Апеляційний суд Черкаської області

м. Черкаси, вул. Гоголя, 316, 18033, (0472) 37-23-83

Справа № 10/2390/214/12 Головуючий по 1 інстанції

Категорія ст. 165-2 ОСОБА_1

КПК України Доповідач в апеляційній інстанції

ОСОБА_2

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«26» квітня 2012 року Колегія судців судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Черкаської області у складі:

головуючого Мунька Б.П.

суддів Неділька М.І., Шкреби Р.Д.

за участю прокурора Швець І.В.

захисника ОСОБА_3

розглянувши справу за апеляцією захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на постанову судді Шполянського районного суду Черкаської області від 06.04.2012 року про обрання міри запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, не працюючого, раніше не судимого, обвинуваченого за ч.2 ст.307 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

ОСОБА_4 обвинувачується в тому, що він 16.02.2012 року близько 20.30 год. в м. Шпола Черкаської області на вул. Крупської біля магазину «Комерсант», в ході проведення оперативної закупки, збув наркотичний засіб каннабіс вагою 1,69 грамів ОСОБА_5 за 50 грн.

Згідно постанови слідчого СВ Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6 від 20.02.2012 року відносно ОСОБА_4 порушено кримінальну справу за ч.2 ст.307 КК України.

02.04.2012 року постановою слідчого Гупало М.А. обвинуваченого ОСОБА_4 оголошено в розшук.

05.04.2012 року на підставі ст. 115 КПК України ОСОБА_4 був затриманий.

06.04.2012 року слідчий звернувся з поданням, погодженим з прокурором, про

обрання стосовно ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до суду.

Постановою Шполянського районного суду від 06.04.2012 року подання слідчого СВ Шполянського РВ УМВС України в Черкаській області ОСОБА_6 про обрання ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою було задоволено.

Захисником ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 на вказану постанову суду подана апеляція, в який він просить скасувати її як незаконну та обрати відносно останнього запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання, посилаючись на те, що суд помилково зазначає, що ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, оскільки в постанові органу досудового слідства про притягнення в якості обвинуваченого ОСОБА_4 від 20.03.2012 року останній обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, при цьому кваліфікація вказаного злочину взагалі не обгрунтована кваліфікаційними ознаками; жодних достатніх даних в кримінальній справі про наявність ознак злочину, вчиненого саме ОСОБА_4 немає, адже навіть за умови проведення оперативної закупки у обвинуваченого не були вилучені грошові кошти; досудовим слідством не встановлено жодної достатньої підстави вважати, що обвинувачений, перебуваючи на волі може ухилятись від слідства і суду, перешкоджати встановленню істини у справі чи продовжувати злочинну діяльність, оскільки про порушення кримінальної справи відносно себе ОСОБА_4 дізнався лише 26.03.2012 року та одразу звернувся зі скаргою на дану постанову в суд; судом не було враховано обставини, передбачені ст.150 КПК України, оскільки обвинувачений має постійне місце проживання та реєстрації, навчається у вищому навчальному закладі ЧДТУ, має молодий вік, а тому застосування відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту не є обґрунтованим та не відповідає його особі.

Заслухавши суддю-доповідача, захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4, самого обвинуваченого про задоволення апеляції, думку прокурора про необґрунтованість апеляції та її відхилення, вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника в інтересах обвинуваченого підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.ст.148, 155 КПК України та п.»ц» ст.5 Європейської конвенції з прав людини та основоположних свобод (Рим, 1950 р.) міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту обирається підозрюваному, обвинуваченому судом при наявності обгрунтованої підозри, що вказана особа може продовжувати злочинну діяльність, намагається ухилитися від слідства та суду, а також створює перепони для встановлення слідчим істини по справі.

При цьому суд повинен враховувати характеризуючи дані особи, його сімейні та інші обставини.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_4 обвинувачується у вчинені злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України і постановою Шполянського районного суду від 06.04.2012 року відносно нього було обрано міру запобіжного заходу у вигляді взяття під варту з перебуванням в СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області строком на два місяці.

Проте, вказаний висновок суду не ґрунтується на наданих органом досудового слідства доказах, є недостатньо мотивованим.

У відповідності до ст.150 КПК України судом 1 інстанції ОСОБА_4 при застосуванні відносно нього запобіжного заходу було враховано фактично лише тяжкість злочину у вчинені якого він обвинувачується, який становить підвищену небезпеку для суспільства. Проте, судом обвинуваченому не було враховано його вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності, місце проживання та інші обставини, що його характеризують.

Крім цього, суддею не взято до уваги рішення Конституційного Суду України від 08.07.2003 року у справі № 1-23/2003, згідно якого запобіжний захід у вигляді взяття під варту не може бути застосований лише з мотиву тяжкості злочину, оскільки це суперечить Конституції України.

Суд, обираючи міру запобіжного заходу ОСОБА_4 у вигляді взяття під варту, взагалі не врахував, що він вперше притягується до кримінальної відповідальності, раніше не судимий, має постійне місце проживання, проживає разом з батьками, виключно позитивно характеризується за місцем проживання та навчання, який є студентом 3 курсу заочної форми навчання ЧДТУ, факультету «комп'ютеризовані системи машинобудування», має молодий вік, вуличний комітет вул. Незалежності м. Шпола звернувся до апеляційного суду з клопотанням про обрання для обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжного заходу не пов'язаного з триманням під вартою, ні орган досудового слідства в своєму поданні, ні суд в своїй постанові не наводять аргументів, не надають жодних доказів того, що ОСОБА_4 може ухилятися від слідства чи суду або від виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. В апеляційній інстанції обвинувачений пояснив, що в м. Шпола 16.02.2012 року він не був, ніякого злочину не вчиняв, оскільки разом з батьком з 12.02.2012 року по 21.02.2012 року знаходився в м. Київ на заробітках, що можуть підтвердити чотири особи, а тому від органів досудового слідства він не переховувався. Проте, що відносно нього порушена дана кримінальна справа він дізнався лише 26.03.2012 року, після чого звернувся зі скаргою на дану постанову в суд.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновки суду 1 інстанції про те, що забезпечити належну поведінку обвинуваченому може тільки міра запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є необгрунтованими, передчасним і такими, що не узгоджуються із фактичними обставинами справи.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що постанова судді підлягає скасуванню з обранням обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.148, 150, 362, 366, 382 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію захисника ОСОБА_3 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_4 -задовольнити.

Постанову судді Шполянського районного суду від 06.04.2012 року про обрання відносно ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - скасувати.

Звільнити з-під варти негайно обвинуваченого ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_4 та обрати відносно нього міру запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд.

Копію ухвали направити начальнику СІЗО УДДУ ПВП у Черкаській області для виконання.

Головуючий

Судді