АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 22ц-3387 Головуючий в 1інстанціі- Ходирева І.В.
Категорія Доповідач - Темнікова В.І.
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
18 грудня 2006 року Судова колегія судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого - Темнікової В.І.,
суддів - Мартинюка В.І., Стрюкової О.В.,
за участю секретаря - Войтенко Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Луганську цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22 вересня 2006р. за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про оспорювання батьківства, -
ВСТАНОВИЛА:
Рішенням Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22 вересня 2006р було відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 про виключення його як батька з актового запису НОМЕР_1 про народження дитини ОСОБА_3
Не погодившись з зазначеним рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду і ухвалити по справі нове рішення про задоволення його позовних вимог, посилаючись на порушення норм процесуального права, а також на те, що судом була допущена неповнота з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи.
В судовому засіданні позивач підтримав доводи апеляційної скарги і дав пояснення аналогічні відомостям, викладеним в ній.
Відповідачка просила відмовити з задоволенні апеляційної скарги, вважаючи, що рішення суду є законним і обґрунтованим.
Заслухавши доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав:
Згідно ст. 10 ЦПК України обставини цивільних справ встановлюються судом за принципом змагальності. Суд же, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, лише створює необхідні умови для всебічного і повного дослідження обставин справи. При дослідженні і оцінці доказів, встановленні обставин справи і ухваленні рішення суд незалежний від висновків органів влади, експертиз або окремих осіб. Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог і на підставі наданих сторонами доказів. Крім того згідно ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень. Аналогічні вимоги містилися і в ст. 15, 15-1, 30 ЦПК України в редакції 1963р.
Однак зазначені вимоги закону судом в повному обсязі виконані не були.
Постановляючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що в судовому засіданні було встановлено, що в січні 2004р. сторони мали інтимні стосунки і позивач не надав суду доказів того, що відповідачка на момент зачаття дитини мала такі ж стосунки з другими чоловіками. Також суд виходив з того, що ще в лютому 2004р. позивач сумнівався в тому, що він є
батьком дитини, але все ж 21.05.2004p. зареєстрував шлюб з відповідачкою для того, щоб у
дитини був батько. Дитина у відповідачки народилася ІНФОРМАЦІЯ_1, в актовому записі про
її народження батьком зареєстрований позивач. Посилаючись на п.5 ст. 136 СК України, суд
дійшов висновку про те, що позивач не може оспорювати своє батьківство, як особа, яка знала в
момент реєстрації його батьком дитини про те, що він не є батьком дитини, але все ж таки дала на
це згоду. А ухилення відповідачки від проведення біологічної експертизи не може свідчити про її
острах у встановлені істини по справі.
Втім, проаналізувавши встановлені судом першої інстанції обставини справи, а також матеріали справи та вислухавши пояснення сторін в судовому засідання в апеляційній інстанції, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції до такого висновку прийшов поспішно.
Як убачається із матеріалів справи і пояснень сторін, як у суді першої інстанції, так і в апеляційному суді, в матеріалах справи відсутні переконливі докази того, що позивач, знаючи, що він не є батьком дитини, дав свою згоду на реєстрацію себе в якості батька дитини відповідачки. Так, позивач стверджував тільки про те, що у нього був сумнів у цьому, а відповідачка взагалі . заперечувала, що позивач до його звернення до суду з цим позовом висловлював сумніви у своєму батьківстві по відношенні до її доньки. Реєстрація дитини була проведена у відсутності позивача і без належного повідомлення його про це.
Згідно ч.2 ст. 136 СК України в разі підтвердження відсутності кровного родства між особою, записаною батьком дитини і дитиною суд ухвалює рішення про виключення відомостей про особу як про батька дитини із актового запису про її народження. Однак експертиза по справі проведена не була через не згоду на це відповідачки. Проте в судовому засіданні в апеляційній інстанції вона пояснила, що була не згодна на проведення саме біологічної експертизи і зовсім не заперечує проти проведення генної експертизи, яка є на її думку більш точною.
Крім того, суд не дав належної правової оцінки тому, що дії по реєстрації актів цивільного стану, виправлення в них помилок, внесення змін та по анулюванню їх здійснюються державними органами реєстрації актів цивільного стану. Втім відповідний державний орган реєстрації актів цивільного стану до участі у справі притягнутий не був.
Зазначене свідчить про те, що судом фактично розглянута справа без притягнення до участі у справі всіх заінтересованих осіб, яких вона стосується.
Проаналізувавши вказані вище обставини, апеляційний суд вважає необхідним скасувати рішення суду першої інстанції, а справу направити на новий розгляд, бо згідно до ч.З ст.303 ЦПК України апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлене порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення. Відповідно ж до ст 311 ЦПК України рішення суду підлягає обов'язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо суд вирішив питання про права та обов'язки осіб, які не брали участь у справі.
Під час повторного розгляду справи суду необхідно врахувати наведене, встановити дійсні обставини по справі, більш точно визначити правовідносини, які виникли між сторонами, дати їм належну правову оцінку, після чого прийняти рішення у відповідності до вимог ст.212 - 215, 146 ЦПК України, тощо.
При скасуванні рішення з зазначених підстав, аналіз інших доводів апеляційної скарги є недоцільним до прийняття остаточного рішення по справі, бо вони можуть стати предметом розгляду суду першої інстанції при повторному розгляді справи.
Керуючись ст. 303, 307, 311, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Антрацитівського міськрайонного суду Луганської області від 22 вересня 2006р скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом 2 місяців після її проголошення.