Єдиний унікальний номер 234/6454/15-ц Номер провадження 22-ц/775/1863/2016

Категорія 27

Головуючий у 1 інстанції:

ОСОБА_1,

Доповідач: Груіцька Л.О.

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 листопада 2016 року Апеляційний суд Донецької області в складі:

головуючого Груіцької Л.О.,

суддів: Новосядлої В.М.,Осипчук О.В.,

секретар: Чуряєв В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бахмуті апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3,ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитом,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року Публічне акціонерне товариство «УкрСиббанк» звернулося до суду з вищезазначеним позовом, посилаючись на те, що відповідно до укладеного договору про надання споживчого кредиту № 11226940000 від 08.10.2007 року між позивачем та ОСОБА_3 , ПАТ«УкрСиббанк» надав відповідачу кредит в сумі 33635,00 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки,та в порядку, встановленому кредитним договором. В забезпечення виконання кредитних зобов’язань, ОСОБА_2 та ПАТ«УкрСиббанк» уклали договір поруки № 146471 від 08.10.2007 року. Відповідно до якого поручитель зобов’язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобовязань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, у тому числі за повернення суми боргу, відсотків за користування кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною.

Крім того, між банком та ОСОБА_3, 08.10.2007 року укладено договір про надання споживчого кредиту № 11230491000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 1956,81 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. Банк свої зобов’язання перед відповідачем виконав. Відповідачі свої зобов’язання перед банком не виконали, та станом на 23.04.2015 року мають заборгованість.Станом на дату подачі позовної заяви заборгованість за кредитними договорами не погашалася. Просив стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року та з ОСОБА_3, заборгованість за кредитним договором № 11230491000 від 08.10.2007 року. А також судові витрати в сумі 3654 грн. у рівних частках, з кожного по 1827,00 грн.

Рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року позов Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» задоволено повністю.

Не погодившись з вказаним рішенням, відповідачі подали апеляційну скаргу. В апеляційній скарзі порушують питання про скасування ухваленого рішення, мотивуючи свої доводи порушенням судом норм матеріального та процесуального права, а саме посилаючись на те, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, висновки суду не відповідають обставинам справи, а саме:

- суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов підписано представником позивача без наявності повноважень на вчинення дії від імені позивача;

- у позивача відсутнє право звернення до суду з вказаними вимогами, оскільки, останній не направив повідомлення про дострокове повернення кредиту;

- суд першої інстанції не врахував, що до поручителя сплив строк позовної давності;

- не згодні із стягненням пені, яка була нарахована позивачем у період проведення антитерористичної операції.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 2 ст. 303 ЦПК України та роз'яснень, викладених у п. 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2008 року N 12 "Про судову практику розгляду цивільних справ в апеляційному порядку", перевіряючи законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, суд апеляційної інстанції повинен з'ясувати: чи враховані судом першої інстанції при ухваленні рішення всі факти, що входять до предмета доказування; чи підтверджені обставини (факти), якими мотивовано рішення, належними й допустимими доказами та чи доведені вони; чи відповідають висновки суду встановленим фактам; чи дотримано та чи правильно застосовано норми матеріального й процесуального права, досліджувати докази, які судом першої інстанції були досліджені з порушенням встановленого порядку або в дослідженні яких було неправомірно відмовлено, а також нові докази, неподання яких до суд першої інстанції було зумовлено поважними причинами.

Таким чином, зазначеними положеннями цивільного процесуального законодавства на апеляційний суд покладено обов'язок перевіряти законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, встановлені судом фактичні обставини і усувати недоліки, допущені судом першої інстанції.

Представник позивача та відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з’явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Колегія суддів вважає за можливе розглянути справу у відсутність представника позивача та відповідача ОСОБА_3

Відповідачка ОСОБА_2 та представник обох відповідачів ОСОБА_4, апеляційну скаргу підтримали, просили суд її задовольнити, а рішення суду першої інстанції скасувати, у задоволенні позовних вимог відмовити.

Вислухавши доповідь судді доповідача, відповідачку ОСОБА_2, представника відповідачів ОСОБА_4, вивчивши матеріли справи і перевіривши законність і обгрунтованність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що, апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом першої інстанції встановлено, що 08.10.2007 року між ПАТ «УкрСибБанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11226940000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 33635,00 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором.

За користування кредитними коштами відповідач зобов’язався сплачувати проценти у розмірі 11,9 % річних у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору. (а.с. 16-32).

