709/1908/16-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 листопада 2016 року Чорнобаївський районний суд Черкаської області в складі:

               головуючого - судді Кваші І.М.,

               за участі секретаря - Кіян С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Чорнобай цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради,  про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач  ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Лихолітської сільської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на будинок з надвірними спорудами в порядку спадкування. Мотивує позов тим, що даний будинок належав її  рідній бабі ОСОБА_2, яка померла  22.07.1997 року. Після смерті баби шляхом вступу у фактичне володіння і управління спадковим майном спадщину прийняла мати позивача ОСОБА_3 Але оформлення документів щодо прийняття спадщини здійснено не було. 10.07.2015 року ОСОБА_3 померла. Позивач не може отримати свідоцтво про право на спадщину після смерті матері, оскільки на будинок відсутні правовстановлюючі документи. Крім цього, втрачено свідоцтво про народженя ОСОБА_3, а тому позивач просить встановити факт родинних відносин. 

В судове засідання позивач з’явилася, позовні вимоги підтримала. 

Представник Лихолітської сільської ради  в судове засідання  не з"явився. 29.09.2016 р. до суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності їх представника, позов визнають (а.с.33).

Виходячи з приписів ч. 2 ст.158 ЦПК України суд вважає за можливе слухати справу за відсутності представника відповідача.

Суд, вислухавши позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступних висновків.

З матеріалів справи вбачається, що позивач є донькою ОСОБА_3, яка померла 10.07.2015 р. (копії свідоцтва про народження, про укладення шлюбу, про смерть, а.с.6, 13, 14).

В позові ОСОБА_1 посилається на те, що її мати - ОСОБА_3 була рідною дочкою ОСОБА_4, яка померла 22.07.1997 року. Оскільки свідоцтво про народження матері втрачено, просить встановити факт родинних відносин.

Зазначені обставини підтверджуються довідкою Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району № 286 від 30.08.2016 року, копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 9, 11) та показами допитаних в судовому засіданні свідків ОСОБА_5 і ОСОБА_6

Статтею 256 ЦПК України передбачено, що в судовому порядку можуть бути встановлені факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо за законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

 Враховуючи зазначене, суд приходить до висновку  про наявність підстав для задоволення вимоги про встановлення факту родинних відносин.

Щодо вимог про визнання права власності на нерухоме майно слід зазначити наступне.

Як вбачається з довідки Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району № 286 від 30.08.2016 року (а.с. 9), за померлою ОСОБА_4 рахується жилий будинок з надвірними спорудами за № 29 по вулиці Шевченка в с. Лихоліти Чорнобаївського району.

У відповідності до п. 1,2 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", відносини спадкування регулюються правилами ЦК , якщо спадщина відкрилася не раніше 1 січня 2004 року. У разі відкриття спадщини до зазначеної  дати  застосовується  чинне  на  той  час  законодавство,  зокрема,  відповідні  правила Цивільного кодексу Української РСР .

Відповідно до ч.1 ст. 549 ЦК Української РСР (чинного на день семрті ОСОБА_4О.)визнається, що спадкоємець прийняв спадщину: 1) якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; 2) якщо він подав  державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазанчені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Оскільки ОСОБА_3 як до так і після смерті матері проживала у її будинку (довідка Лихолітської сільської ради № 288 від 30.08.2016 р. , а.с. 10), відповідно вона прийняла прийняла спадщину шляхом фактичного вступу у володіння спадковим майном. Зазначене також підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 11). Проте за життя мати позивача як спадкоємець не отримала правовстановлюючих документів на вказане нерухоме майно, одержала лише свідоцтво щодо спадкових прав на земельну частку (пай).

Згідно положень ст. 548 ЦК Української РСР для придбання спадщини необхідно, щоб спадкоємець її прийняв. Не допускається  прийняття  спадщини  під  умовою або  з застереженнями. Прийнята спадщина визнається належною спадкоємцеві з  моменту відкриття спадщини.

А відтак, суд приходить до висновку, що будинок в с. Лихоліти по вул. Шевченка, 29 після смерті ОСОБА_4 належав ОСОБА_3 як спадкоємцю.

17 жовтня 1998 року ОСОБА_3 склала заповіт, який посвідчений секретарем виконкому Лихолітської сільської ради Чорнобаївського району та зареєстровано в книзі для запису нотаріальних дій під № 28, яким заповіла все своє майно позивачеві (а.с.7).

Як вбачається з листів Чорнобаївської державної нотаріальної контори № 1535/02-16 від 14.06.2016 р. та № 1567/02-16 від 30.09.2016 р. (а.с. 32, 36), позивач єдина зверталася до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті матері, і їй було видано свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Інших спадкоємців судом не встановлено. Підставою для відмови позивачу у видачі свідоцтва про право на спадщину на будинок була саме відсутність правовстановлюючого документу на зазначене майно.

Враховуючи зазначене, беручи до уваги наявність заповіту, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем, яка прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3

Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає з закону, або незаконність права власності не встановлена судом.

Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого немайнового або майнового права та інтересу, а одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання права.

Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред’явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також в разі втрати ним документа, який засвідчує його.

Враховуючи викладені обставини, грунтуючись на вищезазначених нормах права, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ОСОБА_1 прийняла спадщину у встановлений законом строк та спосіб, а наданими суду доказами підтверджено її право на спадкування зазначеного майна за заповітом та його належність на час смерті спадкодавцю.

На підставі викладеного вище, керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1218 ЦК України, ст.ст. 548, 549 ЦК Української РСР, Постановою Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 р. "Про судову практику у справах про спадкування", ст.ст.10, 11, 60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Лихолітської сільської ради про встановлення факту родинних відносин та визнання права власності на спадкове майно  -  задовольнити.

Встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_4, яка померла 22.07.1997 року є матір"ю ОСОБА_3, померлої 10.07.2015 року та рідною бабою ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_1, право власності в порядку спадкування на житловий будинок з надвірними спорудами № 29 по вулиці Шевченка, в с. Лихоліти Чорнобаївського району Черкаської області, що належав ОСОБА_4, померлій 22.07.1997 року.

Рішення суду може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Черкаської області через Чорнобаївський районний суд.

        Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя І. М. Кваша