Україна
Харківський апеляційний господарський суд
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"08" вересня 2009 р. Справа № 9/104-09
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду у складі:
головуючий суддя , суддя , суддя
при секретарі Зозулі О.М.
за участю представників сторін:
позивача - Губського О.М.( директора)
відповідача - 1) ОСОБА_2, дов. №1523 від 03.04.2009 року, 2) не з"явився
третьої особи - не з"явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги першого відповідача - ФОП ОСОБА_3 (вх. № 1953 С/1-18) на рішення господарського суду Сумської області від 15.06.09 р. по справі № 9/104-09
за позовом Закритого акціонерного товариства "Білопільська меблева фабрика", м. Білопілля
до 1) Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, с. Рижівка, 2) Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Суми
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача: ОСОБА_5, м. Суми
про визнання недійсним договору,-
встановила:
Позивач, ЗАТ “Білопільська меблева фабрика” звернувся до господарського суду Сумської області та після уточнення позовних вимог, яке було прийнято господарським судом Сумської області до провадження, просив суд визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (комплекс будівель і споруд) укладений між СПД ФО ОСОБА_3 та СПД ФО ОСОБА_4 від 29.10.2008 року, посвідчений нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_6 та зареєстрований в реєстрі за номером НОМЕР_1.
Рішенням господарського суду Сумської області від 15.06.2009 р. по справі № 9/104-09 (суддя Лущик М.С.) в задоволені клопотання третьої особи про відкладення розгляду справи відмовлено, позов задоволено повністю.
Визнано недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень (комплекс будівель і споруд), укладений між СПД ФО ОСОБА_3 та СПД ФО ОСОБА_4, посвідчений нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_6, 29 жовтня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за номером НОМЕР_1.
Стягнуто з ФОП ОСОБА_3 на користь ЗАТ “Білопільська меблева фабрика“ 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Стягнуто з ФОП ОСОБА_4 на користь ЗАТ “Білопільська меблева фабрика” 42 грн. 50 коп. державного мита та 59 грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Скасовані заходи забезпечення позову у вигляді заборони Філії “Білопільська господарсько-розрахункова виробнича дільниця” КП “Сумське міське бюро технічної інвентаризації” проводити реєстрацію змін власника нерухомого майна, розташованого за адресою Сумська область, м. Білопілля, вул. Шевченка, 22 та видавати витяги із державного реєстру прав власності на нерухоме майно з метою відчуження вказаного нерухомого майна, вжиті відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 06.03.2009 року по справі № 9/104-09.
Перший відповідач - ФОП ОСОБА_3, з рішенням суду першої інстанції не погодився, звернувся до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій вважає рішення суду таким, що винесено з порушення норм матеріального та процесуального права. Просить скасувати рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2009 р. по справі № 9/104-09 та прийняти нове, яким в позові відмовити.
Апеляційну скаргу обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд безпідставно визнав недійсним спірний договір купівлі-продажу, укладений між ФОП ОСОБА_3, продацем, та ФОП ОСОБА_4, покупцем, оскільки станом на момент укладення цього догору постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 року, на підставі якої у ФОП ОСОБА_3 виникло право власності на предмет договору, ще діяла і у зв"язку з цим ФОП ОСОБА_4 є добросовісним набувачем купленого за цим договором майна і сторони на момент його укладення мали право вчиняти цей правочин.
Також вказує на те, що місцевий господарський суд, визнавши спірний договір купівлі-продажу недійсним, вирішив питання щодо прав та інтересів фізичної особи - ОСОБА_5 та безпідставно залучив її до участі у справі як третю особу.
07.08.2009 року перший відповідач надав доповнення до апеляційної скарги, в якому зазначає, що рішенням господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07 було задоволено позов ОСОБА_3 до ЗАТ Білопільська меблева фабрика" в особі ліквідатора ОСОБА_7 про визнання дійсним договору купівлі-продажу від 06.04.2007 року, укладеного між сторонами відносно майна, яке є предметом спірного договору купівлі-продажу, та було визнано право власнсті ОСОБА_3 на вказане майно.
Представник першого відповідача в судовому засіданні підтримав апеляційну скаргу.
Другий відповідач - СПД ФО ОСОБА_4 у відзиві на апеляційну скаргу погоджується з її доводами, вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, прийнятим при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи, просить вказане рішення скасувати та задовольнити апеляційну скаргу першого відповідача.
Свою правову позицію обгрунтовує тим, що місцевий господарський суд не врахував тієї обставини, що рішенням господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07 ОСОБА_3 був визнаний законним власником майна, яке було предметом спірного по даній справі договору купівлі-продажу і на сьогоднішній день дане рішення не скасовано.
Третя особа - ОСОБА_5 у відзиві на апеляційну скаргу також погоджується з її доводами, вважає оскаржуване рішення незаконним та необгрунтованим, прийнятим при неповному з"ясуванні обставин, які мають значення для справи, просить вказане рішення скасувати та задовольнити апеляційну скаргу першого відповідача.
Свою правову позицію обгрунтовує тим, що відповідно до рішення господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07 ФОП ОСОБА_3 є законним власником майна, яке було предметом спірного по даній справі договору купівлі-продажу, у зв"язку з чим він на законних підставах продав вказане майно ФОП ОСОБА_4
08.09.2009 року на адресу апеляційного господарського суду надійшли заяви другого відповідача- СПД ФО ОСОБА_4 та третьої особи - ОСОБА_5, в яких вони просили розглядати справу за їх відсутності.
Колегія суддів, розглянувши заяву другого відповідача та заяву третьої особи, дійшла висновку про те, що матеріалів справи достатньо для розгляду апеляційної скарги за наявними у справі матеріалами за відсутності другого відповідача та третьої особи відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Представник позивача у судовому засіданні проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Заслухавши усні пояснення учасників процесу, які з"явились до суду, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, дослідивши обставини і матеріали справи, в тому числі наявні у ній докази, відповідність викладених в ухвалі висновків цим обставинам і доказам, а також перевіривши додержання та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає , а рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін , виходячи з наступного.
Як свідчать матеріали справи, 29 жовтня 2008 року між фізичною особою - підприємецем ОСОБА_3, продавцем, та фізичною особою –підприємцем ОСОБА_4, покупцем, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, відповідно до умов якого продавець передав покупцеві у власність за обумовлену в договорі плату приміщення - комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, розташовані на земельній ділянці Білопільської міської ради. Даний договір було посвідчено приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8, 29 жовтня 2008 року та зареєстровано в реєстрі за номером НОМЕР_1.
ЗАТ “Білопільська меблева фабрика ”звернулася з позовом до господарського суду Сумської області про визнання недійним договору купівлі-продажу нерухомого майна від 06.04.2007 р., укладеного між арбітражним керуючим (ліквідатором) ОСОБА_7, та ФОП ОСОБА_3 Предметом даного договору є комплекс будівель і споруд, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1 (далі нерухоме майно). За вказаною позовною заявою було порушено провадження у справі №5/526-07.
24 вересня 2007 р., рішенням господарського суду Сумської області (справа № 5/526-07 суддя Гудим В. Д.) в позові було відмовлено.
13 листопада 2007 р., постановою Харківського апеляційного господарського суду, рішення господарського суду Сумської області від 24 вересня 2007 р., по справі № 5/526-07 скасоване, та прийнято нове рішення, яким визнано недійсним договір купівлі-продажу від 06.04.2007 р.
Постановою Вищого господарського суду України від 19 лютого 2008 р., постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13 листопада 2007 р., по справі № 5/526-07 залишена без змін.
Постановою Верховного суду України від 13 травня 2008 р., постанову Вищого господарського суду України від 19 лютого 2008 р., по справі 5/526-07 залишено без змін.
22 вересня 2008 року, за заявою ПП ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами постанови від 13.11.2007 р. по справі № 5/526-07, Харківський апеляційний господарський суд виніс постанову по справі 5/526-07, якою скасував постанову Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 р., по справі 5/526-07. Рішення господарського суду Сумської області від 24.09.2007 р., по справі 5/526-07 залишино без змін.
23 грудня 2008 року Постановою Вищого господарського суду України по справі 5/526-07 постанова Харківського апеляційного господарського суду від 22.09.2008 р., по справі 5/526-07 скасована та залишена в силі постанова Харківського апеляційного господарського суду від 13.11.2007 р. по справі 5/526-07, якою договір купівлі-продажу від 06.04.2007 року визнано недійсним.
До моменту укладання договору купівлі-продажу від 06.04.2007 року спірне нерухоме майно належало ЗАТ “Білопільська меблева фабрика” на підставі свідоцтва про право власності від 14.07.2004 року, виданого виконавчим комітетом Білопільської міської ради.
Відповідно до частини 1 статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі статтею 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п"ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Відповідно до статті 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі- продажу одна сторона (продавець) передає або зобов"язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов"язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього відповідну суму.
Виходячи зі змісту вказаної статті продавцем по договору купівлі-продажу може бути лише власник майна, що відчужується (за винятокм примусового продажу).
В зв'язку з тим, що постанова Харківського апеляційної господарського суду від 22.09.2008 р. по справі № 5/526-07, на підставі якої ОСОБА_3 набув право власності на нерухоме майно, скасована, вчинений ним правочин (договір купівлі—продажу нерухомого майна ЗАТ “Білопільська меблева фабрика” вчинений ОСОБА_3 з ОСОБА_4, посвідчений приватним нотаріусом Білопільського районного нотаріального округу ОСОБА_8, 1 жовтня 2008 року та зареєстрований в реєстрі за номером НОМЕР_1) є недійсним з моменту його вчинення відповідно до частини 1 статті 236 Цивільного кодексу України.
Посилання першого відповідача - ФОП ОСОБА_3 на те, що рішенням господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07 ОСОБА_3 був визнаний законним власником майна, яке було предметом спірного по даній справі договору купівлі-продажу і на сьогоднішній день дане рішення не скасовано, не може вважатися обгрунтованим, оскільки постанова Вищого господарського суду України по справі 5/526-07 від 23 грудня 2008 року, якою було остаточно встановлена відсутність у ФОП ОСОБА_3 підстав вважати себе власником спірного майна на підставі договору купівлі-продажу від 06.04.2007 року з моменту укладення цього договору, була прийнята вже після рішення господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07.
До того ж, зі змісту рішення господарського суду Сумської області від 19.04.2007 року у справі №10/221-07 вбачається, що цим рішенням визнано дійсним договір купівлі-продажу від 06.04.2007 року у зв"язку з ухиленням однієї із сторін договору від його нотаріального посвідчення та визнано право власності на майно, що є предметом цього договору, у зв"язку з його дійсністю, тоді як постановою Вищого господарського суду України по справі 5/526-07 від 23 грудня 2008 року було виявлено ваду суб"єктного складу вказаного договору з боку продавця (відсутність повноважень на укладення вказаного правочину), чого в рамках справи №10/221-07 не досліджувалось, оскільки предмет спору по справі №10/221-07 вказаного питання не стосувався.
Посилання першого відповідача - ФОП ОСОБА_3 на те, що місцевий господарський суд, вирішив питання щодо прав та інтересів фізичної особи - ОСОБА_5 та безпідставно залучив її до участі у справі як третю особу, також не можуть вважатися обгрунтованими, оскільки ОСОБА_5 придбала спірне по даній справі майно у ОСОБА_4, а тому у разі визнання спірного по даній справі договору недійсним, рішення по даній справі стосуватиметься її прав та обов"язків відносно ОСОБА_4, який є другим відповідачем по даній справі, що відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залучення ОСОБА_5 до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів.
Крім того, залучення фізичної особи, що не є суб"єктом підприємницької діяльності до участі у справі як третьої особи без самостійних вимог на предмет спору не суперечить вимогам статті 1 Господарського процесуального кодексу України, якою встановлені обмеження щодо участі в господарському процесі фізичної особи, яка не набула статусу суб"єкта підприємницької діяльності, оскільки відповідно до статті 27 Господарського процесуального кодексу України третя особа лише користується правами та несе обов"язки сторони, а вимоги щодо правового статусу, яким повинна відповідати особа, яка бажає звернутися до господарського суду за захистом свого права, ані правом, ані обов"язком в розумінні статті 27 Господарського процесуального кодексу України не є.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд, приймаючи оскаржуване рішення, повністю дослідив обставини, які мають значення для справи, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 33, 43, 99, 101, пунктом 1) статті 103, статтею 105 Господарського процесуального кодексу, колегія суддів,-
постановила:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Сумської області від 15.06.2009 р. по справі № 9/104-09 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її підписання і може бути оскаржена протягом місяця до Вищого господарського суду України.
Головуючий суддя (підпис)
Суддя (підпис)
Суддя (підпис)