ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

_________________________________________________________________________________________________________

            

                  

28.07.09                                                                                           Справа  № 2/230

ПОСТАНОВА

м.Львів

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого –судді                                                  Скрипчук О.С.

Суддів                                                                      Дубник О.П.

Процика Т.С.

При секретарі Мацкулі Н.М.

розглянувши апеляційну скаргу Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України № 63 від 24.03.09 р.

на рішення господарського суду Закарпатської області від 16.03.09 р.

у справі № 2/230

за позовом Державної компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України, м. Ужгород

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Мінеральні води Свалявщини», с. Сусково Свалявського району Закарпатської області

про стягнення  суми 152 529,78 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги за договором 01-07Уж№87 від 28.01.2004 р.

за участю представників:

від позивача: не з’явився;

від відповідача: не з’явився.

ВСТАНОВИВ:

Державна компанія з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України звернулась до господарського суду Закарпатської області з позовом до ТзОВ «Мінеральні води Свалявщини»про стягнення 152 529,78 грн.

Рішенням господарського суду Закарпатської області від 16.03.2009 року в позові Державній компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України в особі Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України  до  ТзОВ «Мінеральні води Свалявщини»про стягнення  суми 152 529,78 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги за договором 01-07Уж№87 від 28.01.2004 р. відмовлено.

Не погоджуючись з даним рішенням суду Закарпатським обласним управлінням «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України  подано апеляційну скаргу № 63 від 24.03.2009 року, в якій просить рішення господарського суду Закарпатської області від 16.03.2009 року у справі № 2/230 скасувати повністю і прийняти нове рішення.

Апеляційна скарга мотивована тим, що  рішення суду першої інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права. А саме скаржник посилається на те, що місцевий господарський суд безпідставно не визнав необхідність обов’язкового виконання відповідачем ч.1 п. 2.2, п. п. 4.1 і 4.2 договору №01-07УЖ№87 від 28.01.2004 року, як це передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001 року № 915 та нормами Цивільного та Господарського кодексів України. Посилається також на те, що умовами укладеного між сторонами договору та законодавчими актами у сфері поводження з відходами не передбачено необхідність надання відповідачу додаткової попередньої інформації, в т. ч. і актів виконаних робіт, про підтвердження виконаної компанією роботи з надання послуг.

Відповідачем не подано відзиву на апеляційну скаргу.

Сторони у судове засідання, яке відбулося 28.07.2009 року повноважних представників не направили не зважаючи на те, що були повідомлені про час та місце розгляду апеляційної скарги належним чином, про що свідчить відповідний штамп господарського суду апеляційної інстанції з відміткою про відправку документа, зроблений на звороті у лівому нижньому куті ухвали Львівського апеляційного господарського суду про відкладення розгляду справи  від 30.06.2009 року, згідно з вимогами Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Голови Вищого господарського суду України від 10.12.2002 № 75.

Поштові конверти, які були направлені сторонам у справі, на адресу Львівського апеляційного господарського суду не повертались.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторін про час та місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»Державної компанії «Укрекокомресурси»Кабінету Міністрів України, неявка представників сторін не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв’язку з чим колегія суддів вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України здійснити перевірку рішення суду першої інстанції у даній справі в апеляційному порядку за наявними матеріалами та без участі представників сторін.

Розпорядженнями від 14.05.2009 року та 25.06.2009 року голови Львівського апеляційного господарського суду змінювався склад колегії суддів.

          Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи 28.01.04 року між сторонами укладено договір 01-07УЖ№87 (т. 1, а.с. 8) про надання послуг із збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної  тари (упаковки) зі строком дії до 31.12.2005 року.

Відповідно до умов договору, позивач зобов'язався надати відповідачу послуги щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації використаної тари (упаковки), у тому числі шляхом залучення до виконання третіх осіб, а підприємство зобов'язується надавати компанії відомості щодо обсягів тари (упаковки), яку воно використовує для пакування, транспортування або імпортування продукції –попередні –прогнозовані обсяги на плановий рік –до 30 грудня поточного року та фактичні з реальними обсягами за звітний квартал –до 10 числа місяця, наступного за звітним кварталом (п.п. 2.1.-2.2 договору).

Згідно з п.2.3 договору акт виконаних робіт, виходячи із специфіки діяльності компанії, надається за підсумками кожного кварталу відповідно до здійсненої підприємством оплати і містить відомості про обсяг послуг, наданих компанією за договором, які є частиною загального обсягу послуг, що постійно надаються компанією у всіх регіонах України щодо тари (упаковки) з-під продукції, використаної кінцевими споживачами.

У відповідності з п. 2.2 договору відповідач зобов'язався оплатити послуги позивача згідно із тарифами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26 липня 2001 року № 915 (в останній чинній редакції), прийняти такі послуги та підписати відповідний акт виконаних робіт у дводенний термін із дня його отримання.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір 01-07 УЖ №87 від 28.01.04 є договором про надання послуг, порядок виконання якого регулюється як вказаною вище постановою Кабінету Міністрів України, так і загальними положеннями ЦК України.

Ст. 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно договору 01-07 УЖ №87 результатом дій позивача як виконавця є знищення та/або переробка використаної тари як матеріальної речі.

Тобто, за даним договором оплачується результат праці - знищення або переробка тари відповідача, що є результатом закінчення роботи (вчинення дій або проведеної діяльності з збирання, сортування, переробки та утилізації тари), і який оформляється актами здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг).

Пунктами 2.2, 2.3 договору встановлено, що послуги повинні підтверджуватися підписаним сторонами актом виконаних робіт, який складається та надається відповідачу позивачем.

Загальна сума договору визначається на кожний рік в розрізі кварталів на підставі обсягів тари (упаковки), які плануються Підприємством до відвантаження для реалізації продукції в тарі (упаковці) та тарифів, затверджених постановою КМ України від 26.07.01р. №915 із змінами та доповненнями, з нарахуванням ПДВ за загальною ставкою і зазначається у специфікації, яка є невід’ємною частиною цього договору.

Однак, з наявних у справі доказів, колегією встановлено, що такі специфікації у спірний період сторонами договору не укладалися.

Розділом 4 договору сторони визначили порядок розрахунків за цим договором, а саме, поточні платежі за надання позивачем послуг здійснюються відповідачем на спеціальний рахунок позивача щоквартально до  15 числа місяця, що настає за звітнім кварталом, виходячи з фактичної кількості тари (упаковки),   відвантаженої  підприємством для  продажу  продукції  в  упаковці (включаючи імпортну).

Враховуючи вищенаведені правові позиції, суд приходить до висновку, що за обставин непроведення відповідачем розрахунків у встановлені терміни, позивач має право вимагати оплату обумовлених договором послуг за умови фактичного надання таких послуг, що має бути підтверджено відповідними доказами.

В даному випадку заявлена до стягнення сума 152 529,78 грн. складає розраховану за затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 26.07.2001р. №915 тарифами вартість послуг щодо збирання, сортування, транспортування, переробки та утилізації тари (упаковки) використаної відповідачем у ІV кварталі 2004 р. та 2005 р., а саме, 149539 кг пластмасової тари (упаковки).

На підставі дослідження та аналізу документальних доказів, доданих позивачем для підтвердження надання ним послуг на суму 152529,78 грн. згідно з обсягом використаної відповідачем у ІV кварталі 2004 р. та 2005 р. тари (упаковки), суд прийшов до висновку, що обставини надання спірних послуг не доведено належним чином. Так, із змісту одностороннього (підписаного з боку позивача) акту виконаних робіт №87/01 вн від 30.09.2008 р. (т. 1, а.с. 218) слідує, що компанією (позивачем) надано в повному обсязі передбачені п. 2.1 договору послуги на загальну суму 152529,78 грн. згідно використаного ТзОВ «Мінеральні води Свалявщини»(відповідачем) у ІV кварталі 2004 р. та 2005 р. обсягу тари (упаковки), а саме, 149539 кг пластмасової тари (упаковки).

Разом з тим, доказів (відповідних первинних документів) на підтвердження того факту, що такі послуги дійсно було надано, позивачем не подано. Додані до матеріалів справи копії накладних регіональних підрозділів компанії на здачу використаної пластмасової тари (упаковки) на переробку (утилізацію) не беруться до уваги. Такі документи, як і надана копія державної статистичної звітності за 2004р., 2005р., підтверджують лише загальні показники обсягів поставленої (реалізованої) підрозділами ДК „Укрекокомресурси” на підприємства переробки (утилізації) тари (упаковки)  за 2004, 2005 р.р. в цілому.

Натомість відповідно до умов договору надання відповідних послуг має бути підтверджено актами виконаних робіт, які повинні оформлятись компанією за підсумками кожного кварталу та містити відомості про обсяг послуг, наданих компанією саме за цим договором. Суд констатує, що згідно договору обов’язок компанії по наданню відповідних послуг жодним чином не поставлено в залежність від здійснення Підприємством оплати. Акти виконаних робіт, які Компанія повинна надавати за підсумками кожного кварталу, мають містити дані про повний обсяг наданих послуг відповідно до оплати, якщо така підприємством здійснюється своєчасно (відповідно до п.п. 4.1, 4.2 договору).

Разом з тим, при виникненні між сторонами спору з приводу оплати наданих послуг, компанія (позивач) зобов’язана довести факт надання нею саме обумовлених договором послуг та саме на суму, яка заявлена до стягнення.

Відповідно до ст.43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст.32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Дана правова позиція зазначена в постанові Верховного Суду України від 13.11.2007 року (а.с.146-150), якою відмовлено в позові Державній компанії з утилізації відходів як вторинної сировини «Укрекокомресурси»в особі Закарпатського обласного управління «Закарпаттяекокомресурси»до ТзОВ «Мінеральні води Свалявщини» про стягнення  суми 264 330 грн. заборгованості по оплаті за надані послуги, оскільки в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували факт здійснення позивачем діяльності та виконання зобов’язання (акти виконаних робіт, картки, журнали, тощо).

Враховуючи положення норм ст.ст.43, 32, 33 ГПК України, скаржник не подав у встановленому законом порядку належних та допустимих доказів, які б з достовірністю підтверджували доводи, викладені в апеляційній скарзі, та обґрунтовували неправомірність та безпідставність рішення суду першої інстанції.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 33, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

Львівський апеляційний господарський суд

П О С Т А Н О В И В :

1Рішення господарського суду Закарпатської області від 16.03.2009 року у даній справі залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку.

3. Справу направити в господарський суд Закарпатської області.

Головуючий - суддя                                                                      Скрипчук О.С.

суддя                                                                                          Дубник О.П.

суддя                                                                                          Процик Т.С.