів, що перебувають у складі основних фондів платника податку; екологічної та ядерної шкоди, що може бути завдана платником податку іншим особам; майна платника податку; кредитних та інших ризиків платника податку, пов'язаних із здійсненням ним господарської діяльності, у межах звичайної ціни страхового тарифу відповідного виду страхування, діючого на момент укладення такого страхового договору, за винятком страхування життя, здоров'я або інших ризиків, пов'язаних з діяльністю фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з платником податку, обов'язковість якого не передбачена законодавством, або будь-які витрати зі страхування сторонніх фізичних чи юридичних осіб.
Оскільки транспортно-заготівельні витрати пов'язані з підготовкою, організацією і веденням господарської діяльності позивача, то, керуючись пп.5.2.1 п.5.2 ст.5 Закону № 334 підприємство мало право віднести їх до складу валових витрат звітного періоду.
Крім того, згідно п.п. 7.4.1. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Судом встановлено, що податок на додану вартість у складі вищевказаних транспортних витрат включено позивачем до складу податкового кредиту відповідних періодів згідно податкових накладних, включених в реєстр отриманих та виданих податкових накладних. Перевіркою , оформленою актом ДПІ від 30.03.06 р. №779/23-3/14073681, не встановлено порушень підприємством норм Закону України "Про податок на додану вартість" при включенні ПДВ у складі транспортних витрат до податкового кредиту, тобто в акті від 30.03.06 р. ДПІ підтверджено, що вищезгадані витрати відносяться до складу валових витрат.
Твердження відповідача про особий порядок віднесення витрат на транспортування сировини згідно п. 5.9 Закону № 334 з урахуванням Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси”, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 20.10.1999 р. № 246 безпідставні тому, що в цій нормі Закону немає ніяких посилань на застосування платниками податків положень (стандартів) бухгалтерського обліку. Крім того , Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 9 „Запаси” ( ст.1) визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності, тобто цей стандарт регулює порядок відображення транспорт них витрат у бухгалтерському обліку та фінансовій звітності та ніяким чином не регулює порядок віднесення транспортних витрат до валових витрат у податковому обліку.
Задовольняючи вимоги в цій частині, суд зазначає, що транспортні витрати не відносяться до дії п. 5.9 Закону № 334/94-ВР, а згідно до п п. 5.2.1 , п.5.2, пп. 5.4.6 п. 5.4 ст. 5 цього Закону включаються до вало вих витрат платника податків, а коригування валового доходу відповідачем є неправомірним.
Крім того, суд зазначає, що згідно п. 5.11 Закону № 334/94-ВР установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені в цьому законі, не дозволяється.
2. Судом встановлено, що підставою для визначення підприємству суми податкового зобов’язання з податку на прибуток оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням став встановлений перевіркою факт заниження загальної суми валових витрат за 2005 р. у розмірі 802,6 тис. грн.. за рахунок:
2.1. Порушення пп.5.3.2 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , що призвело до завищення валових витрат за 2005 рік в сумі 1643,6 тис. грн. (1643582,06 грн.), у т.ч.: за 3 квартал 2005р. у сумі 57,8 тис. грн. (57838,73 грн.); за 4 квартал 2005р. у сумі 1585,7 тис. грн. (1585743,33 грн.), у зв’язку з тим, що у перевіряємому періоді підприємством НВФ "Сінтал'Д" ( Замовником) було укладено договір №3202/05-КБ підряду на капітальне будівництво від 02.07.2005р. , Генпідрядник - фірма "Т.М.М." ТзОВ згідно якого Генеральний підрядник зобов'язується виконати роботи з будівництва галереї, жомосушильного відділення на складу сухого жому на Конфесівському цукровому заводі, що знаходиться за адресою: Харківська область, Золочівський район, с.Олександрівка, вул. Набережна, 1. На підставі наданих на перевірку документів встановлено, що генпідрядником виконано робіт з будівництва галереї, жомосушильного відділення на складі сухого жому на Конгресівському цукровому на загальну суму 1972298,47 грн. у т.ч. ПДВ-328716,41 грн., до складу валових витрат сума робіт з будівництва галереї, жомосушильного відділення на складі сухого жому на Конгресівському цукровому була включена в повному обсязі у розмірі 1643582,06 грн. , за даними бухгалтерського обліку дана операція відображена по рахунку бухгалтерського обліку 15 "Капітальні інвестиції" у т.ч. субрахунок 151 "Капітальне будівництво" без введення в дію та прийняття в експлуатацію.
У запереченнях на позов відповідач зазначає, що посилання позивача на помилкове визначення ДПІ цих споруд в якості основних фондів, до яких згідно пп.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону №334 відносяться матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання в господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей є безпідставними, так як згідно п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством, а фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку , а відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій за К 893/4186: -"Рахунок 10 "Основні засоби" призначено для обліку й узагальнення інформації про наявність та рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до складу основних засобів. На рахунку 28 "Товари" ведеться облік руху товарно-матеріальних цінностей, що надійшли на підприємство з метою продажу. Цей рахунок використовують в основному збутові, торгові та заготівельні підприємства і організації, а також підприємства громадського харчування. На підставі наданих до перевірки документів це будівництво обліковується у бухгалтерському обліку по рахунку 15 "Капітальні інвестиції " у т.ч. субрахунок 151 "Капітальне будівництво". Відповідно до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій на субрахунку 151 "Капітальне будівництво" відображаються витрати на будівництво, що здійснюється як господарським, так і підрядним способом для власних потреб підприємства. Посилання позивача на попередній договір від 28.02.2005 р. , укладений між НВФ "Сінтал Д" - ТО В - сторона 1 та ТОВ "Агроком" - сторона 2, відповідно до якого, сторони зобов'язуються протягом визначеного цим договором строку укласти між собою договір купівлі- продажу майна (єдиний комплекс сушки та грануляції жому, який складається з жомосушильного відділення, галереї прийому жому та складу сухого гранульованого жому, розташованого за адресою: Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка), де сторона 1 є продавцем майна, а сторона 2 є покупцем майна є необґрунтованими, тому що даний договір є лише наміром, який може змінитися протягом дії договору. У бухгалтерському обліку зазначений договір не проведено, а відповідно п.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" №996-Х1У від 16.07.1999 р. податкова звітність ґрунтується на даних бухгалтерського обліку;
Судом встановлено, що між позивачем та „ТММ” ТзОВ був укладений договір № 3202/05-КВ від 02.07.2005 р. на капітальне будівництво, за яким НВФ „Сінтал'Д”ТОВ є замовником, а фірма „ТММ” ТзОВ є генеральним підрядником. До підписання цьо го договору на капітальне будівництво був укладений попередній договір від 28.02.2005 р. між НВФ „Сінтал'Д” - ТОВ та ТОВ „Агроком”, у якому згідно до статті 2 НВФ „Сінтал'Д” - ТОВ є продавцем майна, а ТОВ „АГРОКОМ” є покупцем майна. У ст. 3 попереднього договору зазначено, що під майном, яке за основ ним договором придбає у власність ТОВ „Агроком”, розуміється єдиний комплекс сушки та грануляції жому, який складається з жомосушильного відділення, галереї прийому жому та складу сухого та гранульованого жому, розташований за ад ресою Харківська область, Золочівський район, село Олександрівка, тобто той єдиний комплекс капітального будівництва, який вказаний за договором № 3202/05-КБ від 02.07.2005 р.
Крім того, у ст. 4 попереднього договору визначена продажна вартість майна, у ст. 5 попереднього договору визначений строк укладення основного договору 01.10.2006 р., у ст. 6 попереднього договору визначені штрафні санкції за відмову
сторін від укладання основного договору.
З наданих суду документів та пояснень представників позивача судом встановлено, що він і в ході перевірки і при подачі скарг в межах ст.. 5 Закону № 2181 намагався довести відповідачу про відсутність наміру використання споруд для переробки жому для власних по треб про що свідчить саме попередній договір від 28.02.2005 р., з якого вбачається мета будівництва - продаж об'єкту іншому власнику. Для визначення висновків в акті перевіряючими безпідставно не був прийнятий до уваги попередній договір, оскільки на його виконання позивач, уклавши з генпідрядником договір підряду на капітальне будівництво певного об'єкту повинен здійснити продаж цього об'єкту іншому власнику у відповідності до статті 635 Цивільного Кодексу України.
У зв'язку з тим, що витрати на капітальне будівництво у 2005 році відбувалися за рахунок коштів НВФ „Сінтал'Д” - ТОВ без попереднього фінансування замовника за попереднім договором -ТОВ „Агроком”, позивач, керуючись Законом та податковим роз'ясненням ДПА України , затвердженого наказом № 74 від 15.02.2002р. , в якому зазначено, що об'єкти незавершеного будівництва, що будуються платниками податків, у бухгалтерському обліку відносяться до необоротних активів. Витрати на будівництво, в тому числі авансові платежі для фінансування будівництва та вартість устаткування, що підлягає монтажу в процесі будівництва, обліковуються на субрахунку 151 „Капітальне будівництво” рахунку 15 „Капітальні інвестиції”, тому ці витрати були відображені позивачем у бухгалтерському обліку саме на вказаних рахунках для урахування витрат на капбудівництво до завершення бідвництва або укладення основного договору з покупцем ТОВ „Агроком”, ці бух галтерські проводки ні яким чином не можуть вплинути на відображення фактичних витрат у податковому обліку валових витратах, не потребують коригувань податкових зобов'язань платника податку та це не може бути порушенням Закону № 334/94-ВР .
Твердження відповідача про те, що ці споруди є основними фондами підприємства є неправомірним, оскільки згідно пп. 8.2.1 п. 8.2 ст. 8 Закону № 334 основними фондами платника податків є матеріальні цінності, що призначаються ним для використання у гос подарській діяльності протягом періоду, який перевищує 365 кален дарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, тобто законодавець пов'язує наведене поняття не тільки з наміром використання у власній діяльності, але й з терміном більше року з дня вводу в експлуатацію.
Крім того, ним не враховано і податкове роз'яснення ДПА України , затвердженого наказом № 74 від 15.02.2002р. в якому зазначено, оскільки об'єкти незавершеного будівництва, балансова вартість яких складається із нарахованих витрат на придбання (створення таких об'єктів), до введення їх в дію (прийняття в експлуатацію) не використовуються у господарській діяльності платника податку, то такі об'єкти до цього часу не вважаються основними фондами, тобто з метою оподаткування об'єкти незавершеного будівництва не підпадають під визначення "основні фонди" і витрати на придбання і будівництво до введення таких об'єктів в експлуатацію амортизації не підлягають.
Задовольняючи вимоги суд зазначає, що відповідачем неправомірно виключено із складу валових витрат позивача суму 1643582,06 грн. , оскільки фактично уклавши з генпідрядником договір підряду на капітальне будівництво певного об'єкту та попередній договір від 28.02.2005 р. здійснити продаж цього об'єкту іншому власнику, позивачем здійснюється діяльність по виготовленню то вару з метою його продажу, а всі витрати по виготовленню повністю уз годжуються з поняттям „валові витрати" в розумінні п. 5.1 ст. 5 Закону № 334.
Загальний обсяг виконаних робіт за договором № 3202/05-КБ від 02.07.2005 р. на капітальне будівництво що не був врахований ДПІ складає 1585743,33 грн., також відповідачем не були враховані договір на перевезення вантажу від 01.07.2005 р., акт виконаних робіт від 31.07.2005 р. та акт виконаних робіт від 31.08.2005 р., за якими виконувалося перевезення обладнання (жомосушки) для цього об'єкту капітального будівництва на загальну суму 57838,73 грн.
2.2. Порушення пп.8.7.1 п.8.7 ст.8, п.22.2 ст.22 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , що призвело до завищення валових витрат за 2005 рік в сумі 721,2 тис. грн. (721231,74 грн.), у т.ч.: за 3 квартал 2005р. у сумі 30,4 тис. грн. (30464,22 грн.); за 4 квартал 2005р. у сумі 690,8 тис. грн. (690767,52 грн.) у зв'язку з тим, що у 3-4 кварталі підприємство НВФ "Сінтал'Д" на підставі договорів, укладених із сторонніми підприємствами та СПД - фізичними особами, здійснювало поточний і капітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію та інші види поліпшення основних фондів 2-4 групи, а сума, пов'язана із здійсненням таких робіт була включена підприємством до складу валових витрат у повному обсязі у розмірі 936,8 тис. грн. (936787,75 грн.). За даними підприємства балансова вартість основних фондів 2-4 групи станом на 01.01.2005 р. дорівнює 2155,6 тис.грн. (2155560,11 грн.) , тобто, 10 відсотків сукупної балансової вартості 2-4 групи основних фондів станом на 01.01.2005р. дорівнює 215,6 тис.грн. (215556,01 грн.) .
В запереченнях на позов зазначає, що посилання позивача стосовно обґрунтованості віднесення сум до складу валових витрат як витрат на поточний ремонт основних засобів є безпідставними, у зв'язку з тим, що п. 8.7 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачений певний розмір віднесення до складу валових витрат сум на будь-які ремонти та поліпшення основних засобів.
Згідно пп. 8.7.1. п. 8.7. статті 8 Закону № 334/94-ВР платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають аморти зації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.
Відповідно до пп. 8.4.6. п. 8.4. статті 8 Закону № 334/94-ВР вказаний порядок збільшення та зменшення балансової вартості груп основних фондів, а саме у разі виведення з експлуатації окремих фондів груп 2, 3 і 4 з будь-яких причин (крім їх продажу) балансова вартість таких груп не змінюється. Зворотне введення таких основних фондів в експлуатацію після проведення їх ре монту, реконструкції та модернізації збільшує баланс групи тільки на суму витрат, пов'язаних з цими роботами.
Таким чином, цим Законом вказаний порядок, за яким поточний ремонт і модернізація (поліпшення) основних фондів відбувається - спочатку виводу із експлуатації для проведення ремонту та модернізації, а потім обов'язково вводу в експлуатацію цих же основних фондів.
Порядок вводу із експлуатації основних фондів будь-якої групи визначений у пп. 8.7.1. п. 8.7. статті 8 Закону № 334/94-ВР та здійснюється на підставі наказу керівника платника податку або у разі їх примусового відчуження чи конфіскації згідно із законом, а проведення будь-яких робіт, пов'язаних з поліпшенням основних фондів, без наявності вказаних вище вказаних документів не є свідченням про виведення таких основних фондів із експлуатації.
Судом встановлено, що технологічний процес виробництва цукру є безперервним і позивач не мав можливості вивести і не вивів із експлуатації основні виробничі фонди, так як такі дії призвели б до зупинення всього виробничого обладнання, а ним виконаний аварійний ремонт без зупинки виробництва цукру та без виводу із експлуатації основних виробничих фондів, який підтримує їх у робочому стані, а не з метою поліпшення або модернізації основних фондів, про що свідчать договір підряду № 66 від 20.04.2005р. на послуги по ремонту обладнання сахарних заводів та акти виконаних робіт за вересень 2005р. та за жовтень 2005р. на суму 277625,0 грн. (без ПДВ ), договір підряду № 039-2005 від 04.01.2005р. - аварійний ремонт виробничого комплексу цукрового заводу та актів виконаних робіт за січень 2005р. на суму 485977,52 грн. (без ПДВ) , на загальну суму 763602,52 грн.
Оскільки аварійний ремонт не може впливати на підвищення балансової вартості основних виробничих фондів, віднесення цих витрат на проведення аварійного ремонту повинно враховуватися у складі валових витрат платника податку і не повинні амортизуватися у подальшому, тому виключення відповідачем із складу валових витрат суми 721231 , 74 грн. є неправомірним.
2.3. Порушення пп.11.2.3 п. 11.2 ст. 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" , що призвело до завищення валових витрат за 2005 рік в сумі 1063,1 тис.грн. (1063109,67 грн.), у зв'язку з не обґрунтованим віднесенням до складу валових витрат передплати, перерахованої СВК ім. Фрунзе на закупку цукрового буряка, відповідно договору №157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р., який не є платником податку на прибуток на загальних підставах, а у 2005 році до ДПІ Дергачівського району Харківської області розрахунок ФСП. Відповідно виписок байку, підприємством НВФ "Сінтал'Д" було здійснено передплату СВК ім.Фрунзе за цукровий буряк по договору №157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р.: № 000909 від 26.05.2005 р. у сумі 323700,0 грн. (до складу валових витрат віднесено 01.07.2005р. та відображено у складі валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємства за 3 квартали 2005 р. у сумі 269,8 т.грн. (269750 грн.), № 000144 від 31.08.2005 р. у сумі 2300000,0 грн. (до складу валових витрат віднесено 31.08.2005р. та відображено у складі валових витрат декларації з податку на прибуток за 3 квартали 2005 р. у сумі 1916,7 т.грн. (1916666,67 грн.). Під зазначені передплати НВФ "Сінтал'Д" було оприбутковано цукрового буряка у 3 кварталі 2005 року на суму 180478,34 грн. (без ПДВ), у 4 кварталі 2005 року на суму 942828,66 грн. (без ПДВ).Таким чином, сума витрат, яка підлягає включенню до складу валових витрат по декларації з податку на прибуток за 2005 рік на підставі п.п.11.2.3 п. 11.2 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" складає 1123306,99 грн., що відповідає даті фактичного отримання платником податку товарів. Тобто, за даними підприємства до складу валових витрат було віднесено суму передплат по СВК ім. Фрунзе у розмірі 2186416,67 грн. (без ПДВ), а сума фактично отриманого цукрового буряка складає 1123306,99 грн.
Судом встановлено, що 25.05.2005 р. між СВК "їм. Фрунзе" (Продавець) та НВФ "Сінтал'Д" - ТОВ (Поку пець) був укладений договір купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р. за яким Продавець мав намір продати Покупцю цук ровий буряк врожаю 2005 року в кількості 7000 тон на загальну суму 1295 000,0 грн., порядок розра хунків повинен був виконаний трьома платежами, перший платіж (ст. 14 догово ру) 323700,0 грн. у строк до 01.06.2005 р. , другий платіж (ст. 15 договору) складає 40% від фактично переданого продавцем у власність покупця товару у заліковій вазі, згідно вартості фактично переданого та прийнятого товару і третій платіж (кінцевий розрахунок) по купець повинен здійснити у строк до 01.06.2006 р. За умовами договору Покупець виконав свої зобов'язання щодо прове дення першого платежу та 26.05.2005 р. платіжним дорученням № 909 перерахував на Продавцю 323700,0 грн. Після проведення посівних робіт Продавець запропонував Покупцю переглянути умови договору купівлі-продажу с/х продукції № 157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р. та збільшити обсяг продажі цукрового буряку та переглянути умови розрахунків. Сторони прийшли до згоди, про що склали додаткову угоду від 26.05.2005 р. , якою збільшили кіль кість продажу цукрового буряку до 14600 тон вартістю 2701000,0 грн., відпові дно був змінений порядок розрахунків: другий платіж складав 2300000,0 грн., який 31.08.2005 р. платіжним дорученням № 144 перераховано на рахунок . Також був змі нений порядок розрахунку за третім платежем, але після обстеження продавцем біологічної врожайності цу крового буряку на своїх полях , зрозумів про неможливість виконання зо бов'язань по кількості продажу цукрового буряку у повному обсязі та запропону вав Покупцю переглянути умови договору купівлі-продажу сільськогосподарської про дукції № 157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р. та зменшити обсяг прода жу цукрового буряку і переглянути умови розрахунків. Сторони прийшли до взаємної згоди, про що склали додаткову угоду від 01.09.2005 р. : кількість цукрового буряку склала 7 300 тон вартістю 1350500,0 грн., сума другого платежу, що здійснений 31.08.2005 р. підлягала поверненню Покупцю. Сума другого платежу була зменшена до 1014000,0 грн., залишок перерахованих Покупцем коштів у сумі 1286000,0 грн. 00 коп. повинен бути повернутий на рахунок Покупця згідно акту звірки взаємних розрахунків від 01.09.2005р. Продавець виконав своє зобов'язання за додатковою угодою від 01.09.2005 р. , але при проведенні перерахування у платіжному дору ченні № 656 від 01.09.2005р. помилково не вказав у тексті призначення платежу "1286000,0 грн. як повернення кредиторської заборгованості за цукровий буряк за договором № 157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р. у т.ч. ПДВ - 214333,33 грн. Після надходження коштів на поточний рахунок Покупця, останній звернувся до Продавця про негайне виправлен ня помилки. Для виправлення помилки Продавець листом за № 159 від 01.09.2005 р. надіслав в адресу Покупця змінений текст призначення платежу за платіжним дорученням № 656 від 01.09.2005р., а також листом № 160 від 01.09.05 р. на адресу ХФКБ „Приват-банк”. Ці дії відповідають Інструкції НБУ № 22 від 21.01.04 р.
