Судове рішення #6046235

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ


"08" вересня 2009 р. справа № 5020-4/023


За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидетель»

(99014, місто Севастополь, а/с 119, Фіолентовське шоссе 8)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(99029, АДРЕСА_1)

про стягнення заборгованості та неустойки у розмірі 52250,00 грн.

Суддя Погребняк О.С.

За участю представників сторін:

від позивача –Бекіров К.М. дов. б/н від 12.01.2009 року;

від відповідача - не з’явився,

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Созидатель» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 про стягнення заборгованості у розмірі 19000,00 грн. та неустойки за несвоєчасне виконання грошового зобов’язання в сумі 33250,00 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 07.04.2009 року між сторонами у справі будо укладено договір № 07-09, у виконання якого позивач прийняв на себе зобов’язання виготовити та смонтувати Замовнику –відповідачеві, рекламний Біл-Борд. Позивач зазначає, що договором було обумовлено вартість робіт –29000,00 грн., роботи фактично виконані та прийняті, однак збоку відповідача має місце заборгованість по оплаті робіт в сумі 19000,00 грн. Позивач також посилається на пункт 3.2 Договору, яким передбачено можливість стягнення штрафу в розмірі 2,5 % за кожен день прострочки від не оплаченої суми.            

Відповідач явку повноважних представників у судові засідання 21.07.2009, 10.08.2009 та 25.08.2009 не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений своєчасно та належним чином.

Суд зазначає, що поштова кореспонденція направлялась Фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3 на адресу: АДРЕСА_1. Саме така адреса міститься у Довідці з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с.26, 31-32), довідці адресного бюро міста Севастополя (а.с.28) та зазначена відповідачем в Договорі № 07-09.   

Приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що відповідач сповіщався про час та місце засідання суду за належною адресою, у зв’язку з цим, визнав можливим розглянути справу за відсутності Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3.

Згідно зі статтею 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов’язані добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін –це право, а не обов’язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез’явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Справа розглядалась за наявними у ній матеріалами у порядку статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного, -

07.04.2009 року між ОСОБА_3, яка діє як фізична особа-підприємець –Замовник, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Созидатель»- Підрядник, було укладено договір № 07-09, відповідно до пункту 1.1, підрядник зобов’язується виготовити та смонтувати замовнику рекламний Біл-Борд (а.с.6).

Відповідно до пункту 1.2 Договору, загальна вартість даного договору складає за погодженням сторін 29000,00 грн.             

Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України встановлено, що майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, пунктом 2.1 Договору № 07-09 сторони погодили, що розрахунок за Роботу здійснюється шляхом внесення грошових коштів в гривнях в касу підрядника. Передплата 50%.

Пунктами 2.3-2.4 Договору закріплено, що при закінченні робіт підрядник та замовник складають Акт виконаних робіт. Роботи вважаються виконаними після підписання акту виконаних робіт.

З матеріалів справи вбачається наявність акту виконаних робіт від 07.04.2009 року, яким підтверджується факт виконання у квітні 2009 року робіт по виготовленню та монтажу рекламного Біл-Борда, вартість виконаних робіт сторонами погоджена і складає 29000,00 грн., претензій один до одного по виготовленню і встановленню Біл-Борда сторони не мають (а.с.7).

Згідно з пунктом 2.2 Договору, остаточний розрахунок за монтаж та по додаткових роботах проводиться в день закінчення робіт.

Позивач зазначає, що замовником –відповідачем, відповідно до пункту 2.1 Договору було сплачено лише передплату у розмірі 10000,00 грн. та остаточного розрахунку в сумі 19000,00 грн. зроблено не було.   

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов’язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приймаючи до уваги відсутність в матеріалах справи доказів, які б підтверджували факт оплати відповідачем заборгованості в сумі 19000,00 грн. за виконані позивачем роботи, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних в цій частині та необхідність їх задоволення.

Позивачем також заявлені вимоги про стягнення 33250,00 грн. штрафу відповідно до пункту 3.2 Договору № 07-09.

Так, пунктом 3.1 Договору встановлено, що сторони несуть відповідальність за невиконання або несвоєчасне виконання своїх зобов’язань по даному договору у відповідності з чинним законодавством.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну оплату Замовник сплачує штраф в розмірі 2,5 % за кожен день прострочки від суми несплати у відповідності до пунктів 2.1, 2.2 Договору.

Відповідно до пункту 3 статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

В даному випадку, позивач, посилаючись на пункт 3.2 Договору, просить суд стягнути з відповідача штраф у відсотках (2,5 %) за кожен день прострочки.

Однак, неустойка у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання, виходячи із змісту частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України, являється не штраф, а пеня.

Таким чином, фактично позивач просить суд стягнути неустойку, яка за своєю правовою природою являється пенею.

При цьому, відповідно до статей 3-4 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань”, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Судом встановлено, що в період з 07.04. по 15.06.2009 року подвійна облікова ставка НБУ складала 12 %, з 15.06.2009 року –11 %.

Перерахувавши розмір неустойки виходячи з подвійної облікової ставки НБУ за період з 07.04. по 16.06.2009 року, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача пені в сумі 438,33 грн. На підставі викладеного, позовні вимоги про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 неустойки підлягають частковому задоволенню.          

Відповідно до частини 5 статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому задоволенні позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 49, 75, 82-85, 116, 117 Господарського процесуального кодексу України, суд –

ВИРІШИВ:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1; ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити невідомі) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Созидатель»(99014, місто Севастополь, а/с 119, Фіолентовське шоссе, 8; р/р 26006945174481 в СФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 324195, ОКПО 20686595) заборгованість в розмірі 19000,00 грн., 438,33 грн. пені, 194,37 грн. державного мита та 117,18 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3.          В іншій частині позову відмовити.


Суддя                                                                                                           О.С. Погребняк


Рішення оформлено відповідно

до вимог  ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України

і підписано 10.09.2009











































































РОЗСИЛКА:

1. ТОВ “Созидатель”

(99014, місто Севастополь, а/с 119, Фіолентовське шосе, 8)

2. ОСОБА_3

(99059, місто Севастополь, вулиця Челнокова, 35-14)

3. Справа


Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація