У Х В А Л А

          30 жовтня 2014 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

головуючого судді: Бондаренка Ю.О.,

суддів: Павліченка С.В., Куцина М.М.,

при секретарі: Маринець Д.М.,

без участі сторін

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ТОВ «Магазин Взуття» на ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року по цивільній справі за позовом ТОВ «Магазин Взуття» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, –

в с т а н о в и л а:

В липні 2014 року директор ТОВ «Магазин Взуття» звернулася з цивільним позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, яким просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу між ТОВ «Магазин Взуття» та ОСОБА_1; витребувати на користь ТОВ «Магазин Взуття» з володіння: ОСОБА_2 вбудовані приміщення площею 67,4 кв.м., ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вбудовані приміщення площею 67,4 кв.м., які знаходяться за адресо: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Корзо, буд.17 та скасувати державну реєстрацію права власності відповідачів на нерухоме майно, а саме вбудовані приміщення літ.А І поверху, площею 67,4 кв.м., розташовані за адресою: 88000, Закарпатська область, м. Ужгород, вул. Корзо, буд.17.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року у відкритті провадження у справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про визнання недійсним договору купівлі-продажу, – відмовлено на підставі п.2 та 3, ч.2 ст.122 ЦПК України (а.с.1).

Не погодившись із вказаною ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року представник за довіреністю ОСОБА_5, якій діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Магазин Взуття» подав апеляційну скаргу на вказане рішення, якою просить: ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року про відмову у відкритті провадження, – скасувати та направити справу до Ужгородського міськрайонного суду для продовження розгляду справи, мотивуючи тим, що суд першої інстанції порушення норм процесуального права, неповно з’ясувавши обставини справи, а висновки суду не ґрунтуються на матеріалах справи, що призвело до неправильного вирішення питання про відкриття провадження та створило перешкоди у доступі до судочинства.

Сторони в судове засідання не з’явились, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, в зв’язку з чим справа розглядається без фіксації судового процесу відповідно до ст.197 ЦПК України та ч.2 ст.305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується апеляційна скарга,колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Відмовляючи у відкритті провадження по справі, суд першої інстанції виходив з того, що стосовно заявлених позовних вимог про витребування майна з чужого володіння є таке, що набрало законної сили рішення суду у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Відповідно до п.2, 3 ч.2 ст.122 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала про закриття провадження у справі у зв’язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін у спорі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав; у провадженні цього чи іншого суду є справа із спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Посилання суду першої інстанції на рішення міськрайонного суду від 18 березня 2014 року не може бути підставою для відмови, так як в матеріалах справи відсутнє дане рішення суду, а тому неможливо зробити висновок про тотожність позовної заяви та рішення.

З копії позовної заяви ТОВ «Магазин Взуття» до ОСОБА_1, третя особа приватний нотаріус Ужгородського міськрайонного нотаріального округу, яка долучена до справи неможливо зробити висновки щодо предмету та підстав позову так-як до справи приєднана лише перша сторінка позову (а.с. 9)

Згідно ст.307 ч.2 п.4 ЦПК України за наслідками розгляду скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Виходячи з наведеного, відсутні підстави для застосування п.2, 3 ч.2 ст.122 ЦПК України, а тому колегія суддів вважає, що ухвала суду відповідно до ст.311 ЦПК України підлягає скасуванню з передачею справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.303, 307, 311, 313, 314, 315,17, 319 ЦПК України, колегія суддів, –

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу представника ТОВ «Магазин Взуття» – задовольнити.

Ухвалу Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 14 липня 2014 року, – скасувати.

Справу направити до Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді