ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

ПОСТАНОВА

14.07.09                                                                                           Справа  № 6/170(9/267)

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді                                                          Скрипчук О.С.

Суддів                                                                              Дубник О.П.

       Процик Т.С.

При секретарі Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсофт-сервіс»за № 18-02109 від 18.02.09 р.

на рішення господарського суду Чернівецької  області від 09.02.09 р.

у справі № 9/267(6/170)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Галсофт-сервіс»(далі ТзОВ «Галсофт-сервіс»), м. Львів

до відповідача-1: Суб’єкта підприємницької діяльності –фізичної особи ОСОБА_2, м. Чернівці

до відповідача-2: Акціонерного товариства закритого типу «Мушкетівська автобаза», м. Донецьк

третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Суб’єкт підприємницької діяльності –фізична особа ОСОБА_2, м. Чернівці

третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: Закрите акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА», м. Донецьк

про стягнення збитків в сумі 414 872,3 грн.( з врахуванням заяв про уточнення позовних вимог)

за участю представників сторін:

від позивача:Кривий Ю.Р.- довіреність від 30.03.2009 р. № 30-03/09;

від відповідача-1: не з'явився;

від відповідача-2: Азарова Г.В.

від третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: не з'явився;

від третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

        Ухвалою від 13.03.2009 року  розгляд апеляційної скарги ТзОВ "Галсофт-сервіс" за № 18-02109 від 18.12.2009 р. призначено на 05.05.2009 р.

        Розпорядженнями голови суду від 30.04.2009 року, 03.06.2009 р. в склад судової колегії вносились  зміни.

      Ухвалами від 05.05.2009р., 09.06.2009 р. розгляд апеляційної скарги відкладався.

       Позивач, в суд апеляційної інстанції, надав  копію довідки про включення до ЄДРПОУ, додаткові пояснення до апеляційної скарги(вх. № 4475 від 09.06.2009 р.), клопотання про надання додаткових доказів (вх. № 5436 від 09.07.2009 р. та № 5517 14.07.2009 р.).

      Відповідач –2 представив суду апеляційної інстанції заперечення на апеляційну скаргу, копію довідки про включення до ЄДРПОУ, додаткові пояснення від 03.07.2009 р. № 01/190, відповідач-1 - пояснення та заперечення по справі б/н і дати (вх.  4321 від 02.06.2009 р.)

      Відповідач-1, третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні віжповідача-2 явки уповноважених представників у судове засідання не забезпечили.

Про час і місце судового засідання сторони повідомлені належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про прийняття апеляційної скарги до провадження від 13.03.2009 року, ухвал про відкладення розгляду справи від 05.05.2009р., 09.06.2009 р., згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 року №75.

     У судовому засіданні  уповноваженим представникам роз’яснено права та обов’язки передбачені ст. 20,22 ГПК України, задоволено клопотання представників про відмову від технічної фіксації судового процесу технічними засобами.

  Колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку без участі відповідача-1, третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2, третьої особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні віжповідача-2, за наявними матеріалами  справи.

  Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши апеляційну скаргу, матеріали справи, заслухавши доводи представників  судом встановлено:

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у справі № 9/267 (6/170) (суддя Паскарь А.Д.) в позові  ТзОВ "Галсофт-сервіс" відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що позивач  не довів наявності договірних відношень між ним та ТзОВ "Мушкетівська автобаза", будь-якого порушення останнім свої договірних відношень, наявності причинно-наслідкового зв'язку між діями  відповідача-2 та спричиненням збитків позивачеві внаслідок пожежі; позовні вимоги  обґрунтовані Конвенцією про договір міжнародного перевезення вантажів, яка на момент здійснення відповідачем-2 перевезення вантажу не була чинною.

Позивач не погоджується з рішенням  місцевого господарського суду, вважає його повністю незаконним, прийнятим з грубим порушенням норм матеріального і процесуального права. Просить  скасувати рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у справі № 9/267 (6/170) повністю і прийняти нове рішення, яким позов про стягнення з відповідача 417 873,3 грн. задоволити.

Відповідач-2 у запереченні на апеляційну скаргу та  додаткових поясненнях до апеляційної скарги зазначає про безпідставність заявленої апеляційної скарги, вважає рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у справі № 9/267 (6/170) законним, таким, що відповідає  вимогам діючого законодавства України.  Просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу ТзОВ "Галсофт-сервіс" на рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у справі № 9/267 (6/170) залишити без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.