08.10.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, укладено договір про надання споживчого кредиту № 11230491000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 1956,81 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. За користування кредитними коштами відповідач зобов’язався сплачувати проценти у розмірі 11,9 % річних у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору. (а.с. 33-39)

08.10.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_2 укладено договір поруки № 146471 від 08.10.2007 року, за виконання зобов’язання за кредитним договором № 11226940000. Відповідно до п.п. 1.1 1.5 договору поруки, поручитель зобов’язується відповідати за виконання позичальником усіх його зобов’язань перед кредитором в повному обсязі, що виникли з кредитного договору, в тому числі за повернення суми боргу, відсотків за користування кредитних коштів, штрафних санкцій. Відповідальність поручителя і позичальника є солідарною. (а.с. 40-41)

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 11226940000 від 08.10.2007 року (а.с.61-72), станом на 23.04.2015 року має заборгованість в сумі 29322,59 дол. США та по пені у розмірі 12105,15 грн., з них: 26357,10 дол. США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 983,50 дол. США за строк з 25.06.2014 року по 23.04.2015 року; 2965,49 дол. СШАзаборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2686,14 дол. США за строк з 01.05.2014 року по 31.03.2015 року; 3237,28 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за кредитом за строк з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року; 8867,87 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 11230491000 від 08.10.2007 року (а.с.73-80), станом на 23.04.2015 року має заборгованість в сумі по кредиту та процентам у розмірі 1617,25 дол. США та по пені у розмірі 485,33 грн., з них: 1456,01 дол. США - заборгованість за кредитом, 161,24 дол. США заборгованість за процентами, у тому числі, прострочена заборгованість у розмірі 146,32 дол. США за строк з 01.05.2014 року по 31.03.2015 року; 485,33 грн. пеня за несвоєчасне погашення заборгованості за процентами за строк з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року.

17.02.2015 року, 03.03.2015 року на адресу відповідачів направлені повідомлення про прострочену заборгованість за кредитними договорами, що підтверджується реєстром поштових відправлень (а.с. 42-60).

Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, виходив із того, що відповідачі належним чином не виконували умови кредитних договорів, у зв'язку із чим, позов підлягає у повному обсязі.

Проте повністю погодитися з зазначеними висновками суду першої інстанції не можна, так як суд дійшов їх з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 309 ЦПК України, апеляційний суд скасовує рішення суду першої інстанції і ухвалює нове рішення, або змінює рішення у разі невідповідності висновків суду обставинам справи.

Відповідно дост. 213 ЦПК Українирішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу відповідно до норм матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Ухвалене у справі судове рішення не відповідає цим вимогам.

Апеляційним судом встановлено, що 08.10.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3 укладено договір про надання споживчого кредиту № 11226940000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 33635,00 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. За користування кредитними коштами відповідач зобов’язався сплачувати проценти у розмірі 11,9 % річних у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору.

З метою забезпечення виконання позичальником зобов'язань, за зазначеним кредитним договором того ж дня між банком та ОСОБА_2 укладено договір поруки, за умовами якого остання зобов'язалася відповідати солідарно з позичальником перед кредитором за належне виконання умов кредитного договору.

ПАТ«УкрСибБанк» виконав умови кредитного договору та надав

ОСОБА_3 у кредит вказану суму грошових коштів.

Згідно з пунктом 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відповідно до Графіку погашення заборгованості, який є невід’ємною частиною договору, щомісяця по датам та сумам вказаним у Графіку, кожного календарного місяця, та нарахованими процентами, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку/ а.с.23-32/;

Відповідно до розділу 6 кредитного договору, у випадку настання будь - якої події, що зазначені у п.3.1.2. Договору, Банк має право визнати термін повернення кредиту, таким, що настав, згідно п. 1.2.2. Договору, та вимагати від Позичальника дострокового повернення усієї суми кредиту, змінивши при цьому строк повернення кредиту.

П.6.2 Договору встановлено порядок дострокового повернення кредиту, а саме: ОСОБА_5 повідомляє позичальника про встановлення нового терміну повернення кредиту, шляхом направлення письмової вимоги поштою за адресою Позичальника.

Відповідно до пункту 1.3. договору поруки, відповідальність поручителя наступає на 10-й робочий день з дати відправлення йому письмової вимоги.

Згідно з пунктом 3.1. договору поруки, договір діє до повного погашення позичальником та/або поручителем , заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до п.5.7. договору поруки, листування між сторонами за цим договором здійснюються шляхом направлення або надання однією стороною відповідних повідомлень іншій стороні на її адресу, що визначена у договорі. Підтвердженням факту відправлення повідомлення, є поштова квитанція або інший поштовий документ, що підтверджує факт відправки або вручення, або отримання повідомлення.

ОСОБА_3 свої зобов’язання за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року, належним чином не виконав, у зв'язку з чим, станом на 23.04.2015 року має заборгованість в сумі 29322,59 дол. США, з них: 26357,10 дол. США заборгованість за кредитом, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 983,50 дол. США, за строк з 25.06.2014 року по 23.04.2015 року; 2965,49 дол. США - заборгованість за процентами, у тому числі прострочена заборгованість у розмірі 2686,14 дол. США за строк з 01.05.2014 року по 31.03.2015 року;

Крім того, колегією суддів встановлено, що 08.10.2007 року між ПАТ «УкрСиббанк» та ОСОБА_3, укладено договір про надання споживчого кредиту № 11230491000, відповідно до якого банк надав відповідачу кредит в сумі 1956,81 дол. США на термін до 08.10.2036 року, а відповідач зобов’язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування коштами в строки та в порядку, встановленому кредитним договором. За користування кредитними коштами відповідач зобов’язався сплачувати проценти у розмірі 11,9 % річних у порядку, встановленому п. 1.3 кредитного договору. Проценти нараховуються на суму кредитних коштів, фактично наданих банком позичальнику, за період з моменту фактичного надання коштів до повернення останнім коштів у власність банку, та сплачуються у порядку, передбаченому п. 1.3 кредитного договору. (а.с. 33-39).

ОСОБА_3 свої зобов’язання за вказаним кредитним договором також виконав частково, та станом на 23.04.2015 року має заборгованість по кредиту та процентам в сумі 1617,25 доларів США.

Відповідно до розділу 11 кредитного договору, у випадку настання будь- якої події, що зазначені у п. 2.3,4.9.,5.3.,5.5.,5.6.,5.8.,5.10,7.4.,9.2.,9.14., та направленням Банком на адресу Позичальника повідомлення про дострокове повернення кредиту і не усунення Позичальником порушень умов договору протягом 31 дня з дати одержання повідомлення від Банку, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 32 календарний день з дати одержання Позичальником повідомлення. При цьому, у випадку неотримання Позичальником повідомлення у тому числі з інших підстав протягом 40 календарних днів з дати направлення повідомлення Банком, вважати термін повернення кредиту таким, що настав на 41 календарний день з дати відправлення Позичальнику повідомлення про дострокове повернення кредиту.

3 березня 2015 року ОСОБА_5 направив вимогу ОСОБА_3, про порушення останнім термінів погашення кредиту, та про зміну терміну повернення кредиту за кредитним договором № 11226940000/ а.с.44-45,51, 55-58/;

У лютому 2015 року ОСОБА_5 направив вимогу ОСОБА_3, про порушення останнім термінів погашення кредиту, та про зміну терміну повернення кредиту за кредитним договором № 11230491000, / а.с.46-47,51, 55-58/;

3березня 2015 року ОСОБА_5 направив вимогу ОСОБА_2 про порушення Позичальником ОСОБА_3 термінів погашення кредиту, та про зміну терміну повернення кредиту за кредитним договором № 11226940000/ а.с.42-43,51, 55-58/;

У травні 2015 року банк пред’явив до боржника і поручителя позов про солідарне стягнення заборгованості за кредитним договором № 11226940000, та до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 11230491000.

Задовольняючи позов в частині стягнення у солідарному порядку з відповідачів на користь позивача заборгованості за кредитом, процентами та пені, за договором № 11226940000, та з відповідача ОСОБА_3 за договором №11230491000 суд першої інстанції виходив із доведеності позовних вимог.

Проте повністю погодитися з висновками суду першої інстанції неможливе з наступного.

Зобов'язання виникають із підстав, передбачених статтею 11 ЦК України, зокрема договорів.

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1054 ЦК України).

За договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником (частина перша статті 553 ЦК України).

У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини перша, друга статті 554 ЦК України).

Припинення поруки пов’язане, зокрема, із закінченням строку її чинності.

За змістом частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Отже, порука – це строкове зобов’язання, і незалежно від того, встановлений строк її дії договором чи законом, його сплив припиняє суб’єктивне право кредитора.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов'язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами (частина перша статті 252 ЦК України).

Разом з тим із настанням певної події, яка має юридичне значення, законодавець пов'язує термін, який визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (статті 251, 252 ЦК України).

Таким чином, умови договору поруки про його дію до повного припинення зобов’язань боржника не свідчать про те, що цим договором установлено строк припинення поруки в розумінні статті 251, частини четвертої статті 559 ЦК України, тому в цьому випадку підлягають застосуванню норми частини четвертої статті 559 ЦК України про те, що порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов’язання не пред’явить вимоги до поручителя.

Під виконанням сторонами зобов’язання слід розуміти здійснення ними дій з реалізації прав і обов’язків, що випливають із зобов'язання, передбаченого договором. Отже, "основне зобов’язання" - це не зміст кредитного договору, а реально існуючі правовідносини, зміст яких складають права та обов’язки сторін кредитного договору.

Як установлено судом, боржник ОСОБА_3 (а відтак і поручитель ОСОБА_2В.) взяли на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 08.10.2036 року, сплачуючи її частинами (щомісячними платежами) згідно з графіком платежів, за договором № 11226940000,а боржник ОСОБА_3, одноособово взяв на себе зобов'язання повернути суму кредиту з відповідними процентами до 08.10.2036 року за договором № 11230491000.

Отже, поряд з установленням строку дії договору, сторони встановили й строки виконання боржником окремих зобов’язань (внесення щомісячних платежів), що входять до змісту зобов’язання, яке виникло на основі договору.

Строк виконання боржником кожного щомісячного зобов’язання згідно з частиною третьою статті 254 ЦК України спливає у відповідне число останнього місяця строку.

Якщо умовами договору кредиту передбачені окремі самостійні зобов’язання боржника про повернення боргу щомісяця частинами та встановлено самостійну відповідальність боржника за невиконання цього обов’язку, то у разі неналежного виконання позичальником цих зобов’язань позовна давність за вимогами кредитора до нього про повернення заборгованих коштів повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Оскільки відповідно до статті 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором у тому самому обсязі, що й боржник, то зазначені правила (з урахуванням положень частини четвертої статті 559 ЦК України) повинні застосовуватись і до поручителя.

Таким чином, слід дійти висновку про те, що у разі неналежного виконання боржником зобов’язань за кредитним договором, передбачений частиною четвертою статті 559 ЦК України строк пред’явлення кредитором вимог до поручителя про повернення боргових сум, погашення яких згідно з умовами договору визначено періодичними платежами, повинен обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу.

Як убачається з пункту 1.2.2. кредитного договору позичальник зобов’язаний погашати заборгованість за кредитом, відповідно до Графіку погашення заборгованості, який є невід’ємною частиною договору, щомісяця по датам та сумам вказаним у Графіку, кожного календарного місяця, та нарахованими процентами, шляхом внесення готівкою чи перерахування зі свого поточного рахунку на рахунок банку.

Відповідно до пункту 1.3. договору поруки, відповідальність поручителя наступає на 10-й робочий день з дати відправлення йому письмової вимоги.

Отже, оскільки кредитним договором передбачено, що чергові платежі боржник повинен був здійснювати кожного місяця, а за договором поруки відповідальність поручителя наступає на 10-й робочий день з дати відправлення йому письмової вимоги,тому з часу несплати кожного з платежів ,відповідно до статті 261 ЦК України, починається перебіг позовної давності для вимог до боржника, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя.

У разі пред’явлення банком вимог до поручителя більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Разом із тим правовідносини поруки за договором не можна вважати припиненими в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про виконання відповідної частини зобов'язань. Така правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 29.06.2016 року по справі за № 6-272цс16.

При прийнятті рішення, суд першої інстанції не з’ясував, чи пред’явив банк вимогу до поручителя в межах шести місяців по кожному місячному платежу, та по яких платежах порука припинилась, а по яких ще діє.

Колегією суддів встановлено, що за кредитним договором № 11226940000, відповідач ОСОБА_3 перестав сплачувати щомісячні платежі з червня 2014 року. ОСОБА_5 пред’явив до відповідачів за вказаним договором у травні 2015 року. Тобто, Банк пред’явив вимогу, у тому числі й до поручителя ОСОБА_2, більше ніж через шість місяців після настання строку для виконання відповідної частини основного зобов’язання, а в силу положень частини четвертої статті 559 ЦК України порука припиняється в частині певних щомісячних зобов’язань, щодо повернення грошових коштів поза межами цього строку.

Враховуючи наведена, колегія суддів прийшла до висновку, що поручитель ОСОБА_2 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_3 за термін, починаючи з листопада 2014 року, а не з 25.06.2014 року, як заявлено у позові.

Разом з тим, колегія суддів вважає, що правовідносини поруки за вказаним договором не припинені в іншій частині, яка стосується відповідальності поручителя за невиконання боржником окремих зобов’язань за кредитним договором про погашення кредиту до збігу шестимісячного строку з моменту виникнення права вимоги про дострокове погашення кредиту.

Враховуючи вищевикладене, солідарному стягненню, з відповідачів на користь позивача, підлягає заборгованість за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року, по тілу кредиту у сумі 21931,35 доларів США, по процентам у сумі: 1350,70 доларів США.

Не підлягає задоволенню клопотання ОСОБА_2 про застосування строків позовної давності до неї, як до поручителя, оскільки виходячи з вище перелічених норм матеріального права де йдеться про те, що строк поруки не є строком для захисту порушеного права, а це строк існування самого зобов'язання поруки, і право кредитора, і обов'язок поручителя після його закінчення припиняються, а це означає, що жодних дій щодо реалізації цього права, в тому числі й застосування примусових заходів захисту в судовому порядку, кредитор вчиняти не може. З часу несплати відповідачами кожного з платежів, відповідно до статті 261 ЦК України, починається перебіг позовної давності для вимог до боржника ОСОБА_3, та обрахування встановленого частиною четвертою статті 559 ЦК України шестимісячного строку для пред’явлення вимог до поручителя ОСОБА_2 Саме з цих підстав, апеляційний суд захистив порушене право відповідачки ОСОБА_2, та зменшив суму солідарного стягнення з відповідачів за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року.

З ОСОБА_3 на користь позивача також підлягає стягненню заборгованість за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року, по тілу кредиту у сумі 4425,75 доларів США, по процентам у сумі: 1614,79 доларів США, за кредитним договором № 11230491000 від 08.10.2007 року станом на 23.04.2015 року по кредиту та процентам в сумі 1617,25 дол. США (одна тисяча шістсот сімнадцять доларів США 25 центів).

Колегією суддів також встановлено, що суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, щодо стягнення пені з відповідачів за кредитними договорами, за термін з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року.

В апеляційній скарзі, відповідачі наполягали, що рішення у цій частині прийняте з порушенням норм матеріального права.

Доводи апеляційної скарги у цій частині підлягають задоволенню з наступного.

Відповідно до положень ст. 2 Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції», на час проведення антитерористичної операції забороняється нарахування пені та/або штрафів на основну суму заборгованості із зобов'язань за кредитними договорами та договорами позики з 14 квітня 2014 року громадянам України, які зареєстровані та постійно проживають або переселилися у період з 14 квітня 2014 року з населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, а також юридичним особам та фізичним особам - підприємцям, що проводять (провадили) свою господарську діяльність на території населених пунктів, визначених у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція.

Апеляційним судом встановлено, що відповідачі зареєстрований у ІНФОРМАЦІЯ_1. Відповідно до Переліку населених пунктів на території яких здійснювалася антитерористична операція, затвердженого, Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 року № 1275-р, місто Краматорськ входить до цього переліку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач звернувся з вимогою про сплату пені за період з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року, тобто у період дії Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції». З цих підстав, на вказані договірні правовідносини розповсюджується дія Закону України від 2 вересня 2014 року № 1669-VII «Про тимчасові заходи на період проведення анти терористичної операції», а тому позовні вимоги в частині стягнення пені за двома договорами не підлягають задоволенню.

Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги у частині того, що відповідачі не отримували вимоги про зміну терміну сплати кредиту, оскільки з матеріалів справи вбачається, що позивач направляв таку вимогу відповідачам, про що свідчать матеріали справи на а.с.42-47,51,55-58.Доводи апеляційної скарги у цій частині також спростовуються іншими письмовими доказами, а саме копіями конвертів/ а.с.48-50/, з яких вбачається, що дійсно позивач, направляючи вимогу ОСОБА_3 на дві адреси у м. Краматорськ, вказав, що місто знаходиться в Дніпропетровській області, однак правильно вказав індекс міста. Проте, що поштове відділення саме м. Краматорська повернуло вказану вимогу позивачу, без вручення ОСОБА_3В, у зв’язку із закінченням терміну зберігання, свідчить печатка поштового відділення м. Краматорська Донецької області/ а.с.48,50/. Крім того, положення укладенних кредитних договорів, свідчать про те, що не отримання Позичальником повідомлення, у тому числі з інших підстав, не впливає на його зобов’язання про повернення кредиту у новий термін, встановлений вимогою.

Не заслуговує на увагу довід апеляційної скарги у тій частині, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що позов підписано представником позивача без наявності повноважень на вчинення дії від імені позивача з наступного.

Згідно із ч. 1 ст. 15 ЦПК суди в порядку цивільного судочинства розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав чи свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 38 ЦПК надає право сторонам та іншим особам брати участь у цивільній справі (в тому числі і в стадії звернення рішення суду до виконання) особисто або через представника.

Справи юридичних осіб ведуть у цивільному процесі їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законом, статутом чи положенням, або їх представники (ч. 3 ст. 38 ЦПК). Процесуальний представник діє у цивільному процесі від імені і в інтересах іншої особи в межах наданих нею повноважень.

Отже, набуття правосуб'єктності процесуального представника і здійснення його процесуальних функцій можливе за наявності відповідних повноважень, підтверджених визначеними цивільно-процесуальним законом та належно оформленими документами (статті 42, 44 ЦПК).

Повноваження представника юридичної особи підтверджуються її довіреністю, яка видається за підписом посадової особи, уповноваженої на це законом, статутом або положенням, посвідченою печаткою юридичної особи (частини 1, 3 ст. 42 ЦПК).

Апеляційним судом встановлено, що позов від імені позивача підписано представником АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_6, яка діє за довіреністю позивача/ а.с.6-8/.

Відповідно до п.1.1 Довіреності, ОСОБА_6 має право підписувати та подавати позовні заяви від імені АТ « УкрСиббанк»/ а.с.6/.

Довіреність від позивача підписав Директор з питань простроченої заборгованості та розвитку продуктів споживчого кредитування АТ «УкрСиббанк» ОСОБА_7 ОСОБА_8 Трогофа Дю Боагезеннека, повноваження якого на підписання довіреності, підтверджені Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців/ а.с.9-11/.

Враховуючи наведене, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, рішення суду скасуванню з ухваленням нового рішення.

Підставами для цього у відповідності п.п.1,4 ч.1 ст.309 ЦПК України, є неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими та неправильне застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст..88 ЦПК України, якщо суд апеляційної інстанції, змінює рішення, або ухвалює нове, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

З відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати, пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309 , 316 ЦПК України, апеляційний суд, -

ВИРІШИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Краматорського міського суду Донецької області від 24 грудня 2015 року скасувати.

ОСОБА_5 вимоги Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, ОСОБА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_2 на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року,у тому числі:заборгованість по кредиту у сумі 21931,35 доларів США,забогованість по процентам у сумі: 1350,70 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11226940000 від 08.10.2007 року,у тому числі:заборгованість по кредиту у сумі 4425,75 доларів США,забогованість по процентам у сумі: 1614,79 доларів США.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11230491000 від 08.10.2007 року, станом на 23.04.2015 року, у тому числі по кредитній заборгованості та по заборгованості за процентами у сумі 1617 (одна тисяча шістсот сімнадцять) доларів США 25 центів.

Відмовити у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» до ОСОБА_3, ОСОБА_2 про солідарне стягнення пені за договором про надання споживчого кредиту №11226940000 від 08.10.2007 року за період з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року у сумі 12105/ дванадцять тисяч сто п’ять / гривень 15 коп., та до ОСОБА_3 за договором № 11230491000 від 08.10.2007 року за період з 27.07.2014 року по 23.04.2015 року у сумі 485/ чотириста вісімдесят п’ять/ гривень 33 коп.

Стягнути з ОСОБА_3, ідентифікаційний номер: НОМЕР_1, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 2238/ дві тисячі двісті тридцять вісім/ гривень 56 коп.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер:НОМЕР_2, на користь Публічного акціонерного товариства «УкрСиббанк» витрати по сплаті судового збору у сумі 1 350/ одна тисяча триста п’ятдесят / гривень 30 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий: Л.О. Груіцька

Судді: О.В.Осипчук

ОСОБА_9