У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою потерпілого ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2005 року.

         Вироком Київського районного суду м. Харкова від 11 квітня 2005 року засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця та мешканця м. Харків,

раніше не судимого -

         за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі;

         за ст. 289 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі.

         На підставі ст. 70 КК УкраїниОСОБА_1. призначено покарання на 5 років позбавлення волі.

         Відповідно до ст. 104 КК УкраїниОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

         На підставі ст. 76 КК УкраїниОСОБА_1. зобов'язано не виїжджати за межі України без дозволу органів кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, періодично з'являтися в органи кримінально-виконавчої системи на реєстрацію.

         Постановлено про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4. та цивільних відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. на користь ОСОБА_8 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 7678,77 гривень та 2000 гривень моральної шкоди.

         Постановлено про солідарне стягнення з ОСОБА_3, ОСОБА_4. та цивільних відповідачів ОСОБА_7, ОСОБА_5 і ОСОБА_6. на користь ОСОБА_2 у рахунок відшкодування завданої злочином матеріальної шкоди 7508,17 гривень та 2000 гривень моральної шкоди.

         Цим же вироком засуджено ОСОБА_3 та ОСОБА_4., вирок щодо яких у касаційному порядку не оскаржується.

         Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 26 липня 2005 року вирок щодоОСОБА_1. змінено, зменшено розмір стягнення матеріальної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_7 на користь потерпілого ОСОБА_2 до 550 гривень та вказано про застосування ст. 75 КК України до засуджених.

         Ухвалою Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України від 2 березня 2006 року вирок змінено, зменшено розмір солідарного стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_7 на відшкодування матеріальної шкоди потерпілому ОСОБА_8 до 583 гривень та звільнено його від витрат пов'язаних з відшкодуванням моральної шкоди в солідарному порядку на користь цього потерпілого.

         ОСОБА_7 засуджено за те, що він у квітні 2004 року, близько 1 години, за попередньою змовою з ОСОБА_3 та ОСОБА_4, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_1 м. Харкова, таємно викрали з автомобіля ВАЗ-2101 належне ОСОБА_11 майно на суму 350 гривень.

         Він же у період з 27 по 30 квітня 2004 року, близько 24 години, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_2 м. Харкова, таємно викрали з автомобіля ГАЗ-21 належне ОСОБА_12. майно на суму 350 гривень.

         У середині травня 2004 року, близько 2 години, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись поблизу будинку АДРЕСА_3 м. Харкова, таємно викрали з автомобіля ВАЗ-21093 належне ОСОБА_9. майно на суму 400 гривень.

         Крім того, 4 червня 2004 року, близько 1 години, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_3, знаходячись поблизу будинкуАДРЕСА_4 м. Харкова, незаконно заволоділи належним ОСОБА_10 автомобілем ВАЗ-21013 вартістю 5207, 27 гривень.

         Він же 3 червня 2004 року, близько 18 години, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з раніше викраденого ОСОБА_4 і ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ-2106, що належав ОСОБА_8, таємно викрали майно потерпілого на загальну суму 583 гривні.

         3 червня 2004 року, близько 18 години 30 хвилин, ОСОБА_7, за попередньою змовою з ОСОБА_4 та ОСОБА_3, з раніше викраденого ОСОБА_4 і ОСОБА_3 автомобіля ВАЗ-2104, що належав ОСОБА_2., таємно викрали майно потерпілого на загальну суму 550 гривень.

         У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_7 скасувати, а справу направити на новий апеляційний розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що судом безпідставно не було пред'явлено обвинувачення за ст. 194 КК України. Також вважає, що апеляційний суд необґрунтовано зменшив суму стягнень матеріальної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_7 на його користь до 550 гривень.

         Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, що потерпілим не оспорюється.

         Твердження потерпілого про те, що судом безпідставно не було пред'явлено обвинувачення за ст. 194 КК України є непереконливими, за обставин, викладених в ухвалі апеляційного суду.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

         Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України і призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо особи засудженого.

         Надуманими є і посилання потерпілого на те, що апеляційний суд безпідставно зменшив суму стягнень матеріальної шкоди з цивільного відповідача ОСОБА_7 на його користь до 550 гривень.

         Як убачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 не приймав участі у незаконному заволодінні автомобілем ВАЗ-2104, що належав ОСОБА_2. та не був засуджений за вказаний злочин, тому апеляційний суд прийняв правильне рішення, зменшивши розмір солідарного стягнення з цивільного відповідача ОСОБА_7

         Підстав для призначення справи до касаційного розгляду з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

         Виходячи з наведеного, керуючись ст. 395 КПК України, колегія суддів -

                                              у х в а л и л а:

         Відмовити у задоволенні касаційної скарги потерпілому ОСОБА_2.

                                                    Судді :