Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"02" вересня 2009 р. Справа № 60/153-08
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.І.
за участю представників сторін:
позивача за первісним позовом- Швайки І.О., дов. б/н від 29.07.08 р.
відповідача за первісним позовом - Зучека Є.Н., довіреність № 1 від 13.01.2009 р.
третьої особи - Старунського Ю.С., довіреність № 305-22 від 05.09.2008 р., Варнавської А.Ю., довіреність № 305-29 від 19.03.2009 р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача за первісним позовом (вх.№ 1191 Х/1-14) на рішення господарського суду Харківської області від 16.02.09 року по справі № 60/153-08
за позовом фірми "Декарт" ТОВ, м. Харків
до регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,
третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м. Харків,
про зобов'язання пролонгувати договір
та зустрічним позовом регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, м. Харків,
третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, - Харківське державне авіаційне виробниче підприємство, м. Харків,
до фірми "Декарт" ТОВ, м. Харків,
про зобов'язання повернути орендоване майно
встановила:
Позивач за первісним позовом, фірма "Декарт" ТОВ, 18.11.2008 року звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, регіонального відділення Фонду державного майна України по Харківській області, про зобов’язання пролонгувати договір оренди № 2319-Н від 08.02.2006 року до 05.10. 2009 року.
08.12.2008 року відповідач подав зустрічний позов, в якому просив суд застосувати правові наслідки припинення чинності договору оренди дитячого садка по вул. Сумгаїтській, 3 м. Харкова № 2319-Н від 08.02.2006р., укладеного між регіональним відділенням Фонду державного майна України по Харківській області та фірмою "Декарт" ТОВ шляхом повернення орендованого майна за тристороннім актом приймання-передачі позивачу та Харківському державному авіаційному виробничому підприємству.
Рішенням господарського суду Харківської області від 16.02.2009 року у справі № 60/153-08 (суддя Чистякова І.О.) у задоволенні первісного позову відмовлено повністю. Зустрічний позов задоволено повністю: зобов’язано фірму "Декарт" ТОВ звільнити приміщення дитячого садка по вул. Сумгаїтській, 3 м. Харкова та повернути його за тристороннім актом приймання-передачі регіональному відділенню Фонду державного майна України по Харківській області та Харківському державному авіаційно-виробничому підприємству; стягнуто з фірми "Декарт" ТОВ на користь державного бюджету 85,00 грн. державного мита та судові витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 118,00 грн.
Фірма «Декарт»ТОВ з рішенням господарського суду першої інстанції не погодилася, подала до Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 16.02.2009 року у справі № 60/153-09 та прийняти нове рішення; задовольнити первісний позов - зобов'язати РВ ФДМУ по Харківській області пролонгувати договір оренди № 2319Н від 08.02.2006р. з 06 листопада до 05 жовтня 2009р.; відмовити в задоволенні зустрічного позову. Позивач вважає оскаржуване рішення прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права при неповному з'ясуванні обставин, які мають значення для справи.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, вислухавши пояснення представників сторін та третьої особи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
08 лютого 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди № 2319-Н, згідно з предметом якого відповідач, орендодавець передав, а позивач, орендар прийняв в строкове платне користування окреме індивідуально визначене майно: будівлю дитячого садку № 406 (літ. А-2) –903,8 кв.м., будівля складу господарчого (літ. Б-1) –122,1 кв.м., будівля сміттєзбірника –7,8 кв.м., огорожа залізобетонна, довжиною 286,3 п.м. з воротами –9,3 кв.м., одяг дорожній (тротуари) –1224,0 кв.м., загальною площею 2267,0 кв.м., які розташовані за адресою: м.Харків, вул.Сумгаїтська, 3, що знаходиться на балансі Харківського державного авіаційного виробничого підприємства.
Факт передачі приміщень підтверджується актом приймання-передачі орендованого майна від 08 лютого 2006 року підписаного обома сторонами.
П.10.1. договору сторони визначили, що договір укладено строком на 11 місяців, що діє з 08 лютого 2006 року до 07 січня 2007 року включно.
Додатковою угодою №1 від 01 березня 2007 року строк дії договору було продовжено на 11 місяців, тобто до 06 грудня 2007 року.
Додатковою угодою №3 від 12 березня 2008 року строк дії договору було продовжено на 11 місяців, тобто з 06 грудня 2007 року до 05 листопада 2008 року включно.
Відповідач своїми листами за № 06-7860 від 15 жовтня 2008 року та № 06-8073 від 21 жовтня 2008 року повідомив позивача про закінчення 05 листопада 2008 року терміну дії договору, про те, що на новий строк договір оренди продовжуватись не буде та про необхідність в триденний термін після закінчення терміну дії договору оренди, надати відповідачу акт приймання-передачі про повернення нерухомого майна із користування, підписаний балансоутримувачем.
За таких обставин, спірний договір припинив свою дію з 06 листопада 2008 р.
Харківське державне авіаційне виробниче підприємство своїми листами за № 305/2639 від 28.08.2008 р. та № 305/3787 від 21.11.2008 р. повідомило відповідача про намір після припинення дії спірного договору оренди, використовувати вищезазначене нерухоме майно, розташоване за адресою: м.Харків, вул.Сумгаїтська, 3 за цільовим призначенням для власних потреб, у зв`язку з чим просив не продовжувати дію даного договору.
Позивач за первісним позовом в обгрунтування позовних вимог посилається на те, що він як орендар, який належним чином виконував свої обов"язки за договором згідно з ч. 3 статті 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна” має після закінчення строку дії договору переважне право на його продовження на новий термін.
Відповідно до ч. 3 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна” після закінчення терміну договору оренди орендар, який належним чином виконував свої обов'язки, має переважне право, за інших рівних умов, на укладення договору оренди на новий термін.
Виходячи зі змісту цієї норми, необхідною умовою наявності переважного права на укладення договору на новий строк є наявність у органів, уповноважених розпоряджатись орендованим майном наміру передавати в оренду зазначене майно, як передумови для створення рівних умов по відношенню до інших осіб, які можуть виявити намір його орендувати.
Згідно зі статтею 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об’єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.
За загальним правилом обов’язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов’язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред’явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.
У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Однак позивач не надав суду доказів того, що відповідач та третя особа мають намір передати спірне орендоване майно в оренду іншим особам.
Зважаючи на наведені норми та враховуючи те, що як вбачається з матеріалів справи, у органів, уповноважених розпоряджатись спірним орендованим майном по вул. Сумгаїтській, 3 м.Харкова, відсутній намір передавати в оренду зазначене майно, а відтак, відсутні передумови для створення рівних умов по відношенню до інших осіб, які можуть виявити намір його орендувати, місцевий господарський суд дійшов правильного висновку, що позовні вимоги за первісним позовом задоволенню не підлягають.
Відповідно до ч.1 ст. 27 Закону України "Про оренду державного та комунального майна”, у разі розірвання договору оренди, закінчення строку його дії та відмови від його продовження або банкрутства орендаря він зобов'язаний повернути орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у договорі оренди.
В п.2.5. договору сторони обумовили, що у разі припинення договору орендоване майно підлягає поверненню позивачем відповідачу та балансоутримувачу (3-й особі) за трьохстороннім актом приймання-передачі.
Місцевий господарський суд вірно пославшись на зазначені норми та на те , що договір оренди № 2319-Н від 08.02.2006 року припинив свою дію з 06 листопада 2008 року, а позивач не повернув орендодавцеві об'єкт оренди на умовах, зазначених у п.2.5 договору оренди, дійшов правильного висновку, що зустрічні позовні вимоги є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, п. 1 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 16 лютого 2009 року у справі № 60/153-08 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом одного місяця з дня набрання нею законної сили.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Постанову складено в повному обсязі 07.09.2009 р.