СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
Постанова
Іменем України
25 липня 2006 року | Справа № 2-7/1805.1-2006 |
Севастопольський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Антонової І.В.,
суддів Заплави Л.М.,
Щепанської О.А.,
за участю представників сторін:
позивача, не з'явився, Кримське республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів;
відповідача, не з'явився, закрите акціонерне товариство "Керченський скляний комбінат";
розглянувши апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" на рішення господарського суду Автономної Республіки Крим (суддя Дворний І.І.) від 04.05.2006 у справі № 2-7/1805.1-2006
за позовом Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів (пр. Кірова, 51-52/10-а, місто Сімферополь,95017)
до закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" (Індустріальне шосе, 11, місто Керч,98330)
про стягнення 24300,00 грн.
ВСТАНОВИВ:
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2005 у справі № 2-7/3447-2005 позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів про стягнення з закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" 24300 грн. штрафу за нестворені у 2003 році 6 робочих місць для працевлаштування інвалідів задоволено.
Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 21.07.2005 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2005 скасовано, у позові Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 22.11.2005 рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 10.03.2005 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду 21.07.2005 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Автономної Республіки Крим.
Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-7/1805.1-2006 (суддя Дворний І.І.) позов Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів задоволено. Стягнуто з закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" на користь Кримського республіканського відділення Фонду України соціального захисту інвалідів 24300 грн. заборгованості. Також з закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат” стягнуто держмито у сумі 243,00 грн. і 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись з рішенням суду, закрите акціонерне товариство "Керченський скляний комбінат” звернулось до Севастопольського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Автономної Республіки Крим скасувати та постановити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги обґрунтовані порушенням господарським судом норм матеріального та процесуального права, а саме –не доведенням обставин, що мають значення для справи щодо факту винних дій відповідача, які призвели до застосування штрафних санкцій Кримським республіканським відділенням Фонду України соціального захисту інвалідів до закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат”.
За твердженнями відповідача, порушення місцевим господарським судом норм матеріального права виразилось в неправильному застосуванні статей 18, 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні". Протягом 2003 року зазначені у статті 18 цього Закону органи на працевлаштування інвалідів не направляли. Звіт про наявність вільних робочих місць та потребу в працівниках відповідач направляв до Керченського міського центру зайнятості.
Ухвалою Севастопольського апеляційного господарського суду від 13.07.2006 було відкрито апеляційне провадження по апеляційній скарзі закритого акціонерного товариства „Керченський скляний комбінат”.
У зв’язку з неможливістю брати участь у судовому процесі 25.07.2006, розпорядженням першого заступника голови Севастопольського апеляційного господарського суду Шевченко Н.Н. у складі судової колегії суддю Латиніна О.А. було замінено на суддю Щепанську О.А.
В судове засідання представники сторін не з’явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Позивач направив на адресу суду клопотання про розгляд апеляційної скарги у відсутність свого представника у зв’язку із відсутністю коштів на витрати по відрядженню.
Суд вважає можливим розглянути апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат” у відсутність сторін за наявними у справі доказами, оскільки згідно статті 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв’язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого суду у повному обсязі.
Повторно розглянувши справу в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, Севастопольський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Згідно зі статтею 8 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції, що діяла до 01.01.2006, державне управління в галузі забезпечення соціальної захищеності інвалідів здійснюється центральним органом виконавчої влади з питань праці та соціальної політики, Міністерством охорони здоров’я та органами місцевого самоврядування.
Відповідно до пункту 1 Положення про Фонд соціального захисту інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2002 за № 1434, Фонд соціального захисту інвалідів є урядовим органом державного управління, якій дії у складі Мінпраці та підпорядковується йому.
Основні правила щодо працевлаштування інвалідів в 2003, зокрема, приписи стосовно органів та організацій, що мають здійснювати працевлаштування інвалідів, нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, порядок застосування штрафних санкцій за його невиконання містять статті 17-20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” в редакції, що діяла до 01.01.2006.
Статтею 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в редакції що діяла на момент виникнення правовідносин сторін, для усіх підприємств (об’єднань), установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання встановлюється норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів в розмірі 4% від загальної чисельності працюючих, а якщо працює від 8 до 25 чоловік - встановлюється норматив в кількості 1 робочого місця, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до пункту 5 Положення “Про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 314 від 03.05.1995, підприємства здійснюють заходи по створенню робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення робочих місць.
Згідно з пунктом 3 Положення робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестовано спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда.
Відповідно до пункту 14 Положення підприємства, в межах доведеного до відома нормативу, створюють за власні кошти робочі місця для працевлаштування інвалідів, інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.
З матеріалів справи, зокрема із розрахунку суми боргу та звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів за формою № 10-ПІ за 2003 рік, затвердженого наказом Держкомстату України від 10.01.2002 № 49, поданого закритим акціонерним товариством "Керченський скляний комбінат” до Кримського Республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів, вбачається, що чисельність штатних працівників у відповідача у 2003 році складала 506 особи, норматив робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів становить 20 одиниць. Фактично на підприємстві працювало 14 інвалідів.
Відповідно до пункту 2.1 Інструкції щодо заповнення державної статистичної звітності за формами № 3-ПН "Звіт про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) та потребу в працівниках", затвердженої наказом Державного комітету статистики України від 06.07.1998 № 244, звіт за формою № 3-ПН подається підприємствами, незалежно від форм власності і господарювання, місцевому центру зайнятості 28 числа щомісячно; ... у графі 4 (з графи 2) проставляється наявність вільних робочих місць (вакантних посад) в рахунок річної броні, встановленої місцевими державними адміністраціями відповідно до статті 5 Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про зайнятість населення", для працевлаштування громадян яки потребують соціального захисту і не здатні на рівних умовах конкурувати на ринку праці, а також для пенсіонерів, учнів, студентів, інвалідів. Наявність вільних робочих місць (вакантних посад) зазначається щодо кожної категорії громадян окремо під такими шифрами: ... 14 –інваліди.
В порушення зазначених вимог Інструкції звіти відповідача за формою № 3-ПН за 2003 рік не містять відомостей у графі 4 про наявність вільних робочих місць для інвалідів. Крім того, у звітах за формою № 3-ПН станом на 28.01.2003, 28.02.2005, 28.03.2003 зазначено про відсутність вільних робочих місць.
Зі змісту листа закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" № 373/34 від 04.08.2003 до Керченського центру зайнятості та листа Керченського центру зайнятості № 01-1304/01-22 від 05.08.2003 у відповідь закритому акціонерному товариству „Керченський скляний комбінат”, неможливо зробити висновок щодо інформування відповідачем органів працевлаштування протягом усього звітного періоду про наявність вільних робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів (а.с. 37-38).
Статтею 218 Господарського кодексу України встановлено, що підприємства зобов'язані вживати всіх залежних від них заходів для недопущення господарського правопорушення, яким, зокрема, є невиконання нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів. До числа таких заходів відносяться обов'язки підприємства, визначені в пунктах 3, 5 та 14 Положення про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів.
Відсутність вакансій робочих місць для інвалідів відповідно до квоти та рішень спеціалізованої комісії щодо акредитації місць працевлаштування інвалідів свідчать про відсутність у 2003 році фактично створених 6 місць для працевлаштування інвалідів і про невиконання відповідачем покладеного на нього Законом обов'язку створити такі робочі місця для працевлаштування інвалідів, а це є порушенням у сфері господарювання.
Отже, відповідач не здійснив основний обов’язок щодо працевлаштування у 2003 році шости інвалідів.
Відповідно до вимог статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (в редакції, що діяла до 01.01.2006) підприємства, об'єднання, установи і організації незалежно від форми власності і господарювання, де кількість працюючих інвалідів менша, ніж встановлено нормативом, передбаченим частиною першою статті 19 вказаного Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів штрафні санкції, сума яких визначається у розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві (об'єднанні), в установі, організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом. Сплату штрафних санкцій підприємства (об’єднання), установи і організації провадять відповідно до закону за рахунок прибутку, який залишається в їх розпорядженні після сплати всіх податків і зборів (обов’язкових платежів).
