ВИЩИЙ  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  УКРАЇНИ

           УХВАЛА          

16 вересня 2009 р.                                                                                   № 14/192  

Вищий господарський суд України  у складі колегії суддів:

головуючого суддіКравчука Г.А.,

суддів:Мачульського Г.М.,

Шаргала В.І.

перевіривши матеріали

касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський молочний комбінат "Луганськ-Київ-Бізнес"

на постановуЛуганського  апеляційного господарського суду  від 14.07.2009р.

у справі№14/192 господарського суду Луганської області

за позовомСуб'єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_1

доТовариства з обмеженою відповідальністю "Міський молочний комбінат "Луганськ-Київ-Бізнес"

простягнення 30 796 грн.

ВСТАНОВИВ:

 Касаційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський молочний комбінат "Луганськ-Київ-Бізнес" на постанову Луганського  апеляційного господарського суду  від 14.07.2009р. у справі №14/192 подана до Вищого господарського суду України  з порушенням вимог розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 4 статті ст.111 Господарського процесуального кодексу України  встановлено, що до скарги додаються, зокрема,   докази сплати державного мита. Поряд з цим статтею 46 названого Кодексу визначено, що державне мито сплачується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі встановленому Законодавством.

З вимогами наведеної норми статті 46 цього Кодексу кореспондуються приписи пункту 14 Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита, затвердженої Наказом  Головної державної податкової інспекції України №15 від 22.04.1993 р. та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 19.05. 1993р. за №50, відповідно до яких при перерахуванні мита з рахунку платника до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія додається останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту “Зараховано в доход бюджету ______ грн.(дата). Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.

Подане платіжне доручення від 27.07.2009 року №1391 не містить відповідного напису,  а містить напис наступного змісту: "Держмито перераховано повністю. Головний експерт ОСОБА_2.. 27.07.09", тобто скаржником не дотримані вимоги вищенаведеного законодавства стосовно порядку сплати державного мита, що  справляється  при зверненні до касаційної інстанції, тому  вказане доручення не приймається судовою колегією як належний доказ сплати державного мита.

Зазначені  обставини є підставою для повернення поданої касаційної скарги відповідно до пункту 4  частини першої  статті 1113 Господарського процесуального кодексу України.

Поряд із наведеним касаційна інстанція зауважує на тому, що відповідно до приписів частини 3 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1, 2, 3, 4, 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу у загальному порядку з  урахуванням вимог статей 53, 110, 111   цього Кодексу.

Тобто, повторно звертаючись до касаційної інстанції після виправлення недоліків зазначених у даній ухвалі та дотримавшись при цьому порядку подання касаційної скарги визначеному ст. 109 Кодексу та всіх приписів статті 111 Господарського процесуального кодексу України щодо форми і змісту скарги, скаржник повинен подати клопотання про відновлення пропущеного строку, встановленого для подання касаційного скарги, із зазначенням причин пропуску цього строку.

Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4  частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України          

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Міський молочний комбінат "Луганськ-Київ-Бізнес" на постанову Луганського  апеляційного господарського суду  від 14.07.2009р. у справі №14/192 повернути скаржнику  без розгляду.

Головуючий  суддя

Кравчук Г.А.

Суддя
Мачульський Г.М.

Суддя

Шаргало В.І.