Справа №1-21/2007 p.
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 лютого 2007 року Жидачівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого - судді Сидорака Б.Г.
при секретарі Маркевич М.С.
з участю прокурора Чорненького Я.Б.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Жидачеві справу про обвинувачення
ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителяАДРЕСА_1, українця, громадянина України, позапартійного, з професійно-технічною освітою, розлученого, невійськовозобов'язаного, у відповідності з ст.89 КК України раніше не судженого, інваліда 3 групи загального захворювання, не працюючого,- за ст.ст. 162 ч.1, 296 ч.1 КК України
ВСТАНОВИВ:
Підсудний ОСОБА_1 в ніч на 06 листопада 2006 року біля другої години, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, всупереч волі ОСОБА_2, через вхідні двері незаконно проник в його будинок в селі Володимирці Жидачівського району, після чого коли потерпілий виявив, що підсудний всупереч його волі проник у житло та зняв з голови підсудного капюшон куртки, впізнавши його, ОСОБА_1 вибіг на подвір'я, демонструючи зневагу до існуючих правил і норм поведінки в суспільстві, з хуліганських спонукань, грубо порушив громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалась особливою зухвалістю та протиправним насильством, так як на подвір"ї в присутності інших осіб побив потерпілого, нанісши ОСОБА_2 удар у груди від якого останній впав на землю, після чого наніс декілька ударів ногами по голові та тулубу потерпілого, спричинивши згідно висновку судово-медичної експертизи № 244 від 30.11.2006 р. легкі тілесні ушкодження у виді саден на обличчі.
В судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 винність у вчиненому визнав. Суду пояснив, що 05 листопада 2006 року близько 20 години зайшов з братом в бар у селі Володимирці. В барі він замовив пляшку горілки, яку розпив з братом ОСОБА_3. Від випитого обидва сп"яніли і заснули в барі на столі. В приміщенні бару він з собою мав мобільний телефон моделі "NOKIA" - 6020. Коли близько першої години він прокинувся в приміщенні бару, то він виявив відсутність мобільного телефону. Його брат ОСОБА_3 пішов додому, а він пригадав, що з ними за столиком сидів ОСОБА_4, тому вирішив піти до нього додому, щоб повернути свій телефон. При виході з приміщення бару зустрів своїх знайомихОСОБА_5 та ОСОБА_6, яких попросив піти з ним додому доОСОБА_4. Цим хлопцям, він також пояснив, що у нього пропав мобільний телефон і що в цьому він підозрює саме ОСОБА_4. Коли вони троє підійшли до приміщення будинку ОСОБА_4, він постукав у вхідні двері. Двері не були зачинені і відчинились від стуку. Він один зайшов до приміщення будинку, щоб запитати ОСОБА_4 чи не в нього мобільний телефон. Зайшовши до приміщення будинку, в першій кімнаті він присвітив собі запальничкою і помітив, що на ліжках спали батьки ОСОБА_4. Тому він пройшов в наступну кімнату, де спав ОСОБА_4. Намагався розбудити його, щоб спитати де мобільний телефон. На той час до кімнати зайшли батьки ОСОБА_4а і почали кричати на нього. Між ним та господарем почалась тяганина від якої він впав на підлогу, а ОСОБА_2 сів на нього і намагався зірвати з голови капюшон. Почувши шум в приміщенні будинку, його товариші зайшли в будинок, відтягнули з нього ОСОБА_2 та всі вийшли на вулицю. За ними на вулицю вийшов ОСОБА_2, наздогнав їх і тому він наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в груди, від якого ОСОБА_2 впав на землю, і декілька раз вдарив ногами по тулубу та голові. Його товариші підбігли до нього і забрали його від ОСОБА_2. В цей час на вулицю вибігла дружина ОСОБА_2 і почала кричати що викличе міліцію, тому вони пішли додому. В процесі тяганини були крики та нецензурна лайка. Наступного дня до нього додому прийшов двоюрідний брат ОСОБА_2 ОСОБА_7, який приніс мобільний телефон,
2
пояснивши, взяв його мобільний телефон, щоб його не викрали, коли він заснув за столом.У вчиненому розкаявся.
Винність підсудного у скоєнні злочину повністю та об'єктивно стверджена дослідженими в ході судового слідства доказами, зокрема показами потерпілого, свідків, протоколами зведення віч-на-віч, висновком судово-медичної експертизи та іншими матеріалами справи.
Так, потерпілий ОСОБА_2 суду пояснив, що в ніч з 05 на 06 листопада 2006 року біля другої години ночі, він під час сну почув шум в кімнаті, від якого прокинувся. Хтось посвітив в його обличчя ліхтариком. Він помітив, що в кімнату, де спав його син, швидким кроком пройшов невідомий мужчина. Тоді він встав з ліжка і разом з ОСОБА_8 також направився в кімнату сина, звідки доносився сильний шум. В кімнаті побачив, що його син сидить на ліжку, а невідомий хлопець стягнув з нього ковдру. Даний хлопець був одягнений в куртку, а на голові у нього був капюшон, щоб його не можливо впізнати. Він говорив сину, щоб той повернув йому мобільний телефон. Дружина почала кричати до нього, щоб він залишив сина у спокої та йшов з їхнього будинку, але він не реагував і далі вимагав в сина телефон та казав йому, щоб він одягався та йшов з ним. В цей час даного хлопця впізнати він не міг, але в суперечці з невідомим хлопцем вони почали шарпатись за одяг в процесі чого, він штовхнув його на підлогу, стягнув з обличчя капюшон і впізнав односельця ОСОБА_1. В цей час двоє інших хлопців, якими виявились ОСОБА_5 та ОСОБА_6 зайшли у будинок, стягнули його з ОСОБА_1 та всі троє вибігли з будинку на подвір"я. Коли він вибіг за хлопцями і спитав їх що вони хотіли, ОСОБА_1 вже надворі вдарив його рукою в груди, від чого він впав на землю, а ОСОБА_1 наніс йому удари ногами по тілу та голові. В цей час на подвір"я вибігла ОСОБА_4 і кричала до хлопців, що викличе міліцію. Хлопці залишили його та пішли з подвір"я. ОСОБА_1 був у стані алкогольного сп"яніння.
Свідок ОСОБА_7 показав, що 6 листопада 2006 року близько першої години він зайшов до приміщення бару в селі Володимирці, де побачив свого родича ОСОБА_1, який спав за столиком, а біля нього на столі лежав його мобільний телефон моделі "NOKIA". Вирішивши, що даний телефон у ОСОБА_1 можуть викрасти, він забрав його, при цьому сказав хлопцям, що сиділи за сусіднім столиком, що коли ОСОБА_1 прокинеться, щоб вони сказали йому, що він забрав телефон. Всіх хлопців, що сиділи за столиком він не пам'ятає, але ОСОБА_4, житель їхнього села, був в той час серед них. Після цього він вийшов з бару та пішов додому. Наступного дня зранку він прийшов додому до ОСОБА_1 та віддав йому мобільний телефон.
Свідок ОСОБА_4, показав, що 05 листопада 2006 року ввечері він з друзями сидів у барі і до них підсіли два брати ОСОБА_1 та ОСОБА_3 - жителі цього ж села Володимирці. Дані хлопці вже були напідпитку, але ще замовили пляшку горілки, яку і розпили. Він з друзями пішли до приміщення будинку "Просвіта" на дискотеку. Приблизно через 30 хвилин, коли вони знову повернулися до приміщення бару, то побачили, що два брати ОСОБА_3 таОСОБА_1 спали на столику і вони до них вже не підсідали. На столі біля ОСОБА_1 лежав мобільний телефон. В цей час до приміщення бару зайшов двоюрідний брат ОСОБА_1ів ОСОБА_2 ОСОБА_7 і даний телефон забрав, сказавши їм, що коли ОСОБА_1 проснуться, сказати, що телефон у нього. Близько півночі він пішов додому і ліг спати. А серед ночі до нього в кімнату зайшов невідомий йому хлопець, який розбудив його стягнувши з нього ковдру і кричав, щоб він віддати мобільний телефон. Спочатку він даного хлопця впізнати не міг, оскільки той був одягнений в темну куртку і на голові у нього був капюшон. Він мав у руці ліхтарик, яким світив в обличчя. До його кімнати зайшли батьки і вигнали хлопця з будинку. Батьки та невідомий хлопець вийшли з його кімнати. Після цього, як розповідали пізніше його батьки, батько ОСОБА_2 зчепився з невідомим в кімнаті, повалив його на землю і стягнув з нього капюшон та впізнав ОСОБА_1. В цей час до будинку забігли ОСОБА_5 та ОСОБА_6 стягнули батька з ОСОБА_1а і всі троє вибігли з будинку не подвір"я. Батько сам вибіг за цими хлопцями і спитав їх що вони хотіли. ОСОБА_1 вже надворі штовхнув батька рукою в груди, від чого батько впав на землю і наніс батькові удари ногами по тілу та голові. В цей час на подвір"я вибігла його мати і почала кричати до хлопців, що викличе міліцію, після чого вони втекли. Як з'ясувалось зранку наступного дня мобільний телефон, який ОСОБА_1 вимагав у нього, забрав його двоюрідний брат ОСОБА_2 ОСОБА_7 і повернув його.
Свідок ОСОБА_8 показала, що в ночі з 05.11.2006 року на 06.11.2006 року, біля 02 години ночі, вона спала разом із своїм чоловіком ОСОБА_2, в одній кімнаті їхнього будинку, а її син ОСОБА_4, який пізно в ночі повернувся із дискотеки, спав в іншій кімнаті. В цей час вона почула, що через їхню кімнату пройшли якісь хлопці до кімнати сина. Спросоння вона подумала, що це хтось із знайомих її сина прийшов його кудись кликати. Але почувши шуму та крик з кімнати сина вона пішла туди і побачила, що його ковдра лежить на підлозі, а незнайомий хлопець, який був одягнений в темного кольору куртку, з капюшоном на голові, кричав до сина, щоб він віддавав йому мобільний телефон і одягався та йшов з ним. Вона почала кричати до даного хлопця, щоб він виходив з приміщення їхнього будинку, але він на це не реагував і продовжував кричати до її сина. В цей час до
з
кімнати зайшов її чоловік ОСОБА_2 і вигнав його з кімнати сина. В першій кімнаті ОСОБА_2 зчепився з незнайомим хлопцем і штовхнув його на підлогу та стягнув у нього з обличчя капюшон і вони впізнали ОСОБА_1 жителя села Володимирці. В цей час ОСОБА_5 та ОСОБА_6 забігли у будинок та стягнули чоловіка з ОСОБА_1 і всі троє вибігли з будинку не подвір"я. Коли чоловік сам вибіг на вулицю за даними хлопцями і спитав їх що вони хотіли, ОСОБА_1 вже на дворі вдарив його рукою в груди, від чого ОСОБА_2 впав на землю і почав наносити йому удари ногами по тулубу та голові. Чоловік кричав і кликав її на допомогу, в цей час вона вибігла на подвір"я та почала кричати до хлопців погрожуючи, що викличе міліцію, після цього хлопці втекли.
Свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 суду показали, що 6 листопада 2006 року біля 01.30 год. біля входу в бар в селі Володимирці зустріли свого знайомого ОСОБА_1, який був напідпитку і повідомив їх, що в приміщенні бару у нього було викрадено мобільний телефон і в цьому він підозрює ОСОБА_4 ОСОБА_4 та попросив їх піти разом з ним до будинку ОСОБА_4. Близько другої години вони троє підійшли до будинку ОСОБА_4. ОСОБА_1 постукав у вхідні двері будинку. Двері не були закриті і відчинились, тоді ОСОБА_1 зайшов до приміщення, присвічуючи ліхтариком на запальничці. Вони обидва залишились на подвір"ї. Почувши крик з будинку двоє зайшли до кімнати і побачили, що ОСОБА_1 лежить на підлозі, а господар будинку ОСОБА_2 сидить на ньому зверху і намагається стягнути капюшон з голови ОСОБА_1. ОСОБА_6 стягнув ОСОБА_2 з ОСОБА_1. Вони забрали ОСОБА_1 на вулицю і намагались його заспокоїти. Коли вони втрьох вийшли на подвір"я біля будинку, то з будинку вийшов ОСОБА_2 та наздогнав ОСОБА_1. В цей час ОСОБА_1 наніс ОСОБА_2 один удар кулаком в груди, від якого останній впав на землю і ОСОБА_1 ще декілька разів наніс удари ногами ОСОБА_2 по голові та тілу. Одразу ж до ОСОБА_1а підбігли вони обидва та забрали його від ОСОБА_2, щоб він припинити бійку. Також з будинку вийшла дружина ОСОБА_2 та сказала, щоб вони йшли геть з подвіря. Після цього вони забрали ОСОБА_1 і покинули подвір"я ОСОБА_2.
Протоколом зведення віч-на-віч від 27 листопада 2006 року між свідком ОСОБА_6 та потерпілим ОСОБА_2, яким стверджено, що ОСОБА_1 самовільно без згоди потерпілого проник у його будинок та що тільки він один наносив потерпілому удари, (а.с. 36)
Протоколом зведення віч-на-віч від 27 листопада 2006 року між підозрюваним ОСОБА_1ом та потерпілим ОСОБА_2 під час проведення якого потерпілий ОСОБА_2 дав показання про те, що ОСОБА_1 самовільно без його згоди проник у його будинок та що тільки він наносив йому тілесні ушкодження, (а.с. 35)
Висновком судово-медичної експертизи №244 від 30.11.2006 р. потерпілого ОСОБА_2 стверджено спричинення потерпілому саден на обличчі, які виникли від дії тупих предметів, могли виникнути 5 листопада 2006 року і за ступенем тяжкості відносяться до легких, (а.с.
Отже, сукупністю перевірених судом доказів, котрі співпадають між собою та доповнюють одні одних, стверджено винність підсудного ОСОБА_1 у незаконному проникненні до житла та у вчиненні хуліганства - умисних дій, якими грубо порушено громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалися особливою зухвалістю, так як були поєднані з протиправним насильством і спричиненням потерпілому легких тілесних ушкоджень - злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч.1 та 296 ч.1 КК України за якими суд кваліфікує діяння підсудного.
Призначаючи покарання підсудному суд враховує, ступінь суспільної небезпечності вчинених ним умисних злочинів, в тому числі злочину середньої тяжкості, наслідки скоєного та особу винного. Суд враховує молодий вік підсудного, щире каяття, позитивну характеристику з місця проживання, ту обставину, що він є інвалідом 3-ої групи, думку потерпілого, який просить обрати покарання не пов"язане з позбавленням волі, що суд визнає обставинами, які пом"якшують покарання винного, а також його перебування в стані алкогольного сп"яніння на час вчинення злочину, що є обставиною, яка обтяжує покарання винного, тому вважає, що виправлення підсудного буде можливим без відбування покарання, а відтак, міру покарання за вчинене підсудному слід призначити у виді обмеження волі з застосуванням ст.75 КК України.
Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочинів, передбачених ст.ст. 162 ч. 1, 296 ч.1 КК України і призначити покарання:
• За ст. 162 ч. 1 КК України у виді двох років обмеження волі,
4 • За ст. 296 ч. 1 КК України у виді двох років обмеження волі. На підставі ст.70 КК України визначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань - 3(три) роки обмеження волі.
У відповідності з ст.75 КК України звільнити засудженого від покарання з випробуванням та іспитовим строком два роки. Відповідно до ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язок не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, періодично з'являтися для реєстрації в ці органи.
Міру запобіжного заходу засудженому до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд, рахуючи строк відбуття покарання з часу проголошення вироку.
Вирок можна оскаржити до апеляційного суду Львівської області на протязі 15 діб з часу проголошення через Жидачівський районний суд.
Головуючий-суддя: підпис
З оригіналом вірно:
Голова Жидачівського
районного суду Б.Г.Сидорак
Примітка: оригінал вироку знаходиться в матеоіалах кримінальної справи №1-21/07 Жидачівського районного суду.