СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
27 липня 2006 року | Справа № 2-27/1828.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Дугаренко О.В.,
суддів Щепанської О.А.,
Котлярової О.Л.,
за участю представників сторін:
позивача: Цветков О.Я. дор. від 10.02.06
відповідача - Державної податкової інспекції у місті Сімферополі : Обухова А.В., дор.№ 3057/9/10 від 02.03.06; Щербіна Д.С., дор.№ 13098/9/10 від 11.10.05
відповідача - Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим: Донченко О.В., дор.№ 11-05/3289 від 19.05.06
прокурора: не з'явився
розглянувши апеляційні скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим та Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Воронцова Н.В.) від 24.03.2006 у справі №2-27/1828.1-2006
за позовом Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Оіл" (Державний міжнародний аеропорт "Сімферополь", готель Аерофлотський, місто Сімферополь,95491)
до Державної податкової інспекції у місті Сімферополі в Автономній Республіці Крим (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,95053)
Управління Державного казначейства в Автономній Республіці Крим (вул. Севастопольська, 19,Сімферополь,95015)
Прокурор Автономної Республіки Крим (вул. Севастопольська, 21, місто Сімферополь)
про стягнення 1817201,31 грн
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної республіки Крим від 24.03.2006 у справі № 2-27/1828.1-2006 позов Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" 79 862,56 грн. відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" 178 298,35 грн. збитків у вигляді додаткових витрат. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" 325700,00 грн. збитків у вигляді неотриманого прибутку через фактичне припинення господарської діяльності у 2005 році. Стягнуто з Державного бюджету України на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" суму неодержаного прибутку в результаті зміни цін на ПММ у розмірі 382775,25 грн.
В апеляційних скаргах Державна податкова інспекція у місті Сімферополі та Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим просять рішення скасувати, як постановлене з порушенням норм матеріального права.
У судовому засіданні представник позивача просить рішення суду залишити без змін, вважає її законною та обгрунтованою.
Представники відповідачів просять рішення суду скасувати, з підстав, викладених в апеляційній скарзі.
Судова колегія, повторно в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційних скарг, заслухавши представників сторін, вважає, що апеляційні скарги підлягають частковому задоволенню, а рішення зміні, виходячи з наступного.
Матеріалами справи встановлено, що позивач є платником податку на додану вартість та відповідно до підпункту 6.2.1 пункту 6.2 статті 6 Закону України "Про податок на додану вартість" здійснює господарську діяльність, яка оподатковується податком на додану вартість за нульовою ставкою.
Встановлено, що сума податку на додану вартість, яка підлягала відшкодуванню на користь позивача, згідно з вимогами статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", за період з липня по грудень 2004 року, підтверджується Актом звірки розрахунків з бюджетом № 1622 станом на 02.03.2005 у розмірі 835706,10 грн.
За період з 31.03.2005 по 22.06.2005 ця бюджетна заборгованість була відшкодована, що підтверджується документами, які є в матеріалах справи.
Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного періоду та сумою податкового кредиту звітного податкового кредиту.
Згідно підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 вказаного вище Закону (а редакції, чинній на час утворення бюджетної заборгованості та проведення звірки розрахунків з бюджетом), у разі коли за результатами звітного періоду сума, визначена згідно з підпунктом 7.7.1 цієї статті, має від'ємне значення, така сума підлягає відшкодуванню платнику податку з Державного бюджету України протягом місяця, наступного після подачі декларації. Підставою для отримання відшкодування є дані тільки податкової декларації за звітний період.
Отже, матеріалами справи підтверджена наявність бюджетної заборгованості бюджету перед позивачем по податку на додану вартість.
Як вбачається з матеріалів справи, акту звірки розрахунків з бюджетом № 2517 станом на 29.03.05, підтверджено несвоєчасне перерахування позивачу суми переплати податку на прибуток у розмірі 450058,17 грн.
Отже, вказаний вище факт свідчить про те, що не своєчасно відшкодована бюджетна заборгованість.
Підпунктом 7.7.3 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" суми, що не відшкодовані платнику податку протягом визначеного у цьому пункті строку, вважаються бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються проценти на рівні 120 відсотків від облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент її виникнення, протягом строку її дії, включаючи день погашення. Платник податку має право у будь-який момент після виникнення бюджетної заборгованості звернутися до суду з позовом про стягнення коштів бюджету та притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у несвоєчасному відшкодуванні надмірно сплачених податків.
Також слід визначити, що положення пунктів 6.1, 6.2, 6.3 Наказу Державної податкової адміністрації України і Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.97 „Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість", аналогічні вказаним вище нормам Закону.
В матеріалах справи є висновок судово-економічної експертизи №63/05 від 23.12.05, які були призначена судом першої інстанції. Вбачається, що сума відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості за період з червня 2002 року по грудень 2004 року, підтверджена у розмірі 79 862,56 грн.
Отже, сума відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість з податку на додану вартість, підлягає стягненню у розмірі, підтвердженому висновком експерта, а саме у розмірі 79 862,56 грн.
Слід також зазначити, що у зв'язку з тим, що відшкодування коштів з бюджету, які підлягали відшкодуванню на користь позивача відповідно до Закону України „Про податок на додану вартість" і Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств" було проведено несвоєчасно, позивач зазнав збитки, які виразились, у тому числі, у необхідності сплачувати відсотки за кредитними угодами, які позивач був змушений укласти з метою виконання зобов'язань перед іншими особами, з якими він мав договірні стосунки.
На підтвердження цих вимог надано листування з контрагентами, копії кредитних угод та докази сплати відсотків.
Висновком судово-економічної експертизи сума відсотків, які позивач був змушений сплачувати через несвоєчасне відшкодування бюджетної заборгованості, підтверджена у розмірі 145040,35 грн.
Отже, сума збитків у розмірі 145040,35 грн., у вигляді додаткових витрат на сплату відсотків за кредитними угодами, на правову допомогу та послуги спеціаліста-бухгалтера, що завдані позивачу несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості, підтверджується матеріалами справи та підлягає стягненню з Державного бюджету.
Крім того встановлено, що збитки у вигляді неодержаного прибутку, у зв'язку з тим, що невчасне відшкодування сум бюджетної заборгованості (з порушенням термінів, встановлених чинним законодавством) призвело до того, що ціни на паливо, що існували на дату, коли відшкодування повинне бути проведено, до дати фактичного відшкодування сум з бюджету, - значно зростали.
У результаті здійснення підприємницької діяльності позивач повинен був одержати дохід, реалізовуючи паливо з торговою надбавкою. Розмір такого доходу може бути визначений як різниця між вартістю палива на момент передбачуваного придбання для подальшого продажу і ціною продажу палива (заправки літаків).
На момент фактичного відшкодування коштів з бюджету позивач мав можливість придбати вже меншу кількість палива, ніж він міг придбати, якби відшкодування було проведено в строки, встановлені законодавством.
У висновку експертизи зазначено, що сума неодержаного прибутку в результаті зміни цін на ПММ у розмірі 541862,29 грн. за даними експертизи не підтверджується у розмірі 382775,25 грн.
Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що не підтверджені зазначені вище збитки, виходячи за наступного.
Відповідно до пункту 7 листа Вищого Арбітражного суду України №01-8/795 від 29.12.00 «Про деякі положення законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних і суспільних організацій»розмір шкоди, заподіяної підприємству, може збільшуватися з часом, зокрема, у разі, коли відповідне підприємство, певними неправомірними діями державного органу було позбавлено можливості користуватися грошовими коштами, що належать йому. У такому разі заподіяна шкода підлягає відшкодуванню за відповідний період часу.
Пунктом 2 Роз'яснення Вищого Арбітражного суду України «Про деякі питання практики рішення спорів, пов'язаних з відшкодуванням збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язань за договором поставки»від 30.03.95 №02-5/218 , на який посилається експерт в дослідницькій частині висновку з питання визначення суми збитків у вигляді неодержаного прибутку в результаті зміни цін на ПММ у розмірі 541 862,00 грн.: передбачено, що у торгових організаціях виручка від реалізації визначається по валовому доходу, який є сумою торгових надбавок, знижок і націнок на реалізовані товари.
Отже, якщо підприємство не одержало запланований їм дохід з вини контрагента, який не виконав свого зобов'язання, і між фактом неотримання цього доходу і невиконанням контрагентом зобов'язання є прямий причинний зв'язок, боржник на вимогу кредитора повинен відшкодувати заподіяні цим збитки незалежно від того, що позивач виконав або навіть перевиконав свій план по доходах за рахунок перевиконання плану виробництва по інших видах продукції (товарів).
Слід зробити висновок, що збитки у вигляді неодержаного прибутку в результаті зміни цін на ПММ повинні стягуватись незалежно від виконання або перевиконання позивачем свого плану з доходів.
Разом з тим, експерт при проведенні дослідження виходив з «відношення суми валового доходу звітного кварталу до суми умовно змінних витрат»(перший абзац на стор.11 висновку), що суперечить вказаному роз'ясненню ВАСУ.
Також, експертом помилково взято до уваги додатково одержаний позивачем прибуток від продажу товарів не в розрахункові, а в подальші за ними періоди часу, що суперечить принципу відшкодування збитків, згідно якому заподіяні збитки підлягають відшкодуванню за відповідний період часу, тобто за період, в якому вони були заподіяні без урахування подальших фінансових результатів діяльності позивача.
Таким чином підлягає стягненню сума збитків у вигляді неотриманого прибутку в результаті зміни цін на ПММу розмірі, який був розрахований експертом у висновку №63/05 від 23.12.05 судово-економічної експертизи, а саме 382775,25 грн.
З матеріалів справи вбачається також, що позивач у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості фактично припинив господарську діяльність. До 2005 року діяльність позивача була прибутковою, об'єми реалізації збільшувалися, підприємство стабільно розвивалося і займало певне місце на ринку реалізації авіаційного палива.
Крім того, у зв'язку з порушенням термінів відшкодування сум бюджетної заборгованості з 2005 року, які передбачені чинним законодавством, можливість досягнення позивачем таких же результатів фінансово-господарської діяльності була втрачена з огляду на те, що господарські зв'язки (договірні відносини), що встояли, були розірвані і втрачені, місце на ринку, раніше займане позивачем на сьогодні зайнято конкурентом, про що свідчать матеріали справи.
Висновком експерта №63/05 від 23.12.05 також встановлено, що сума збитків у вигляді неодержаного прибутку через фактичне припинення господарської діяльності в 2005 році складає 326700,00 грн., а саме на 1000 грн. більше, чим у розрахунку, який надано позивачем.
Оскільки позивач не збільшив на цю суму позовні вимоги, тому суд першої інстанції обгрунтовано дійшов висновку про задоволення цієї вимоги позивача у розмірі 325700,00 грн..
Відповідно до пункту 4 розділу 4 Наказу Державної податкової адміністрації України і Головного управління Державного казначейства України №209/72 від 02.07.1997 „Про затвердження Порядку відшкодування податку на додану вартість", відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України згідно висновкам податкових органів, які відповідно до пункту 4.2. розділу 4 вказані накази подаються не пізніше 5 робочих днів до закінчення терміну відшкодування податку на додану вартість, встановленого законодавством.
Вбачається, що податковий орган за даною справою не надавав передбачені законодавством висновки в Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим, у зв’язку з чим відшкодування податку на додану вартість останнім не проводилося.
Отже, бездіяльність податкового органу, яка виразилась в недотриманні порядку відшкодування податку на додану вартість і переплати по податку на прибуток, призвела до того, що відшкодування не було проведене в терміни, встановлені законодавством, що спричинило позивачу збитки у вигляді проведених позивачем додаткових витрат, пов'язаних з оплатою відсотків за користування кредитом, необхідністю звернення до суду за захистом порушених прав та інтересів, а також у вигляді неодержаного прибутку, який позивач міг би одержати у разі дотримання відповідачем порядку проведення бюджетного відшкодування.
Також, згідно листа Вищого Арбітражного суду України №01-8/795 від 29.12.2000 «Про деякі положення законодавства про відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних і суспільних організацій»шкода може бути заподіяна не тільки діями, а і бездіяльністю державних організацій або їх посадовців внаслідок невиконання покладених на них згідно закону певних функцій.
