Справа № 2-16/2007 р.

РІШЕННЯ ІМЕНЕМУКРАЇНИ

07  лютого 2007 року Казанківський районний суд Миколаївської області у складі:

Головуючого   судді                             Вжещ СІ.,

при секретарі                                         Фалій В.В.,

за участю

позивача                                                ОСОБА_1                                                                                                  її представника                                                             ОСОБА_2

відповідача                                             ОСОБА_3

Третьої особи                                         ОСОБА_4

її представника                                  ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Казанка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6., третя особа на стороні позивача Казанківська селищна рада) про визнання договору купівлі-продажу недійсним,

ВСТАНОВИВ:

У ІНФОРМАЦІЯ_2 року ОСОБА_1. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2., в якому просила визнати недійсним договір купівлі-продажу квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, укладений ІНФОРМАЦІЯ_1 року між ОСОБА_2. та ОСОБА_6, мотивуючи тим, що вказана квартира була продана відповідачем їй (позивачці) без нотаріального оформлення угоди за 3800 долларів США, в підтвердження чого вона (позивачка) отримала від нього (відповідача) ключі та дозвіл на проживання. Всупереч домовленості відповідач ІНФОРМАЦІЯ_1 року уклав з ОСОБА_6 нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири, а остання вимагає негайно виселитись їй (позивачці) разом з неповнолітнім родичем ОСОБА_7.

Ухвалою суду від ІНФОРМАЦІЯ_3 року в справі було залучено як третю особу на стороні позивача орган опіки і піклування Казанківської селищної ради Миколаївської області.

8   судовому засіданні позивачка ОСОБА_1. позов підтримала, посилаючись на

обставини, викладені в позовній заяві, пояснивши, що вона (позивачка) та громадянин

ОСОБА_8, з яким вона співмешкала, в січні 2005 року домовились з ОСОБА_3 про придбання квартири АДРЕСА_1 за 3800 доларів

США, після чого власник квартири ОСОБА_2. передав ключі та дозволив

проводити ремонтні роботи в ній. Грошові кошти за квартиру вони (позивачка та

ОСОБА_8) сплачували відповідачеві частинами. У ІНФОРМАЦІЯ_4 року вона

(позивачка) розірвавши взаємовідносини з ОСОБА_8., провівши капітальний

ремонт в придбаній квартирі, переїхала в неї (квартиру) з ОСОБА_7.- своїм

неповнолітнім родичем. 18 березня 2006 року вона (позивачка) дізналась про продаж

відповідачем квартири , в якій вона (позивачка) проживає , громадянці ОСОБА_6 та

вважає такий договір купівлі-продажу незаконним. Позивачка підтвердила той факт, що

про купівлю-продаж квартири домовлялась вона особисто, а грошові кошти відповідачеві

передавались її (позивачки) співмешканцем ОСОБА_8.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2, яка діє на підставі ордеру НОМЕР_1 від ІНФОРМАЦІЯ_5 року, в судовому засіданні позов підтримала, обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що незаконність , а звідси недійсність договору купівлі-продажу квартири випливає з того, що позивачка, співмешкаючи з ОСОБА_8. та ведучи з ним спільне господарство , спільні грошові кошти спрямувала на купівлю квартири,

-2-

вартість якої була частково сплачена, але, після розірвання з нею відносин   ОСОБА_8, придбав спірну квартиру своїй новій співмешканці - ОСОБА_6

Відповідач ОСОБА_2. в судовому засіданні позов не визнав повністю та пояснив, що між ним та ОСОБА_8 була укладена усна домовленість про купівлю-продаж квартири АДРЕСА_1 За цією домовленістю ОСОБА_8 частинами сплачував вартість квартири, а після останньої сплати між ними повинен був укладений договір купівлі-продажу. Під час нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу ІНФОРМАЦІЯ_1 року ОСОБА_8, який був разом з ОСОБА_6 повідомив, що покупцем квартири є ОСОБА_6., про що й було вказано в договорі.

Третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6. ( на данний час ОСОБА_4) та її представник ОСОБА_5 який діє згідно доручення від ІНФОРМАЦІЯ_6р. у судовому засіданні позов не визнали, заперечували, мотивуючи тим, що під час укладення договору купівлі-продажу квартири було дотримано всіх умов та вимог, передбачених законом, а нею ОСОБА_6 особисто передавались грошові кошти на купівлю квартири ОСОБА_8. для передачі їх відповідачеві ОСОБА_2. Особисто вона (ОСОБА_6.) грошові кошти відповідачеві ОСОБА_2. не передавала, а давала їх ОСОБА_9 для передачі відповідачу, так як знаходилась в шлюбі з іншим чоловіком.

Заслухавши пояснення сторін, третьої особи, показання свідків, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ІНФОРМАЦІЯ_7 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_6 було укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1  за 20000 гривень.

Виходячи з пояснень відповідача ОСОБА_2. та третьої особиОСОБА_6, під час укладення договору сторони досягай всіх істотних умов , договір був укладений за їх (сторін) вільним волевиявленням , у встановленій законом формі та з метою настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені в частині першій-третій, п'ятій, шостій статті 203 ЦК України, тобто правочин не повинен суперечити ЦК Україна та іншим актам цивільного законодавства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину повинно бути вільним; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Виходячи з викладеного та з урахуванням пояснень відповідача ОСОБА_2. та третьої особи на стороні відповідачаОСОБА_6, суд приходить до переконання про відсутність підстав для визнання договору купівлі-продажу недійсним, а тому позов підлягає відмові в задоволенні.

Твердження позивачки про те, що вона на законних підставах вселилась в квартиру за адресою АДРЕСА_1 та проживала там разом зі своїм неповнолітнім родичем ОСОБА_7. на законних підставах, в ході судового розгляду спростовано наявністю рішення Казанківського районного суду по справі за позовом ОСОБА_6 до Казанківської селищної ради ( третя особа на стороні відповідача ОСОБА_1.) про визнання недійсним Казанківською селищною радою правочину по оформленню документів прописки ОСОБА_1. в квартирі АДРЕСА_1 а сам факт проживання позивачки ОСОБА_1. та її неповнолітнього родича в квартирі спростований довідкою від ІНФОРМАЦІЯ_8 року, виданою Казанківською селищною радою.

-3-

Посилання позивача ОСОБА_1. та її представника ОСОБА_2 на те, що позивачкою частково сплачувались відповідачеві грошові кошти за придбання квартири , не знайшло свого підтвердження в ході розгляду справи та не підтверджено належними доказами.

Керуючись ст.ст. 10, 88,209,212-215,218 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 (третя особа на стороні відповідача ОСОБА_6., третя особа на стороні позивача Казанківська селищна рада) про визнання договору купівлі-продажу недійсним, відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі до судової палати у цивільних справах апеляційного суду Миколаївської області через Казанківський районний суд Миколаївської області протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження рішення суду та подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

У разі неподання особами, які беруть участь у справі, протягом десяти днів з дня проголошення даного рішення, заяви про його апеляційне оскарження або неподання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження, рішення суду набирає законної сили.

Суддя: