Справа № 461/2045/13-к
Провадження № 1-кс/461/723/13
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
12 березня 2013 року слідчий суддя Галицького районного суду м.Львова Головатий В.Я., за участі секретаря Рут О.О., прокурора Тимо А.С., та захисника ОСОБА_1, розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові справу за скаргою ОСОБА_2 на постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. про закриття кримінальної справи від 10.10.2012р. відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, -
в с т а н о в и в:
ОСОБА_2 звернулася до суду із скаргою на постанову слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. про закриття кримінальної справи від 10.10.2012р. відносно ОСОБА_3 за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України.
В обґрунтування скарги покликається на те, що постанова про закриття кримінальної справи від 10.10.2012р. винесена необґрунтовано, незаконно, з порушенням норм процесуального права. Висновок, зроблений слідчим щодо наявності підстав для закриття кримінальної справи за ознаками злочину передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, є неправомірним. При прийнятті рішення про закриття кримінальної справи слідчим не встановлено очевидців дорожньо-транспортної пригоди, відтворення обстановки та обставин події проведено без її та незалежних спеціалістів участі, фотографії з місця події були розміщені в мережі Інтернет лише один день, з місця дорожньо-транспортної пригоди зникли гроші в сумі 400 доларів США та товар, які покійний ОСОБА_4 перевозив з ОСОБА_5 в Україну, та крім того, стверджує, що слідчий самостійно надав оцінку швидкості руху автомобіля під керування ОСОБА_4 Просить скаргу задоволити, а постанову від 10.10.2012 р. скасувати.
В судовому засіданні скаржник скаргу підтримала, дала пояснення аналогічні доводам викладеним в скарзі. Просить скаргу задоволити.
Заслухавши доводи скаржника, відношення прокурора, вивчивши матеріали кримінальної справи №124-0288, суд прийшов до переконання, що у задоволенні скарги слід відмовити, з наступних підстав:
Судом встановлено, що постановою слідчого ВРДТП СУ ГУМВС України у Львівській області від 05.08.2011р. порушено кримінальну справу за фактом порушення Правил дорожнього руху України, що спричинило смерть ОСОБА_4, за ознаками вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. від 07.10.2011р. у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_3 відмовлено у зв’язку із відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ч.2 ст. 286 КК України.
Також, постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. від 07.10.2011р. у порушенні кримінальної справи відносно винної особи у скоєнні дорожньо-транспортної пригоди - ОСОБА_4, відмовлено у зв’язку із його смертю. А тому, 07.10.2011р. постановою слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. закрито подальше провадження у кримінальній справі №124-0288.
Вивченням матеріалів кримінальної справи заступником начальника відділу управління нагляду прокуратури Львівської області, 24.11.2011р. винесено постанову про скасування постанов слідчого ВР ДТП СУ ГУ МВС України у Львівській області Олійника С.Ю. про закриття кримінальної справи №124-0288 на підставі п.2 ст. 6 КПК України та про відмову у порушенні кримінальної справи відносно водіїв ОСОБА_3 та ОСОБА_4
Після проведення досудового розслідування постановами слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. від 04.02.2012р., вдруге, у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено у зв’язку із його смертю, а відносно ОСОБА_3, у зв’язку з відсутністю у його діях ознак злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України. А тому, вдруге, постановою від 04.02.2012р. закрито подальше провадження у кримінальній справі №124-0288.
Проте, постановою старшого прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами внутрішніх справ при провадженні досудового слідства від 22.05.2012р. постанову слідчого ВР ДТП СУ УМВС України в Львівській області Олійника С.Ю. від 04.02.2012р. про закриття кримінальної справи, скасовано.
Врешті, за результатами проведених судовими експертами трьох судових автотехнічних експертиз експертиз, постановами слідчого ВР ДТП СУ ГУМВС України у Львівській області Олійника С.Ю. від 10.10.2012р. у порушенні кримінальної справи відносно ОСОБА_4 відмовлено у зв’язку з його смертю, відносно ОСОБА_3 – у зв’язку з відсутністю в його діях ознак злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, та кримінальну справу №124-0288 закрито подальшим провадженням.
Аналізуючи зміст оскаржуваної постанови, слідчий суддя погоджується з висновками слідчого, викладеними в такій, про відсутність в діянні водія ОСОБА_3 складу кримінального правопорушення, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, з огляду на наступне.
Так, з постанови слідчого про закриття кримінальної справи від 10.10.2012р. вбачається, що в діях водія ОСОБА_3 не встановлено порушень вимог правил безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, які б знаходились у безпосередньому причинно-наслідковому зв’язку із настанням дорожньо-транспортної пригоди, а отже і ознак складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України. З огляду на те, що винна у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди особа – ОСОБА_4 загинула, а окрім неї ніхто не отримав тілесних ушкоджень, які були б кваліфікуючою ознакою складу злочину, передбаченого ст. 286 ч.2 КК України, то кримінальна справа підлягає закриттю.
Згідно з ст. 2 ч.1 КК України, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно - небезпечного діяння, яке містить склад злочину, передбаченого цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається, якщо встановлена відсутність події кримінального правопорушення. При проведені досудового розслідування слідчий чи прокурор, з урахуванням конкретних обставин справи, на власний розсуд визначають об'єм перевірочних дій, достатній, за їх переконанням, для прийняття вмотивованого рішення.
При цьому слідчий суддя звертає увагу на те, що при винесенні оскаржуваної постанови слідчим встановлено очевидців дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_6 та ОСОБА_7, з їх участю та участю учасника ДТП ОСОБА_3 проведено відтворення обстановки та обставин події, враховано висновки судових автотехнічних експертиз та механізму ДТП, повторних експертиз, виконаних експертами НДЕКЦ при ГУМВС України у Львівській області та Київського НДІ судових експертиз, та їх аналіз викладено в оскаржуваній постанові.
Так, висновком судової автотехнічної експертизи обставин та механізму ДТП №1/536 від 04.10.2012р., проведеної судовим експертом ОСОБА_8, встановлено, що з технічної точки зору при заданих слідством вихідних даних у всіх її варіантах, в дорожній обстановці водій автопоїзда у складі автомобіля тягача «DAF TRUCS», р.н. НОМЕР_1 та напівпричіпа платформи «TRAILOR SYY3CX» р.н. НОМЕР_2, ОСОБА_3, був позбавлений технічної можливості уникнути зіткнення з автомобілем «ЗАЗ – DAEWOO SENS Т13110», шляхом застосування своєчасного екстреного гальмування свого транспортного засобу (тобто за умови дотримання вимог п.12.3. Правил дорожнього руху України) навіть за умови одночасного екстреного гальмування водіями обох транспортних засобів. Причиною настання даної дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення транспортних засобів стала суперечність дій водія автомобіля «ЗАЗ – DAEWOO SENS Т13110» р.н. НОМЕР_3, ОСОБА_4 технічним вимогам п.п. 1.2., 10.1., 11.2., 13.1. та дорожньої розмітки 1.1. розділу 34 «Дорожня розмітка» чинних Правил дорожнього руху України.
З висновку додаткової судової автотехнічної експертизи обставин і механізму ДТП №1/54 від 02.02.2012р., проведеної судовим експертом ОСОБА_9, встановлено, що при перевірці показів свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, які отримані слідством при проведенні відтворення обстановки і обставин дорожньо-транспортної пригоди за участю вказаних свідків, щодо механізму розвитку даної пригоди – технічної неспроможності в них не спостерігалось. А це в свою чергу дає підстави даній експертизі вважати, що покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 є технічно спроможними.
Висновком повторної судової автотехнічної експертизи №8145/8146/12-52 від 28.09.2012р., проведеної судовими експертами Київського національно-дослідного інституту судових експертиз ОСОБА_10 та ОСОБА_11, яка підтвердила висновки судових експертів Львівського НДІСЕ №1/536 від 04.10.2012р. та №1/54 від 02.02.2012р., у їх сукупності, встановлено, що при заданих слідством вихідних даних у всіх варіантах в даній дорожній обстановці в момент виникнення небезпеки для руху водій автопоїзда ОСОБА_3 не мав технічної можливості запобігти зіткнення з автомобілем «ЗАЗ – DAEWOO SENS Т13110», який виїхав на його смугу руху, шляхом застосування екстреного гальмування. Причиною даної дорожньо-транспортної пригоди з технічної точки зору явилась невідповідність дій водія «ЗАЗ – DAEWOO SENS Т13110», ОСОБА_4, вимогам п.п. 10.1, 11.2 та дорожньої розмітки 1.1. розділу «Дорожня розмітка» Правил дорожнього руху України. Покази свідків ОСОБА_3, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 стосовно обставин та механізму розвитку дорожньо-транспортної пригоди, виходячи із даних, встановлених під час відтворення обстановки та обставин дорожньо-транспортної пригоди за їх участю, являються спроможними з технічної точки зору.
З огляду на наведене, слідчий суддя приходить до висновку, що у скарзі не наведено переконливих доводів, які б стверджували б про те, що шляхом проведення додаткових дій, які ні скаржником ні її захисником чітко не визначені та не вмотивовані, будуть встановлені достатні дані, які б виключали підстави для закриття кримінального провадження.
Разом з тим, доводи особи, яка подала скаргу, викладені в скарзі фактично, яка не була учасником дорожньо-транспортної пригоди, зводяться до її незгоди із проведеною процесуальною дією – відтворення обстановки та обставин події без її участі, надання слідчим оцінки швидкості руху автомобіля під керуванням водія ОСОБА_4, та розміщення фотографій з місця події в мережі Інтернет лише один день, що за своїм змістом є позапроцесуальним способом оскарження судових рішень.
Твердження захисника скаржника про те, що при проведенні судових експертиз не було враховано той факт, що автомобіль під керуванням водія ОСОБА_3 був завантажений товаром, та праве гальмо даного автомобіля знаходилось в несправному стані спростовуються висновком №1/445 від 19.08.2011р. судової експертизи технічного стану транспортного засобу автомобіля-тягача НОМЕР_4 та напівпричіпа платформи «TRAILOR SYY3CX» р.н. НОМЕР_2
Також не заслуговують на увагу слідчого судді доводи ОСОБА_2 про те, що з місця дорожньо-транспортної пригоди зникли кошти в сумі 400 доларів США та товар, які на її думку, перевозив ОСОБА_4 з ОСОБА_5, оскільки ОСОБА_2 не була ні учасником ні очевидцем даної ДТП, та такі її доводи спростовуються протоколом огляду місця події дорожньо-транспортної пригоди від 03.08.2011р., та не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду. Крім того, зазначені доводи не є предметом дослідження обставин дорожньо-транспортної пригоди.
Згідно з ст. 94 ч.1 КПК України, слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів – з точки зору достатності та взаємозв’язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Зважаючи на те, що в ході розгляду скарги не знайшов свого підтвердження факт порушення органом досудового розслідування вимог КПК України при прийнятті рішення про закриття кримінальної справи, відтак вважаю необхідним відмовити у задоволенні скарги.
Керуючись ст. ст. 303-307 КПК України, слідчий суддя, -
у х в а л и в:
В задоволенні скарги ОСОБА_2 відмовити за безпідставністю.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Слідчий суддя: В.Я. Головатий
12.03.2013