Відповідач-1 у поясненнях вх. № 4321 від 02.06.2009 р. заперечує проти доводів відповідача-2 та не погоджується з рішенням місцевого господарського суду. Просить рішення  господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 р. у справі № 9/267 (6/170) скасувати повністю, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити частково: у позові до відповідача-1 про стягнення збитків відмовити,  позовні вимоги до відповідача-2 про стягнення збитків задоволити повністю.

Третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача-2  письмових пояснень на апеляційну скаргу суду не надала.

        Розглянувши матеріали справи, з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін,  оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не знаходить підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення  господарського суду Чернівецької  від 25.02.09 р. у справі № 15/123, виходячи з такого:

Як видно з матеріалів справи та встановлено судами при розгляді даної справи, позивачем (ТзОВ "Галсофт-сервіс")10.03.2004 р. укладено договір № 10/03 на поставку обладнання з фірмою DURMAZLAR MAKINA SAN Ve TIC A.S. та контракт від 05.05.2005 р. № 25 на поставку обладнання з фірмою BIRLIK MAKINA (а.с. 23-32).

20.01.2005 р. між відповідачем -1 (СПДФО ОСОБА_2) та позивачем укладено договір транспортної експедиції № 15(33-35).

Згідно п. 1 договору транспортної експедиції № 15 експедитор (СПДФО ОСОБА_2) взяв на себе зобов'язання за винагороду і за рахунок ТзОВ  "Галсофт-сервіс" виконати або організувати автотранспортне перевезення вантажу замовника (позивача).

04.07.2005 р. між АТЗТ "Мушкетівська автобаза" (експедитором-перевізником) та відповідачем-1 (замовником) укладено контракт на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні.(а.с.36-39- том І).

Умовами договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 04.07.2005 р. передбачено, виконання перевезення у відповідності з умовами и вимогами конвенцій КДПГ,МДП, із застосуванням товарно-транспортної накладної СRM,Carnet TIR або гарантійного зобов'язання.

Згідно договору на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні від 04.07.2005 р. матеріальну відповідальність за повну або часткову втрату вантажу, з моменту прийняття вантажу до перевезення і до моменту його передачі вантажоотримувачу несе експедитор –перевізник (АТЗТ "Мушкетівська автобаза"). Відшкодуванню  підлягає вартість втрачено вантажу, у випадку пошкодження вантажу –в розмірі тої суми, на яку знизилась його вартість. Крім цього відшкодуванню підлягає оплата за перевезення, митні збори, інші витрати.

    З міжнародних товаро-транспортних накладних № 1336/1 та № 1336/2 видно, що 05.07.2005 р.,  АТЗТ "Мушкетівська автобаза" прийняла до перевезення ротаційний координатно-пробивний прес типу RP-7125*30, інструмент для листозгинального верстату фірми "DURMAZLAR" (5 штук) та трьохвалкову листозгинальну машину KSM 1030*30100 фірми BIRLIK.

Довідкою ГУМНС України в Миколаївській області Первомайського районного відділу від 15.07.2005 р.  засвідчено факт пожежі в полупречепі автомобіля DAF державний № 03-05 АЕХ, що відбулася 13.07.2005 р. на трасі м. Первомайськ - м. Умань Первомайського району Миколаївської області. Внаслідок пожежі пошкоджено напівпречеп, координатно - пробивний прес для обробки металу марки RP 7 фірми"DURMAZLAR" та трьохвалкова листова фірми BIRLIK.(а.с.42- том І)

22.07.2005 р.  Львівською митницею, з метою визначення ступеня ушкодження вантажу, внаслідок пожежі в полупречепі автомобіля DAF державний № 03-05 АЕХ, що відбулася 13.07.2005 р. на трасі м. Первомайськ - м. Умань Первомайського району Миколаївської області, проведено огляд вантажу та  встановлено, що  обладнання та інструмент внаслідок тривалого термічного впливу містить дефекти і пошкодження, що унеможливлюють його відновлення. (а.с.45-том ІІ).

На підставі листа-заявки ТзОВ "Галсофт-сервіс" від 25.07.2005 р. № 25/071, 01.08.2005р. експертом  Львівської торгово-промислової палати зроблено висновок № 9/180, щодо вартості пошкодженого вантажу та розміру збитків, спричинених пожежею на суму 60 562,8 євро (а.с. 45-54- том І).

   Матеріалами справи, зокрема договором страхування цивільної відповідальності автоперевізника вантажів від 23.01.2005 р. № 8522116 укладеним між відповідачем-2 та ЗАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА", засвідчено факт страхування відповідальності відповуідача-1  при здійсненні перевезення вантажів прийнятих на умовах Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах за втрату чи пошкодження вантажу, відповідальність за втрату вантажу та відповідальність за фінансові збитки на страхову суму по одному страховому випадку по всім страховим ризикам в розмірі 50 000 дол. США.

З листів АТЗТ "Мушкетівська автобаза" та ЗАТ "Українська акціонерна страхова компанія АСКА" (а.с. 62-69- том ІІ) видно, що між сторонами договору страхування цивільної відповідальності автоперевізника вантажів від 23.01.2005 р. № 8522116 здійснювалась переписка, однак доказів виплати страхових сум відповідачу-1 у матеріалах справи немає.

Предметом позову є відшкодування збитків спричинених пожежею   в розмірі 414 872,3 грн. Позовні вимоги, згідно заявлених уточнень(а.с. 115-118- том V), позивач просить задоволити у відношенні до відповідача-2 АТЗТ "Мушкетівська  автобаза", в позовних вимогах до ОСОБА_2 просить відмовити.

           В силу вимог п.8 ч.2 ст.16 ЦК України, одним із способів захисту цивільного права та інтересу є, зокрема відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.

          Аналогічний  спосіб захисту прав і законних інтересів суб'єктів господарювання передбачений і вимогами ч.2 ст.20 ГК України, а саме, відшкодування збитків.

              Вирішуючи спори про стягнення заподіяних збитків, господарський суд перш за все повинен з'ясувати правові підстави покладення на винну особу зазначеної майнової відповідальності. При цьому господарському суду слід відрізняти обов'язок боржника відшкодувати збитки, завдані невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання, що випливає з договору  від позадоговірної шкоди, тобто від зобов'язання, що виникає внаслідок заподіяння шкоди.

      Правильне розмежування підстав відповідальності необхідне ще і тому, що розмір відшкодування збитків, завданих кредиторові невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором, може бути обмеженим (ч.3 ст.22 ЦК України), а при відшкодуванні позадоговірної шкоди, остання підлягає стягненню  у повному  обсязі (стаття 1166 ЦК України). Збитки, заподіяні невиконанням договірних зобов'язань, повинен відшкодувати контрагент за договором, а позадоговірну шкоду відшкодовує особа, яка її заподіяла.

     Колегія суддів  апеляційної інстанції вважає помилковим твердження суду першої інстанції щодо відсутності між позивачем та відповідачем -2 договірних відносин, які б давали право позивачу на заявлення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки такі мають місце з моменту підписання міжнародних товарно-транспортних накладних № 1336/1 та № 1336/2 від 05.07.2005 р.

              Відповідно до ст. 909 ЦК України, що кореспондується зі ст. 307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

      Суб’єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі ( ч. 2 ст. 306 ГК України). з товарно-транспортних накладних видно, що і відповідач-2 та позивач є суб'єктами відносин перевезення ротаційного координатно-пробивного прес типу RP-7125*30, інструменту для листозгинального верстату фірми "DURMAZLAR" (5 штук) та трьохвалкової листозгинальної машини KSM 1030*30100 фірми BIRLIK.

Враховуючи те, що ні договором транспортної експедиції № 15, ні контрактом на перевезення вантажів автомобільним транспортом в міжнародному сполученні не передбачено якого саме вантажу  повинен провести організацію експедитор, який саме вантаж підлягає міжнародному перевезенню, згідно якого договору,  суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що дані договори мають загальний характер і не є правовим регулятором  зобов'язань між вантажовідправником, вантажоодержувачем та перевізником.

   Обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою про перевезення вантажу є накладна, яка укладається на бланку встановленої форми між відправником та перевізником на користь третьої особи –одержувача.

Оскільки, міжнародні товарно-транспортних накладних № 1336/1 та № 1336/2 від 05.07.2005 р., містять посилання на CRM, дане перевезення, не дивлячись  ні на які інші договори, виконується згідно з умовами Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів на дорогах від 19.05.1956 р.

Законом України "Про дію міжнародних договорів на території України" від 10.12.1991 р. встановлено, що укладені належним чином ратифіковані Україною міжнародні договори становлять невід'ємну частину національного законодавства і застосовуються у порядку, передбаченому для норм національного законодавства.

Відповідно до ст. 4 ГПК України, якщо в міжнародних договорах України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Вадою України, встановлені інші правила, ніж ті, що передбачені законодавством України то застосовуються правила міжнародного договору.

Відповідно до ст. 7 Закону України "Про правонаступництво України" від 12.09.1991 р., Україна є правонаступником прав і обов'язків за міжнародними договорами Союзу РСР, які не суперечать Конституції України та інтересам республіки.  СРСР, в свою чергу, приєднався до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів на дорогах від 19.05.1956 р. 01.08.1983 р.

Крім цього, згідно постанови Верховної Ради України від 17.09.1992 р. "Про приєднання України до Віденської конвенції про правонаступництво держав щодо договорів", Україна приєдналася до Віденської конвенції. Конвенцією встановлено, що у випадку  коли  частина або частини території держави відокремлюються і утворюють одну або декілька держав, незалежно від того, чи продовжує існувати держава-попередниця, будь-який договір, що був у силі в момент правонаступництва держав стосовно всієї території держави-попередниці, продовжує бути у силі стосовно до кожної утвореної таким чином держави-наступниці.

Отже, судом першої інстанції при винесенні оскаржуваного рішення зроблено невірний  висновок про неможливість застосування до спірних правовідносин положення Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956 р.

     Так, згідно статті 17 Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів по дорогах від 19.05.1956 р., перевізник несе відповідальність за повну чи часткову втрату вантажу або його пошкодження, які сталися в період часу між прийманням вантажу до перевезення та його здаванням, а також за запізнення доставки. В той же час, перевізник звільняється від такої відповідальності, якщо втрата вантажу є наслідком особливого ризику, нерозривно пов'язаного, серед іншого, з переміщенням, завантаженням, розміщенням або вивантаженням вантажу відправником або вантажоодержувачем, або особами, що діють від імені відправника або вантажоодержувача.

      Вартість втрачено вантажу, відповідно до ст. 23 Конвенції  визначається на підставі біржового котирування чи за відсутності такого, на підставі поточної ринкової ціни, чи за відсутності біржового котирування або поточної ринкової ціни, на підставі звичайної вартості товару такого ж роду і якості. Однак, розмір шкоди, що підлягає відшкодуванню не може перевищувати 8,33 розрахункові одиниці за кілограм відсутньої ваги брутто.

     Більш значна сума, згідно п. 6. ст. 23 Конвенції підлягає відшкодуванню перевізником в тому випадку, коли вартість пошкодженого вантажу  була задекларована.

     Однак, заявляючи позовні вимоги  позивач посилається на вартість вантажу, що встановлена  експертом Львівської торгово-промислової палати без врахування  обмежень, що встановлені Конвенцією щодо сум відшкодування. З висновку експерта вбачається, що питання щодо ваги втраченого вантажу експертом не досліджувалось.Позивачем не зроблено жодних посилань та не дотримано методики визначення розрахунку  завданих збитків перевізником, яка передбачена Протоколом до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу від 05.07.1978 р. Посилання представника позивача не неможливість здійснення такого розрахунку не заслуговує на увагу, оскільки Протокол дає визначення поняттю розрахункової одиниці та способи її розрахунку.

      Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

     Відповідно до ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

      Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

      Згідно із ст.34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.    

     Отже, враховуючи те, що предметом позову є відшкодування збитків спричинених  пошкодженням (втратою) вантажу під час міжнародного перевезення, позовні вимоги  до ОСОБА_2, який не є стороною договору міжнародного транспортного перевезення заявлені безпідставно і задоволенню не підлягають.

     Позовні вимоги про відшкодування збитків в сумі 414 872,3 грн. з відповідача-2 - АТЗТ "Мушкетівська автобаза" підлягають відхиленню з підстав недотримання позивачем вимог Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу на дорогах від 19.05.1956 р. та Протоколу до Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажу на дорогах від 05.07.1978 р. щодо розміру та методи розрахунку  збитків, що підлягають стягненню з перевізника.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст., 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

Рішення господарського суду Чернівецької області від 09.02.2009 року у справі № 9/267 (6/170) залишити без змін, а апеляційну скаргу –без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

Матеріали справи   повернути до господарського суду Чернівецької області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С.

.