Єдиний унікальний номер 233/3642/16-к

Номер провадження 11-кп/775/1191/2016

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ апеляційного суду Донецької області в складі:

головуючого судді Музиканта С.Л.,

суддів Яременка А.Ф., Калашникова В.М.

при секретарі Долі В.В.

за участю

прокурора Мединцевої Н.А.

розглянула в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Бахмуті Донецької області кримінальне провадження № 12016050380000825 від 13.07.2016 року за апеляційною скаргою обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2016 року, щодо

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року в с.Кофоново Хотинецького району Орловської області Російської Федерації, громадянина України, із середньою освітою, не одруженого, раніше судимого:

- 22 червня 1976 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2ст.81 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі, звільнився 6 жовтня 1976 року умовно-достроково на 5 місяців 24 дні;

- 18 лютого 1977 року Слов'янським міським судом Донецької області за ч.2ст.81, 43 КК України 1960 року до 2 років 5 місяців позбавлення волі, звільнився 26 травня 1979 року по відбуттю строку покарання;

- 19 вересня 1979 року Костянтинівським міським судом Донецької області за ч.2ст.141, ч.3ст.206, ст.42 КК України 1960 року до 5 років позбавлення волі, звільнився 29 травня 1984 року по відбуттю строку покарання;

- 24 жовтня 1984 року тим самим судом за ч.2ст.141,ч.1ст.196-1 КК України 1960 року до 3 років позбавлення волі, звільнився 8 серпня 1987 року по відбуттю строку покарання;

- 6 квітня 1988 року тим самим судом за ч.1ст.196-1 КК України 1960 року до 1 року позбавлення волі, звільнився 17 лютого 1989 року по відбуттю покарання;

- 15 січня 1991 року Будьоннівським районним судом м.Донецьк за ч.2ст.141, ч.1ст.142,ч.1ст.229-6,ст.42 КК України до 7 років позбавлення волі, звільнився 11 жовтня 1997 року по відбуттю строку покарання;

- 17 квітня 1998 року тим самим судом за ч.4ст.141, ч.4ст.140,ст.42 КК України до 8 років позбавлення волі, звільнився 10 грудня 2004 року умовно-достроково на 1 рік 2 місяці 7 днів;

- 22 березня 2005 року Костянтинівським міськрайонним судом Донецької області за ч.3ст.185,ст.71 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 9 вересня 2008 року умовно-достроково на 4 місяці 9 днів;

- 11 лютого 2010 року тим самим судом за ч.2ст.185, ч.2ст.186, ст.70 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнився 7 серпня 2013 року по відбуттю строку покарання;

- 30 січня 2014 року тим самим судом за ч.2ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, покарання за цим вироком повністю не відбуте, даних про підставу та дату звільнення немає; не працює, зареєстрований та фактично проживає АДРЕСА_1,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції обвинуваченого ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст.309 КК України та призначеного йому покарання у вигляді позбавлення волі на строк 2 (два) роки 6 (шість) місяців, та на підставі ч.1ст.71 КК України до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднано не відбуте покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2014 року у вигляді 6 (шести) місяців позбавлення волі, і за сукупністю вироків призначено йому остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 3 (три) роки.

Згідно до вироку, 13 липня 2016 року, приблизно о 10 годині 00 хвилин, обвинувачений ОСОБА_1 біля будинку Комунальної установи «Центральна міська лікарня №1», що знаходиться по проспекту Ломоносова,161 м. Костянтинівка Донецької області, побачив дикорослу рослину роду коноплі (канабіс) і у нього виник злочинний намір, спрямований на придбання наркотичного засобу. Реалізуючи свій злочинний намір, ОСОБА_1, діючи навмисно, незаконно, повторно, в порушення Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 22.12.2006 року, зірвав верхівки рослини роду коноплі (канабіс) та поклав у поліетиленовий пакет, тобто, умисно, незаконно, повторно придбав та зберігав наркотичний засіб без мети збуту.

13 липня 2016 року, в період часу з 12 години 00 хвилин до 12 години 40 хвилин, в ході проведення в установленому законом порядку огляду особистих речей ОСОБА_1, навпроти службового входу до будинку Комунальної установи «Центральна міська лікарня №1», що знаходиться за вказаною вище адресою, працівники поліції виявили та вилучили поліетиленовий пакет, в якому знаходився особливо небезпечний наркотичний засіб каннабіс масою 218,0гр., вага якого в перерахунку на суху речовину складає 49,26гр., який він умисно, незаконно, повторно, придбав та зберігав без мети збуту.

На вказаний вирок суду обвинуваченим ОСОБА_1 подано апеляційну скаргу в якій, не оспорюючи фактичні обставини кримінального провадження та кваліфікацію дій, просить змінити вирок суду в частині призначеного покарання, пом'якшити покарання та зменшити його на 1 (один) рік, у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання особі обвинуваченого та ступеню тяжкості кримінального правопорушення, внаслідок м'якості. Ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_1 зменшити покарання на 1 рік.

Прокурором Костянтинівської місцевої прокуратури Донецької області Акуловим А.В. подані заперечення на апеляційну скаргу обвинуваченого. Із заперечень вбачається, що вирок по справі є законним та обґрунтованим. Доводи, викладені в апеляційній скарзі обвинуваченого є необґрунтованими з наступних підстав: судом призначено покарання майже мінімальним строком передбаченого санкцією даної статті; відносно хвороби обвинуваченого, то в місцях попереднього ув'язнення організуються і провадяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я, що свідчать про можливість забезпечення належного лікування останнього.

Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, який вважав вирок таким, що є законним, та підстав для його зміни немає, дослідивши судові матеріали, обговоривши доводи, наведені в апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає за таких підстав.

Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який його засуджено, та кваліфікація його дій у апеляційній скарзі не оскаржуються, тому апеляційний суд законність цих обставин не перевіряє.

Призначивши обвинуваченому покарання за злочин, передбачений ч.2 ст.309 КК України, суд прийняв законне рішення про застосування положення ст. 71, КК України та призначення обвинуваченому остаточного покарання шляхом часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2014 року.

В обґрунтування прийнятого рішення суд зазначив, що обвинувачений ОСОБА_1 скоїв кримінальне правопорушення у період не відбутого покарання, призначеного за вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 30 січня 2014 року, то покарання йому слід призначити за правилами ч.1ст.71 КК України.

Колегія суддів погоджується з даним висновком.

Посилання обвинуваченого на неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність і невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення, є безпідставними.

Так, відповідно до ст.65 КК України суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для їх виправлення та попередження нових злочинів.

Відповідно до цього, суд першої інстанції правильно дійшов висновку про необхідність і достатність покарання та зазначив усі обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1. Суд першої інстанції врахував при призначенні покарання ступінь тяжкості вчиненого обвинуваченим кримінального правопорушення, особу ОСОБА_1, який раніше був неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується задовільно, страждає на захворювання туберкульоз.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до ст. 11 ЗУ «Про попереднє ув'язнення», медичне обслуговування в місцях попереднього ув'язнення організуються і проводяться відповідно до законодавства про охорону здоров'я, що свідчать про можливість забезпечення належного лікування останнього.

Таким чином, суд призначаючи покарання, керувався положеннями ст. 65 КК України, при цьому, врахував ступінь тяжкості скоєного кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання, а також те, що обвинувачений раніше вже був судимий, страждає на захворювання туберкульоз. А тому, суд першої інстанції правильно прийшов до висновків про відсутність підстав для призначення обвинуваченому ОСОБА_1 більш м'якого покарання. Призначене йому покарання є необхідним та достатнім для його виправлення та попередження нових злочинів.

Між тим, колегія суддів вважає за необхідним застосувати до обвинуваченого ОСОБА_1 ч. 5 ст. 72 КК України.

Відповідно до абз. 1 ч. 5 ст. 72 КК України, зарахування судом строку попереднього ув'язнення у разі засудження до позбавлення волі в межах того ж кримінального провадження, в межах якого до особи було застосовано попереднє ув'язнення, провадиться з розрахунку: один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про попереднє ув'язнення», попереднє ув'язнення закінчується з моменту набрання вироком законної сили. Цей вирок набирає законної сили з часу оголошення цієї ухвали.

Таким чином, на підставі ч. 2 ст. 75 КК України строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_1 з 29 серпня 2016 року по 24 листопада 2016 року включно складає \ 87 / днів, який зарахувати до строку призначеного йому покарання з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі, тобто 174 діб.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 419 КПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_1 на вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2016 року - залишити без задоволення.

Вирок Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 29 серпня 2016 року щодо засудження обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 309 КК України - залишити без зміни.

Зарахувати у строк відбуття покарання на підставі ч. 5 ст. 72 КК України строк попереднього ув'язнення обвинуваченого ОСОБА_1 з 29 серпня 2016 року по 24 листопада 2016 року включно.

Ухвала апеляційного суду Донецької області може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом трьох місяців.

Судді: