У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 травня 2006 року м. Київ
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах
Верховного Суду України в складі:
|
Пінчука М.Г., Пшонки М.П., Панталієнка П.В., |
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника відповідачки ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2004 року в справі за позовом ОСОБА_3, яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітнього ОСОБА_4, ОСОБА_5 до ОСОБА_2, відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва, треті особи: П'ятнадцята Київська нотаріальна контора, спеціалізоване державне підприємство “Укрспец'юст”, ОСОБА_6, про визнання недійсними договору застави, результатів прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, акту передачі квартири та свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів,
в с т а н о в и л а :
У липні 2003 року ОСОБА_3 та ОСОБА_5 звернулися до суду з позовною заявою, в якій вказували, що вони дізналися, що колишній чоловік позивачки ОСОБА_6 уклав з ОСОБА_2 договір застави на частину квартири, взяв у останньої в борг гроші. Рішенням суду постановлено суму боргу стягнути, а на виконання рішення суду державним виконавцем було накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, а потім ¼ квартири було реалізовано на прилюдних торгах ОСОБА_2 Оскільки позивачів не повідомили про продаж частини квартири вони не мали можливості прийняти участь у прилюдних торгах, а частку у спільній сумісній власності визначено не було, просили визнати недійсними результати прилюдних торгів, акт передачі квартири від 27 червня 2001 року та свідоцтва про придбання квартири з прилюдних торгів від 24 січня 2003 року.
Під час судового розгляду позовні вимоги були частково змінені.
Рішенням Деснянського районного суду м. Києва від 4 грудня 2003 року, залишеним без зміни ухвалою апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2004 року, позовні вимоги ОСОБА_3 та ОСОБА_5 задоволено. Постановлено визнати недійсним акт відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції м. Києва від 27 червня 2001 року про передачу частини квартири стягувачу у зв'язку з нереалізацією прилюдних торгів. Також визнано недійсним свідоцтво про придбання квартири з прилюдних торгів від 24 січня 2003 року, виданого П'ятнадцятою державною нотаріальною конторою.
У касаційній скарзі представник відповідачки, посилаючись на невідповідність висновків суду дійсним обставинам справи та неправильне застосування судом норм матеріального права, просить скасувати рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 грудня 2003 року в частині визнання недійсним акту відділу ДВС Деснянського районного управління юстиції в м. Києві від 27 червня 2001 року про передачу квартири стягувачу та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2004 року.
Відповідно до положень статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно вимог статті 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження судового рішення може бути лише неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Оскільки з матеріалів справи не вбачається порушень судом норм матеріального або процесуального права, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу.
Керуючись статтею 332 ЦПК України, колегія суддів,
у х в а л и л а :
Касаційну скаргу ОСОБА_1 - представника відповідачки ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Деснянського районного суду м. Києва від 4 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 4 березня 2004 року залишити без зміни.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
Пінчук М.Г. Панталієнко П.В. Пшонка М.П.