ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 212
РІШЕННЯ
Іменем України
19.06.2009 | Справа №2-10/7736.1-2008 |
За позовом – Військового прокурора Євпаторійського гарнізону, м. Євпаторія, (АР Крим, 97400, м. Євпаторія, вул. Пушкіна, 35) в інтересах держави в особі:
1) Міністерства оборони України, м. Київ, (Україна, 03168, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 6);
2) Установи «28 управління начальника робіт», м. Євпаторія, (АР Крим, 97405, м. Євпаторія, вул. Казаса, 15)
До відповідачів:
1) Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації і технічної інвентаризації м. Євпаторія», (АР Крим, 97400, м. Євпаторія, вул. Некрасова, 45);
2) Мірнівської селищної Ради, м. Євпаторія, смт. Мирний, (АР Крим, 97492, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Сирнікова, 25-А)
Про визнання права державної власності
Суддя С. Я. Тітков
ПРЕДСТАВНИКИ:
Від позивача № 1 – Терещенко Є.О. – юрисконсульт, довіреність № 220/211/д від 27.04.2009 р . у справі
Від позивача № 2 – Терещенко Є.О. – представник, довіреність № 06 від 08.01.2009 р.
Від відповідача № 1 – Соколов М.В. – представник, довіреність від 01.04.2009 р. у справі
Від відповідача № 2 – Кашин Ю.Г. – представник, довіреність № 551/02-08 від 19.09.2008 р.
Прокурор – Єрьоменко Н.В. – посвідчення № 306 від 12.02.2008 р.
Суть спору: Військовий прокурор Євпаторійського гарнізону просить визнати право державної за Міністерством оборони України в особі Установи «28 Управління начальника робіт», м. Євпаторія, на об’єкти нерухомості військового містечка № 20, розташованого у м. Євпаторії, смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г», а саме:
- казарма загальною площею 359,6 кв. м;
- площадка загальною площею 620 кв. м;
- ємкість для заправки;
- спортивна площадка – 620,00 кв. м;
- огорожа.
Визнати за Міністерством оборони України в особі Установи «28 Управління начальника робіт» право постійного користування земельною ділянкою площею 1,38 га, на якій розташована частина військового містечка № 20 у м. Євпаторія, смт. Мірний по вул. Шкільна, 14 «г».
В ході розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги і у заяві від 27.04.2009 р. № 607 просить скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Мірнівською селищною Радою в цілому на нежитлову адміністративну будівлю, розташовану у АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г».
Визнати за державою в особі Міністерства оборони України право власності в цілому на нежитлову будівлю, розташовану у м. Євпаторія, смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г» загальною площею 359,6 кв. м.; площадку площею 480 кв. м, ємкість для заправки, спортивну площадку площею 620 кв. м., огорожу, які розташовані на земельній ділянці площею 1,38 га.
Визнати за Установою «28 Управління начальника робіт» право господарського відання на вказані вище об’єкти.
В судовому засіданні представник позивачів і прокурор підтримали уточнені позовні вимоги, викладені в заяві від 27.04.2009 р. № 607, в повному обсязі.
Представник 1-го відповідача просить в позові відмовити на підставах, викладених у відзиві на позов.
Представник 2-го відповідача також просить в позові відмовити, посилаючись на його необґрунтованість.
Заслухавши представників сторін і прокурора, суд –
В С Т А Н О В И В :
У відповідності із графіком передачі містечок і земельних ділянок від Міністерства оборони РФ Міністерству оборони України, узгодженим заступником командуючого ЧФ Росії по будівництву, інженерному забезпеченню і розквартируванню генерал-майором Ким В. і заступником командуючого ВМС України по будівництву і розквартируванню Савчуком В. командир в/ч А 10452 підполковник Олейскер І. 20.11.1997 р. здав, а командир в/ч А 2677 Куреня М. 21.11.1997 р. прийняв частину військового містечка № 20 у сел. Мірном, а саме: одну казарму, 1969 року будування, збірно-щитову, обкладену цеглиною; одну площадку площею 480 кв. м, збудовану у 1976 році, покриття – асфальто – бетон; дві металеві ємкості для заправки 1987 року виготовлення; одну спортивну площадку площею 620 кв. м, рік будування – 1972, покриття – гравітно-пісчана суміш; забір – 396 п/м, 1974 року будування, матеріал - збірний залізобетон; земельна ділянка площею 1,38 га.
Майно, перелічене в акті прийому-передачі, взято на баланс в/ч 2677 (Установі «28 Управління начальника робіт»).
На підставі цього акту позивач просить визнати право державної власності на це майно в особі МО України, а за 2 позивачем – право повного господарського відання.
При цьому прокурор посилається на Закон України «Про правовий режим майна у Збройних силах України», «Про збройні Сили України», п. 5 Положення про 28 Управління начальника робіт, затвердженого наказом начальника центрального спеціалізованого будівельного управління № 237 від 19.10.2004 р.
Вимагаючи скасування держреєстрації права комунального майна на будівлю колишньої казарми прокурор посилається також на постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. у справі № 2-1/5631-2008, якою були скасовані як незаконні рішення Мірнівської селищної Ради від 07.11.2006 р. № У/10-11 «Про прийняття в комунальну власність громади смт. Мірний окремо розташованого об’єкту нерухомого майна – домоволодіння за адресою: смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г», та виконавчого комітету Мірнівської селищної Ради від 24.11.2006 р. № 130 «Про оформлення права власності на окремо розташований об’єкт нерухомого майна – адміністративну будівлю за адресою: смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г».
Заперечуючи проти позову Мірнівська селищна Рада посилається на те, що у матеріалах справи немає ні жодного нормативного акту, яким Установі «28 Управління начальника робіт» був переданий у господарське відання спірний об’єкт. Управління державним майном здійснює Кабінет Міністрів України, який не приймав рішення про передачу спірного майна позивачам ні в оперативне управління, ні в повне господарське відання.
Майно є комунальним. Том вимоги прокурора необґрунтовані і задоволенню не підлягають.
Представник КРП МБРТІ м. Євпаторія підтримав ці доводи.
З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2009 р. Севастопольським апеляційним господарським судом розглянута апеляційна скарга Установи «28 управління начальника робіт» на рішення Господарського суду АР Крим від 04.12.2008 р. у справі № 2-1/5631-2008 за позовом військового прокурора Євпаторійського гарнізону в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Установи «28 управління начальника робіт» МО України до Мірнівської селищної Ради, до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації міста Євпаторія», до Виконавчого комітету Мірнівської селищної Ради про скасування рішення Мірнівської селищної Ради від 07.11.2006 р. № V/10-11 «Про прийняття в комунальну власність громади смт. Мірний окремо розташованого об’єкту нерухомого майна – домоволодіння за адресою: смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г», рішення Виконавчого комітету Мірнівської селищної Ради № 130 від 24.11.2006 р. «Про оформлення права власності на окремо розташований об’єкт нерухомого майна адміністративну будівлю за адресою: смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г»; про визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно та зобов’язати Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» скасувати реєстрацію права власності на зазначений об’єкт.
За результатами розгляду апеляційної скарги рішення ГС АР Крим від 04.12.2008 р., яким в задоволенні позову відмовлено, рішення Господарського суду АР Крим скасовано і прийнято нове рішення, а саме:
скасовані як незаконні рішення Мірнівської селищної Ради від 07.11.2006 р. № V/10-11, рішення Виконавчого комітету Мірнівської селищної Ради від 24.11.2006 р. № 130;
в частині визнання недійсним свідоцтва про право власності на нерухоме майно серії САА № 84201 від 28.12.2006 р. на нежитлову адміністративну будівлю літ. «А» загальною площею 359,6 кв. м, розташовану за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, вул. Шкільна. 14 «г», видане Мірнівський селищній Раді провадження у справі припинено;
у позові до Кримського республіканського підприємства «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія» про скасування реєстрації права власності за Мірнівською селищною Радою на нежитлову будівлю загальною площею 359,6 кв. м, розташовану за адресою: АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г» відмовлено.
Постанова Севастопольського апеляційного господарського суду від 10.02.2009 р. по справі № 2-1/5631-2008 набирає законної сили з дня її прийняття.
Сторони доказів її скасування в порядку касації не представили.
Господарський суд припиняє провадження у справі, якщо є рішення господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішив господарський с пір між тими ж сторонами, про цей же предмет і з тих же підстав (п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України).
Обґрунтовуючи позов по справі № 2-1/5631-2008 прокурор, зокрема, посилається на те, що спірна будівля знаходилась на балансі Установи «28 Управління начальника робіт» і фактично була власністю держави України в особі Міністерства оборони України.
Таким чином позовні вимоги про те, щоб скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Мірнівською селищною Радою в цілому на нежитлову адміністративну будівлю, розташовану у АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мірний, вул. Шкільна, 14 «г» розглянути у справі № 2-1/5631-2008. У позові в цей частині відмовлено Севастопольським апеляційним господарським судом, оскільки захисту підлягає лише порушене право, тоді як позивачем не надано відповідних доказів цього.
Не представлені вони і в ході розгляду дійсної справи.
При таких обставинах позов в цієї частині підлягає припиненню по п. 2 ч. 1 ст. 80 ГПК України.
В ході перевірки апеляційної скарги по справі № 2-1/5631-2008, у якої брали участь ті самі сторони, що і по справі № 2-10/7736.1-2008, Севастопольським апеляційним господарським судом встановлено, що 745 ВБЗ (військово-будівельний загін) в смт. Мірний є військовим містечком № 20. Територія військового містечка № 20 в смт. Мірний була розділена на дві частини: одна частина земельною площею 1,228 га була передана УГПО ПП4-10, смт. Мірний, а друга частина території військового містечка на земельній ділянці площею 1,38 га, з розташованими на неї будівлями і спорудами передана в/ч А 2677.
