ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

25 листопада 2016 року Справа № 910/3310/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддівМачульського Г.М. (доповідач), Коробенка Г.П., Кравчука Г.А.,

перевіривши матеріали касаційної скарги Концерну "Міські теплові мережі"

на постановуКиївського апеляційного господарського суду

від11.10.2016

у справі№910/3310/16

Господарського судуміста Києва

за позовомКонцерну "Міські теплові мережі"

доПублічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"

прозобов'язання внести зміни до договору купівлі-продажу,

В С Т А Н О В И В :

Касаційна скарга Концерну "Міські теплові мережі" не може бути прийнята до розгляду з таких підстав.

Відповідно до п.4 частини першої ст.111 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга подається у письмовій формі і повинна містити вимоги особи, що подала скаргу, із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Пунктом 6 частини першої статті 1113 цього кодексу встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо у скарзі не зазначено суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права.

Згідно статті 1117 вказаного кодексу, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Між тим, у поданій касаційній скарзі позивач посилається на порушення і неправильне застосування судами норм процесуального та матеріального права, але при цьому наводить такі норми і не зазначає суті їх порушення або неправильного застосування, а доводи, викладені у касаційній скарзі, стосуються питань, пов'язаних з встановленням обставин справи та оцінкою доказів у ній, тобто питань, розгляд та вирішення яких з урахуванням наведених приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, перебувають поза межами перегляду справи в касаційній інстанції, а сама касаційна скарга за своєю суттю дублює апеляційну скаргу, а саме доповнення до неї, датовані 29.07.2016, які були предметом розгляду у апеляційному господарському суді.

Проте повноваження суду касаційної інстанції відрізняються від повноважень суду апеляційної інстанції, і повноваження повторного розгляду справи процесуальним законом визначено лише для суду апеляційної інстанції, та відповідно до вимог статей 1115, 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений таким правом.

При цьому слід зазначити, що, як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03.04.2008 зі справи "Пономарьов проти України", жодна зі сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її вирішення.

Крім того, відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини (рішення у справах "Пономарьов проти України" та "Рябих проти Російської Федерації"), у справі "Нєлюбін проти Російської Федерації", повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватися для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду, перегляд не повинен фактично підміняти собою апеляцію, а сама можливість існування двох точок зору на один предмет не є підставою для нового розгляду.

Згідно ж із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Отже вказані рішення Європейського суду з прав людини суд касаційної інстанції застосовує у даній справі як джерело права, а відтак з урахуванням наведеного, та положень п.6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга підлягає поверненню.

Керуючись ст.ст. 86, 111, пунктом 6 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України,

У Х В А Л И В :

Касаційну скаргу Концерну "Міські теплові мережі" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 11.10.2016 у справі Господарського суду міста Києва №910/3310/16 повернути особі, що її подала.

Головуючий суддя Г.М. Мачульський

Судді Г.П. Коробенко

Г.А. Кравчук