Особи
Учасники процесу:
Ім`я Замінене і`мя Особа
Судове рішення #60154612

Справа № 127/15802/15-ц Провадження № 22-ц/772/3252/2016Головуючий в суді першої інстанції Гуменюк К. П.

Категорія 20Доповідач Копаничук С. Г.




АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 листопада 2016 рокум. Вінниця



Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючої : Копаничук С.Г.

Суддів: Вавшка В.С. ,Панасюка О.С.

при секретарі: Торбасюк О.І.

за участю позивачки ОСОБА_2 ,її представника Бездітного відповідача ОСОБА_3, представника ПАТ «Мегабанк» - Незговорова В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці цивільну справу позовом ОСОБА_2, діючої також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» ,ОСОБА_6, органу опіки і піклування - виконкому Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним за апеляційною скаргою ПАТ «Мегабанк» на рішення Вінницького міського суду від 19.09.2016 року,-

В с т а н о в и л а :

У липні 2015 року ОСОБА_2, діючи також в інтересах неповнолітньої ОСОБА_5, звернулась до суду з позовом до ПАТ «Мегабанк» , ОСОБА_6, служби у справах дітей виконкому Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу квартири недійсним, як такого, що потребував при укладенні згоди органу опіки та піклування, проте був укладений без неї .Послалась на те, що 05.09. 2008 року між нею та ПАТ «Мегабанк «було укладено іпотечний договір № 83-01ПВ/2008-з, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького міського округу Рудик Л.В. та зареєстрований в реєстрі за № 4598,що був укладений в забезпечення виконання позивачкою зобов'язання за кредитним договором № 83-01ПІ/2008 від 05 вересня 2008 року. Відповідно до договору вона передала в іпотеку житлову квартиру АДРЕСА_1, що належала їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20 березня 2008 року, та в якій проживала позивач та її неповнолітня донька - ОСОБА_5 ,з дня її народження - 24 липня 2001 року .

Під час примусового виконання державним виконавцем 28.05.2015 року рішення суду про виселення її та її неповнолітньої доньки з квартири, яка є предметом іпотеки, без надання іншого житла, вона дізналась про те, що 26 січня 2015 року між ПАТ «Мегабанк» та ОСОБА_6 було укладено договір купівлі-продажу зазначеної квартири ,право користування якою з народження мала донька ,без дозволу органу опіки та піклування. Посилаючись на порушення учасниками угоди вимог законодавства, що захищають майнові права неповнолітніх ,зокрема, Законів України «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей», «Про охорону дитинства» та ст.ст.215,224 ЦК України, просила визнати угоду недійсною.

Рішенням Вінницького міського суду від 19.09.2016 року позов задоволено. Визнано недійсним договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_2, укладений між Публічним акціонерним товариством «Мегбанк» (ЄДРПОУ 09804119) та ОСОБА_6 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1), посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Галиною Іванівною 26 січня 2015 року, зареєстрованого в реєстрі за № 67.Стягнуто порівну з відповідачів судові витрати.

В апеляційній скарзі ПАТ «Мегабанк» просить зазначене рішення суду скасувати через порушення судом норм матеріального і процесуального права ,а по справі ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову. Зазначило ,що суд невірно оцінив докази щодо наявності підстав для визнання угоди недійсною, не звернув увагу на те, що на момент продажу квартири було чинним і виконаним рішення апеляційного суду від липня 2014 року про виселення позивачки та її доньки та зняття їх з реєстрації ,а тому порушень прав останньої укладенням даної угоди не відбулось. Послідуюче скасування касаційною інстанцією рішення апеляційного суду про виселення та зняття з реєстрації та постановлення апеляційним судом нового рішення про відмову у виселенні також не свідчать про порушення прав дитини ,так як останні рішення відбулись уже після моменту укладення угоди.

Заперечуючи проти скарги позивачка та її представник вважають рішення суду законним і обґрунтованим ,а доводи скарги безпідставними.

Заслухавши доповідача, осіб, що беруть участь в справі, перевіривши матеріали справи ,рішення суду та доводи апеляційної скарги колегія суддів вважає, що скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін,якщо визнає,що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних підстав.

Позивачка в обґрунтування своїх вимог про визнання договору купівлі-продажу недійсним вказувала на те, що сторони з порушенням ЗУ «Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей» без дозволу органів опіки та піклування неправомірно з прилюдних торгів продали іпотечну квартиру, що їй належала та була придбана не за кредитні кошти ,що являлася для її неповнолітньої дитини єдиним житлом ,чим порушили її права.

Суд встановив ,що в забезпечення виконання зобов'язань ОСОБА_2 за кредитним договором №83-01ПВ /2008 від 05.09.2008 року перед ПАТ «Мегабанк»,цього ж дня між ними був укладений договір іпотеки, за умовами якого позивачка передала в іпотеку власності квартиру АДРЕСА_1, належну їй на праві власності на підставі свідоцтва про право власності на житло від 20.09.2008 року . Відповідно до п.п.5.1 вказаного договору ,у разі невиконання або неналежного виконання позивачкою кредитного договору, іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у порядку передбаченому законодавством ,а п.5.2.1 дає можливість при застосуванні задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом надання йому права від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу у порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Рішенням Ленінського районного суду м. Вінниці від 15.04.2010 року з позивачки стягнуто на користь ПАТ «Мегабанк» заборгованість за кредитним договором в сумі 177 057 ,63 грн. та звернуто стягнення на предмет іпотеки, під час примусового виконання якого в процесі виконавчого провадження було встановлено, що у квартирі, що є предметом іпотеки, окрім боржника ,зареєстрована та проживає неповнолітня донька позивачки - ОСОБА_5,ІНФОРМАЦІЯ_1.

Постановою державного виконавця від 30 12.2013 року виконавчий документ про звернення стягнення на предмет іпотеки було повернуто стягувачу , так як реалізація майна право на користування яким мають неповнолітні, необхідний попередній дозвіл органу опіки і піклування, якого надано не було.

Посилаючись на те, що факт реєстрації та проживання в квартирі неповнолітньої дитини порушує його права як іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки, ПАТ «Мегабанк» у березні 2014 року звернувся до суду з позовом про виселення позивачки та її доньки з квартири і зняття їх з реєстрації .

Рішенням апеляційного суду від 28.07.2014 року було скасовано рішення суду першої інстанції про відмову у позові та ухвалено нове рішення, яким виселено ОСОБА_2 та її неповнолітню доньку з квартири без надання іншого житлового приміщення та зобов'язано УДМСУ у Вінницькій області зняти їх з реєстрації.

Вказане рішення за заявою ПАТ «Мегабанк» надійшло на примусове виконання та було виконане 28.05.2015 року згідно акту та постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження.

Також було встановлено ,що 26.01.2015 року ПАТ «Менгабанк» відповідно до умов договору іпотеки про задоволення вимог іпотекодержателя в позасудовому порядку ,за договором купівлі - продажу, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Малаховою Г.І., продав предмет іпотеки ОСОБА_3 При цьому у пункті 1.4 вказаного договору продавець засвідчив, що внаслідок відчуження майна не буде порушено прав та законних інтересів інших осіб, в тому числі неповнолітніх, малолітніх та інших осіб, яких іпотекодавець зобов'язаний утримувати за законом чи договором.

В подальшому , ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13.01.2016 року рішення апеляційного суду Вінницької області від 28.07.2014 року про виселення ОСОБА_2 було скасовано ,а справу направлено на новий апеляційний розгляд. Ухвалою апеляційного суду від 12.05.2016 року рішення суду першої інстанції від 26.05.2014 року про відмову у виселенні позивачки та її доньки залишено без змін.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що оспорюваний договір купівлі-продажу від 26.01.2015 року був укладений ПАТ «Менгабанк» в період фактичного виконання рішення суду про виселення, що відбулось 28.05.2015 року ,а отже на час укладення правочину відповідачу було достеменно відомо про фактичне проживання в квартирі неповнолітньої. Також суд виходив з того, що обставини наявності майнових прав неповнолітньої на спірну квартиру з 21.08.2001 року існували об'єктивно ,що встановлено численними рішеннями судів, що набрали законної сили і не підлягають доведенню, а тому угода відчуження була укладена ПАТ «Мегабанк» з порушенням вимог закону ,що захищає житлові права неповнолітніх , без дотримання вимог про отримання попередньої згоди на неї органів опіки і піклування, а тому є незаконною.

Суд вірно встановив обставини у справі ,належним чином перевірив їх доказами, які оцінив в порядку ст.212 ЦПК України, правильно визначив спірні правовідносини та правові норми ,що їх регулюють та дійшов обґрунтованого висновку про необхідність захисту житлових прав неповнолітньої дитини та визнання в зв'язку з цим договору купівлі-продажу недійсним.

Доводи скарги про формальне дотримання на той час сторонами вчиненої угоди вимог закону ,не заслуговують на увагу ,виходячи з наступного.

Ч.1 ст. 215 ЦК України встановлено, що однією з підстав недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною( сторонами) вимог, які встановлені ч.1 ст. 203 ЦК України. Згідно ч.1 ст . 203 ЦК зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства ,а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Відповідно до задекларованого у принципі 4 Декларації прав дитини, а також гарантованого ст. 18 Закону України "Про охорону дитинства" - діти - члени сім'ї власника житлового будинку мають право користування займаним приміщенням нарівні з власником. Органи опіки та піклування зобов'язані здійснювати контроль за додержанням батьками або особами, які їх замінюють, майнових та житлових прав дітей при відчуженні жилих приміщень та купівлі нового житла. Згідно з ч. 3 ст. 17 Закону України «Про охорону дитинства» батьки або особи, які їх замінюють, не мають права без дозволу органів опіки та піклування укладати договори, які підлягають нотаріальному посвідченню або спеціальній реєстрації, відмовлятися від належних дитині майнових прав, здійснювати розподіл, обмін, відчуження житла, зобов'язуватися від імені дитини порукою, видавати письмові зобов'язання.

За ч. 3 ст. 5 СК України держава забезпечує пріоритет сімейного виховання дитини. У відповідності до статті 6 СК України правовий статус дитини має особа до досягнення нею повноліття.

У відповідності до ч. 2 ст. 176 СК України права батьків та дітей на користування житлом, яке є власністю когось із них, встановлюється законом.

Відповідно до частини четвертої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров'я, в якому вона проживає.

Крім того, в ч.4 ст. 12 Закону України " Про основи соціального захисту бездомних громадян і безпритульних дітей "передбачено, що для здійснення будь - яких правочинів стосовно нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, потрібна попередня згода органів опіки та піклування. Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтересів дітей при наданні згоди на вчинення правочинів щодо належного дітям нерухомого майна.

Таким чином ,при вирішенні справи про визнання недійс­ним договору купівлі-продажу, укладених без попередньої згоди органу опіки і піклування, необхідно визначити, чи мала майнові права на квартиру ,зокрема, право користування нею як постійного місця проживання дитина на час укладення угоди і чим підтверджене це право.

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

У матеріалах справи наявні рішення судів у цивільних справах ,що набрали законної сили, якими встановлені обставини ,що мають значення для розгляду справи, а тому суд вірно вважав, що вони не підлягають доказуванню при розгляді інших справ у яких беруть участь ці самі особи.

Зокрема, заочним рішенням Вінницького міського суду від 26.05.2014 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.05.2016 року, яким у виселенні та знятті з реєстрації ОСОБА_2 відмовлено повністю, встановлено, що неповнолітня ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1, з 21.08.2001 року проживала з її матір'ю ОСОБА_2 в квартирі АДРЕСА_3 на момент укладення договору іпотеки , місцем її проживання з народження було місце проживання її матері - власниці вказаної квартири, а тому доньці належить речове право у вигляді права проживання та користування квартирою . Також судом було встановлено факт достовірності довідки форми №3 №3708 від 28.04.2014 року, виданої МКП « ЖЕК №12», що посвідчувала реєстрацію у спірній квартирі неповнолітньої ОСОБА_5 з 21.08.2001 року. (т.1 а.с.170-173)

Також рішенням апеляційного суду Вінницької області від 13.08.2015 року встановлені факти : підробки довідки №342 від 19.08.2008 року МКП «ЖЕК №12»,згідно якої відсутня реєстрація ОСОБА_5 ,ІНФОРМАЦІЯ_1, у вказаній квартирі ; наявності кримінального провадження по факту використання підробленої довідки ОСОБА_2 для отримання кредиту, закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності; а також наявності станом на день укладення договору іпотеки у неповнолітньої права проживання у вказаній квартирі за місцем проживання своєї матері ,а тому укладенням договору іпотеки без дозволу органу опіки та піклування були порушені житлові права дитини. (т.1 а.с.196-198).

