Справа № 344/10378/15-ц

Провадження № 22-ц/779/2116/2016

Категорія 59

Головуючий у 1 інстанції Польська М. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Матківського Р.Й.

суддів Максюти І.О., Фединяка В.Д.

секретаря Петріва Д.Б.

з участю представника ПАТ «Укрсоцбанк» ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України по справі АС №54у/2015 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення заборгованості за кредитом, видачу виконавчого листа, з апеляційними скаргами представника ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» та представника ПАТ «Укрсоцбанк» на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2016 року, -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2016 року клопотання ПАТ «Укрсоцбанк» про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року по справі АС №54у/2015 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» заборгованість за кредитним договором в сумі 25 376 821,58 гривень та 405 347, 81 витрат арбітражного збору та видати виконавчий лист на виконання цього рішення задоволено частково.

Надано дозвіл на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року, а у задоволенні клопотання про видачу виконавчого листа за даним рішенням відмовлено.

На дану ухвалу заступник голови правління ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» подав апеляційну скаргу, просить її скасувати та передати питання на новий розгляд до суду першої інстанції.

Представник апелянта у скарзі зазначає, за змістом норм ст. 394, 396 ЦПК України у кожній справі, де вирішується питання про надання дозволу на виконання рішення іноземного суду, третейського суду, судам необхідно у кожній ситуації досліджувати чи не виконувалося рішення іноземного суду, третейського суду раніше і чи не розглядається в судах України спір за участю тих самих сторін і з того самого предмету спору, для уникнення ситуації, коли одна із сторін правочину несе подвійні збитки за одне і те ж правопорушення.

Суд першої інстанції не взяв до уваги, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року задоволено позов ПАТ «Укрсоцбанк» до ОСОБА_3, третя особа – ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» і у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року звернуто стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 червня 2005 року шляхом визнання права власності за ПАТ «Укрсоцбанк» на частини будівлі, нежитлові приміщення у підвалі, на 1-4 поверхах загальною площею 1024, 5 кв.м, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева, 1 загальною вартістю 17 508 000 гривень. Тому, представник апелянта вважає, що сума заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року у розмірі 25 782 169, 39 гривень має бути зменшена на суму 17 508 000 гривень, яка є вартістю предмета іпотеки, що за рішенням суду стало власністю ПАТ «Укрсоцбанк». Тому, фактична сума заборгованості за кредитом, яка підлягає виконанню за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України складає на даний час 8 274 169, 39 гривень.

Представник ПАТ «Укрсоцбанк» у поданій апеляційній скарзі, просить ухвалу у частині відмови у задоволенні клопотання про видачу виконавчого листа змінити та задоволити клопотання у цій частині.

Представник апелянта у скарзі зазначає, що у поданому клопотанні про надання дозволу на примусове виконання представник стягувача зіслався на норми ч. 4 ст. 389-7 ЦПК України де зазначено, що надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється в порядку передбаченому ст.ст. 391-398 ЦПК України. Арбітражне рішення відповідно до п.1 ст.35 ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж» незалежно від того, в якій країні воно було винесено, визнається обов’язковим і при поданні до компетентного суду письмового клопотання виконується з врахуванням положень цієї статті та ст. 36 Закону.

Відмовляючи ПАТ «Укрсоцбанк» у видачі виконавчого листа судом помилково застосовано положення передбачені Розділом 7 ЦПК України «Провадження у справах про оскарження рішення третейських судів», які регулюють інші правовідносини, посилаючись на норми ЗУ «Про третейські суди», однак дія цього Закону не поширюється на міжнародний комерційний арбітраж, а отже, судом повинно бути застосовано норми передбачені Розділом 8 ЦПК України «Про визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні» та ЗУ «Про міжнародний комерційний арбітраж». Підсудність справ за заявами про видачу виконавчих листів про примусове виконання рішень міжнародних та комерційних арбітражі відрізняється від підсудності справ про оскарження їх рішень та від підсудності справ про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень інших третейських судів.

Представник апелянта вважає, що враховуючи вимоги норм діючого законодавства, Івано-Франківський міський суд є компетентним судом, уповноваженим розглядати клопотання ПАТ "Укрсоцбанк" про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражу при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року по справі АС №54у/2015 та видачу виконавчого листа на виконання рішення.

Вислухавши суддю-доповідача, представника ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод», який під час розгляду справи апеляційним судом вимоги скарги заводу підтримав, а скаргу банку заперечив, представника ПАТ «Укрсоцбанк» який вимоги скарги банку підтримав, а скаргу представника боржника заперечив, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга представника ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» підлягає відхиленню, а скарга представника ПАТ «Укрсоцбанк» задоволенню з наступних підстав.

Задовольняючи клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року суд першої інстанції правильно виходив з того, що сторона боржника не довела підстав для відмови у виконанні рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України, а вимоги закону за даних правовідносин передбачають необхідність визнання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню.

Судом першої інстанції встановлено, що рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року по справі АС №54у/2015 за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» заборгованість за кредитним договором в сумі 25 376 821,58 гривень та 405 347, 81 витрат арбітражного збору, яке набрало законної сили з дня його винесення, що підтверджується довідкою на а.с.24 Т.1.

Дане рішення було предметом оскарження до Шевченківського районного суду міста Києва, однак ухвалою апеляційного суду міста Києва у задоволенні заяви ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про скасування рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року відмовлено.

Розглядаючи дане клопотання суд першої інстанції правильно виходив із того, що рішення міжнародного комерційного арбітражу прирівняні до рішень іноземних судів, а сам арбітражний суд, який ухвалив рішення, знаходиться на території України, тому з урахуваннями місця знаходження боржника в м. Івано-Франківську, вул. Є. Коновальця, 229 рішення Міжнародного комерційного арбітражу суду при Торгово-промисловій палаті України повинно бути допущено до виконання в Україні.

Відповідно до ч.1 ст. 390 ЦПК України рішення іноземного суду (суду іноземної держави; інших компетентних органів іноземних держав, до компетенції яких належить розгляд цивільних чи господарських справ; іноземних чи міжнародних арбітражів) визнаються та виконуються в Україні, якщо їх визнання та виконання передбачено міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною ОСОБА_1 України, або за принципом взаємності.

Згідно з ч. 4 ст. 389-7 ЦПК України надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється у порядку, передбаченому ст.ст. 391-398 ЦПК України.

З огляду на роз'яснення, що містяться у п. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами клопотань про визнання й виконання рішень іноземних судів та арбітражів і про скасування рішень, постановлених у порядку міжнародного комерційного арбітражу на території України» від 24 грудня 1999 року № 12, при розгляді зазначених клопотань повинні застосовуватися відповідні інститути ЦПК України, які згідно із засадами цивільного судочинства забезпечили б права стягувача та боржника, об'єктивне, правильне і своєчасне вирішення питання, зокрема, про застосування норм ЦПК України про засади змагальності права й обов'язки осіб, які беруть участь у справі, судовий розгляд (з урахуванням особливостей вимог і без судових дебатів) та інших відповідних норм.

Єдиною підставою для скасування ухвали суду першої інстанції про задоволення клопотання про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду представник ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» вважає те, що суд повинен був врахувати, що рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 11 квітня 2016 року у рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року перед ПАТ «Укрсоцбанк» шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки за іпотечним договором від 29 червня 2005 року та визнання права власності за ПАТ «Укрсоцбанк» на частини будівель що знаходяться за адресою: м. Дніпропетровськ, площа Жовтнева,1 загальною вартістю 17 508 000 гривень. Тому, сума заборгованості за кредитним договором від 29 червня 2005 року визначена рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року у розмірі 25 782 169, 39 гривень має бути зменшена на суму 17 508 000 гривень і остаточна заборгованість становить на даний час 8 274 169, 39 гривень.

Частиною 7 ст. 395 ЦПК України дійсно передбачено, якщо рішення іноземного суду вже виконувалося раніше, суд визначає, в якій частині чи з якого часу воно підлягає виконанню.

Однак, представником ПАТ «Укрсоцбанк» надано копію рішення апеляційного суду Дніпропетровської області від 08.11 2016 року, яким рішення суду першої інстанції від 11 квітня 2016 року скасовано, а у задоволенні позовних вимог ПАТ «Укрсоцбанк» про звернення стягнення на предмет іпотеки для погашення кредитної заборгованості на суму 17508000 гривень відмовлено.

У зв’язку з наведеними обставинами колегія суддів вважає, що відсутні будь-які підстави для зменшення суми кредитної заборгованості, визначеної рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року. Представником боржника не наведено інших обставин щодо підтвердження виконання присудженої кредитної заборгованості.

Отже, постановляючи ухвалу про визнання та надання дозволу на примусове виконання рішення Міжнародного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року, суд апеляційної інстанції правильно визначив спірні правовідносини, повно та об'єктивно встановив фактичні обставини справи щодо того, що рішення міжнародного комерційного арбітражу прирівняні до рішень іноземних судів, а сам арбітражний суд, який ухвалив рішення, знаходиться на території України, тому з урахуваннями місця знаходження боржника в м. Івано-Франківську рішення Міжнародного комерційного арбітражу суду при Торгово-промисловій палаті України допущено до примусового виконання в Україні, обґрунтовано керувався ст. ст. 391-398 ЦПК України.

Відмову у задоволенні клопотання представника ПАТ «Укрсоцбанк» видати виконавчий лист на виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року за позовом ПАТ «Укрсоцбанк» до ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» про стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» заборгованість за кредитним договором в сумі 25 376 821,58 гривень та 405 347, 81 витрат арбітражного збору суд першої інстанції обґрунтував тим, що відповідно до ч.2 ст. 389-7 ЦПК про яку зазначав представник кредитора виконавчий лист видається за місцем третейського розгляду згідно поданої заяви, тобто з порушенням визначення підсудності даного клопотання та що законом не передбачено права ставити питання про видачу виконавчого листа а він видається на підставі ухвали суду про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду.

Колегія суддів вважає, що відмова суду першої інстанції у задоволенні клопотання про видачу виконавчого листа із зазначених підстав вирішена з порушенням норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали у цій частині та постановлення нової ухвали з цього питання.

У клопотанні про надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу представник ПАТ «Укрсоцбанк» посилався на норму ч.4 ст. 389-7 ЦПК якою передбачено, що надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється у порядку, передбаченому ст. ст. 391-398 ЦПК України. Представник не посилався на ч.4 ст. 389-7 ЦПК як зазначив суд першої інстанції, тому розгляд заяви підсудний за місцем проведення третейського розгляду у місті Києві.

Відповідно до ст. 398 ЦПК України на підставі рішення іноземного суду та ухвали про надання дозволу на його примусове виконання, що набрала законної сили, суд видає виконавчий лист, який надсилається для виконання в порядку, встановленому законом.

Главою VI ЦПК України визначено процесуальні питання, пов'язанні з виконання судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб).

Згідно з ч. ч.1,2 ст. 368 ЦПК України питання, пов'язані із зверненням судового рішення до виконання, вирішує місцевий суд, який розглянув справу.

Відповідно до пункта 9 Узагальнення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами справ про оспорювання рішень Міжнародного комерційного арбітражного суду України при Торгово-промисловій палаті України та про визнання та виконання рішень міжнародних та іноземних арбітражі» підсудність справ за заявами про видачу виконавчих листів про примусове виконання рішень міжнародних та комерційних арбітражів відрізняється від підсудності справ про оскарження їх рішень та від підсудності справ про видачу виконавчих листів на примусове виконання рішень інших третейських судів.

Так, за загальним правилом, встановленим частиною другою статті 389- 7 ЦПК України справи про видачу виконавчого листа на примусове виконання рішення третейського суду розглядаються за місцем проведення третейського розгляду. Проте згідно з частиною четвертою статті 389-7 ЦПК України надання дозволу на примусове виконання рішення міжнародного комерційного арбітражу, якщо місце арбітражу знаходиться на території України, здійснюється у порядку, передбаченому статтями 391 - 398 ЦПК України, тобто статтями, які визначають порядок визнання та виконання рішень іноземних судів в Україні.

Справи про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (міжнародного та іноземного арбітражу) розглядають суди за місцем проживання (перебування) або місцезнаходженням боржника (частина перша статті 392 ЦПК України).

Тому враховуючи вищенаведене та особливості норм ст.ст. 390-398 ЦПК України про визнання та звернення до виконання рішення іноземного суду, що підлягає примусовому виконанню колегія суддів вважає, що стягувач за рішенням іноземного суду не обмежений у праві разом з клопотанням про надання дозволу на примусове виконання ставити питання видачі виконавчого листа.

За змістом постановленої ухвали, суд першої інстанції фактично позбавив стягувача права на отримання виконавчого листа за місцем розгляду справи і помилково зазначив, що питання має вирішуватись судом за місцем третейського розгляду спору. Тому клопотання про видачу виконавчого листа за даним видом примусового виконання підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 218, 312, 313-315 ЦПК України колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» відхилити.

Апеляційну скаргу представника ПАТ «Укрсоцбанк» задоволити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 19 вересня 2016 року в частині відмови у задоволенні клопотання представника ПАТ «Укрсоцбанк» видати виконавчий лист для виконання рішення Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України скасувати та ухвалити у цій частині нову ухвалу.

Видати виконавчий лист за рішенням Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України від 20 травня 2015 року у справі АС №54у/2015 про стягнення з ПАТ «Івано-Франківський арматурний завод» на користь ПАТ «Укрсоцбанк» 25 376 821, 58 гривень заборгованості за кредитом та 405 347, 81 гривень витрат із сплати арбітражного збору, а всього 25 782 169, 39 гривень.

В решті ухвалу суду першої інстанції залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Судді Р.Й. Матківський

ОСОБА_4

ОСОБА_5