У х в а л а

ІМЕНЕМ   УКРАЇНИ

Колегія суддів судової палати Верховного Суду України

у кримінальних справах у складі:

розглянула в судовому засіданні в м. Києві 17 квітня 2007 року кримінальну справу за касаційною скаргою представника цивільного відповідача ОСОБА_5. на вирок Новозаводського районного суду м. Чернігова від 2 листопада 2005 року, яким засуджено

ОСОБА_1,

ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження,

уродженця та мешканця м. Чернігова,

раніше не судимого -

         за ст. 365 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавлення права працювати в правоохоронних органах строком на 2 роки.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

         Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_1. зобов'язано періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

ОСОБА_2,

ІНФОРМАЦІЯ_2 року народження,

уродженця АДРЕСА_1 Чернігівського району,

мешканця м. Чернігова,

раніше не судимого -

         за ст. 365 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі з позбавлення права працювати в правоохоронних органах строком на 2 роки.

         На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_2. звільнено від відбування призначеного покарання з іспитовим строком на 2 роки.

         Відповідно до ст. 76 КК України ОСОБА_2. зобов'язано періодично з'являтися на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання.

         Постановлено про стягнення з Чернігівського міського відділу Управління внутрішніх справ у Чернігівській області на користь ОСОБА_3. 5000 гривень моральної шкоди.

         Ухвалою апеляційного суду Чернігівської області від 29 грудня 2005 року вирок щодо ОСОБА_1. та ОСОБА_2. залишено без зміни.

         ОСОБА_1. та ОСОБА_2. засуджено за те, що вони, працюючи відповідно дільничним та старшим дільничним інспекторами НВМ ЧМВ УМВС України в Чернігівській області, здійснюючи функції представників влади та обіймаючи посади пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих обов'язків, тобто будучи службовими особами, 27 лютого 2002 року, близько 18 години, знаходячись у громадському пункті охорони правопорядку № 4, спричинили ОСОБА_4 легкі тілесні ушкодження у зв'язку з тим, що останній не хотів зізнаватися у вчиненні нібито ним крадіжки друкарської машинки з приміщення ГПОП № 4 та спроби підпалу даного приміщення.

         У касаційній скарзі представник цивільного відповідача просить вирок у частині вирішення цивільного позову скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд. На обґрунтування своїх вимог вказує на те, що Чернігівський МВ УМВС України ніяким чином не уповноважував засуджених на виконання дій, пов'язаних з перевищенням влади або службових повноважень, а тому не повинен нести відповідальності. Вважає, що суд приймаючи таке рішення, порушив вимоги матеріального та процесуального права.

         Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріли справи та обговоривши доводи скаргою, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню.

         Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_1. та ОСОБА_2. у вчиненні інкримінованого їм злочину, за обставин, викладених у вироку, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених у судовому засіданні доказів, що касатором не оспорюється.

         Суд повно дослідив обставини справи, дав зібраним доказам належну оцінку і правильно застосував матеріальний закон.

         Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону по справі не встановлено.

         Покарання призначене з урахуванням характеру та ступеня тяжкості вчиненого злочину, даним щодо осіб засуджених.

         Рішення суду про стягнення з Чернігівського міського відділу Управління внутрішніх справ у Чернігівській області на користь ОСОБА_3. 5000 гривень моральної шкоди повністю відповідає вимогам закону.

Як обґрунтовано встановлено судом ОСОБА_1. та ОСОБА_2 вчинили злочин під час виконання ними свої службових обов'язків, тому відповідно до ст. 1172 ЦК України саме ЧМВ УМВС України в Чернігівській області повинен відшкодовувати шкоду.

Підстав для призначення справи до касаційного з повідомленням осіб, зазначених у ст. 384 КПК України, немає.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. 394 КПК України, колегія суддів -

                                     у х в а л и л а :

Відмовити у задоволенні касаційної скарги представнику цивільного відповідача ОСОБА_5

                                            Судді :