ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

"02" вересня 2009 р.

справа № 5020-4/003

За первісним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелент»

(99011, місто Севастополь, вул. Севєтська, 12)

до Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»(99011, місто Севастополь, вул. Совєтська, 12 кв.12)

про усунення перешкод в користуванні майном

за зустрічним позовом Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка» (99011, місто Севастополь, вул. Совєтська, 12 кв.12)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелент»

(99011, місто Севастополь, вул. Севєтська, 12)

про заборону вчиняти певні дії

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

від позивача за первісним позовом (ТОВ «Фелент») –Журавлев В.В. –директор ТОВ «Фелент»- протокол № 26 від 09.01.2001 року; Галькевич А.К. дов. б/н від 13.07.2009 року; Чусова І.Б. –дов. б/н від 07.08.2009 року;

від відповідача за первісним позовом (Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка») - Давидова Л.О. –голова домового комітету – протокол № 2 від 15.04.2009 року; Гаценко Н.М. - дов. б/н від 12.07.2009 року; Давидова Н.О. - дов. б/н від 12.07.2009 року;

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фелент» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»про усунення перешкод в користуванні майном шляхом зобов’язання відповідача передати ключ від замка воріт, який перешкоджає входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в місті Севастополі.

Уточнивши позовні вимоги ТОВ «Фелент»просило суд зобов’язати Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»передати ключ від замка воріт, який перешкоджає входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в місті Севастополі, а також забезпечити безперешкодний доступ до входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в м. Севастополі автотранспорту представників ТОВ «Фелент»та МНС (а.с.81-82).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 27.11.2002 року ТОВ «Фелент»придбало вбудовані нежитлові приміщення в будинку № 12 по вул. Совєтській, з 2002 року у вказаних приміщеннях знаходиться магазин, який здійснює реалізацію продуктів харчування, додатковий вхід в магазин розташовано в дворі будинку № 12, однак збоку Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»мають місце перешкоди в користуванні додатковим входом шляхом встановлення запираючого обладнання на воротах двору.

   

Ухвалою суду від 02.07.2009 позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження по справі.

В процесі розгляду справи Органом самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»було подано зустрічний позов, в якому ставилось питання про заборону ТОВ «Фелент»в`їзджати в двір житлового будинку по вул. Совєтській, 12 та здійснювати завантажувально-розвантажувальні роботи, використовуючи двері, які виходять у двір (а.с.17-20).

Зустрічний позов мотивовано тим, що ТОВ «Фелент»у дворі житлового будинку № 12 по вул. Совєтській здійснює завантажувально-розвантажувальні роботи, пов’язані з доставкою продуктів харчування в магазин в той час, як такі дії суперечать санітарним нормам –ДБН В 2.2-15-2005 «Будинки і споруди. Житлові будинки», Санітарним правилам для підприємств продовольчої торгівлі. У зв’язку з цим, позивач за зустрічним позовом вважає, що завантаження магазину «Фелент»має здійснюватись не з двору, а з фасаду будівлі та вважає первісний позов необґрунтованим.    

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення як первісного так і зустрічного позовів виходячи з наступного.

27.11.2002 року між Севастопольською міською радою в особі Фонду комунального майна –Продавець, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фелент»- Покупець, було укладено договір № 19-02/КП купівлі-продажу комунального майна, відповідно до пункту 1.1 якого Покупець придбав в житловому будинку № 12 по вул. Совєтській в м.Севастополі вбудовані нежитлові приміщення площею 220,40 кв.м. (а.с.8-11).

Із змісту пояснень представників ТОВ «Фелент»у судовому засіданні судом встановлено, що на момент розгляду справи придбані за договором купівлі-продажу № 19-02/КП нежитлові приміщення використовуються під магазин продовольчих товарів.

Відповідно до частини 1 статті 316 Цивільного кодексу України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Частинами 1-3 статті 319 Цивільного кодексу України встановлено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства.

Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав.

Судом встановлено, що між сторонами у даній справі існує спір стосовно користування ТОВ «Фелент»належним йому на праві власності магазином «Фелент», зокрема, відносно правомірності використання додаткового входу в магазин –з двору житлового будинку № 12 по вул. Совєтській, для завантаження продуктів харчування.                 

Так, відповідно до статті 13 Конституції України, власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству".

Положення статті 13 Конституції України кореспондуються з частинами 4, 5 статті 319 Цивільного кодексу України, якими передбачено, що власність зобов'язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію та природні якості землі.

З матеріалів справи вбачається, що збоку директора ТОВ «Фелент» мало місце звернення на адресу Ленінської районної у м. Севастополі Ради з метою вирішення питання про отримання ключів від воріт двору житлового будинку № 12 по вул. Совєтській, 12 для користування протипожежною двір`ю з ціллю розвантаження продовольчих товарів.

Листом від 25.03.2009 року вих. № 1-16/264 Ленінська районна в м.Севастополі Рада повідомили ТОВ «Фелент», що рішення про відмову у наданні ключів від воріт двору  житлового будинку № 12 по вул. Совєтській для користування протипожежною двір`ю з ціллю розвантаження продовольчих товарів було прийнято будинковим комітетом. У вказаному листі також міститься посилання на ДБН В 2.2-115-2005 «Житлові будинки. Основні положення», в якому зазначено, що завантаження приміщень громадського призначення, вбудованих в житлові приміщення, має виконуватись з торців житлових будинків, які не мають вікон, з підземних тунелів, збоку магістралей, за наявності спеціальних завантажувальних приміщень (а.с.12).

Судом встановлено, що дійсно згідно з пунктом 2.52. ДБН В 2.2-115-2005 «Житлові будинки. Основні положення», затвердженого Наказом Держбуду України № 80 від 18.05.2005 року, завантаження приміщень громадського призначення, вбудованих у житлові будинки, слід виконувати: з торців житлових будинків, що не мають вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за наявності спеціальних завантажувальних приміщень. Допускається не передбачати зазначені завантажувальні приміщення при площі вбудованих громадських приміщень до 150 м2.

Аналогічні вимоги містяться в пункті 55 Санітарних правил для підприємств продовольчої торгівлі, затверджених Головним санітарним лікарем СРСР від 16.04.1991 року № 5781-91 (чинними на момент вирішення спору), якими передбачено, що не допускається завантаження товарів збоку двору житлового будинку, де розташовані вікна і входи в квартири. Завантаження слід виконувати: з торців житлових будинків, що не мають вікон; з підземних тунелів; з боку магістралей за наявності спеціальних завантажувальних приміщень.

Частиною 1 статті 43 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Дослідивши обставини справи в їх сукупності, суд приймає до уваги План розташування житлових і нежитлових приміщень першого поверху будинку № 12 по вул. Совєтській, із змісту якого вбачається, що двері магазину, які виходять в двір будинку № 12 та за допомогою яких передбачається здійснювати завантаження товарів до магазину «Фелент», розташовані поруч з дверима житлового під`їзду, у зв’язку з чим, використання двері магазину саме для завантаження товарів може блокувати вхід і вихід мешканців будинку з житлового під`їзду (а.с.27-28).       

Частиною 2 статті 13 Цивільного кодексу України встановлено, що при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині.       

На підставі викладеного, суд погоджується з позицією відповідача щодо недопустимості здійснення завантаження товарів в магазин «Фелент»саме збоку двору житлового будинку № 12 по вул. Совєтській.

При цьому, судом досліджені повноваження відповідача за первісним позовом на заборону позивачеві за первісним позовом завантажувати товари до магазину ТОВ «Фелент»збоку двору будинку № 12 шляхом запирання воріт, в результаті чого встановлено, що «Будинковий комітет «Володимирська гірка»являється органом самоорганізації населення, має статус юридичної особи (а.с.23-24) та його діяльність регулюється Законом України «Про органи самоорганізації населення»від 11.07.2001 року № 2625-ІІІ.

Відповідно до статті 2 Закону України «Про органи самоорганізації населення», органи самоорганізації населення - представницькі органи, що створюються жителями,  які на законних підставах проживають на території села, селища, міста або їх частин,  для вирішення завдань, передбачених цим Законом;

Статтею 3 Закону України «Про органи самоорганізації населення» встановлено, що орган самоорганізації населення є  однією з форм участі членів територіальних громад сіл, селищ, міст, районів у містах у вирішенні окремих питань місцевого значення.

Органами  самоорганізації населення є будинкові, вуличні, квартальні комітети,  комітети мікрорайонів, комітети районів у містах, сільські, селищні комітети.

Основними завданнями органів самоорганізації населення є:

1) створення умов для участі жителів у вирішенні питань місцевого значення в межах Конституції і законів України;

2) задоволення соціальних, культурних, побутових та інших потреб жителів шляхом сприяння у наданні їм відповідних послуг;

3) участь у реалізації соціально-економічного, культурного розвитку відповідної території, інших місцевих програм.

Пунктами 2, 11 частини 1 статті 14 Закону України «Про органи самоорганізації населення»органу  самоорганізації населення у межах території його діяльності під час його утворення можуть надаватися повноваження, зокрема, по сприянню додержання   Конституції та законів України, реалізації актів Президента України та органів  виконавчої влади, рішень місцевих рад та їх виконавчих органів, розпоряджень сільського, селищного, міського голови, голови районної у місті (у разі її створення) ради, рішень, прийнятих місцевими референдумами; розглядати звернення громадян, вести прийом громадян.

Згідно з частинами 1, 2 статті 20 вказаного вище закону, орган самоорганізації населення з питань, віднесених до його повноважень, може приймати рішення організаційно-розпорядчого характеру. Рішення органу самоорганізації населення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало більше половини загального складу цього органу.

Частиною 3 статті 20 також передбачено, що рішення органу самоорганізації населення, що не відповідають чинному законодавству або прийняті з питань, не віднесених до його повноважень, зупиняються відповідною сільською, селищною,  міською, районною у місті (у разі її створення) радою з одночасним зверненням до суду про скасування такого рішення.

В даному випадку, Ленінська районна у місті Севастополі Рада, яка, відповідно до статті 15 вказаного Закону, має право наділяти частиною своїх повноважень орган самоорганізації населення, не лише не зупиняла рішення «Будинкового комітету «Володимирська гірка», а й Листом від 27.03.2009 року висловила свою позицію, якою підтримала рішення «Будинкового комітету «Володимирська гірка»щодо відмови у наданні ТОВ «Фелент»ключів від воріт будинку № 12 по вул. Совєтській саме для завантаження останнім товарів в магазин (а.с.12).    

Згідно з частинами 1, 2 статті 27 Закону України «Про органи самоорганізації населення», органи місцевого самоврядування сприяють здійсненню органами самоорганізації населення їхніх повноважень і координують їх діяльність. Органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування та їх посадові особи не мають права втручатися в діяльність органу самоорганізації населення, крім випадків, передбачених законом.

Дослідивши фактичні обставини справи, наявні у справі докази суд приходить до висновку, що рішення Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»про відмову ТОВ «Фелент»у наданні ключів від воріт двору житлового будинку № 12 прийнято в межах його повноважень та в інтересах мешканців житлового будинку, з урахуванням позиції контролюючого органу –Ленінської районної в місті Севастополі Ради і ґрунтується на нормах чинного законодавства

Що стосується доводів уточнених первісних позовних  вимог про зобов’язання відповідача за первісним позовом передати ключ від замка воріт, який перешкоджає входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в місті Севастополі, а також забезпечити безперешкодний доступ до входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в м. Севастополі працівників ТОВ «Фелент»та автотранспорту представників ТОВ «Фелент»і МНС, то суд вважає такі вимоги необґрунтованими виходячи з наступного.

Пункт 4 частини 2 статті 129 Конституції України у якості одного з основних засад судочинства передбачає змагальність сторін та свободу в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

В даному випадку позивач за первісним позовом не довів суду наявності факту створення йому перешкод для входу працівників в двір будинку № 12 по вул. Совєтській. Із змісту пояснень представників відповідача за первісним позовом вбачається, що двері на воротах в двір будинку № 12 є відкритими і жодних перешкод як для входу, так і для користування пожежними дверима магазину не створюється.

Відносно необхідності безперешкодного доступу до входу в двір будинку № 12 по вул. Совєтській в м. Севастополі автотранспорту представників ТОВ «Фелент»та автотранспорту МНС, то суд також вважає такі вимоги не доведеними, оскільки позивач взагалі не надав суду доказів, які б свідчили про наявність у ТОВ «Фелент»на балансі автотранспорту та його кількість, а також не зробив жодних посилань на норми законодавства, які б передбачали обов’язок Будинкового комітету «Володимирська гірка»надати можливість в`їзду на територію житлового будинку № 12 автотранспорту як ТОВ «Фелент», так і МНС.         

На підставі викладених обставин, суд приходить до висновку про необхідність відмови у задоволенні первісного позову ТОВ «Фелент»у повному обсязі.

Що стосується зустрічного позову Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка», в якому ставиться питання про заборону ТОВ «Фелент»в`їжджати в двір житлового будинку № 12 по вул. Совєтській і здійснювати завантажувально-розвантажувальні роботи, то суд вважає такий позов також не підлягаючим задоволенню виходячи з наступного.

Так, Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»подав зустрічний позов «Про попередження ущемлення повноважень органу самоорганізації населення».  

Однак, відповідно до частини 1 статті 15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 1 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому  числі  іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Таким чином, підставою для звернення до суду має бути наявне порушене або оспорюване право. Можливість звернення до суду з позовом про попередження ущемлення прав чинне законодавство не допускає. В даному випадку, вимоги позивача за зустрічним позовом також не відповідають способам захисту цивільних прав і інтересів, закріплених статтею 16 Цивільного кодексу України.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що вимоги первісного позову за своєю природою являються взаємовиключними з вимогами зустрічного позову.

Так, суд прийшов до висновку про безпідставність первісного позову про зобов’язання Будинкового комітету «Володимирська гірка» передати ключі від воріт двору житлового будинку № 12 по вул. Совєтській для завантаження товарів в магазин «Фелент», а також заїзду автотранспорту ТОВ «Фелент»і МНС. Тобто, спір стосовно права на використання входу в магазин «Фелент», який знаходиться у дворі житлового будинку № 12 по вул. Совєтській, для завантаження товарів, а також спір стосовно права заїзду автотранспорту ТОВ «Фелент»є вирішеним.

Тому, відсутні підстави повторно вирішувати даний спір відносно наведених вище правовідносин.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при відмові в позові - на  позивача.

Керуючись статтями 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фелент»відмовити у повному обсязі.

2. У задоволенні зустрічного позову Органу самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»відмовити у повному обсязі.

Суддя                                                                                                            О.С. Погребняк

Рішення оформлено відповідно

до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 03.09.2009.

Розсилка:

1. ТОВ «Фелент»

(99011, місто Севастополь, вул. Севєтська, 12)

2. Орган самоорганізації населення «Будинковий комітет «Володимирська гірка»

(99011, місто Севастополь, вул. Совєтська, 12 кв.12)

3. Справа