Об'єм відшкодування збитків, заподіяних державними організаціями підприємствам установам і організаціям, визначається відповідно до вимог тих спеціальних норм законодавства, які встановлюють можливість такого відшкодування, а можливість такого відшкодування передбачена статтею 13 Закону України „Про Державну податкову службу України".
Також, можливість відшкодування збитків з бюджету передбачена статтями 1173, 1174 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що шкода, заподіяна юридичній особі бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Відповідно до статті 225 Господарського кодексу України до складу збитків, включається, зокрема, неодержаний прибуток, на який сторона, що зазнала збитки, мала право розраховувати при належному виконанні зобов'язання іншою стороною.
Факт несвоєчасного погашення бюджетної заборгованості підтверджується платіжними документами про погашення бюджетної заборгованості, актами звірки розрахунків з бюджетом №1622 і №2517, а також іншими матеріалами справи. Негативні наслідки несвоєчасного погашення бюджетної заборгованості підтверджуються даними бухгалтерського обліку і фінансовою звітністю позивача, які були досліджені експертом і підтверджені в повному об'ємі. Причинно-наслідковий зв'язок між порушенням строків погашення бюджетної заборгованості і негативними наслідками у вигляді фактичного припинення господарської діяльності позивача підтверджується окрім перелічених документів іншими матеріалами справи.
Слід зробити висновок, що збитки у зв'язку з несвоєчасним відшкодуванням бюджетної заборгованості заподіяні позивачу внаслідок недотримання посадовцями державної податкової служби чинного законодавства України, регулюючого порядок і строки відшкодування бюджетної заборгованості, внаслідок чого суд першої інстанції дійшов висновку про часткове задоволення вимог позивача про стягнення збитків, з чим погоджується судова колегія.
Проте, що стосується суми збитків у розмірі 178 298,35 грн. судова колегія дійшла висновку, що не підтверджені матеріалами справи сума 30 258,00 грн. витрат на правову допомогу та 3000,00 грн. за послуги спеціаліста бухгалтера, у зв’язку з чим підлягає стягненню сума без врахування сум витрат на правову допомогу та послуги спеціаліста бухгалтера, оскільки вказані витрати не можуть вважатися збитками позивача, які настали внаслідок бездіяльності відповідачів.
Судова колегія, враховуючи вищевикладене, дійшла висновку, що апеляційні скарги Державної податкової інспекції у місті Сімферополі та Управління Державного казначейства підлягають частковому задоволенню, а рішення зміні, як винесене з порушенням норм матеріального права, а також при неповному з’ясуванні обставин, які мають істотне значення для справи.
Керуючись статтями 101, 103 пункт 3, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у місті Сімферополі задовольнити частково.
Апеляційну скаргу Управління державного казначейства в Автономній Республіці Крим задовольнити частково.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 24.03.2006 у справі № 2-27/1828.1-2006 змінити, виклавши пункт 2 та пункт 3 в наступній редакції:
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31117030600002, Держбюджет м. Сімферополь, 14010200, код ЄДРПОУ 22301854, МФО 824026, Держказначейство в АР Крим, м. Сімферополь) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл", м. Сімферополь, державний міжнародний аеропорт "Сімферополь", готель. оф. 34 (р/р 2600438052001 в КРФ АКБ "Укрсоцбанк", м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 2346131) 79862,56 грн. відсотків, нарахованих на суму бюджетної заборгованості.
Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31110030500002, Держбюджет м. Сімферополь, 14010200, код ЄДРПОУ 22301854, МФО 824026, Держказначейство в АР Крим, м. Сімферополь) на користь Акціонерного товариства закритого типу "Сівва-Ойл" (р/р 2600438052001 в КРФ АКБ "Укрсоцбанк" м. Сімферополь, МФО 324010, ЗКПО 2346131) 145040,35 грн. збитків.
В решті частині рішення залишити без змін.
Господарському суду видати накази.
Головуючий суддя О.В. Дугаренко
Судді О.А. Щепанська
О.Л. Котлярова