ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ
Іменем України
РІШЕННЯ
"08" вересня 2009 р. | справа № 5020-11/117 |
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Крим”
(99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія”
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 12)
про стягнення заборгованості у розмірі 4992,62 грн.
Суддя Дмитрієв В.Є.
За участю представників:
позивача - Густа Н.В., довіреність № 20 від 01.08.2009, ТОВ "АТ-Крим",
відповідача - Гусак О.В., довіреність б/н від 01.02.09, ТОВ "Опт-Індустрія".
СУТЬ СПОРУ:
Товариство з обмеженою відповідальністю „АТ-Крим” (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” (далі - відповідач) про стягнення заборгованості у розмірі 4992,62 грн. з яких: 4643,20 грн. –сума основної заборгованості, 31,26 грн. –3% річних, 74,51 грн. –збитки від інфляції, 243,65 грн. –пеня.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.08.2009 позовна заява прийнята до розгляду та порушено провадження у справі № 5020-11/117.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги тим, що відповідачем належним чином не виконувались обов’язки за договором поставки № 144 від 15.02.2008.
Ухвалою від 08.09.2009 провадження у справі у частині стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 4643,20 грн. припинено у зв’язку з погашенням відповідачем суми основної заборгованості.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 31,26 грн., збитків від інфляції у розмірі 74,51 грн. та пені у розмірі 243,65 грн., не погодившись з розрахунками зазначених сум.
Представникам сторін у судовому засіданні роз'яснені їхні процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
ВСТАНОВИВ:
15.02.2008 між товариством з обмеженою відповідальністю „АТ-Крим” (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” (Покупець) укладений договір №144 (далі Договір) (а.с. 8).
Відповідно до розділу 1 Договору постачальник зобов’язується передавати товар (товарний кредит) у власність, а покупець отримувати цей товар, своєчасно здійснювати оплату товару за умовами, передбаченими даним Договором.
Згідно з пунктом 1.2 Договору асортимент, якість та ціна товару зазначаються у витратних та податкових накладних, які свідчать про отримання товару та є невід’ємною частиною даного Договору.
Крім того, 15.02.2009 між сторонами укладена додаткова угода до Договору, відповідно до якої пункт 4.4 Договору викладений в наступній редакції: покупець оплачує вартість кожної партії товару протягом 21 календарних днів з моменту отримання вказаної партії товару.
На підставі вказаного договору позивачем здійснені поставки товару відповідачеві на загальну суму 4688,92 грн., що підтверджується наступними витратними накладними:
- №РН-0006773 від 13.04.2009 на суму 1043,86 грн.,
- №РН-0006774 від 13.04.2009 на суму 908,61 грн.,
- №РН-0006777 від 13.04.2009 на суму 1237,56 грн.,
- №РН-0007142 від 16.04.2009 на суму 285,36 грн.,
- №РН-0007143 від 16.04.2009 на суму 1213,53 грн.
Проте, відповідач зобов`язання з оплати зазначеного товару виконав несвоєчасно та не у повному обсязі, а саме: 16.06.2009 у розмірі 45,72 грн.
Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню, з наступних підстав.
Згідно зі статтею 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойки, штраф, пеня), яка сплачується у разі порушення учасником господарських відносин правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов’язання.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов’язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 5.1 Договору при несвоєчасній оплаті отриманого за даним договором товару покупець сплачує продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожен день прострочення платежу від несвоєчасно оплаченої суми.
На підставі зазначеного пункту Договору позивачем нарахована пеня у розмірі 243,65 грн.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до пункту 4.4 Договору в редакції додаткової угоди від 15.02.2009 покупець оплачує вартість кожної партії товару протягом 21 календарних днів з моменту отримання вказаної партії товару.
Судом встановлено, що строк оплати за накладними №№ РН-0006773, РН-0006774, РН-0006777 від 13.04.2009 сплинув 04.05.2009, а за накладними №№ РН-0007142 та РН-0007143 від 16.04.2009 –07.05.2009, тому нарахування пені за прострочення виконання зобов’язань можливе лише з 05.05.2009 та 08.05.2009 відповідно.
Таким чином, вимоги позивача про стягнення пені у розмірі 243,65 грн. підлягають частковому задоволенню у розмірі 241,90 грн. за наступним розрахунком:
№№ накладних | Сума боргу (грн) | Період прострочення | Кількість днів прострочення | Розмір облікової ставки НБУ | Розмір подвійної облікової ставки НБУ в день | Сума пені за період прострочення |
За накладними: РН-0006773, РН-0006774, РН-0006777 від 13.04.2009 | 3190.03 | 05.05.2009 - 14.06.2009 | 41 | 12.0000 % | 0.066 % | 86.00 |
3144.31 | 16.06.2009 - 27.07.2009 | 42 | 11.0000 % | 0.060 % | 79.60 |
За накладними: РН-0007142, РН-0007143 від 16.04.2009 | 1498.89 | 08.05.2009 - 14.06.2009 | 38 | 12.0000 % | 0.066 % | 37.45 |
1498.89 | 15.06.2009 - 27.07.2009 | 43 | 11.0000 % | 0.060 % | 38.85 |
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інформаційним листом № 3.2.-2005 від 15.07.2005 Верховний Суд України виклав правову позицію про природу трьох процентів річних та індексу інфляції, що передбачені статтями 214 ЦК УРСР та 625 ЦК України, згідно з якими боржник, що прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних з простроченої суми, якщо законом або договором не встановлений інший розмір процентів; грошовими зобов'язаннями боржника перед кредитором є грошова сума, що визначена з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних; оскільки інфляційні втрати пов'язані з інфляційними процесами в державі та за своєю правовою природою є компенсацією за понесені збитки, спричинені знеціненням грошових коштів, а три проценти річних - платою за користування коштами, що не були своєчасно сплачені боржником, то ні три проценти річних, ні індекс інфляції не можна розцінювати як заходи відповідальності за порушення зобов'язань та в зв'язку з цим відносити до санкцій.
На підставі викладеного позивач просить стягнути з відповідача збитки від інфляції у розмірі 74,51 грн. та 3% річних у розмірі 31,26 грн.
Перевіривши розрахунки збитків від інфляції, суд вважає, що вказаний розрахунок здійснений з урахуванням вимог діючого законодавства, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі.
Судом встановлено, що розрахунок 3% річних має певні недоліки стосовно зазначення періоду стягнення, але враховуючи, що заявлена позивачем сума менш, ніж та, що підлягає стягненню відповідно до вимог статті 625 Цивільного кодексу України, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення 3% річних в повному обсязі у розмірі 31,26 грн.
Витрати позивача по сплаті державного мита та на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони з урахуванням заборгованості, яка існувала на момент подання позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Опт-Індустрія” (99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 12, р/р 26000945114351 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, ОКПО 24696590) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „АТ-Крим” (99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3, р/р 2600413674 в КРД ВАТ „Райффайзен Банк Аваль” МФО 324021, ОКПО 23199458) 3% річних у розмірі 31,26 грн., збитки від інфляції у розмірі 74,51 грн., пеню у розмірі 241,90 грн., державне мито у розмірі 101,96 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 314,89 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
3. В решті позовних вимог відмовити.
Суддя В.Є. Дмитрієв
Рішення оформлено відповідно
до вимог ст. 84 Господарського
процесуального кодексу України
і підписано 09.09.2009.
Розсилка:
1. ТОВ „АТ-Крим”
(99001, м. Севастополь, пл. Ластова, 3)
2. ТОВ „Опт-Індустрія”
(99011, м. Севастополь, вул. Адм. Октябрського, 12)
3. Справа