Справа № 2-1290-2009р.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2009 року Староміський районний суд міста Вінниці

в складі :

головуючого судді Татаурової І.М.

при секретарі Сускові А.О.,

з участю:

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Скороход Т.О.,

розглянувши в порядку попереднього судового засідання в м. Вінниці в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за депозитним вкладом

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ТОВ «Український промисловий банк» про стягнення коштів за депозитним вкладом. В попередньому засіданні позивачка зменшила позовні вимоги. Просила стягнути лише суму депозиту , а судові витрати – стягнути з відповідача. Позовні вимоги мотивовані тим, що 29.09.2008 р. між позивачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу НОМЕР_1 (вклад Капітал), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. по квитанції №1004/539 від 29.09.2008 р., строком на 183 дні, з кінцевим поверненням вкладу 30.03.3009 р. з виплатою відсотків з розрахунку 18,5 % річних. Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивачка письмово звернулась до банку про повернення їй депозитних коштів, але відповідач письмово відмовив їй у цьому, посилаючись на те, що з 21.01.2009 р. НБУ введено тимчасову адміністрацію, крім цього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку, по закінченню дії мораторію банк буде виконувати свої зобов’язання перед клієнтами. Позивачка вважає своє право порушеним і просить стягнути з банку на свою користь банківський вклад у сумі 30 000,00 грн.

В попередньому судовому засіданні позивачка зменшені позовні вимоги підтримала. Просила суд стягнути з відповідача на її користь суму депозитних коштів за договором банківського вкладу (вклад Капітал) від 29.09.2008 р. в розмірі 30 000,00 грн. та 30,00 грн. витрат, оплачених нею на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи. Витрати по оплаті судового збору просила покласти на відповідача.

Представник відповідача Скороход Т.О. позов визнала. Не заперечувала проти його задоволення, оскільки дійсно у Банку знаходяться грошові кошти відповідачки за договором банківського вкладу.

Відповідно до вимог ст.ст. 130, 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Суд вважає, що у даному разі визнання позову представником відповідача не суперечить інтересам банку, не порушує права і інтереси інших осіб

Вислухавши сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст. 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що 29.09.2008 р. між позивачкою ОСОБА_1 та ТОВ «Укрпромбанк» був укладений договір банківського вкладу НОМЕР_1 (вклад Капітал) (а.с. 10), згідно з яким банк прийняв від вкладника грошові кошти в сумі 30 000,00 грн. по квитанції №1004/539 від 29.09.2008 р., строком на 183 дні, з кінцевим поверненням вкладу 30.03.3009 р. з виплатою відсотків з розрахунку 18,5 % річних (а.с. 12). Після закінчення строку дії даного банківського вкладу позивачка неодноразово письмово звернулась до банку про повернення їй депозитних коштів (а.с. 8, 11), але відповідач письмово відмовив їй у цьому, посилаючись на те, що з 21.01.2009 р. НБУ введено тимчасову адміністрацію, крім цього діє мораторій на задоволення вимог кредиторів з метою захисту інтересів кредиторів та вкладників, забезпечення схоронності капіталу та активів, стабілізації діяльності, поліпшення фінансового стану банку, по закінченню дії мораторію банк буде виконувати свої зобов’язання перед клієнтами (а.с. 9).

Так, суд вважає, що між сторонами виникли правовідносини банківського вкладу, вони є зобов’язальними і регулюються главою 71 ЦК України та загальними нормами щодо зобов’язань.

Належним відповідачем за позовом є ТОВ «Український промисловий банк» як юридична особа, підсудність справи Староміському районному суду м. Вінниці визначена відповідно до ч. 7 ст. 110 ЦПК України, за місцезнаходженням Вінницької філії банку, оскільки договори укладалися з філією.

Ст.ст. 1058, 1060 ЦК України встановлено, що за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов’язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором. За договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов’язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором. Умова договору про відмову від права на одержання вкладу на першу вимогу є нікчемною.

Позивач виконав умови договорів, про що свідчить квитанція (а.с. 12).

Згідно з умовами договору позивачка письмово попередила банк про намір отримати депозитний вклад, однак, отримала безпідставні відмови про неможливість виконати її вимоги (а.с. 8, 11).

Такі дії банку по відношенню до позивачки суд вважає незаконними, а відмови – безпідставними.

Ст. ст. 526, 530, 629 ЦК України передбачено, що зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Договір є обов’язковим для виконання сторонами. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до вимог п. 5.1 договору банківського вкладу, у випадку невиконання або неналежного виконання зобов’язань за цими договорами, сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України.

Згідно ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідачем не надано доказів про вагомі причини невиконання, неналежного виконання своїх зобов’язань щодо повернення депозитних коштів, а посилання на їх відсутність у банку, є непереконливими.

Згідно ст. 1061 ЦК України банк виплатив позивачці проценти на суму вкладу у розмірі, встановленому договором банківського вкладу, проте суму банківського вкладу на день винесення судом рішення, вкладнику ОСОБА_1 не повернуті.

Із зазначених підстав, вимоги позивачки про повернення їй суми вкладу у розмірі 30 000,00 грн. підлягають задоволенню.

Крім цього, суд відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України вважає необхідним стягнути з банку на користь держави витрати по оплаті судового збору в розмірі 300,00 грн., та на користь позивачки витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30,00 грн.

Керуючись ст.ст. 526, 530, 629, 1058, 1060, 1061 ЦК України, ст.ст. 5, 8, 10, 11, 57, 60, 88, 110, 209, 212, 214, 215 ЦПК України, суд –

в и р і ш и в :

Позов задовольнити.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» / 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, код ЗКПО 26175990, МФО 302515 / на користь ОСОБА_1 наступні грошові кошти:

- суму депозитних коштів за договором банківського вкладу НОМЕР_1(вклад КАПІТАЛ) від 29 вересня 2008 року в розмірі 30 000 (тридцять тисяч) грн.;

- витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30(тридцять) грн.

Стягнути з ТОВ «Український промисловий банк» / 21001, м. Вінниця, вул. Островського, 20, код ЗКПО 26175990, МФО 302515 / на користь держави судовий збір в розмірі 300 (триста) грн.

Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, яка може бути подана протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя :