Справа №1304/6344/12
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
24 грудня 2012 року Галицький районний суд міста Львова в складі:
головуючого судді Головатого В.Я.,
при секретарі Волоско Х.О.,
з участю адвоката ОСОБА_1,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду у місті Львові цивільну справу за позовом Галицької районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_2, ОСОБА_3, з участю третьої особи Львівського комунального підприємства «Айсберг»про зобов’язання до вчинення дій, -
в с т а н о в и в :
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати відповідачів демонтувати самовільно влаштовану прибудову до кв. №10 на прибудинковій території будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові.
В обґрунтування заявлених позовних вимог покликається на те, що даний будинок знаходиться у власності Львівської міської ради, на обслуговуванні ЛКП «Айсберг», а співвласниками кв.№10 є ОСОБА_2 та ОСОБА_3 18.04.2011р. представниками ЛКП «Айсберг»скеровано ОСОБА_3 попередження, яким зобов’язано надати дозвільні документи на проведення будівельних робіт на прибудинковій території будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові. Оскільки 20.04.2011р. мешканці даного будинку звернулись із заявою до міського голови м.Львова із вимогою зупинення самовільного будівництва власниками кафе «Піноккіо», тому 26.04.2011р. представниками ЛКП «Айсберг»повторно скеровано попередження аналогічного змісту. 29.04.2011р. управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради відносно ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення та постановою Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.05.2011р. ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 92 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу. Висновком міжвідомчої комісії Галицького району від 31.05.2011р., який затверджений розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 14.06.2011р., вирішено зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати самовільно влаштовану прибудову в подвір’ї будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові. Однак, відповідачі на неодноразові усні та письмові попередження не реагували, вимоги розпорядження голови адміністрації не виконали, про що комісією ЛКП «Айсберг»складено акт від 30.08.2011р. Просить позов задоволити.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала, дала пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позові. ОСОБА_4 того ствердила суду, що позивачу відомо про те, що відповідно до свідоцтва про право власності №Г-04560, виданого 26.07.2012р. ОСОБА_3 набув права приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 208,5 кв.м. у будинку №7, проїзду ОСОБА_4 у м.Львові. Проте, вважає, що позов підлягає задоволенню, оскільки головою Галицької районної адміністрації внесено зауваження на таке свідоцтво. Просить позов задоволити.
Представник відповідача ОСОБА_3 у судовому засіданні позов заперечив та пояснив, що відповідно до свідоцтва про право власності №Г-04560, виданого 26.07.2012р. Управлінням комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради, ОСОБА_3 набув права приватної власності на нежитлове приміщення загальною площею 208,5 кв.м. у будинку №7, проїзду ОСОБА_4 у м.Львові. Оскільки нормами чинного законодавства право приватної власності є непорушним, тому вважає позов задоволенню не підлягає. Просить у задоволенні позову відмовити за його безпідставністю.
В судове засідання відповідач ОСОБА_2, її представник та представник третьої особи не з’явились, про причину неявки суд не повідомили, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином. За таких обставин суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності на підставі наявних у матеріалах справи даних та доказів.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що у задоволенні позову слід відмовити за безпідставністю вимог, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 319 ч.ч.1,2 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов’язків власник зобов’язаний додержуватись моральних засад суспільства.
З поданого представником позивача копії технічного паспорту на кв.№10 буд.№7 у проїзді ОСОБА_4 у м.Львові, складеного 18.10.1996р. обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки»судом встановлено, що на прибудинковій території власниками бару «Піноккіо»здійснено прибудову до будинку.
З огляду на даний факт 08.04.2011р. представниками ЛКП «Айсберг»скеровано ОСОБА_3 попередження, яким зобов’язано надати дозвільні документи на проведення будівельних робіт на прибудинковій території будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові.
Копією протоколу про адміністративне правопорушення, складеного управлінням охорони історичного середовища Львівської міської ради від 29.04.2011р. та постанови Сихівської районної адміністрації Львівської міської ради від 26.05.2011р., встановлено, що ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 92 КпАП України та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.
Висновком міжвідомчої комісії Галицького району від 31.05.2011р., який затверджений розпорядженням голови Галицької районної адміністрації Львівської міської ради від 14.06.2011р., вирішено зобов’язати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 демонтувати самовільно влаштовану прибудову в подвір’ї будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові.
У судовому засіданні встановлено, що на підставі наказу управління комунальної власності департаменту економічної політики Львівської міської ради від 26.07.2012р. №1709-НЖ-Г, 26.07.2012р. ОСОБА_3 видано свідоцтво про право приватної власності на нежитлове приміщення в будинку, що знаходиться за адресою: м.Львів, проїзд Крива Липа, 7, загальною площею 208, 5 кв.м.
Представник відповідача в підтвердження свої доводів про набуття ОСОБА_3 права приватної власності на нежитлові приміщення, в тому числі і на влаштовану прибудову до кв. №10 на прибудинковій території будинку №7 в проїзді ОСОБА_4 у м.Львові надав суду копію технічного паспорта на нежитлові приміщення, складеного 29.04.2011р. обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки».
Так, з огляду наданого суду технічного паспорта від 29.04.2011р. судом встановлено, що спірне нежитлове приміщення позначене в технічному паспорті під літерою «6-а».
Більше того, суд приймає до уваги те, що позивач звертаючись до суду 10.01.2012р. із позовом, в якому просить зобов’язати відповідачів власним коштом демонтувати самовільно влаштовану прибудову до кв. №10 на прибудинковій території будинку №7 у проїзді ОСОБА_4 у м.Львові, надав суду копію технічного паспорта на квартиру, виданого 18.10.1996р. обласним комунальним підприємством Львівської обласної ради «Бюро технічної інвентаризації та експертної оцінки», всупереч тому, що як орган місцевого самоврядування, станом на 10.01.2012р. мали відомості про складення технічного паспорта на приміщення від 29.04.2011р., що складає даний предмет спору.
Разом з тим, не заслуговують на увагу суду твердження представника позивача в тому, що позов слід задоволити, з тієї підстави, що головою Галицької районної адміністрації вносились зауваження на свідоцтво про право власності, яке видане ОСОБА_3, оскільки такі доводи суперечать чинному законодавству.
За змістом частини 2 статті 319 ЦК України, своє право на річ власник здійснює завжди своєю владою та у власному інтересі.
З огляду на норму статті 321 ЦК України, держава прийняла на себе обов’язок захищати приватну власність, забезпечувати її недоторканість. Саме тому ніхто не може бути позбавлений права власності чи бути обмеженим у його здійсненні. Це встановлено і ст. 13 Конституції України.
Вичерпний перелік випадків, згідно з якими особа може бути обмежена чи позбавлена права власності міститься у нормах ст. 14 Конституції України та ст. 321 ЦК України.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Представником позивача у підтвердження своїх доводів не надано жодного належного та допустимого доказу, який би свідчив, що ОСОБА_3 слід позбавити його права власності та зобов’язати його демонтувати таке власним коштом. Натомість, представником відповідача надано суду докази про те, що право власності на спірне приміщення набуте в установленому законом порядку та таке будь-чиїх інтересів не порушує. З огляду на наведене, суд прийшов до висновку, що заявлені позовні вимоги безпідставні, а тому й правових підстав для задоволення такого позову, немає.
Керуючись ст.ст. 3, 10, 11, 60, 209, 212, 214, 215, 217, 218, 224 ЦПК України, ст. 13 Конституції України, ст.ст. 319, 321, 392 ЦК України, суд, -
в и р і ш и в:
В задоволенні позову відмовити за безпідставністю вимог.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга протягом 10 діб з дня його проголошення.
Головуючий: