У Х В А Л А

 ІМЕНЕМ УКРАЇНИ      

        21 червня 2006 року                                                                  м. Київ

Колегія суддів Судової палати у цивільних справах

Верховного Суду України в складі:

розглянувши в судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - ОСОБА_3, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди,

в с т а н о в и л а :

У травні 2003 року ОСОБА_1 звернувся в суд із зазначеним позовом, в якому вказував, що 23 грудня 2002 року о 17 годині 10 хвилин по АДРЕСА_1 відбулося зіткнення автомобілів: “Мерседес-Бенц”, номерний знак НОМЕР_1, під керуванням водія ОСОБА_3 та “Ауді-80”,  номерний знак НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_1 Останній указував на те, що аварійну ситуацію створив ОСОБА_3 - водій маршрутного таксі, що належить на праві власності ОСОБА_2, оскільки саме ним порушені Правила дорожнього руху, за що його й було притягнуто до адміністративної відповідальності. У зв'язку з викладеним позивач просив стягнути з відповідача спричинені матеріальні збитки та відшкодувати моральну шкоду.

Рішенням Луцького міського суду Волинської області  від 21 листопада 2003 року в позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди відмовлено за безпідставністю позовних вимог.

Ухвалою апеляційного суду Волинської області від 4 березня 2004 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, а рішення Луцького міського суду від                21 листопада 2003 року скасовано з направленням справи на новий судовий розгляд. 

У касаційній скарзі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхній представник - ОСОБА_4, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права, просять ухвалу апеляційного суду скасувати й залишити в силі рішення Луцького міського  суду від              21 листопада 2003 року.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до вимог статті 335 ЦПК України суд касаційної інстанції перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Касаційний суд  перевіряє законність судових рішень лише в межах вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Статтею 338 ЦПК України передбачено підстави для скасування судових рішень і передачі справи на новий розгляд, серед яких є порушення або неправильне застосування норм процесуального права, в разі, якщо такі порушення призвели до неправильного вирішення справи.

Постановляючи ухвалу про скасування рішення місцевого суду та направлення справи на новий розгляд, апеляційний суд виходив з того, що суд першої інстанції не врахував усіх обставин справи, чим допустив порушення норм процесуального права.

Відповідно до статті 307 ЦПК України (1963 року) рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд, якщо:

1)   справа розглянута неповноважним суддею;

2)   рішення ухвалено чи підписано не тим суддею, який розглядав справу;

3)    справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, не повідомлених про час і місце судового засідання;

4)   суд вирішив питання про права і обов'язки осіб, які не були притягнуті до участі в справі.

Таких підстав апеляційним судом установлено не було, проте суд апеляційної інстанції постановив ухвалу про скасування судового рішення з направленням справи на новий судовий розгляд.

При цьому апеляційний суд не врахував вимог статті 301 ЦПК України (1963 року) щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції та можливості встановлення нових фактів, дослідження нових доказів у справі, а також положень статті 302 ЦПК України щодо порядку розгляду справи судом апеляційної інстанції.

Ураховуючи викладене, апеляційний суд безпідставно повернув справу до місцевого суду, у зв'язку із чим ухвала суду апеляційної інстанції підлягає скасуванню з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Керуючись статтями 335, 336, 338 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 

у  х  в  а  л  и  л  а :

Касаційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 та їхнього представника, ОСОБА_4, задовольнити частково.

Ухвалу апеляційного суду Волинської області від 4 березня 2004 року скасувати з направленням справи на новий апеляційний розгляд.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий                                                                  М.Г.Пінчук

Судді:                                                                            М.П.Пшонка

                                                                                       Ю.Г.Тітов

                                                                                       М.В.Патрюк

                                                       П.В.Панталієнко