АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2605/17656/12 Головуючий у 1 - й інстанції: Богдан О.О.

№ апеляційного провадження: Доповідач - Ратнікова В.М.

22-ц/796/13369/2016

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 листопада 2016 року колегія суддів Судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

головуючого судді - Ратнікової В.М.

суддів - Борисової О.В.

- Соколової В.В.

при секретарі - Куркіній І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року про відмову в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50715866, заінтересовані особи: старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Микитин О.С., Публічне акціонерне товариство «Універсал банк», -

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року відмовлено в задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50715866 , заінтересовані особи старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Микитин О.С., Публічне акціонерне товариство «Універсал банк».

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_3 подала апеляційну скаргу, в якій просила ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення скарги.

Апеляційну скаргу обґрунтовувала тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. Судом безпідставно не було враховано, що державним виконавцем відкрито виконавче провадження за виконавчим листом, строк пред'явлення якого до виконання закінчився. В ході судового розгляду скарги не було достовірно з'ясовано, чи повертався виконавчий документ стягувачу та на яких підставах. Судом безпідставно було покладено обов'язок доказування факту повернення виконавчого документа стягувачеві на неї, як скаржника, чим порушено порядок дослідження доказів, право скаржника на справедливий суд та принцип змагальності сторін. Посилалася на те, що в оскаржуваній ухвалі викладені висновки, які суперечать матеріалам справи, зокрема, змісту самої постанови про відкриття виконавчого провадження № 50715866, а саме: помилково вказано про те, що виконавчий лист подавався до виконання лише один раз, стягувачеві він не повертався, а лише перенаправлявся в порядку виконання між різними органами державної виконавчої служби. Суд не надав належної оцінки її доводам про те, що вона не була обізнана про існування судового рішення Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року, на підставі якого видано виконавчий лист, та про те, що їй не повідомлялося належним чином про відкриття виконавчого провадження № 50715866. Поза увагою суду залишилося те, що виконавчі дії проводилися виконавцем з порушенням строків, а саме: майже через два роки після відкриття виконавчого провадження.

В судовому засіданні ОСОБА_3 повністю підтримала доводи апеляційної скарги та просила її задовольнити.

Зацікавлена особа старший державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Микитин О.С. та представник стягувача Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» в судове засідання не з'явилися, про день та час слухання справи судом повідомлялися у встановленому законом порядку, а тому, колегія суддів вважає можливим розглядати справу у їх відсутність.

Заслухавши доповідь судді Ратнікової В.М., пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що заочним рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 11 лютого 2013 року задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» до ОСОБА_3 та звернено стягнення на предмет застави - транспортний засіб марки Mazda, модель СХ - 9, 2008 року випуску, чорного кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_3 на праві власності, для задоволення грошових вимог Публічного акціонерного товариства «Універсал Банк» в розмірі 194 813, 33 грн., встановивши початкову ціну для реалізації у розмірі за ринковою вартістю вищевказаного майна, яка буде визначена Державною виконавчою службою відповідно до вимог Закону України «Про виконавче провадження». Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» судовий збір в розмірі 1 948,13 грн. та витрати на розміщення оголошення про виклик боржника в засобах масової інформації в розмірі 630.00 грн., а всього 2 578,13 грн..

Вказане рішення набрало законної сили 05 квітня 2013 року.

05 квітня 2013 року Оболонським районним судом м. Києва було видано виконавчий лист № 2/756/507/13 про стягнення з ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Універсал банк» 2 578,13 грн.. Встановлено строк пред'явлення виконавчого листа до виконання протягом одного року.

14 квітня 2013 року стягувач Публічне акціонерне товариство «Універсал банк» звернулося до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві з заявою про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року.

25 квітня 2013 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 37721867 з виконання виконавчого листа № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року.

26 січня 2015 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 37721867 на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно копії відповіді ДПСУ від 26 січня 2014 року боржник отримує доходи в ПАТ «Терра банк» за адресою м. Київ, бульв. Дружби народів, 28-В, що територіально розташовано в Печерському районі м. Києва.

У зв'язку з встановленням вказаних обставин, виконавче провадження № 37721867 Відділом державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві було закінчено, а виконавчий документ направлено за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби, а саме: до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві.

17 березня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 50279249 з виконання виконавчого листа № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку з тим, що згідно копії відповідей ПФУ, ДФС інформації щодо працевлаштування боржника не знайдено, а тому, оскільки боржник проживає в Оболонському районі міста Києва, виконавчий документ підлягає напрвленню за належністю до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

06 квітня 2016 року державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 50715866 з виконання виконавчого листа № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року.

Звертаючись до суду зі скаргою на постанову державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50715866, боржник у виконавчому провадженні ОСОБА_3 посилалася на те, що державний виконавець, в порушення вимог закону, прийняла на виконання виконавчий лист, строк пред'явлення якого до виконання сплив, так як рішення суду набуло чинності 05 квітня 2013 року, а виконавчий лист подано лише 15 квітня 2016 року.

Відмовляючи ОСОБА_3 в задоволенні скарги, суд першої інстанції виходив з того, що при прийнятті оскаржуваної постанови про відкриття провадження головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві діяв у відповідності до положень Закону України «Про виконавче провадження», в межах своїх повноважень та не допустив порушення прав стягувача ОСОБА_3, так як виконавчий документ було пред'явлено до виконання вчасно в 2013 року, проте, в подальшому, від перенаправлявся між органами виконавчої служби за належністю, та в квітні 2016 року знову надійшов до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві на виконання.

Колегія суддів вважає, що такий висновок суду першої інстанції відповідає наявним в матеріалах справи доказам та вимогам закону, а доводи апеляційної скарги його не спростовують, з наступних підстав.

