Справа №2-312/2009 р.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.09.2009 року              Кіровоградський  районний суд  Кіровоградської області в складі головуючого- судді Терещенко Д.В.,

при секретарі -Гонтаренко В.В.,

прокурора-Гранчак В.І.,

в відкритому судовому засіданні в місті Кіровограді  розглянув справу за  позовом ОСОБА_1  до Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції,Державного казначейства України про визнання права власності на насіння соняшника та стягнення  шкоди

ВСТАНОВИВ:

    Позивач звернувся до суду з позовом до Кіровоградської МДПІ та просить визнати за ним право власності на насіння соняшника в кількості 16115 кг., а також зобов'язати відповідача повернути вказане насіння соняшника в натурі.

    В судовому засіданні свої позовні вимоги змінив та просить стягнути з державного бюджету України вартість 16115 кг соняшника в сумі 35453 грн., 19252,43 грн. суму знецінених коштів,4213,14 грн. сума процентів за користування коштами та судові витрати у справі в сумі 790 грн.    

    В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 . позовні вимоги підтримав в повному обсязі та дав пояснення по суті заявленого позову, а також зазначив, що саме ОСОБА_1  є правонаступником СПДФО ОСОБА_1  і строки позовної давності для звернення до суду він не пропустив, так як з моменту вилучення насіння соняшника йшли судові процеси, щодо законності вилучення насіння соняшника в суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 , а право звернення з позовом до суду фізичної особи ОСОБА_1  як правонаступника, виникло з 16.11.2007 року, тобто з дня припинення державної реєстрації СПДФО ОСОБА_1

    В зв”язку з тим,що доля насіння невідома просив стягнути з державного бюджету нанесену  матеріальну шкоду в грошовому еквіваленті.

    Представники відповідача за довіреностями ОСОБА_3   позовні вимоги не визнав посилаючись на те, що ОСОБА_1  не є правонаступником ОСОБА_1  як суб'єкта підприємницької діяльності, а також позивач пропустив строки звернення до суду з позовом, а тому в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

    Представники відповідача Державного  казначейства України ОСОБА_4 , ОСОБА_5  позов не визнали та пояснили,що  гроші від реалізації вилученого насіння до бюджету не надійшли і тому не можуть бути повернуті позивачу.

    Заслухавши думку представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

    Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва  про державну реєстрацію внесеного до державного реєстру 5.12.1996 року, ОСОБА_1  був суб'єктом підприємницької діяльності-фізична особа, являвся платником податку на додану вартість,  державна реєстрація якого 16.11.2007 року Державним реєстром була припинена.

    Здійснюючи підприємницьку діяльність  ПП ОСОБА_1  відповідно контракту від 24.11.2002 року є постачальником насіння соняшника врожаю 2002 року ТОВ “Зерноторгівельна компанія”.   Для провадження підприємницької діяльності ПП ОСОБА_1 , відповідно договору оренди від 14.02.2003 року,   орендував  у ТОВ “Інтер-Агро” автомобіль КамАЗ  державний номер НОМЕР_1  та  причіп державний номер НОМЕР_2  терміном 1 рік від дати підписання договору  (  т.1 а.с. 41, 45 47-48, т.2 а.с.8-10).

    20.02.2003 року ПП “ ОСОБА_1 ” у СФГ “ ОСОБА_7 .” було закуплено 16115 кг. насіння соняшника, що підтверджується  накладною № 2   податковою накладною № 2,  квитанцією до прибуткового касового ордеру № 2, товарно-транспортною накладною від 20.02.2003 року (  т. 1 а.с. 46, 99-101, т. 2 а. с. 5-7).

      При таких обставинах, викладене дає підстави суду вважати, що  у суб”єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1  виникло право власності на  16115 кг. насіння соняшника, що не суперечить вимогам ст. 128 ЦК України  (в редакції1963 року)  чинного на момент виникнення правовідносин між сторонами.

    Вказане насіння соняшника на орендованому автомобілі  КамАЗ ОСОБА_8  разом з водієм   ТОВ “Інтерагро” ОСОБА_6 . перевезли в м. Кіровоград де перебували у черзі очікуючи заїзду на територію заводу ВАТ “Кіровоградолія”, де працівниками податкової міліції Кіровоградської  МДПІ автомобіль КамАЗ із зазначеним насіння соняшника  було вилучене  та передане 21.02.2003 року на відповідальне зберігання підприємству “Агросервіс-Інтекс”, з посиланням на не встановлення і не виявлення його власника, що  підтверджується  протоколом огляду предметів, протоколом про тимчасове затримання активів платника податків від 20.02.2003 року, поданням та рішенням про застосування повного адміністративного арешту активів платника податків від 24.02.2003 року, накладною від 20.02.2003 року ( т. 1 а.с. 4,  6-8, 12, 49).

       Відповідно до положень ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

    Статтею 137 ЦК України (в редакції 1963 року), який був чинним на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено, що майно, яке не має  власника або власник якого невідомий (безхазяйне майно), надходить у власність держави за рішенням виконавчого комітету районної, міської Ради народних депутатів, винесеними за заявою фінансового органу. Заява про визнання майна безхазяйним може бути подана не раніше як через один рік після прийняття майна на облік відповідним фінансовим органом або виконавчим комітетом селищної, сільської Ради народних депутатів. Порядок виявлення та обліку безхазяйного майна визначається Міністерством фінансів України.

    Наказом ДПА України № 18 від 19.01.2007 року “Про затвердження методичних рекомендацій щодо взаємодії між  підрозділами органів державної податкової служби України по роботі з безхазяйними речами та майном, що переходить у власність держави” згідно п.2 яких встановлений вичерпний перелік випадків, коли органи ДПС України можуть здійснювати дії з майном, яке може перейти до держави, а саме: майно, від якого відмовився власник, майно, кошти подаровані державі власником, кошти та майно, право власності на яке припинено у зв'язку з припиненням юридичної особи, смерті власника, майно, право власності на яке перейшло до держави в порядку успадкування, майно на яке право власності перейшло до держави за рішенням суду, знахідка, скарби, що здані або виявлені органами ДПС, бездоглядні домашні тварини.

    20.02.2003 року на час вилучення у ПП “ ОСОБА_1 ” насіння соняшника  не підпадає під жодний зі вказаних випадків, оскільки від нього ніхто не відмовлявся, не передавав його державі,  це не було тоді знахідкою, а тому вилучати насіння соняшника  з посиланням на не встановлення і не виявлення його власника, тобто як безхазяйне майно у  відповідача не було передбачених законом підстав.

    Рішенням Кіровоградського районного суду від 06.03.2008 року, яке ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 15.07.2008 року залишено в силі, в позові Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції до ОСОБА_8 ., ПП ОСОБА_1 , про встановлення права власності за державою в особі Кіровоградської міжрайонної державної податкової інспекції на вилучене насіння соняшника, відмовлено.

   

    16.11.2007 року державним реєстратором припинена державна реєстрація суб'єкта підприємницької діяльності-фізична особа ОСОБА_1 , про що свідчить запис №25.88012000400 від 16.11.2007 року в Єдиному державному реєстрі.

    Громадянин, фізична особа, ОСОБА_1  є єдиним засновником суб'єкта господарювання – фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 , який у господарській діяльності використовував майно (кошти) які походять від фізичної особи, громадянина, тому ОСОБА_1  є правонаступником суб'єкта підприємницької діяльності – фізичної особи ОСОБА_1 , що відповідає вимогам ст.ст.51,104,178 ЦК України.

    З 16.11.2007 року все майно, права та обов'язки СПДФО ОСОБА_1  перейшли до громадянина, фізичної особи ОСОБА_1 , в тому числі і право власності на насіння соняшника у кількості 16115 кг., яке незаконно вилучене працівниками відповідача  у СПДФО ОСОБА_1

    Саме з моменту припинення державної реєстрації СПДФО ОСОБА_1  у фізичної особи, правонаступника, ОСОБА_1  виникло право для звернення до суду з вимогою про визнання права власності на насіння і стягнення його вартості і тому строки позовної давності для звернення до суду він не пропустив і заява відповідача про застосування вимог ст.267 ЦК України, про відмову в задоволенні позовних вимог в зв'язку зі спливом позовної давності, задоволенню не підлягає.

    З 16.11.2007 року між сторонами склалися правовідносини, які вже регулюються Цивільним кодексом 2004 року і відповідно до ст.ст.321,387,392,1212,1213 цього Кодексу право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним. Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи без достатньої правової підстави, зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Набувач зобов'язаний повернути потерпілому набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

    Згідно довідки Головного управління статистики у Кіровоградській області №14-8683 від 05.11.2008 року, станом на 05.11.2008 року “Приватне міжвідомче виробничо-торговельно-будівельне підприємство “Агросервіс-Інтекс”, якому передано на збереження вилучене насіння соняшника, ліквідоване, доля насіння не відома  і тому згідно ст. 1173 ЦК України,  шкода завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями,дією чи бездіяльністю органу  державної влади, відшкодовується державою.

    Згідно довідки Кіровоградської аграрної біржі від 27.05.2009 року вартість соняшнику товарного в  травні  2009 року становила 2200 грн. за 1 тону.

    Насіння соняшника натурою повернути неможливо і тому вартість насіння соняшнику в кількості 16115 кг. в сумі грн.,яке вилучено 21.02.2003 року, працівниками податкової міліції Кіровоградської МДПІ, під час затримання автомобіля КамАЗ державний номер 163-77 СК, причеп НОМЕР_1 , необхідно стягнути з Державного казначейства України.  

    Вирішуючи питання про стягнення з відповідача суми знецінених коштів в наслідок інфляції та процентів, суд вважає,що в даному випадку  застосування норм ст.536,1214 ЦК України є неприпустимим,т.я між сторонами не виникло боргових зобов”язань і тому в цієї частині позовні вимоги підлягають відхиленню.

    Судові витрати по справі необхідно стягнути з відповідача в межах задоволених позовних вимог.

    Керуючись ,ст.ст.104,178,267,321,325,386,387,392,509,536,625,1173,1212, ЦК України,  ст.ст. 10,11,60,88,209,213-215  ЦПК України,суд

ВИРІШИВ:

    Позовні вимоги   ОСОБА_1  задовольнити частково.

    Визнати право власності за   ОСОБА_1  на насіння соняшника у кількості 16115 кг. вартістю 35453 грн.

     Стягнути з Державного казначейства України на користь   ОСОБА_1  вартість насіння соняшника в сумі 35453 грн.,а також судові витрати по справі в сумі 354 грн. 53 коп.

    В інших позовних вимогах відмовити.

    Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Кіровоградської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.  

   

Суддя: ”підпис”

Згідно з оригіналом

Суддя Кіровоградського районного суду                                    Терещенко Д.В