У х в а л а

ІМЕНЕМ  УКРАЇНИ

Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах

Верховного Суду України у складі:

розглянула у судовому засіданні в м. Києві 18 липня 2006 року кримінальну справу за касаційною скаргою засудженої ОСОБА_1 на судові рішення щодо неї.

За вироком Залізничного районного суду м. Сімферополя від 14 листопада 2005 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1,

засуджена за ст. 367 ч.1 КК України до штрафу в сумі 1500 грн. з позбавленням права обіймати керівні посади, пов'язані з організаційно-розпорядчими функціями на підприємствах, установах, організаціях незалежно від форми власності, строком на 2 роки.

На підставі ст. 1 п. “г” Закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію” суд постановив звільнити ОСОБА_1 від призначеного покарання.

Крім того, суд вирішив стягнути з ОСОБА_1: судові витрати в сумі 3 268 грн. 80 коп; на користь ВАТ “Сімферопольський авторемонтний завод ім. Куйбишева” - 10 000 грн.; на користь управління пенсійного фонду України у Залізничному районі м. Сімферополя - 10 000 грн.

Ухвалою апеляційного суду АР Крим від 10 січня 2006 року зазначений вирок залишено без змін.

Вироком суду ОСОБА_1 визнано винуватою у службовій недбалості за наступних обставин.

З 05 липня 1999 року вона займала посаду голови правління ВАТ “Сімферопольський авторемонтний завод ім. Куйбишева” (ВАТ “САРЗ”) і на неї, згідно п.1.1 Контракту про трудову діяльність та Статуту ВАТ “САРЗ”, були покладені обов'язки по здійсненню керівництва, забезпечення прибуткової діяльності, ефективного використання та збереження майна ВАТ. Але, внаслідок неналежного виконання ОСОБА_1 своїх службових обов'язків, через несумлінне ставлення до них, було спричинено істотну шкоду охоронюваним законом правам та інтересам окремих осіб, державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб.

Так 01 жовтня 2001 року та 31 травня 2002 року засуджена уклала з ПП “ОСОБА_2” збиткові для ВАТ “САРЗ” договори купівлі-продажу на загальну суму 80000 грн. та договори поставки на суму 70000 грн. При цьому, ОСОБА_1 підписала зазначені угоди не читаючи, не вивчила їх умови та не погодила їх підписання з економічною та юридичною службами підприємства, хоча вона передбачала, що ВАТ “САРЗ” не зможе провести розрахунки по цим договорам.

В період з 24 грудня 2001 року по 24 січня 2003 року, по одному з договорів, приватний підприємець ОСОБА_2 здійснив поставку ВАТ “САРЗ” товарів на загальну суму 144290 грн. 81 коп., серед яких знаходились і товарно-матеріальні цінності, що не передбачені угодами. Засуджена, через неналежне виконання своїх посадових обов'язків, не організувала перевірку поставленого товару, що призвело до утворення заборгованості підприємства перед постачальником.

Допускаючи службову недбалість, ОСОБА_1 не надавала відповіді на претензії ПП “ОСОБА_2”, внаслідок чого останнє звернулось до господарського суду АР Крим із заявою про порушення справи про банкрутство ВАТ “САРЗ”. Ухвалою від 10 лютого 2004 року господарського суду АР Крим було порушено справу про банкрутство ВАТ “САРЗ” та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. 24 лютого 2004 року господарським судом АР Крим щодо ВАТ “САРЗ” було введено процедуру розпорядження майном боржника з метою забезпечення майнових вимог кредиторів.

Внаслідок службової недбалості засудженої у підприємства зросла заборгованість перед кредиторами, державою та працівниками, що призвело до стійкої фінансової неспроможності ВАТ. Зокрема, заборгованість ВАТ по податкам зросла з 57 112 грн. 54 коп. до 136 992 грн. 89 коп., перед працівниками ВАТ з 95 664 грн. 59 коп. до 132 799 грн. 89 коп., перед поставниками з 52 037 грн. 21 коп. до 167 717 грн. 30 коп. чим було заподіяно істотну шкоду правам та інтересам окремих громадян, а також державним інтересам та інтересам окремих юридичних осіб.

У касаційній скарзі, як видно із її змісту, засуджена ставить питання про скасування судових рішень щодо неї та закриття справи за відсутністю в її діях складу злочину. Крім того, вона посилається на допущені по справі процесуальні порушення.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи, викладені у касаційній скарзі засудженої, колегія суддів не вбачає підстав для її задоволення.

Висновки суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні нею указаного у вироку злочину відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.

Зокрема, її винуватість підтверджується наведеними у вироку показаннями свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та іншими доказами. Кваліфікація дій засудженої за ст. 367 КК України відповідає цим доказам.

Безпідставними вважає колегія суддів доводи касаційної скарги засудженої про суттєве порушення судом першої інстанції кримінально-процесуального закону внаслідок постановлення обвинувального вироку за наявності підстав для закриття кримінальної справи, зокрема, згоди засудженої на застосування акту амністії.

Згідно ч.3 ст. 6 КПК України, якщо обставини, що виключають провадження у кримінальній справі, зокрема - можливість застосування акту амністії, виявляються в стадії судового розгляду кримінальної справи, суд доводить розгляд справи до кінця і постановляє обвинувальний вирок із звільненням засудженої особи від покарання.

Із змісту протоколу судового засідання вбачається, що судовий розгляд кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_1 розпочався 16 вересня 2004 року. В матеріалах кримінальної справи знаходиться заява ОСОБА_1 від 11 листопада 2005 року про згоду на застосування до неї Закону України від 31 травня 2005 року “Про амністію”.

При таких обставинах суд першої інстанції, виявивши на стадії судового розгляду можливість застосування до ОСОБА_1 за її згодою акту амністії, правильно довів розгляд справи до кінця і, постановивши обвинувальний вирок, звільнив засуджену від призначеного покарання.

Обґрунтованими і такими, що відповідають вимогам закону є рішення суду про притягнення до участі у справі цивільних відповідачів і стягнення на їх користь відповідних сум.

Істотних порушень кримінально-процесуального законодавства, які б могли вплинути на правильність висновку суду, колегією суддів по даній справі не виявлено.

Керуючись ст.ст. 394-396 КПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

у задоволенні касаційної скарги засудженої ОСОБА_1 відмовити.

                                      Судді:

Нікітін Ю.І.                Філатов В.М.               Федченко О.С.