Так, стаття 22 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що строк пред'явлення до виконання виконавчого листа, виданого на підставі судового рішення, становить один рік з наступного дня після набрання рішенням законної сили чи закінчення строку, встановленого у разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а в разі якщо судове рішення підлягає негайному виконанню, - з наступного дня після

його постановлення.

Матеріалами справи підтверджується, що виконавчий лист № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року було пред'явлено до виконання 23 квітня 2013 року, тобто, в межах визначеного законодавством річного строку, що прямо зазначено в постанові про відкриття виконавчого провадження № 37721867 від 25 квітня 2013 року.

Пункт 10 частини 1 статті 49 Закону України «Про виконавче провадження» встановлює, що виконавче провадження підлягає закінченню у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого відділу державної виконавчої служби.

Згідно п. 3.16 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 512/5 від 02 квітня 2012 року, у разі направлення виконавчого документа за належністю до іншого органу ДВС відповідно до пункту 10 частини першої статті 49 Закону державний виконавець у постанові про закінчення виконавчого провадження зазначає причини направлення виконавчого документа за належністю, повідомляє про проведені виконавчі дії, якщо боржник відсутній, вказує дату складання акта про відсутність боржника.

З досліджених судом доказів встановлено, що виконавчий лист № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року двічі направлявся за належністю, вперше з Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві до Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, та вдруге з Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві назад до Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві.

Стаття 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що державний виконавець відкриває виконавче провадження за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у випадках представництва інтересів громадянина або держави в суді; у разі якщо виконавчий лист надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду в порядку, встановленому законом; в інших передбачених законом випадках.

Оскільки матеріалами справи підтверджується, що оскаржувана постанова державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві від 06 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50715866 була винесена після надходження виконавчого листа № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року за належністю від Відділу державної виконавчої служби Печерського районного управління юстиції у місті Києві, а не після повторного пред'явлення його до виконання стягувачем Публічним акціонерним товариством «Універсал банк» з порушенням строку, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що строк пред'явлення цього листа до виконання стягувачем пропущений не був, а тому у державного виконавця не було підстав для повернення виконавчого листа.

Частина 3 ст. 387 ЦПК України визначає, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і права чи свободи заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Так як в ході судового розгляду було з'ясовано, що державним виконавцем Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві було правильно відкрито виконавче провадження за виконавчим листом № 2/756/507/13, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що оскаржувана постанова винесена з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та правові підстави для її скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги про те, що суд не з'ясував, чи з дотриманням строків було подано до виконання виконавчий лист № 2/756/507/13 від 05 квітня 2013 року є безпідставними, так як в ухвалі Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року за результатами розгляду скарги суд першої інстанції посилався на те, що виконавчий документ звернено до стягнення 23 квітня 2013 року, що підтверджується постановою про відкриття виконавчого провадження № 37721867 від 25 квітня 2013 року.

Твердження апелянта про те, що в ході розгляду скарги достовірно не з'ясовано, чи повертався виконавчий лист стягувачеві та безпідставно покладено на ОСОБА_3 тягар доказування цієї обставини, колегія суддів вважає безпідставними, з огляду на наступне.

За правилом ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень

За таких обставин ОСОБА_3, яка посилається в обґрунтування доводів своєї скарги на те, що виконавчий лист № 2/756/507/13 за період з квітня 2013 року по квітень 2016 рік повертався стягувачеві, зобов'язана надати докази на підтвердження цього факту, а у випадку наявності складнощів в їх отриманні - вказати на такі докази та клопотати перед судом про їх витребування.

Незважаючи на це, розпорядившись своїми процесуальними правами на власний розсуд, ОСОБА_3 доказів на підтвердження факту повернення виконавчого листа стягувачеві не надала, клопотання про витребування доказів до суду не подавала.

При цьому, колегія суддів також звертає увагу, що на виконавчому листі № 2/756/507/13 наявне поле для проставлення відміток про виконання рішення або про повернення виконавчого листа стягувачу із зазначенням причин повернення.

У вказаному полі відсутні відмітки про повернення виконавчого листа № 2/756/507/13 Публічному акціонерному товариству «Універсал банк», а проставлено лише відмітки про закінчення провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 49 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з направленням листа за належністю.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що доводи скарги про ймовірне неодноразове повернення виконавчого листа стягувачеві є безпідставними.

Посилання ОСОБА_3 на те, що копія постанови про відкриття виконавчого провадження № 50715866їй не була їй направлена, колегія суддів також вважає безпідставними, з огляду на таке.

Стаття 31 Закону України «Про виконавче провадження» визначає, що копії постанов державного виконавця надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого

провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Згідно виконавчого листа № 2/756/507/13 адресою ОСОБА_3 є: АДРЕСА_1.

Як вбачається з супровідного листа Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві вих. № 1149/12 від 96 квітня 2016 року, на вказану адресу боржнику було направлено копію постанови про відкриття виконавчого провадження № 50715866 від 06 квітня 2016 року, та повідомлено про необхідність добровільного виконання судового рішення.

Інші доводи скарги стосуються порядку здійснення виконавчих дій в рамках виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2/756/507/13, а не правомірності чи неправомірності дій державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві при винесенні постанови від 06 квітня 2016 року про відкриття виконавчого провадження № 50715866, а тому не спростовують правильність висновку суду першої інстанції про те, що при відкритті виконавчого провадження головний державний виконавець Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у місті Києві Микитин Оксана Степанівна діяла у відповідності до вимог закону та не порушила права стягувача ОСОБА_3.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що ухвала Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року є законною та обґрунтованою, постановлена з дотриманням норм процесуального права, а тому підстави для задоволення апеляційної скарги ОСОБА_3 відсутні.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 312-315 ЦПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Ухвалу Оболонського районного суду м. Києва від 13 вересня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів в касаційному порядку.

Головуючий: Судді: