У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

        21 червня 2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) “Рост-М”, відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Артемівському районі Донецької області (далі - відділення Фонду) про спонукання до складення акта про нещасний випадок на виробництві за формою Н-1,

в с т а н о в и л а :

У червні 2002 року ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до ТОВ            “Рост-М” та відділення Фонду про спонукання до складення акта про нещасний випадок. При цьому позивач свої вимоги мотивував тим, що 10 січня 2002 року біля 2 години, коли він знаходився в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 ТОВ “Рост-М”, перебуваючи у фактичних трудових відносинах із даним підприємством, сталася пожежа від електричного щитка, унаслідок чого отримав опіки й за висновком МСЕК від 18 квітня 2002 року визнаний непрацездатним, інвалідом другої групи загального захворювання. 

Акт про нещасний випадок на підприємстві власником підприємства не складався у зв'язку з відсутністю офіційного працевлаштування ОСОБА_1 на даному підприємстві.

Рішенням Артемівського міського суду Донецької області  від  23 грудня 2003 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2004 року,  у задоволенні позовних вимог  ОСОБА_1 відмовлено.

У касаційній скарзі ОСОБА_1,  не погоджуючись із цими судовими рішеннями, просить їх змінити по суті справи, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд  перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 338 ЦПК України передбачено підстави для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд, серед яких є порушення або неправильне застосування норм процесуального права, в разі, якщо такі порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Під час касаційного розгляду виявлено порушення судами норм процесуального права, що вплинули на правильність висновків, викладених у судових рішеннях.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, суд виходив із того, що на час отримання ним ушкодження здоров'я позивач не перебував із відповідачем у трудових відносинах, а ТОВ “Рост-М” на момент пожежі на автозаправній станції підприємницької діяльності не здійснювало.

З такими висновками місцевого суду погодився й суд апеляційної інстанції.

Проте, як убачається з матеріалів справи, позивач працював на іншому підприємстві - приватній агропромисловій фірмі “Рост”, де перебував на посаді ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7). Судом залишено без уваги вказані обставини, оскільки у поясненнях ОСОБА_1 указував, що зазначена фірма була реорганізована в товариство “Рост-М”, де він продовжував працювати на автозаправній станції без належного оформлення трудових відносин, тому що товариство відповідно до законодавства на момент нещасного випадку зареєстровано не було.

Таким чином судом не були встановлені дійсні правовідносини, які виникли між ОСОБА_1 і ТОВ “Рост-М”, і залишені без належної перевірки доводи позивача з приводу його роботи оператором автозаправної станції та виконання ним трудових обов'язків на підприємстві без належного оформлення відносин.

З'ясування вказаних обставин впливає на наявність у позивача права на отримання компенсаційних виплат, передбачених законодавством, у зв'язку з ушкодженням здоров'я під час виконання ним трудових обов'язків та застосування відповідного закону.

Ураховуючи наведене, судові рішення, ухвалені в справі, законними та обґрунтованими відповідно до статей 202, 202-1 ЦПК України (1963 року)  вважати неможливо, оскільки висновки судів здійснені з порушенням вимог статей 15, 30, 62 ЦПК України (1963 року), у зв'язку із чим вони підлягають скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Артемівського міського суду Донецької області від 23 грудня 2003 року та ухвалу апеляційного суду Донецької області від 22 березня 2004 року скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                  М.Г.Пінчук

Судді:                                                                            М.П.Пшонка

                                                                                       Ю.Г.Тітов

                                                                                       М.В.Патрюк

                                                                             П.В.Панталієнко