Мірнівська селищна Рада не зазначила підстави для прийняття у комунальну власність будинок № 14 «г» по вул. Шкільна у смт. Мірний. Тому рішення Ради та її виконкому про прийняття у комунальну власність будинку визнані Севастопольським апеляційним господарським судом недійсними.
В силу ст. 35 ГПК України вказані факти не підлягають повторному доказуванню.
Таким чином Мірнівська селищна Рада не є власником будинку № 14 «г» по вул. Шкільна у смт. Мірний.
Разом із тим, при розгляді справи № 2-1/5631-2008 Севастопольський апеляційний господарський суд про те, хто являється власником спірного майна рішення не прийняв.
Вимоги в останньої частині позову не підлягають задоволенню за наступними підставами.
1. Порушення права позивача підлягає судовому захисту способом, який встановлений законом або договором.
Якщо спосіб захисту не відповідає закону, суд повинен відмовити у позові.
Спірне майно, зокрема, адміністративна будівля, не знаходиться у володінні позивача, що підтверджується актами Мирнівської селищної Ради та її виконкому від 07 і 24.11.2006 р., рішенням № 91 від 27.06.2007 р. виконкому Мирнівської селищної Ради про передачу спірної адміністративної будівлі у оперативне управління КП «Кладезь», і другими документами, наявними у справі, а також поясненнями представників сторін.
Якщо майно, власником якого вважає себе позивач, знаходяться у іншої особи, право власника підлягає захисту шляхом пред’яви до такої особи позову не про визнання права власності, а про витребування майна з чужого незаконного володіння (віндикаційного позову).
Оскільки позивач по цієї справі вибрав спосіб захисту свого права, який не відповідає способам, які встановлені законом, позов задоволенню не підлягає.
2. Позов пред’явлений до неналежного відповідача.
Кримське республіканське підприємство «Бюро реєстрації та технічної інвентаризації м. Євпаторія», яке здійснює тільки реєстрацію права власності на нерухоме майно, не може бути відповідачем за позовом даної категорії.
3. Право власності може бути визнано тільки на індивідуально майно.
Однак, позивач не представив відомостей, за допомогою яких можливо індивідуалізувати об’єкти, які вказані в п. 2-6 Акту прийому-передачі від 20-21.11.1997 р. і які є предметом спору, а саме: ємкість для заправки, яка передана позивачу; будівельні матеріали, які використані для покриття майданчику, спортивного майданчику та для огорожі; земельна ділянка як в цілому, на який розташовані всі спірні об’єкти, так й земельні ділянки під кожним з них (не представлені позивачем геодезичне визначення меж земельних ділянок шляхом встановлення поворотних крапок (межових знаків), немає відомості обчислення площ ділянки та майданчиків, периметра та каталогу координат).
Таким чином, об’єкти, право власності на яких просить визнати позивач, за виключенням адміністративної будівлі, не мають ознак, які індивідуалізують їх, що робить неможливим задоволення позову і в тієї частині.
4. Визнання права власності є одним з способів його захисту, тобто, похідним від наявності самого права. При цьому суд визнає, що відповідні правовідносини, які пов’язані з річчю, дійсно мають місце і річ є власністю позивача.
Підстави виникнення права власності на річ встановлюються законом.
Акт прийому-передачі земельних ділянок, нерухомого майна, технічний паспорт на це майно, документ бухгалтерського обліку не відносяться до правовстановлюючих документів, з якими Цивільний кодекс УССР від 18.07.1963 р., Цивільний кодекс України від 16.01.2003 р., Земельні кодекси УССР й Земельний кодекс України від 25.10.2001 р. пов’язують виникнення права власності на них.
До таких документів відносяться акти про прийняття об’єктів нерухомості до експлуатації та їх державної реєстрації, а до документів, які засвідчують право власності на земельні ділянки, відносяться державні акти, які підлягають реєстрації органами місцевого самоврядування.
Жодного з правовстановлюючих документів, як на об’єкти нерухомості, так і на земельні ділянки ні прокурором, ні позивачами в ході розгляду справи суду не представлені.
Оскільки право власності на об’єкти нерухомості та земельні ділянки, які являються предметом спору, у МО України не виникло, немає й підстав для захисту права власності на них за відсутністю такого.
Оскільки право повного господарського ведення похідно від права власності, то при відмові в позові про визнання права власності на спірні об’єкти не підлягає задоволенню й право повного господарського ведення на ці ж об’єкти.
Вступна та резолютивна частини рішення зі згодою представників сторін та прокурора оголошені в судовому засіданні 19.06.2009 р.
Згідно з вимогами ст. 84 ГПК України в повному обсязі рішення оформлено і підписано суддею 24.06.2009 р.
На підставі викладеного, керуючись п. 2 ч. 1 ст. 80 та ст. ст. 82-85 ГПК України, -
В И Р І Ш И В:
1. Провадження по справі в частині вимоги скасувати державну реєстрацію права комунальної власності за Мирнівською селищною Радою в цілому на нежитлову адміністративну будівлю, яка розташована в АР Крим, м. Євпаторія, смт. Мирний, вул. Шкільна, 14 «г» - припинити.
2. В останній частині позову відмовити.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Тітков С.Я