Розмір штрафних санкцій визначається розміром середньорічної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі або організації за кожне робоче місце, не зайняте інвалідом, з числа робочих місць, встановлених нормативом.
Відповідно до розрахунку, наданого позивачем, середня річна заробітна плата штатного працівника у закритому акціонерному товаристві "Керченський скляний комбінат” в 2003 році становила 4050,00 грн.
Таким чином, відповідач був зобов'язаний перерахувати у 2003 році на рахунок Кримського Регіонального відділення Фонду соціального захисту інвалідів 24300,00 грн.
Відповідно до Прикінцевих положень Господарського кодексу України вказаний кодекс застосовується до господарських відносин, які виникли після набрання чинності його положеннями відповідно до цього розділу. До господарських відносин, що виникли до набрання чинності відповідними положеннями Господарського кодексу України, зазначені положення застосовуються щодо тих прав і обов'язків, які продовжують існувати або виникли після набрання чинності цими положеннями.
Стаття 238 Господарського кодексу України передбачає, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно-господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків. Види адміністративно-господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Адміністративно-господарські санкції можуть бути встановлені виключно законами.
Згідно зі статтею 239 Господарського кодексу України органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання адміністративно-господарські санкції, зокрема адміністративно-господарський штраф.
Статтею 241 Господарського кодексу України встановлено, що адміністративно господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно зі статтею 250 Господарського кодексу України адміністративно-господарські санкції можуть бути застосовані до суб'єкта господарювання протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніше як через один рік з дня порушення цим суб'єктом встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, крім випадків, передбачених законом.
Відповідно до частини шостої статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(в редакції, що діяла до 01.01.2006) порядок і терміни сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів України, акумуляції, обліку та використання цих коштів затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.2001 № 1767 затверджено Порядок сплати підприємствами (об'єднаннями), установами і організаціями штрафних санкцій до відділень Фонду соціального захисту інвалідів України, акумуляції, обліку та використання цих коштів, у пункті 4 якого визначено, що “суми штрафних санкцій перераховуються підприємствами в дохід державного бюджету на рахунки Державного казначейства, відкриті в установах Національного банку за балансовим рахунком № 3510 або в установах комерційних банків за балансовим рахунком № 2510. Штрафні санкції сплачуються підприємствами самостійно на пізніше 15 квітня року, що настає за звітним”.
Таким чином, штрафні санкції в розмірі 24300,00 грн. відповідач повинен був сплатити на користь позивача до 15 квітня 2004 року.
Штрафні санкції, передбачені статтею 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”(в редакції, що діяла до 01.01.2006) є різновидом адміністративно-господарських санкцій, у зв'язку з чим для обчислення строку їх стягнення сторони повинні керуватися нормами статті 250 Господарського кодексу України.
Відповідно вказані санкції можуть бути застосовані до відповідача протягом шести місяців з дня виявлення порушення, але не пізніш як через один рік з дня порушення відповідачем встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності, тобто до 15 жовтня 2004 року.
Кримське Республіканське відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до господарського суду Автономної Республіки Крим
04 січня 2005 року, отже встановлений Господарським кодексом України строк для застосування штрафних санкцій пропущений.
У даних правовідносинах сторін судом не застосовуються положення статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, що набрали чинності з 01.01.2006 стосовно того, що при стягненні адміністративно-господарських санкцій не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського процесуального кодексу України, оскільки згідно зі статтею 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом’якшують або скасовують відповідальність особи.
Керуючись статтею 101, пунктом 2 статті 103, статтями 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Керченський скляний комбінат" задовольнити.
Рішення господарського суду Автономної Республіки Крим від 04.05.2006 у справі № 2-7/1805.1-2006 скасувати.
Прийняти нове рішення.
У позові Кримського республіканського відділення Фонду соціального захисту інвалідів відмовити.
Головуючий суддя І.В. Антонова
Судді Л.М. Заплава
О.А. Щепанська