Справа № 344/8639/16-ц

Провадження № 22-ц/779/2359/2016

Категорія 19

Головуючий у 1 інстанції Попович В. С.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.,

суддів: Мелінишин Г.П., Василишин Л.В.

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Сервіс» про стягнення пені у зв»язку з порушенням договірних зобов»язань, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 на рішення Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2016 року,-

в с т а н о в и л а :

Представник ОСОБА_2 – ОСОБА_3 у вересні 2016 року звернувся в суд з позовом до ОСОБА_4 «Карпати-Сервіс» про стягнення пені у зв»язку з порушенням договірних зобов»язань.

Позивач свої вимоги мотивував тим, що ОСОБА_5 виконала обов»язки передбачені Договором №2 від 13 жовтня 2009 року про пайову участь у будівництві двохкімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м по вул. Горбачевського,47 у м. Івано-Франківсвьку, а саме відповідно п. 3.2 вказаного договору внесла визначену ним вартість об’єкта інвестування в сумі 267890 грн. до І кварталу 2010 р., проте ТОВ «Карпати-Сервіс» порушило взяті перед ОСОБА_2 договірні зобов’язання, тобто до 01 січня 2013 року не закінчило будівництво узгодженого між сторонами об’єкта нерухомості.

Посилаючись на те, що п. 5.2 договору передбачено відповідальність відповідача за прострочення терміну закінчення будівництва більш ніж на 6 місяців у вигляді нарахування пені в розмірі 0,01% від вартості об’єкта., позивач просив стягнути з ТОВ «Карпати-Сервіс» пеню за період з 26 вересня 2015 року по 26 вересня 2016 року в сумі 9778 грн.

Рішенням Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2016 року в задоволенні позову ОСОБА_2 відмовлено у зв»язку зі спливом строку позовної давності.

Не погоджуючись із даним рішенням, представник ОСОБА_2- ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилається на неповне з»ясування обставин справи та порушення норм матеріального та процесуального права.

Представник апелянта зазначив, що довірителем не пропущено строк позовної давності, оскільки порушення договірних зобов»язань зі сторони ТОВ «Карпати-Сервіс» має триваючий характер, а тому кінцевий термін звернення до суду на даний час не може бути визначений конкретною датою. Крім того, зазначений висновок випливає також із змісту самого договору №2 від 13 жовтня 2009 року, де в п.8.3 вказано, що даний договір діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за даним договором. Єдиним обмеженням для ОСОБА_2 в частині пропуску річного строку звернення до суду по вимогах щодо стягнення пені в цьому випадку є пред»явлення цих вимог за період, що перевищує річний термін перед зверненням до суду ( за період з 01 липня 2013 року по 26 вересня 2015 року).

Згідно ч.1 ст. 631 Цивільного Кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов»язки відповідно до договору.

Апелянт вважає, що судом першої інстанції не враховані положення сч.1 ст. 631 ЦК України, відповідно до яких ОСОБА_2 в межах строку дії Договору №2 від 13 жовтня 2009 року, строк якого не закінчився в порядку здійснення прав за цим договором, вправі ставити до відповідача вимогу про стягнення пені за останній рік перед зверненням з позовом до суду.

Посилаючись на зазначені обставини представник апелянта просив рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення яким позовні вимоги задовольнити.

Апелянт ОСОБА_2 та її представник ОСОБА_3 у судове засідання апеляційного суду не з»явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.

Представник відповідача ОСОБА_4 «Карпати-Сервіс» - ОСОБА_6 заперечив вимоги апеляційної скарги, посилаючись на обґрунтованість висновків суду обставинам справи, просив рішення суду залишити без змін.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_4 «Карпати-Сервіс» - ОСОБА_6, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч.1 ст.303, ч.ч. 2,3 ст.213 ЦПК України, під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам з огляду на наступне.

Судом встановлено що 13 жовтня 2009 року між ТОВ «Карпати - Сервіс» та ОСОБА_2 укладено Договір № 2 на пайову участь у будівництві багатоквартирного житлового будинку з вбудованими закладами громадського призначення на вулиці Горбачевського, 47 в м. Івано-Франківську.

Пунктом 1.4. вказаного договору передбачено, що плановим терміном закінченням будівництва та здачею будинку в експлуатацію є 04 квартал 2012 року.

Відповідно до п. 3.2 договору ОСОБА_2 повинна внести на поточний рахунок ТОВ «Карпати-Сервіс» повну вартість об»єкта в сумі 267890 грн. до першого кварталу 2010 року (а.с.6-9).

Згідно довідок про інвестування загальної площі квартири від 13 жовтня та 29 грудня 2009 року позивач оплатила повну вартість за об’єкт інвестування (а.с. 12-13), в сумі 267890 грн., тобто виконала грошові зобов’язання належним чином в повному обсязі, що не оспорюється сторонами.

Оскільки представники сторін в судовому засіданні визнали, що ТОВ «Карпати-Сервіс», у встановлений п. 1.4. зазначеного договору термін, не завершило будівництво, об’єкт не було здано в експлуатацію до 31 грудня 2012 р., а тому має місце порушення ТОВ «Карпати-Сервіс» договірних зобов’язань щодо строку завершення будівництва, то суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що зазначені обставини відповідно до положень ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню.

Пунктом 5.2. Договору № 2 від 13 жовтня 2009 року передбачено, що відповідач несе відповідальність за прострочення терміну закінчення будівництва, більш ніж на шість місяців, у вигляді нарахування пені в розмірі 0,01 % від вартості об’єкта. При цьому сторона не несе відповідальності за прострочення термінів будівництва та здачі об»єкта в експлуатацію у разі виникнення форс-мажорних обставин.

Встановлено, що прострочення термінів будівництва та здачі об»єкта в експлуатацію відповідач ТОВ «Карпати-Сервіс» не пов»язує з нявністю форс-мажорних обставин.

Відповідно до положень ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За змістом ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У відповідності до положень ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч.1,3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до п. 8.3 укладений сторонами договір на пайову участь у будівництві багатоквартирного будинку діє з моменту його підписання та діє до повного виконання сторонами своїх зобов»язань за даним договором.

З огляду на те, що відповідач ТОВ «Карпати-Сервіс» не виконав взятих на себе договірних зобов’язань щодо строку завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію, то вимоги ОСОБА_2 про стягнення з відповідача пені є обґрунтованими.

Відповідно до вимог ст.ст. 256, 257 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. А згідно з п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України, спеціальна позовна давність в один рік, встановлюється до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Оскільки порушення договірних зобов»язань зі сторони відповідача ТОВ «Карпати-Сервіс» має триваючий характер (будівництво будинку триває і по даний час), то у суду першої інстанції не було підстав для висновку, що позивач пропустив строк позовної давності.

Перебіг позовної давності, згідно ч.1 ст. 261 ЦК України починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно ч.3-5 ст. 267 ЦПК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Якщо суд визнає поважними причини пропущення позовної давності, порушене право підлягає захисту.

Беручи до уваги, що до вимог про стягнення пені встановлена спеціальна позовна давність в один рік, про застосування позовної давності у даному спорі заявлено представником відповідача, то колегія суддів приходить до висновку, що позовні вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 0,01 % від вартості об’єкта за період з 26 вересня 2015 року по 26 вересня 2016 року у сумі 9778 грн. ( (267890 грн. вартість об»єкта х0,01%х365 днів =9778 грн.) є обґрунтованими та такими що підлягають до задоволення.

Оскільки суд першої інстанції не дав належної правової оцінки зібраним доказам по справ та допустив порушення норм матеріального права, ухвалене судом рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позовних вимог позивача.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до положень ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 – ОСОБА_3 задовольнити.

Рішення Івано-Франківського міського суду від 27 жовтня 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.

Позов ОСОБА_2 задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Сервіс» 9778 грн. пені у зв»язку з порушенням договірних зобов»язань за період з 26 вересня 2015 року по 26 вересня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпати-Сервіс» на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати в сумі 551грн. 20 коп.

Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуюча О.В. Пнівчук

Судді: Л.В.Василишин

ОСОБА_7