ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" серпня 2009 р.

Справа № 11/94.

За позовом   Дочірньої компанії «Газ України»національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” м.Київ

До  відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»м.Чернівці

про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов мирової угоди –1062556,71 грн.

Суддя С.М. Гушилик

За участю представників:

від позивача –Миронов С.І. - представник (дов. від 20.03.2009р.)

від відповідача –  не з’явився

СУТЬ СПОРУ: Дочірня компанія «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»м.Київ звернулась з позовом до Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації «Чернівцігаз»м.Чернівці про стягнення заборгованості та штрафних санкцій за невиконання умов мирової угоди в сумі 1062556,71 грн.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що ухвалою господарського суду від 17.03.2004 року затверджено мирову угоду від 16.03.2009р. у справі № 6/1 укладену між позивачем та відповідачем по даній справі на суму 3277315,76 грн. Згідно п.4 вказаної мирової угоди ВАТ «Чернівцігаз»зобов’язалось погасити суму заборгованості у повному обсязі, відповідно до графіку погашення заборгованості, шляхом щомісячного перерахування до першого числа місяця грошових коштів у визначеному угодою розмірі починаючи з 01.02.2004р. по 01.12.2013р. Відповідач по справі свої зобов’язання за мировою угодою, виконував недобросовісно і кошти сплачував не в повному обсязі, що і призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі  828030 грн. За прострочення заборгованості позивач нарахував відповідачу збитки завдані інфляцією в сумі 201552 грн. та 3 % річних в сумі 32973 грн.  

Ухвалою суду від 23.06.2009 року порушено провадження у справі, судове засідання призначено на 13.07.2009 року.

Ухвалою суду від 13.07.2009 року розгляд справи було відкладено за клопотанням відповідача.

Відповідач не використав наданого законом права на участь у судовому засіданні та представлення відзиву, хоча і був належним чином повідомлений про час і місце слухання справи. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті, про що останній був попереджений ухвалою від 13.07.2009 року.

Позивач в судовому засіданні 19.08.2009 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення його повноваженого представника, з’ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна вимога, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення по суті, суд –

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 17.03.2004 року у справі № 6/1 затверджено мирову угоду від 16.03.2009 року, укладену між ДК «Газ України»та ВАТ «Чернівцігаз»на суму 3277315,76 грн.

У відповідності до п.4 вказаної мирової угоди ВАТ «Чернівцігаз» зобов’язалось погасити суму заборгованості у повному обсязі, відповідно до графіку погашення заборгованості, шляхом щомісячного перерахування до першого числа місяця грошових коштів у визначеному угодою розмірі починаючи з 01.02.2004р. по  грудень 2013 року включно.

Вказана ухвала суду до Державної виконавчої служби не пред’являлась.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво-чи багатостороннім право чином (договором) є погоджена дія двох або більше сторін.

Правочини відрізняються від інших юридичних фактів, тим що правочини є вольовими актами, спрямованими на досягнення певного правового результату; завжди є діями фізичної або юридичної особи та є правомірними діями, що тягнуть виникнення або видозміни цивільних правовідносин, а воля в правочинах завжди спрямована саме на встановлення, зміну, припинення цивільних прав і обов'язків.

Тобто, правочин може бути як підставою призупинення, поновлення, реалізації правовідносин, так водночас і підставою припинення одних правовідносин та підставою виникнення або зміни інших правовідносин.

Отже, укладена та затверджена Господарським судом Чернівецької області мирова угода відповідає вищезазначеним положенням, а тому є таким правочином, який відповідно до законодавства України повинен бути виконаний належним чином і відповідно до умов укладеної угоди.

Крім того, у разі ухилення однією із сторін від виконання мирової угоди, наказ про примусове виконання не може бути  видано, оскільки провадження зі справи господарським судом припинено і у цьому випадку позивач не позбавленим права звернутись на загальних підставах з позовом про спонукання до виконання мирової угоди.

Згідно графіку погашення заборгованості, станом на 01 травня 2009 року відповідач зобов’язався погасити перед позивачем заборгованість за отриманий природний газ в сумі 1735045 грн., при цьому борг в сумі 131355,45 грн. стягнуто з відповідача згідно рішення від 05.02.2009 року по справі 12/310, яке набрало законної сили.

Судовим слуханням встановлено, що відповідач - ВАТ «Чернівцігаз»свої зобов’язання за мировою угодою, виконував недобросовісно і кошти сплачував не в повному обсязі, сплативши лише 775659,75 грн., що і призвело до виникнення заборгованості перед позивачем в сумі  828030 грн.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора, зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, тому позивач правомірно нарахував відповідачу 3% річних  в сумі 32973 грн.  грн. та 201552 грн. збитків завданих інфляцією.

Таким чином вимоги позивача засновані на договірних відносинах між сторонами і є обґрунтованими.

Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, однак відповідач неналежним чином виконав свій обов’язок щодо розрахунку за отриманий природний газ, а тому з нього слід стягнути заборгованість в сумі 1062556,71 грн., в тому числі 828030 грн. основного боргу, 32973 грн. 3 % річних та 201552 грн. збитків завданих інфляцією.

Відповідно до ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача, з вини якого спір безпідставно доведено до розгляду судом.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з Відкритого акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації “Чернівцігаз” (м. Чернівці, вул. Винниченка, 9-а, ідент. код 03336166) на користь Дочірньої компанії “Газ України” національної акціонерної компанії “Нафтогаз України” (м.Київ. вул. Шолуденка,1, ід.код 31301827) заборгованість в сумі 828030 грн., збитки завдані інфляцією в сумі 201552,80 грн., 3% річних в сумі 32973,91 грн., державне мито в розмірі 10626 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 312,50 грн.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.                      

                    

                   Суддя                                                                  С.М. Гушилик