ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212
РІШЕННЯ
Іменем України
16.06.2009 | Справа №2-10/2800-2009 |
За позовом – Фірми «Транс-Мараканд», м. Сімферополь, (АР Крим, 95017, м. Сімферополь, вул. Боровського, 17)
До відповідачів: 1) Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь, (АР Крим, 95000, м. Сімферополь, вул. Толстого, 15)
2) Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», м. Сімферополь, (АР Крим, 95001, м. Сімферополь, вул. Некрасова, 11)
Про визнання права власності
Суддя С.Я. Тітков
За участю представників:
Від позивача – Максютов Є.Е. – керівник, паспорт серії ЕЕ № 053768, виданий Центральним РВ Сімферопольського МУГУ МВС України в Криму
Від відповідачів: 1) не з’явився;
2) Шипко В.В. – юрисконсульт, довіреність № 27686/1 від 15.10.2007 р. постійна, у справі
Суть справи: Розглядається позов Фірми «Транс-Мараканд», м. Сімферополь, до: 1) Виконавчого комітету Сімферопольської міської Ради, м. Сімферополь; 2) Кримського республіканського підприємства «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», м. Сімферополь, про визнання права власності на комплекс побутових послуг який складається з нежилих будівель позначених в плані літерами «А», «Б», «В», «Г», «Д», «Е» загальною площею 1088,3 кв. м., розташований по вул. Беспалова/вул. Мектеп № 172/2 у м. Сімферополі та зобов’язання КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» зареєструвати право власності на це нерухоме майно.
Позивач підтримав позов в повному обсязі.
Відповідач - Виконавчий комітет Сімферопольської міської Ради явку представника у судове засідання не забезпечив. У відзиві на позов проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві. До дня розгляду справи від нього надійшло пояснення на позов, у якому він просить розглянути справу у відсутності свого представника.
Другий відповідач - Кримське республіканське підприємство «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» - відзив на позов не представив, у судовому засіданні проти позовних вимог заперечує, вважає, що він є не належний відповідач, тому просить суд виключити КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації» із складу відповідачів.
Справа розглядається у відповідності зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в неї матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та КРП «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації і технічної інвентаризації», суд –
В С Т А Н О В И В :
25.06.2001 р. між позивачем і Молоріченською сільською Радою укладений договір оренди земельної ділянки на підставі рішення 17 сесії 23 скликання від 05.04.2001 р. площею 0,0046 га, розташованого за адресою: м. Алушта, с. Малоріченське у районі набережної, строком на 10 років для розташування торгівельного павільйону.
01.08.2002 р. рішенням 4-й сесії 24 скликання № 4/40 Малоріченської сільської Ради позивачу дано дозвіл на складення проекту відводу додаткової земельної ділянки площею 30 кв. м для розміщення існуючого торгівельного павільйону.
30.11.2004 р. між сторонами укладений договір оренди земельної ділянки площею 0,0031 га для розміщення сонцезахисного навісу до існуючого торгівельного павільйону строком на 7 років із дня реєстрації.
26.03.2002 р. рішенням Виконавчого комітету Малоріченської сільської Ради № 35 позивачу дано дозвіл на виробництво проектно-дослідницьких робіт для будівництва торгівельного павільйону на представленої земельної ділянці.
На вказаній земельній ділянці позивач збудував двоповерховий торгівельний павільйон, орієнтовною вартістю 19000,00 грн., та просить визнати право власності на нього як на нерухоме майно.
Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилається на те, що він має дозвіл на будівництво спірного об’єкту на підставі ст. 24 Закону України «Про планування та забудову територій», джерело фінансування будівництва павільйону не заборонено законом; спірний об’єкт являється знов створеним нерухомим майном, право власності на якій виникає з моменту завершення будівництва та підлягає захисті згідно ст. 386 ГК України.
Ухвалами від 16.04.2009 р., від 28.04.2009 р., та від 18.05.2009 р. суд зобов’язав відповідача представити відзив на позов, а також документальні докази того, що земельна ділянка, на якої розташований об’єкт нерухомості, представлена позивачу не під розміщення, а під будівництво двоповерхової будівлі згідно затвердженого у встановленому законному порядку проекту та при наявності дозволу Інспекції ДАБК для проведення будівельних робіт. Крім того, представити суду акт прийому будівлі до експлуатації та докази того, що сільська рада не визнає чи оспорює право власності позивача на предмет позову, документально обґрунтувавши свої заперечення.
Відповідач жодної вимоги суду не виконав.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову на стороні відповідача – Інспекція Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Державної архітектурно-будівельної інспекції, м. Сімферополь, просить в позові відмовити. Посилаючись на те, що позивачу – СПД Протасені Миколаю Леонідовичу не надавався дозвіл на виконання будівельних робіт (довідка Інспекції ДАБК в АР Крим № 7/1-2693 від 28.05.2009 р.). Крім того, протоколом про адміністративне правопорушення Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю в АР Крим Державної архітектурно-будівельної інспекції, м. Сімферополь, від 03.02.2009 р. СПД Протасеня М.Л. притягнутий до адміністративної відповідальності у зв’язку з тим, що ним, в порушення вимог ст. 29 Закону України «Про планування і забудову території», без дозволу Інспекції ДАБК збудований торгівельний павільйон та постановою № 216 Інспекції ДАБК від 05.02.2009 р. на нього накладений штраф в сумі 170,00 грн.
Прокурор просить в позові відмовити з посиланням на те, що спірний об’єкт являється самовільним будівництвом.
Позов не підлягає задоволенню у зв’язку з наступним.
1. Згідно зі ст. 30-1 Закону України «Про планування та забудову територій», ст. 18 Закону України «Про основи містобудування» завершені будівництвом об’єкти підлягають прийому в експлуатацію в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Право власності на нерухоме майно підлягає державної реєстрації (Тимчасове положення «Про порядок реєстрації права власності на нерухоме майно»).
До пред’явлення позову позивач до компетентних органів з вимогою прийняти до експлуатації та реєструвати право власності на спірний об’єкт не звертався.
Право власності на об’єкт нерухомості виникає з моменту прийняття його до експлуатації та державної реєстрації (абз. 2 та 3 п. 2 ст. 331 ЦК України).
Оскільки двоповерховий торгівельний павільйон, право власності на який просить визнати позивач, до експлуатації не приймався та не має державної реєстрації, право власності позивача у нього не виникло.
2. Позов про визнання права власності може бути пред’явлено тільки до особи, яка це право позивача оспорює чи не визнає (ст. 392 ЦК України).
В матеріалах справи немає доказів того, що Малоріченська сільська Рада оспорює право власності позивача на двоповерховий павільйон. Не представлені також докази позивачем та відповідачем і у ході розгляду справи.
Тому Малоріченська сільська Рада не є належним відповідачем по дійсний справі.
3. Згідно відзиву на позов Інспекцією ДАБК в АР Крим дозвіл СПД Протасеня М.Л. на виконання будівельних робіт за адресою: м. Алушта, с. Малореченське у районі набережної не надавався.
Житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважається самочинним будівництвом, якщо, зокрема, вони збудовані чи будуються без належного дозволу (ч. 1 ст. 376 ГК України).
Навіть при наявності дозволу Виконкому місцевої Ради на зведення об’єкту містобудування не дає права на початок виконання будівних робіт без отримання відповідного дозволу місцевої інспекції ДАБК, без розробленої та затвердженої належним чином проектно-смітної документації (рішення Верховного суду України від 11.02.2009 р., справа № 6-7827 св 080.
Таким чином двоповерховий торгівельний павільйон побудований позивачем, є самочинним будівництвом.
Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього (п. 2 ст. 376 ЦК України).
4. Право власності на річ, якого не має суб’єкт господарської діяльності, не може бути ні порушено, не оспорено та не підлягає судового захисту за відсутністю такого.
На підставі викладеного позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 33, 75, 82-84 ГПК України, -
ВИРІШИВ:
В позові відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я