СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ун. № 759/13543/16-ц

пр. № 2-о/759/547/16

23 листопада 2016 року м. Київ

Святошинський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді Семанівої Ю.В.

за участю секретаря - Севрюк К.А.

заявника - ОСОБА_2

розглянувши цивільну справу за заявою ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення,

В С Т А Н О В И В:

Заявник ОСОБА_2. звернувся до Святошинського районного суду м. Києва із заявою про встановлення факту смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк.

Заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_2 року у м. Донецьк помер батько ОСОБА_2 - ОСОБА_3. Факт його смерті підтверджується свідоцтвом про смерть ОСОБА_3, виданим Пролетарським Відділом реєстрації актів громадського стану м. Донецька Державної реєстраційної палати міністерства юстиції ДНР від ІНФОРМАЦІЯ_2 року, лікарським свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 від 03 серпня 2016 року, довідкою про причини смерті НОМЕР_1 від 03 серпня 2016 року. Встановлення даного факту необхідно для належного здійснення державної реєстрації смерті ОСОБА_3

В судовому засіданні заявник підтримав вимоги, викладені в заяві, просив заяву задовольнити з підстав, викладених у ній.

Заінтересована особа - Відділ державної реєстрації цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві у судове засідання свого представника не направив, при цьому подано до суду заяву про розгляд справи без представника відділу за наявними документами та доказами, з урахуванням фактичних обставин справи (а.с.22).

Суд, дослідивши матеріали справи, письмові докази, оцінивши їх у сукупності дійшов до таких висновків.

Відповідно до наявних документів ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк. Смерть наступила внаслідок хронічної судинно-мізкової недостатності. На підтвердження факту смерті ОСОБА_3, заявником надано свідоцтво про смерть ОСОБА_3, серії НОМЕР_2, видане 03 серпня 2016 року, лікарське свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 03 серпня 2016 року, довідку про причини смерті НОМЕР_1 від 03 серпня 2016 року (а.с. 5, 11).

Померлий був батьком заявника - ОСОБА_2.

Відповідно до відмови наданої Відділом державної реєстрації актів цивільного стану від 21.09.2016 року № 4376/04-30б заявнику відмовлено у державній реєстрації смерті, оскільки заявником для підтвердження факту смерті ОСОБА_3, пред'явлено документ, форма якого не відповідає формі, визначеній наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2016 року №545 "Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 року за №1150/13024 (а.с. 21).

Згідно зі ст. 256 Цивільного процесуального кодексу України суд розглядає справи про встановлення факту, зокрема, смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Відповідно до п. 13 постанови №5 Пленуму Верховного суду України від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» заяви про встановлення факту смерті в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин.

За змістом ч. 1 ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» державна реєстрація смерті проводиться органом державної реєстрації актів цивільного стану на підставі: документа встановленої форми про смерть, виданого закладом охорони здоров'я або судово-медичною установою; або рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час або про оголошення її померлою.

Форма та порядок видачі документа про смерть, на підставі яких здійснюється державна реєстрація смерті, встановлена Наказом Міністерства охорони здоров'я України «Про впорядкування ведення медичної документації, яка засвідчує випадки народження і смерті» від 08.08.2006 року №545.

Відповідно до положень наказу, підставами для державної реєстрації смерті є: а) лікарське свідоцтво про смерть, форма якого затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; б) фельдшерська довідка про смерть, форма якої затверджена наказом Міністерства охорони здоров'я України від 08.08.2006 № 545, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 25.10.2006 за № 1150/13024; в) лікарське свідоцтво про перинатальну смерть; г) рішення суду про оголошення особи померлою; ґ) рішення суду про встановлення факту смерті особи в певний час; д) повідомлення державного архіву або органів Служби безпеки України у разі реєстрації смерті осіб, репресованих за рішенням не судових та судових органів; е) повідомлення установи виконання покарань або слідчого ізолятора, надіслане разом з лікарським свідоцтвом про смерть.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 234 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення. Суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 256 ЦПК України).

Згідно ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України, заява про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, визначеній Верховною Радою України, може бути подана родичами померлого або їхніми представниками до суду за межами такої території України.

Відповідно до Постанови Верховної Ради України «Про визнання окремих районів, міст, селищ і сіл Донецької та Луганської областей тимчасово окупованими територіями» визнано тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Державні органи та органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до Конституції та законів України, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території діють лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Будь-які органи, їх посадові та службові особи на тимчасово окупованій території та їх діяльність вважаються незаконними, якщо ці органи або особи створені, обрані чи призначені у порядку, не передбаченому законом. Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків (ч. 1 - ч. 3 ст. 9 Закону).

Заяви про встановлення факту смерті особи в певний час приймаються до провадження суду і розглядаються за умови подання заявниками документів про відмову органів реєстрації актів громадянського стану в реєстрації події смерті. Заявник зобов'язаний обґрунтувати свою заяву посиланнями на докази, що достовірно свідчать про смерть особи у певний час і за певних обставин. При цьому слід мати на увазі, що встановлення з зазначених підстав факту смерті відрізняється від встановлення факту реєстрації смерті (яке полягає у з'ясуванні, насамперед, обставин не самої події смерті, а її реєстрації в органах реєстрації актів громадянського стану) та від оголошення особи померлою (п. 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» від 31.03.1995 року №5).

Враховуючи те, що свідоцтво про смерть ОСОБА_3, видане на території, на якій органи державної влади України тимчасово не здійснюють свої повноваження, воно є недійсним і не створює правових наслідків, що зумовило неможливість реєстрації його смерті у встановленому законом порядку, і усунення цього порушення іншим шляхом ніж судовим, не вбачається можливим, а також, оскільки заявник ОСОБА_2 не може отримати від закладу охорони здоров'я або судово-медичної установи, що створені за законодавством України документ встановленої форми про смерть та на його підставі зареєструвати смерть батька ОСОБА_3, з метою подальшого отримання свідоцтва про смерть, суд приходить до висновку про необхідність задоволення заяви про встановлення факту смерті у судовому порядку, що також за правилами ст. 17 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» є підставою для державної реєстрації смерті органом державної реєстрації актів цивільного стану.

Відповідно до ч. 4 ст. 257-1 ЦПК України рішення суду про встановлення факту смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сокиріха. Лохвицького району, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк, допустити до негайного виконання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 209-218, 234, 256-259, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Заяву ОСОБА_2, заінтересована особа: Відділ державної реєстрації актів цивільного стану Святошинського районного управління юстиції у м. Києві про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.

Встановити факт смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Сокиріха. Лохвицького району, Полтавської області, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року в м. Донецьк.

Рішення допустити до негайного виконання.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Святошинський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ю.В. Семаніва