Ухвалою апеляційного суду Вінницької області від 12.05.2016 року встановлено ,що іпотечне майно ОСОБА_2 було набуто ОСОБА_2 не за рахунок кредиту, інше житлове приміщення для надання з метою проживання останній ,- відсутнє.

Таким чином, на час постановлення рішення у даній справі суд дійшов вірного висновку, що у неповнолітньої ОСОБА_5 з 21.08.2001 року об'єктивно існувало майнове право проживання та користування спірною квартирою за місцем проживання своєї матері , якого , внаслідок неправомірних дій, укладення угод, договору купівлі-продажу спірної квартири без попередньої згоди органу опіки та піклування , її неправомірно позбавили.

Доводи апеляційної скарги про те,що констатація обізнаності ПАТ «Мегабанк» з фактом проживання в спірній квартирі неповнолітньої дитини, є лише не підтвердженим доказами припущенням суду , безпідставні,оскільки спростовуються матеріалами справи, вищенаведеними рішеннями судів ,що набрали законної сили .

Про проживання у спірній квартирі дитини відповідач був обізнаний з часу повернення 30.12.2013 року йому, як стягувачу, державною виконавчою службою виконавчого документу з причини відсутності дозволу органу опіки і піклування на відчуження майна , право на користування яким має неповнолітня (т.1 а.с.171), а також увесь час розгляду судами справи за позовом відповідача про виселення останньої аж до фактичного виселення неповнолітньої у травні 2015 року(т.1 а.с.170-173 ,199) , тобто, і на час вчинення оспорюваного правочину.

У висновку Верховного Суду України ,висловленому в постанові по справі 6-396 цс-15,що підлягає застосуванню судами у відповідності зі ст.360-7 ЦПК України, зазначено,що відповідно до частини четвертої статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" держава охороняє і захищає права та інтерес дітей під час вчинення правочинів щодо нерухомого майна. Неприпустиме зменшення або обмеження прав та інтересів дітей під час вчинення будь-яких правочинів щодо нерухомого майна, право власності на яке або право користування яким мають діти, необхідний попередній дозвіл органів опіки та піклування, що надається відповідно до закону.

Отже, відсутність попередньої згоди органу опіки та піклування на здійснення будь-якого правочину стосовно нерухомого майна, право власності або користування яким мають діти, є підставою для визнання такого правочину недійсним.

Відсутність реєстрації дитини не є підставою для відмови в позові,оскільки статтею 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" передбачено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження.

За змістом зазначених норм матеріального права за умови встановлення місця проживання батьків (усиновлювачів) або одного з них, місце проживання фізичної особи, яка не досягла десяти років, презюмується за місцем їх проживання, а відсутність або наявність факту реєстрації за цим місцем проживання сама по собі не впливає на реалізацію права на свободу вибору місця проживання.

За таких обставин колегія суддів вважає, що формальне зняття з реєстрації позивачів в процесі виконання згодом скасованого рішення суду про виселення та умисел та недобросовісна поведінка матері , не можуть служити підставою для свідомого порушення відповідачем при укладенні угоди відчуження майна , вимог закону, що захищають майнові права дитини на користування житлом,що є її місцем проживання , в якому вона на час угоди фактично проживала та право користування яким вона об'єктивно мала ,а також не позбавляють неповнолітню дитину її житлових прав.

Тому доводи апеляційної скарги щодо неврахування судом фактів щодо відсутності реєстрації позивачів у даній квартирі на час вчинення оспорюваного правочину , як і щодо умисних та неправомірних дії матері , не заслуговують на увагу.

Крім того, постановляючи рішення у справі, суд , з дотриманням вимог ст.ст.3,10,11, 57- 61,212 ЦПК України , виконуючи вимоги ст.214 ЦПК України встановлює , зокрема,чи мали місце обставини ,якими обґрунтовувались вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються.

На час постановлення судом рішення у даній справі 19.09.2016 року , обставини ,що свідчили про те, що на час продажу квартири відповідачем неповнолітня ОСОБА_5 проживала у ній фактично та з 21.08.2001 року мала об'єктивно існуюче право проживання та користування спірною квартирою за місцем проживання своєї матері, встановлені постановою про виселення від 26.05.2015 року (т.1.а.с.199) та рішеннями судів,що набрали законної сили та не потребують доказування.

Продаж відповідачем квартири ,право користування якою мала неповнолітня, відбулася всупереч вимогам статті 12 Закону України "Про основи соціального захисту бездомних осіб і безпритульних дітей" без попередньої згоди органу опіки та піклування, спірний договір не відповідає вимогам статті 203 ЦК України, а тому вірно на підставі статті 215 ЦК України визнаний недійсним як такий, що порушує майнові права неповнолітньої дитини.

З врахуванням викладеного, інші доводи скарги, в тому числі й щодо порушення рішенням прав добросовісного набувача ОСОБА_3, також правильні висновки суду про недійсність угоди не спростовують ,рішення постановлено з додержанням норм матеріального і процесуального права, є правильним по суті і справедливим , не може бути скасоване суду з формальних підстав ,а тому підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст.307,308,315 ЦПК України ,-

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ПАТ «Мегабанк» відхилити.

Рішення Вінницького міського суду від 19.09.2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів.

Головуючий: /підпис/

Судді: /підписи/

Згідно з оригіналом:



  • Номер: 2/127/1128/16
  • Опис: про визнання договору купівлі-продажу недійсним як такого, що укладений без дозволу органу опіки та піклування
  • Тип справи: на цивільну справу (позовне провадження)
  • Номер справи: 127/15802/15-ц
  • Суд: Вінницький міський суд Вінницької області
  • Суддя: Копаничук С.Г.
  • Результати справи: скасовано рішення першої та апеляційної інстанцій
  • Етап діла: Розглянуто у касаційній інстанції
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.07.2015
  • Дата етапу: 13.09.2017
  • Номер: 22-ц/772/238/2016
  • Опис: за матеріалами заяви Іванової Людмили Анатоліївни про забезпечення позову по цивільній справі за позовом Іванової Людмили Анатоліївни в інтересах Іванової Ольги Андріївни до ПАТ "Мегабанк", Чередниченко Дмитра Володимировича, за участю третьої особи - Служба у справі дітей Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним як такого, що укладений без дозволу органу опіки та піклування
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 127/15802/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Вінницької області
  • Суддя: Копаничук С.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 22.12.2015
  • Дата етапу: 12.02.2016
  • Номер: 22-ц/772/3252/2016
  • Опис: за позовом Іванової Людмили Анатоліївни, діюча в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої Іванової Ольги Андріївни до Публічного акціонерного товариства «Мегабанк» в особі Вінницького центрального регіонального відділення Публічного акціонерного товариства «Мегабанк», Чередніченко Дмитра Володимировича, орган якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб Служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним як такого, що укладений без дозволу органу опіки та піклування
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 127/15802/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Вінницької області
  • Суддя: Копаничук С.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 06.10.2016
  • Дата етапу: 07.11.2016
  • Номер: 22-ц/772/726/2018
  • Опис: за позовом Іванової Людмили Анатоліївни, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої Іванової Ольги Андріївни до ПАТ «Мегабанк», Чередніченка Дмитра Володимировича, третя особа – служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 127/15802/15-ц
  • Суд: Апеляційний суд Вінницької області
  • Суддя: Копаничук С.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Розглянуто: рішення набрало законної сили
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 02.03.2018
  • Дата етапу: 25.04.2018
  • Номер: 22-ц/801/1444/2020
  • Опис: за позовом Іванової Людмили Анатоліївни, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітньої Іванової Ольги Андріївни до ПАТ «Мегабанк», Чередніченка Дмитра Володимировича, третя особа – служба у справах дітей Вінницької міської ради про визнання договору купівлі-продажу недійсним
  • Тип справи: на цивільну справу за апеляційною скаргою (а)
  • Номер справи: 127/15802/15-ц
  • Суд: Вінницький апеляційний суд
  • Суддя: Копаничук С.Г.
  • Результати справи:
  • Етап діла: Призначено склад суду
  • Департамент справи:
  • Дата реєстрації: 17.07.2020
  • Дата етапу: 17.07.2020
Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація