АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/774/1660/16 Справа № 203/921/16-к Головуючий у 1 й інстанції - ОСОБА_1 Доповідач - Кір'як А.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 листопада 2016 року м. Дніпро

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Кір’яка А.В.

суддів: Сенченка І.М., Бровченко Л.В.

при секретарі Гичка Л.Ю.

за участю: прокурора Крижановського О.С.

захисника адвоката ОСОБА_2

обвинуваченої ОСОБА_3 в режимі відеоконференції

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 на вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року у кримінальному провадженні №12016040670000432 за обвинуваченням

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянки України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4. кв.16, раніше судимої, останній раз:

- 23.04.2013 року Кіровським районним судом міста Дніпропетровська за ч.2 ст.186 КК України до покарання у вигляді 5 років позбавлення волі, з застосуванням ст. ст.75, 76 КК України зі звільненням від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки, з покладенням обов'язків, передбачених ст. 76 КК України;

- 10.12.2015 року ухвалою Кіровського районного суду міста Дніпропетровська направлена для відбутгя покарання, призначеного за вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 23.04.2013 року в місця позбавлення волі строком на 5 років.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И Л А:

Вироком Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року ОСОБА_3 визнана винуватою у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.185 ч.2 КК України, і їй призначено покарання з застосуванням ст. 71 ч.1 КК України у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі.

Запобіжний захід до набрання вироком законної сили залишено без змін – тримання під вартою.

Відповідно до положень ст. 72 ч.5 КК України ОСОБА_3 зараховано у строк покарання строк попереднього ув’язнення з 18.03.2016 року до набрання вироком законної сили з розрахунку: один день попереднього ув’язнення за два дні позбавлення волі.

Вирішене питання про речові докази.

Згідно вироку суду першої інстанції ОСОБА_3 засуджена за те, що вона в період часу з 16 годин 19 хвилин до 16 годин ЗО хвилин 10.02.2016 року, знаходячись у приміщенні вищевказаного супермаркету, взяла біля входу кошик для продуктів синього кольору та пересувалась по приміщенню супермаркету. Переконавшись в тому, що за її протиправними діями ніхто не спостерігає, вона умисно, з корисливих мотивів, тобто керуючись спонуканням до незаконного збагачення за рахунок чужого майна, та з корисливою метою власного збагачення, взяла своєю лівою рукою зі стелажів зазначеного супермаркету та поклала у кошик майно, яке належить ТОВ «Омега», а саме: вигода Оселедець філе с/с в/о 300 г. 1 шт. складає 30.00 грн.. Простоквашино Кефір 2,5 % 0.9 л пляшка 1 шт. складає 15.00 грн.. (Крим Вино ігристе біле напівсухе 0,75 л. 1 шт. складає 77,00 грн., Ювілейний Сардельки Пікантні з сиром 1/с, ваг. 1 кг. складає 81,50 грн.. Якобз кава розчина Монарх 280 г м/у 1 шт. складає 175,00 грн., Мандарин вагою 0.8 кг. складає 28,00 грн., Ферреро шоколадний крем Нуттела 630 г. 1 шт. складає 125,00 грн., Пирятинь Сир Вершковий, ваг. 0,446 кг. складає 49,06 грн., Свинина стейк хвилинний, кг.. складає 43,00 грн.. ОСОБА_4 шоколад молочний пористий ОСОБА_4 80 г. 2 шт., складає 90,00 грн., ОСОБА_5 з молочною начинкою 150 г. складає 35,00 грн. Після цього, ОСОБА_3 направилась в сторону вхідного турнікету супермаркету та вийшла через нього на пр. ОСОБА_6 та з місця скоєного злочину зникла. Загальна вартість викраденого майна, згідно висновку судово-товарознавчої експертизи №258 від 18.02.2016 року, становить 748 гривень 56 копійок.

Приблизно о 17 годині 00 хвилин, знаходячись на вул. Свердлова біля буд. №10-Б в місті Дніпропетровську, ОСОБА_3 була зупинена охороною супермаркету "Варус-35" та співробітниками поліції з викраденим майном у руках.

Не погодившись з цим вироком обвинувачена ОСОБА_3 подала на нього апеляційну скаргу та доповнення до неї і просила апеляційний суд змінити оскаржуваний вирок, застосувавши до неї ст. 75 КК України або ст. 84 КК України, звільнивши її від відбування покарання у зв’язку з тяжкими захворюваннями. Обгрунтовуючи свою апеляційну скаргу, ОСОБА_3 вказала, що вона хворіє на туберкульоз відкритої форми, та ВІЛ-інфікована (4 клінічна стадія). Після ухвалення вироку по справі у неї стан здоров’я погіршився. Крім того, вона позитивно характеризується за місцем проживання, має двох неповнолітніх дітей, які знаходяться з бабусею.

Заслухавши: суддю-доповідача; обвинувачену ОСОБА_3, та її захисника адвката ОСОБА_2, які підтримали апеляцію обвинуваченої та просили призначити їй покарання, не пов’язане з позбавленням волі; прокурора Крижановського О.С., який проти задоволення апеляційної скарги заперечував та просив вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін, - перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга обвинуваченої ОСОБА_3 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновок суду про винуватість ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, за яке її засуджено, підтверджений зібраними у справі доказами, які правильно оцінені судом, обґрунтовано покладені ним в основу вироку і в апеляції обвинуваченої не заперечується.

Кваліфікація дій ОСОБА_3 за ст.185 ч.2 КК України також є правильною і в поданій апеляції не оспорюється.

Порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості обвинуваченої, не встановлено.

В силу ст. 409 ч.2 КПК України підставою для скасування або зміни вироку суду першої інстанції може бути невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого, а відповідно до ст.414 КПК України, невідповідним ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого визнається таке покарання, яке хоч і не виходить за межі, встановлені відповідною статтею (частиною статті) закону України про кримінальну відповідальність, але за своїм видом чи розміром є явно несправедливим через м’якість або через суворість.

Колегією суддів при перевірці доводів апеляції обвинуваченої встановлено, що при призначенні ОСОБА_3 покарання суд першої інстанції відповідно до вимог ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відноситься до категорї середньої тяжкості, дані про особу обвинуваченої, яка позитивно характеризується за місцем проживання, на диспансерному обліку у лікарів нарколога та психіатра не знаходиться , перебуває на диспансерному обліку в Дніпропетровському міському центрі профілактики боротьби зі СНІДом, а також обставини, які пом’якшують покарання – повне визнання вини, її щире каяття та добровільне відшкодування спричиненої маеріальної шкоди. Обставиною, що обтяжує її покарання, судом першої інстанції визнано рецидив злочину, а тому суд призначив ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки.

Також судом першої інстанції при призначенні обвинуваченій покарання було правильно прийнято до уваги те, що вона скоїла дане кримінальне правопорушення після постановення вироку Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23.04.2013 року, але до повного відбуття покарання за ч.2 ст.186 КК України у виді 5 років позбавлення волі, яке їй було призначено цим вироком. Тому судом законно та обгрунтовано застосована ст. 71 ч.1 КК України, та призначено ОСОБА_3 остаточне покарання за сукупністю вироків у виді 5 років 1 місяця позбавлення волі, що - на думку колегії суддів, за таких, вказаних вище, обставин, - повністю відповідає вимогам ст. 65 КК України, так як таке покарання за своїм видом та розміром є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченої та запобігання вчиненню нею нових злочинів.

Доводи апеляції обвинуваченої ОСОБА_3 про те, що судом першої інстанції не враховане ухудшення стану її здоров’я (хворіє на туберкульоз легень та є ВІЛ-інфікованою) та наявність у неї двох неповнолітніх дітей, - не можуть у даному випадку мати суттєвого значення для висновку про пом’якшення обвинуваченій покарання, так як:

- згідно з ч.4 ст. 71 КК України: «Остаточне покарання за сукупністю вироків, крім випадків, коли воно визначається шляхом поглинення одного покарання іншим, призначеним у максимальному розмірі, має бути більшим від покарання, призначеного за новий злочин, а також від невідбутої частини покарання за попереднім вироком». Судом першої інстанції остаточно за сукупністю вироків призначено ОСОБА_3 покарання, яке за своїм розміром всього на 1 місяць більше від невідбутого нею покарання, призначеного вироком Кіровського районного суду міста Дніпропетровська від 23.04.2013 року;

- медичних даних про ухудшення стану здоров’я ОСОБА_3 в матеріалах справи немає. У довідці від 26.10.2016 року №3/19-21185, яку на запит суду апеляційної інстанції надала Дніпропетровська установа виконання покарань УДПС України в Дніпропетровській області, вказано, що на теперішній час стан здоров’я ОСОБА_3 відносно задовільний;

- немає також в матеріалах справи документів про наявність у обвинуваченої неповнолітніх дітей та даних про те, що діти знаходяться на її утриманні, а вона займалась їх вихованням.

Не можуть бути судом апеляційної інстанції задоволенні і вимоги апеляційної скарги обвинуваченої ОСОБА_3 про застосування до неї ст. 75 КК України чи ст. 84 КК України, так як:

- згідно з п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7  (ОСОБА_2 змінами, внесеними згідно з постановами Пленуму Верховного Суду України № 18 від 10 грудня 2004 р., № 8 від 12 червня 2009 р. та № 11 від 6 листопада 2009 р.) «Про практику призначення судами кримінального покарання», де говориться: « Частиною 2 ст. 75 КК передбачено, що суд за наявності визначених законом підстав може ухвалити рішення про звільнення засудженого від відбування покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов’язки. Виходячи з цих положень закону, а також зі змісту ч. 3 ст. 78 КК, у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі ст. 71 КК. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим», - суд апеляціної інстанції не має законних підстав для повторного застосування до обвинуваченої ОСОБА_3 ст. 75 КК України;

- в силу ст. 84 ч.2 КК України особа, яка після вчинення злочину або постановлення вироку захворіла на іншу тяжку хворобу, що перешкоджає відбуванню покарання, може бути звільнена від покарання або від подальшого його відбування. При вирішенні цього питання суд враховує тяжкість вчиненого злочину, характер захворювання, особу засудженого та інші обставини справи. Колегією суддів при перевірці доводів апеляційної скарги встановлено, що в матеріалах справи є довідки про хвороби обвинуваченої, але немає жодного медичного висновку, що ці хвороби є такими, що перешкоджають відбуванню покарання.

Виходячи з вказаного вище, колегія суддів підстав для пом'якшення призначеного покарання ОСОБА_3 за мотивами, зазначеними в апеляції, не вбачає.

Керуючись ст.ст. 404-407 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу обвинуваченої ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Вирок Кіровського районного суду м. Дніпропетровська від 15 червня 2016 року щодо ОСОБА_3 залишити без змін.

Відповідно до ст. 532 КПК України вирок суду першої інстанції набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Згідно зі ст. 426 КПК України на рішення судів першої та апеляційної інстанції може бути подана сторонами касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення рішення.

Судді:

--------------- ------------------ --------------

ОСОБА_7 ОСОБА_8 ОСОБА_9