Україна

Харківський апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" вересня 2009 р.                                                           Справа № 14/116-09  

Колегія суддів у складі:

головуючий суддя , судді  ,   

при секретарі Зозулі О.М.

за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача (вх. № 1589 С/1-7) на рішення господарського суду Сумської області від 13 травня 2009 року по справі № 14/116-09

за позовом фізичної особи-підприємця  ОСОБА_3, м. Тростянець,

до фізичної особи - підприємця ОСОБА_4, м. Тростянець,

про звільнення приміщення та стягнення 1904,08 грн.

встановила:

          Позивач, ФО-П ОСОБА_5, звернувся до господарського суду Сумської області з позовом до ФО-П ОСОБА_4, відповідача, про зобов'язання останнього звільнити приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 із моменту припинення договору; стягнення з відповідача на користь позивача збитки за несплату орендної плати за нежитлове приміщення у сумі 313,79 грн. та  земельну ділянку під приміщенням у сумі 1590,29 грн.

          Рішенням господарського суду Сумської області від 13.05.2009 року по справі 14/116-09 (суддя Миропольський С.О.) у задоволенні позову відмовлено.

          Позивач з рішенням господарського суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вказує, що рішення місцевого господарського суду він вважає незаконним та необґрунтованим та таким, що прийнято при неповному з'ясуванні обставин, недоведеності обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими.

В судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримує, просить господарський суд апеляційної інстанції її задовольнити.

Представник відповідача проти доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, у зв'язку з чим, просить суд оскаржуване рішення господарського суду першої інстанції залишити без задоволення, а апеляційну скаргу - без змін.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, вислухавши пояснення представників сторін та перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

04.11.2004 року між позивачем, орендодавцем, та відповідачем, орендарем, було укладено договір оренди нежитлового приміщення, яке розташоване за адресою: Сумська область, м. Тростянець, вул. Горького, 22 (далі за текстом - Договір)

У відповідності до п. 2.1.2. Договору відповідач повинен був своєчасно не пізніше 10 числа поточного місяця і в повному обсязі сплачувати орендодавцю орендну плату, а оплату комунальних платежів та інших платежів здійснювати у триденний термін після отримання рахунку орендодавця.

Згідно з положеннями пункту 4.1 Договору, орендна плата визначена сторонами у розміні 5 грн. 00 коп. за місяць з урахуванням ПДВ та поквартальними перерахунком орендної плати на індекс інфляції за даними Держкомстату України.

Позивач в підтвердження позовних вимог зазначає, що ним неодноразово направлялись на адресу відповідача претензії з вимогою погасити виниклу заборгованість, звільнити в місячний термін орендоване приміщення та вважати розірваним договір оренди від 04.11.2004 року.  

В зв’язку поверненням вищевказаної претензії позивачем неодноразово було направлено на адресу відповідача претензії з вимогою погасити заборгованість та звільнити займане приміщення, які залишені відповідачем без відповіді, тому станом на день розгляду справи заборгованість відповідача по сплаті орендної плати складає 313 грн. 79 коп.

Колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи відсутні докази того, що відповідач сплачував орендну плату відповідно до умов пункту 2.1.2 Договору, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема тих, що надані самим відповідачем, 13.12.2007 року відповідачем на ім'я позивача поштовим переказом № 0383 направлено грошові кошти в сумі 200,00 грн. Колегія суддів зауважує, що в даному переказі не вказано період за який внесено орендну плату, або ж іншу інформацію, з якої можливо зробити висновок що призначення платежу є саме - орендна плата

Доказів перерахування грошових коштів відповідачем в якості плати за користування приміщенням до 13.12.2007 року в матеріалах справи відсутні.

Також, колегія суддів звертає увагу на те, що як вказує позивач, останній відмовився від отримання грошових коштів в розмірі 200,00 грн. за переказом № 0383 від 13.12.2007 року, оскільки в переказі не було вказано призначення платежу (орендна плата), не вказано період за який перераховано орендну плату, а також у зв'язку з тим, що позивачем та відповідачем не складено акту звірки розрахунків, а відповідно до довідки Центру поштового зв'язку № 7 Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", переказ № 383 від 13.12.2007 року на суму 200 грн. на ім'я позивача, після закінчення терміну зберігання виплачений (повернутий) 20.06.2008 року відповідачу.

В матеріалах справи, також, містяться поштовий переказ № 141  від 03.02.2008 року в сумі 15 грн. та поштовий переказ № 304 від 13.06.2009 року в сумі 220 грн, в якому відповідач вказала призначення платежу як плату за період з листопада 2004 року по червень 2008 року включно за Договором. Однак відповідно до розрахунків позивача, проведених відповідно до ОСОБА_1 розрахунку і порядку використання плати за оренду, затвердженої Постановою КМУ від 04.10.1995 року № 786, за період борг відповідача за період з 04.11.2004 року по червень 2008 року включно складав не 200 грн., тому останній не отримував грошові перекази за відсутності акту звірки розрахунків між позивачем та відповідачем. Відповідно до довідки Центру поштового зв'язку № 7 Сумської дирекції Українського державного підприємства поштового зв'язку "Укрпошта", переказ № 141 від 03.02.2000 року на суму 15 грн. на ім'я позивача, після закінчення терміну зберігання виплачений (повернутий) 20.06.2008 року відповідачу, а переказ № 304 від 13.06.2008 року на суму 220 грн., після закінчення терміну зберігання та неможливості виплати одержувачу чи відправнику направлений 30.12.2008 року на зберігання до ЦОПМР м. Київ.

Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що відповідач, в порушення умов Договору не вносив плату за користування орендованим приміщення понад 3 місяці.

Статтею 782 Цивільного кодексу України передбачено, що наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору. Колегія суддів зазначає, що за змістом вказаної норми, наймодавець має право відмовитись від договору в такому випадку незалежно від того, внесе наймач у подальшому плату за користування чи ні.

Згідно зі ст. 291 Господарського кодексу України, договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї зі сторін, договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України.

За змістом частини 2 статті 651 Цивільного кодексу України, договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди, друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Однією з підстав розірвання договору найму на вимогу наймодавця є несплата орендарем орендної плати.

В даному випадку, орендар не виконував свого обов'язку щодо внесення орендної плати з 2004 року по 2008 рік, у зв'язку з чим орендодавець був позбавлений прибутку у вигляді орендної плати, на який міг розраховувати, укладаючи договір, що є підставою для розірвання договору оренди.

Колегія суду вважає, що твердження позивача, про те, що днем отримання відповідачем повідомлення наймодавця про відмову від договору слід вважати 02.06.2008 року, тобто день, коли відповідач ознайомився з матеріалами справи № 15/243-09.

Таким чином, враховуючи положення статті 782 Цивільного кодексу України, колегія суддів дійшла висновку про те, що договір слід вважати розірваним з 02.06.2008 року.

Позивачем також заявлені позовні вимоги по стягненню з відповідача плати за землю в сумі 1590,29 грн. у вигляді збитків.

Пунктом 2.1.2 Договору, зокрема, встановлений обов'язок відповідача здійснювати оплату комунальних послуг та інших платежів у 3-денний термін після отримання рахунку позивача.

Відповідно до пункту 4.3 Договору, вартість комунальних та інших послуг (водо-, енерго, теплопостачання, телефонний, факсимільний зв'язок тощо), відшкодовується щомісяця відповідачем у сумі фактичних затрат позивача за діючими цінами і тарифами за розрахунком позивача.

Як вказує позивач в позовній заяві, за землю під приміщенням відповідач, згідно з довідкою УДК у Тростянецькому районі Сумської області сплачувала (за домовленістю, згідно з пунктом 4.3 Договору) по квітень 2007 року, після чого відповідач припинив оплату, у зв'язку з чим, станом на 01.06.2008 року борг по плати за землю склав 3379,78 грн. Згідно з платіжним дорученням № 311 від 14.01.2009 року відповідач перерахував кошти по платі за землю під приміщенням в сумі 1789,19 грн.

У відповідності до ст. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов’язання, має відшкодувати кредитору завдані цим збитки.

Статтею 224 Господарського кодексу України передбачено, що учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов’язання або установлені вимоги, щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб’єкту права або законні інтереси якого порушено.        

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

          Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 1590,29 грн. обґрунтовані, відповідають як фактичним обставинам, так і вимогам чинного законодавства.

          Оскільки відповідач не подав суду докази сплати боргу або обґрунтованих заперечень проти позовних вимог, суд вважає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.  

          Колегія суддів зазначає, що рішення є законним тоді, коли суд,  виконавши всі вимоги норм процесуального права і всебічно перевіривши обставини, вирішив  справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, і при їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні  відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

          Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені  обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

          Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом  обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку  всіх доказів.

          Приймаючи до уваги вищевикладене, колегія суддів вважає, що при прийнятті оскаржуваного рішення господарським судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, не доведено обставини, що мають значення для справи, які суд визнав встановленими, через що оскаржуване рішення  підлягає скасуванню, а апеляційна скарга задоволенню.

          Враховуючи викладене, керуючись статтями 99, 101, 103, 104, 106 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

постановила:

          Апеляційну скаргу задовольнити.

          Рішення господарського суду Сумської області від 13 травня 2009 року скасувати та прийняти нове рішення.

          Позов задовольнити у повному обсязі.

          Зобов’язати фізичну особу –підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_3 від 26.02.1997 року, інд. номер НОМЕР_1) звільнити приміщення, що розташоване за адресою: АДРЕСА_4.

          Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_3 від 26.02.1997 року, інд. номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності № НОМЕР_4 від 08.07.2002 року видане Тростянецькою районною державною адміністрацією, інд. номер НОМЕР_2) збитки за несплату орендної плати за нежитлове приміщення в сумі 313, 79 грн. та збитків по сплаті за земельну ділянку в сумі 1590,29 грн.

          Стягнути з фізичної особи –підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_2, свідоцтво про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця № НОМЕР_3 від 26.02.1997 року, інд. номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи –підприємця ОСОБА_5 (АДРЕСА_3, свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності № НОМЕР_4 від 08.07.2002 року видане Тростянецькою районною державною адміністрацією, інд. номер НОМЕР_2) відшкодування витрат по сплаті державного мита за подання позовної заяви в сумі 102,00 грн; державного мита за подання апеляційної скарги в сумі 51,00 грн; відшкодування витрат на інформаційно-технічне забезпечення процесу в сумі 118,00 грн,

          Постанова може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання постановою законної сили.

         Головуючий суддя                                                                      

                                Суддя                                                                      

                                Суддя