Справа 2-246/10

Провадження 6/522/104/16

У Х В А Л А

21 листопада 2016 р. м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючого судді – Домусчі Л.В.,

при секретарі – Шевчик В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання, по цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.10.2010 року, позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» було задоволено. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 907,52 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 110 989, 23 грн., та судові витрати в сумі 1 139 грн. (а.с.64-65, 96-99).

02 лютого 2016 року ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_3" звернулося до суду з заявою про поновлення пропущеного строку для пред'явлення виконавчого документу до виконання, яке обґрунтовано тим, що 14 грудня 2010 року Приморським районним судом м. Одеси видано виконавчий лист №2-246/10 про стягнення з боржника ОСОБА_2 на користь ПАТ "Всеукраїнський ОСОБА_3" грошових коштів в розмірі 112 129,12 грн. Під час ліквідації Банку при інвентаризації уповноваженою особою Фонду гарантування вкладів фізичних осіб кредитних справ було виявлено оригінал виконавчого листа №2-246/10 від 14 грудня 2010 року та встановлено,що заборгованість боржника ОСОБА_1 перед банком не погашена, тому виконавчий лист підлягає подальшому примусовому виконанню. Причинами порушення строку для пред'явлення до виконання є значна зміна кадрів, скорочення штату працівників, пересилання кредитної справи з регіональної дирекції до головного офісу, неефективність управління колишнього керівництва та низький рівень контролю по роботі з повернення кредитної заборгованості, в тому числі контролю виконання судових рішення органами державної виконавчої служби. Враховуючи, що ці причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для сторони на вчинення певної дії, банк просив суд задовольнити цю заяву (а.с.104-105).

Ухвалою суду від 22.02.2016 року заяву банку було задоволено та поновлено Публічному акціонерному товариству «Всеукраїнський акціонерний банк» строк на пред’явлення виконавчих документів щодо стягнення коштів з боржників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які були видані по цивільній справі № 2-246/10 (а.с.119-120).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 15.09.2016 року апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 – ОСОБА_4 було задоволено, ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 22 лютого 2016 року скасовано та передано питання на новий розгляд до суду першої інстанції (а.с.217-219).

У судове засідання з’явився ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_4 (діє на підставі довіреності від 17.05.2016 року), заперечували проти задоволення поданої заяви та просили відмовити. Представник боржника додатково пояснив, що рішення суду було винесено у 2010 році та було видано виконавчі листи. Банк строк пред’явлення виконавчого листа до виконання не пропустив, виконавчі листи двічі пред’являлись до виконання та двічі постановами державного виконавця виконавчі листи повертались стягувачу, зокрема останнього разу виконавчий лист був повернутий у грудні 2015 року. ОСОБА_1 пояснив, що коли у грудні 2015 року отримував копію постанови державного виконавця у відділі ДВС, то виконавчий лист знаходився в ДВС та не був ще направлений банку, а останні навіть не звертались до відділу ДВС. Зазначили, що матеріали справи з цього приводу також перебувають на розгляді судді Приморського районного суду м. Одеси Бойчук А.Ю. (а.с.124-125), та до заперечень надані копії виконавчих листів та постанови державного виконавця в підтверджень пояснень (а.с.152-154). Вважають, що підстав для задоволення заяви немає.

Інші сторони у судове засідання не з’явились, були сповіщені про час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомили.

Суд з урахуванням вимог ст.. 169 ЦПК України за згодою осіб, які брали участь у справі, ухвалив слухати справу за відсутності заявника та відповідачу ОСОБА_2.

Судом встановлено, що рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2010 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 14.10.2010 року, позов ПАТ «ВіЕйБі Банк» було задоволено. Суд стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь банку заборгованість за кредитним договором у розмірі 22 907,52 дол. США, що за курсом НБУ еквівалентно 110 989, 23 грн., та судові витрати в сумі 1 139 грн. (а.с.64-65, 96-99).

З матеріалів справи вбачається, що виконавчі листи по вказаній справі було видано 21.12.2010 року, про що свідчить розписка банку (а.с.102).

Виконавчі документи повинні бути пред'явлені до виконання в строки, встановлені ст. 22 Закону України «Про виконавче провадження» № 606-ХІV.

Згідно з ч. 1 ст. 24 Закону № 606-ХІV державний виконавець відмовляє у прийнятті до провадження виконавчого документа, строк пред'явлення для примусового виконання якого закінчився, про що виносить відповідну постанову.

Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 606-ХІV стягувач, який пропустив строк пред'явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення строку пред'явлення до суду. Таке право стягувача передбачено також ч. 1 ст. 371 ЦПК України.

Зазначений строк є процесуальним, а отже, може бути поновлений.

Тобто виключним суб'єктом звернення до суду з цього питання є стягувач.

Згідно із ч. 1 ст. 371 ЦПК України, стягувачам, які пропустили строк для пред'явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Закон не визначає переліку причин пропуску строку на пред'явлення виконавчого документу до виконання, які є поважними, тому питання про поважність таких причин вирішується в кожному конкретному випадку із урахуванням обставин справи та доказів, що свідчать про неможливість подачі виконавчих листі до виконання протягом визначеного законом строку в зв'язку з наявністю об'єктивних перешкод для звернення до суду; при цьому суб'єктивні причини та особисті мотиви позивача самі по собі не можуть вважатися перешкодами для звернення до суду.

Відповідно до ст. 10 ЦПК України сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 10, частин 1, 4 ст. 60 ЦПК кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 цього Кодексу.

У матеріалах справи наявні копії двох виконавчих листів (а.с.107, 152):

- виконавчий лист, виданий 14.12.2010 року Приморським районним судом м. Одеси, відносно боржника ОСОБА_2 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Всеукраїнського ОСОБА_3 банку «ВіЕйБі Банк» 112 129, 12 грн.. Строк пред’явлення встановлено до 14.10.2013 року;

- виконавчий лист, виданий 14.12.2010 року Приморським районним судом м. Одеси, відносно боржника ОСОБА_1 про стягнення солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПАТ Всеукраїнського ОСОБА_3 банку «ВіЕйБі Банк» 112 129, 12 грн.. Строк пред’явлення встановлено до 14.10.2013 року;

При цьому, суд вбачає, що на виконавчому листі відносно боржника ОСОБА_2 стоїть відмітка державного виконавця від 11.03.2011 року з посиланням на ст.. 26 Закону України «Про виконавче провадження», відмова у відкритті виконавчого провадження.

З відміток, наявних на виконавчому листі №2-246/10 відносно ОСОБА_1, суд вбачає, що виконавчий лист двічі повертався державним виконавцем, першого разу - 10.12.2012 року на підставі ч.2 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», та 13.11.2015 року на підставі п.7 ч.1 ст. 47 вищезазначеного Закону України. Зазначене підтверджується постановою державного виконавця О.В. Марчук органу ДВС Комінтернівського районного управління юстиції від 13.11.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (ВП №38583743 (а.с.153-154).

Таким чином, суд вбачає, що банком на момент звернення до суду не пропущено строки пред’явлення виконавчих листів до виконання, навпроти виконавчі листи з примусового виконання рішення Приморського районного суду м. Одеси від 17.06.2010 року були пред’явлені до виконання у встановленні чинним законодавством строки та за ними здійснювались відповідні виконавчі провадження. На спростування даних обставин представником банку не надано належних та допустимих доказів.

З урахуванням вищевикладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк», а тому відмовляє у задоволенні клопотання.

Керуючись ст. 10-11, 57, 169, 371 ч.1 та ч.2 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський акціонерний банк» про поновлення пропущеного строку для пред’явлення виконавчих листів до виконання, по цивільній справі за позовом ПАТ «ВіЕйБі Банк» до ОСОБА_1, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали, згідно ч.2 ст. 294 ЦПК України.

Суддя: Домусчі Л.В.

21.11.2016