КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20.07.2009 № 05-6-45/228
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Коротун О.М.
суддів:
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -не з’явився
від відповідача - не з’явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу СПД - фізична особа ОСОБА_1
на рішення Господарського суду м.Києва від 18.03.2009
у справі № 05-6-45/228 (суддя
за позовом СПД - фізична особа ОСОБА_1
до Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації
Хмельницька обласна державна адміністрація
третя особа позивача
третя особа відповідача
про зобов"язання до укладення договору про порядок здійснення компенсаційних виплат з бюджетних коштів
ВСТАНОВИВ:
Суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся до господарського суду міста Києва із позовною заявою, у якій просив зобов’язати Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації та хмельницьку обласну державну адміністрацію укласти з ним договір про порядок здійснення компенсаційних виплат перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян на умовах, запропонованих підприємцем.
Ухвалою господарського суду м. Києва № 05-6-45/228 від 18.03.2009р. у прийнятті позовної заяви суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 відмовлено з посиланням на пункт 1 статті 62 Господарського процесуального кодексу України , пункт 4 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України та на ту обставину, що за змістом проекту договору останній є адміністративним договором.
Не погоджуючись із зазначеною ухвалою, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив Київський апеляційний господарський суд скасувати ухвалу господарського суду м. Києва № 05-6-45/228 від 18.03.2009р. , мотивуючи скаргу тим, що предмет позову - зобов’язання відповідачів укласти договір про порядок здійснення компенсаційних виплат перевізнику за пільговий проїзд окремих категорій громадян – пов'язаний із здійсненням ним, як підприємцем, господарської діяльності з приводу надання послуг пасажирських перевезень і не входить до сфери публічно-правових відносин.
Вважаючи, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладенні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 заперечував висновок суду, викладений в ухвалі № 05-6-45/228 від 18.03.2009р., щодо віднесення даного переддоговірного спору до адміністративного і в силу цього мав розглядатися за правилами адміністративного судочинства.
Одночасно заявив клопотання про відновлення пропущеного строку подання апеляційної скарги.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 10.06.2009р. (у складі суду: головуючий суддя – Коротун О.М., судді – Кондратова І.Д., Поляк О.І.(доповідач) ,заявнику було відновлено строк подання апеляційної скарги, прийнято апеляційну скаргу до провадження, розгляд якої призначено на 01.07.2009р.
У зв’язку з нез’явленням у судове засідання апеляційної інстанції представників суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації та третіх осіб, розгляд апеляційної скарги було відкладено до 20.07.2009р.
Розпорядженням голови Київського апеляційного господарського суду від 07.07.2009 за №01-23/1/1 ,у зв’язку із виходом у відпустку суддів Коротун О.М. і Поляк О.І. та зайнятістю судді Кондратової І.Д, розгляд даної апеляційної скарги було доручено колегії суддів у складі: головуючий суддя – – Кропивна Л.В., судді Калатай Н.Ф. і Пашкіна С.А.
Представники суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації, Хмельницької облдержадміністрації та третіх осіб участі у судовому засіданні 20.07.2009 р. не взяли.
Від представника Хмельницької облдержадміністрації через канцелярію суду надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 без участі представника Хмельницької облдержадміністрації та висловлені міркування її представника з приводу апеляційної скарги та її мотивів, де він зазначав на можливість підвідомчості справи як судам адміністративної юрисдикції, так і господарським судам України.
Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації у відзиві на позов, направленому до Київського апеляційного господарського суду послалося на те, що проводить відшкодування втрат від перевезення пільгових пасажирів категорій громадян на підставі договорів про розрахунки за перевезення пільговий категорій з перевізниками, що здійснюють пасажирські перевезення на відповідних маршрутах, замовником по яких є Хмельницька районна державна адміністрація, тобто маршрутах виключно в межах Хмельницького району, у той час як суб’єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1 здійснює пасажирські перевезення на маршруті Хмельницький - Красилів і не перевозить пільгових категорій громадян Хмельницького району. На думку Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації, для укладення договору про розрахунки за перевезення пільгових категорій громадян йому необхідно звертатися до головного розпорядника коштів місцевих бюджетів на здійснення заходів з виконання державних програм соціального захисту населення м. Хмельницький або м. Красилів , де і формується маршрут Хмельницький – Красилів.
Зважаючи на те, що явка представників сторін в судове засідання не визнавалася обов’язковою, а також, що заяв, клопотань про відкладення розгляду справи від суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, Управління праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації та третіх осіб не надходило, Київський апеляційний господарський суд визнав за можливе розглянути апеляційну скаргу на ухвалу господарського суду міста Києва 18.03.2009 № 05-6-45/228 за відсутності вказаних представників , повідомлених належним чином про час і місце судового засідання.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, Київський апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи наступного .