Відповідач безпідставно не звернув уваги на ці обставини та не врахував при перевірці взаємовідносини між СВК "їм. Фрунзе" (Продавець) та НВФ "Сінтал'Д" - ТОВ (Покупець) за договором купівлі-продажу сільськогосподарської продукції № 157/2005-КСЗ від 25.05.2005 р., додатковими угодами від 01.09.2005 р., не прийняв до уваги лист директора СВК "їм. Фрунзе" вих. № 159 від 01.09.2005 р. , а також лист № 160 від 01.09.05 р. на адресу ХФКБ „Приват-банк” та виключив із валових витрат суму повернутих грошових коштів в якості кредиторської заборго ваності у сумі 1063109,68 грн.
Крім того, в ході перевірки при визначення підприємству суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 550460,0 грн.. : основний платіж 404500,0 грн., штрафні санкції у розмірі 145960,0 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 18.05.06 р. за № 0000172303/1 був врахований перевіряючими як факт завищення валового доходу у сумі 345,8 тис. грн. ( за 3 кв. 2005 р. у сумі 940,8 тис. грн. завищено, за 4 кв. 2005 р. занижено на 595,0 тис. грн.) у зв'язку з перекрученням даних податкового обліку приросту (убутку) балансової вартості товарів по договору від 02.08.2005 р. з ВАТ „Турбоатом” , накладна від 01.09.05 р. по придбанню комплектуючих турбіни на суму 1132053,60 грн. (ПДВ 188675,60 грн.), які в подальшому експортовані по контракту від 10.03.05 р. з ТОВ „Енерготехпроект” , ВМД від 07.09.05 р. за рахунок несвоєчасного відображення операцій по бухгалтерському обліку так і факт заниження підприємством суми валових витрат у декларації за 4 квартал 2005 р. у розмірі 4230,5 тис. грн. по господарській операції з ТзОВ „Т.М.М.” по договору від 05.12.05 р. , а також з урахуванням випадків неправомірності віднесення до складу валових витрат при заповненні декларацій з податку на прибуток за 1 півріччя 2005 року, 3 квартали 2005 року, 2005 рік передплати на закупку цукрового буряка у ТОВ АФ „Агрокомплект” , ФГ „Альянс”, СФГ „Альфа”, ТОВ „Михайлівське”, СТОВ „Україна Нова”, які не є платником податку на прибуток : за 1 півріччя 2005 р. суму передплат у розмірі 169,6 тис.грн. (право на включення до складу валових витрат виникає при заповненні декларації по рядку 04.1: за 3 квартали 2005 р. у розмірі 136,1 тис.грн. та за 2005 рік у розмірі 33,5 тис.грн. ); за 3 квартали 2005 р. суму передплат у розмірі 672,5 тис.грн. (право на включення до складу валових витрат виникає при заповненні декларації по рядку 04.1: за 2005 р. у розмірі 672,5 тис.грн. та за 2005 рік у розмірі 33,5 тис.грн. ).
Оскільки визначення зобов'язання з податку на прибуток у вигляді основного платежу у розмірі 404500,0 грн., (податок на прибуток самостійно донарахований ДПІ) здійснено ДПІ неправомірно, відповідно і санкції у розмірі 145960,0 грн. згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України № 2181-ІІІ від 21.12.2000 р. із змінами та доповненнями „Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” застосовані таж неправомірно.
На підставі викладеного вимоги судом задовольняється і податкове повідомлення-рішення від 18.05.06 р. за № 0000172303/1 підлягає скасуванню.
Керуючись статтями ст. 4 , 8, 86, 94, 160- 163 , 186 перехідних та прикінцевих положень Кодексу адміністративного судочинства України , суд
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити. Скасувати повідомлення - рішення ДПІ у Київськомурайоні м. Харкова від 18.05.06 р. № 0000172303/1 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 550460,0 грн.. : основний платіж 404500,0 грн., штрафні санкції у розмірі 145960,0 грн., яке оскаржується позивачем.
Стягнути з державного бюджету України на користь НВФ "Сінтал'Д" – ТОВ ( Харків, вул. Калова,4, код 14073681) витрати по сплаті державного мита в сумі 3,40 грн.
На постанову через суд першої інстанції може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Апеляційна скарга може бути подана через суд першої інстанції протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Копія апеляційної скарги одночасно направляється до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Подобайло З.Г.
Постанова в повному обсязі виготовлена 10.07.06р. о 14-00 год.