Відповідно до статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний договір – це дво- або багатостороння угода, зміст якої складають права та обов’язки сторін, що випливають із владних управлінських функцій суб’єкта владних повноважень, який є однією із сторін угоди.
За змістом пункту цієї ж статті справою адміністративної юрисдикції може бути переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб’єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Поряд із цим держава , Автономна Республіка Крим , територіальні громади набувають і здійснюють цивільні права та обов’язки, а отже виступають стороною цивільних відносин, через свої органи - органи державної влади, органи влади Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, відповідно, у межах їхньої компетенції, встановленої законом ( статті 170-172 ЦК України).
Водночас, за критеріями, встановленими частиною першою статі 1 ЦК України, цивільні відносини (приватно-правові) характеризуються юридичною рівністю, вільним волевиявленням та майновою самостійністю їх учасників.
Таким чином, не всі угоди, що укладаються із суб’єктами владних повноважень, їх посадовими чи службовими особами на реалізацію своїх повноважень , відносяться до адміністративних договорів.
Визначальним при цьому є з’ясування питання відносин влади –підпорядкування між сторонами угоди, їх можливість вільно домовлятися про зміст та обсяг прав і обов’язків за договором, можливість відмовитися від його укладення.
Аналогічна правова позиція викладена у пункті 8 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 18.03.2008 р. № 01/-8/164 «Про деякі питання застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2007році (із наступними змінами та доповненнями ) та у пункті 6 рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 27.06.2007 № 04-5/120 «Про деякі питання підвідомчості і підсудності справ господарським судам».
Що стосується господарського договору, то, з огляду на вказівки частини 3 статті 179 Господарського кодексу України , його укладення є обов’язковим, якщо він заснований на державному замовленні, виконання якого є обов’язком для суб’єкта господарювання у випадках, передбачених законом, або існує пряма вказівка закону щодо обов’язковості укладення договору для певних категорій суб’єктів господарювання чи органів державної влади або органів місцевого самоврядування.
Згідно із статтею 7 Закону України «Про автомобільний транспорт» на органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування покладено обов’язки, зокрема, із забезпечення укладення договору на автобусних маршрутах загального користування з автомобільним перевізником – переможцем конкурсу на відповідних автобусних маршрутах загального користування та забезпечення компенсації втрат автомобільному перевізнику внаслідок перевезення пільгових категорій пасажирів та регулювання тарифів.
Суд першої інстанції на це уваги не звернув, не з’ясував правової природи договору, проект якого був запропонований суб’єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 до укладення з Управлінням праці та соціального захисту населення Хмельницької райдержадміністрації та Хмельницькою обласною державною адміністрацією. Не встановивши між сторонами договору відносин влади-підпорядкування, місцевий господарський суд прийшов до хибних висновків, що проект договору є проектом адміністративного договору, а переддоговірний спір - публічно-правовим, внаслідок чого при прийнятті позовної заяви припустився помилки при визначенні питання щодо підвідомчості даного спору.
Утім, за змістом пункту 1 частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України господарським судам підвідомчі, зокрема, справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів, у тому числі щодо приватизації майна. Справи у спорах, у яких відповідачем є вищий чи центральний орган виконавчої влади, Національний банк України, Рахункова палата, Верховна Рада Автономної Республіки Крим або Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські ради або обласні, Київська і Севастопольська міські державні адміністрації, а також справи, матеріали яких містять державну таємницю, розглядаються господарським судом міста Києва.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікованої Україною 17.07.1997, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру.
З огляду на наведене, Київський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що господарським судом міста Києва було безпідставно відмовлено у прийнятті позовної заяви з посиланням на пункт 1 частини 1 статті 62 Господарського кодексу України, відтак, доводи апелянта про те, що ухвала місцевого господарського судом була винесена з порушенням норм процесуального права (статті 12 ГПК України), що призвело до прийняття незаконної ухвали, є обґрунтованими.
Згідно із приписами статті 106 ГПК України у випадках скасування апеляційною інстанцією ухвал про відмову у прийнятті позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, про повернення позовної заяви або заяви про порушення справи про банкрутство, зупинення провадження у справі, припинення провадження у справі, про залишення позову без розгляду або залишення заяви у провадженні справи про банкрутство без розгляду справа передається на розгляд місцевого господарського суду.
У зв’язку з наведеним, апеляційна скарга суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала господарського суду міста Києва на підставі пунктів 1 та 4 частини 1 статті 104 ГПК України – скасуванню з направленням до господарського суду міста Києва позовних матеріалів для розгляду по суті.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 99, 101, 103, 104, 105, 106 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд –
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу суб’єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 задовольнити.
Скасувати ухвалу господарського суду міста Києва № 05-6-45/228 від 18.03.2009р. про повернення позовної заяви без розгляду.
Передати матеріали справи № 05-6-45/228 господарському суду міста Києва для розгляду по суті.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом місяця.
Головуючий суддя
Судді
22.07.09 (відправлено)