Головуючий суду 1 інстанції - ОСОБА_1

Доповідач - Коротких О.Г.

Справа № 420/504/16-ц

Провадження № 22ц/782/911/16

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 листопада 2016 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого Коротких О.Г.

суддів Стахової Н.В., Коновалової В.А.

за участю секретаря Попової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Сєвєродонецьку апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса на рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22 квітня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними,

встановила:

У березні 2016 року ОСОБА_2 звернулася з позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними, посилаючись на те, що на підставі державних актів на землю від 14.04.2010 року і від 21.09.2010 року їй належать на праві власності чотири земельні ділянки, площею 6,7956га, 6,8857га, 1,2202гата 1,2545га, які розташовані на території Кам’янської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Сторони уклали договори оренди землі: 20 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,8857га; 21 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,7956га; 21 вересня 2010року щодо оренди земельної ділянки, площею 1,2202га; 21 вересня 2010року щодо земельної ділянки, площею 1,2545га, на підставі яких ОСОБА_2 передала СТОВ ім. Енгельса вказані земельні ділянки в оренду строком на 10 років. У п.39 зазначених договорів оренди землі сторони узгодили можливість одностороннього розірвання таких договорів, не обумовлюючи таке розірвання настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконання орендарем умов договору.

12 лютого 2016року позивачка зверталася з заявами про розірвання з 23лютого 2016року спірних договорів оренди землі в односторонньому порядку відповідно до вимог п.39 договорів. Відповідач заперечив проти дострокового розірвання договорів оренди земельних ділянок, тому вона просила визнати ці договори розірваними з 23 лютого 2016 року.

Рішенням Новопсковського районного суду від 22 квітня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Суд визнав розірваними договори оренди землі, укладені з СТОВ ім. Енгельса від 20 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,8857га; 21 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,7956га; 21 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 1,2202га; 21 вересня 2010 року щодо земельної ділянки, площею 1,2545га. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено, вирішено питання про розподіл судових витрат.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати, оскільки воно не відповідає вимогам матеріального і процесуального права, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заявлених позовних вимог.

Рішенням апеляційного суду Луганської області від 09 червня 2016 року апеляційна скарга Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса задоволена, рішення Новопсковського районного суду від 22 квітня 2016 року скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Енгельса про визнання договорів оренди земельних ділянок розірваними відмовлено.

Ухвалою колегії суддів у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 жовтня 2016 року рішення апеляційного суду Луганської області від 09 червня 2016року скасовано і справу передано на новий апеляційний розгляд, оскільки апеляційний суд неправильно тлумачив умови спірних договорів оренди землі та ч.3 ст.651 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 213, ст. 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення ,яким суд виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно з законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з»ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд у числі інших вирішує також питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення та якими доказами вони підтверджуються, які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Відповідно до вимог ч.1,ч.3 ст.303 ЦПК України ,- під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, але апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є обов’язковою підставою для скасування рішення.

Згідно з ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на основу своїх вимог або заперечень.

Заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Судом першої інстанції встановлено, що на підставі державних актів на землю від 14.04.2010 року і від 21.09.2010 року ОСОБА_2 належать на праві власності чотири земельні ділянки, площею 6,7956га, 6,8857га, 1,2202гата 1,2545га, які розташовані на території Кам’янської сільської ради Новопсковського району Луганської області.

Сторони уклали договори оренди землі:

- 20 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,8857га;

- 21 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 6,7956га;

- 21 вересня 2010 року щодо оренди земельної ділянки, площею 1,2202га;

- 21 вересня 2010 року щодо земельної ділянки, площею 1,2545га, на підставі яких ОСОБА_2 передала СТОВ ім. Енгельса вказані земельні ділянки в оренду строком на 10 років.

12 лютого 2016 року позивач зверталася до СТОВ ім. Енгельса з заявами, в яких повідомляла про розірвання з 23 лютого 2016 року зазначених договорів оренди земельних ділянок в односторонньому порядку відповідно до п.39 цих договорів.

Відповідач в своєму листі від 11 березня 2016року заперечував проти дострокового розірвання договорів оренди землі.

Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що умовами п.39 договорів оренди землі, укладених між ОСОБА_2 та СТОВ ім. Енгельса, встановлена можливість розірвання договорів в односторонньому порядку. Зазначена можливість не обумовлена настанням будь-яких подій та умов, в тому числі невиконанням орендарем умов договору.

З урахуванням зазначених обставин, керуючись ст. ст. 651, 627, 628, 638 ЦК України, ст. 31 Закону України «Про оренду землі», суд першої інстанції дійшов висновку, що вимога позивача про визнання розірваним договорів оренди землі в односторонньому порядку відповідає чинному законодавству.

Судова колегія не може погодитися з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 3 ЦК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ст. ст. 11 ЦК України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов’язки.

Стаття 15 ЦК України зазначає, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить засадам цивільного законодавства.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб’єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника. Загальний переліку таких способів захисту цивільних прав та інтересів зазначений в ст. 16 ЦК України. Власник порушеного права може скористатися не будь-яким, а цілком конкретним способом захисту свого права. Частіше за все спосіб захисту порушеного права прямо визначається спеціальним законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.

Реалізуючі передбачене ст.64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.

Виходячи з ст.16 ЦК України, способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов’язку в натурі; зміна правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб(частина друга статті 16 ЦК України).

У ч.1 ст.627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ч.1 ст.628 ЦК України зміст договору становлять умови(пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов’язковими відповідно до актів цивільного законодавства

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оренду землі»  відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються  Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно з  ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Уразі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Відповідно до п.п. 3, 4 ст. 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Пункт 37 спірних договорів оренди землі передбачено, що дія договору припиняється, зокрема, у разі розірвання договору.

У п.38 кожного з договорів оренди землі сторони передбачили умову про те, що дія договору припиняється за взаємною згодою; за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін внаслідок невиконання другою стороною обов’язків, передбачених договором та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки. Яке істотно перешкоджає її використанню; з інших підстав, визначених законом.

Разом з тим, в п.39 спірних договорів оренди землі сторони передбачили умову про те, що розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку допускається.

Згідно з ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов’язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, сторони в договорі оренди землі передбачили можливість розірвання договору в односторонньому порядку.

Вище викладене свідчить про те, що дія договору припиняється у разі його розірвання, тобто позивач повинна у відповідний спосіб звернутися до суду для захисту свого права.

З матеріалів справи вбачається, що позивач ОСОБА_2 просить визнати розірваними договори оренди землі в односторонньому порядку з 23 лютого 2016 року на підставі ч. 3 ст. 651 ЦК України та п. 39 договорів оренди землі, укладених між сторонами.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 651 ЦК України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим, з чого вбачається, що дана норма права передбачає право на односторонню відмову від договору.

Однак, умовами укладених між сторонами договорів оренди землі допускається саме розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку, а не відмова від договору.

Таким чином, обраний ОСОБА_2 спосіб судового захисту порушеного права – «вважати розірваним договір оренди землі» не відповідає способам, визначеним законодавством, а тому ця обставина є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Виходячи з викладеного, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню на підставі ст.309 ЦПК України.

Представник СТОВ ім. Енгельса просив стягнути з ОСОБА_2 судові витрати. Судова колегія зауважує, що позивач є інвалідом 2 групи довічно, а відповідно до вимог п.9 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» вона звільнена від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.

Керуючись ст. 303, 304, 307, 309,316 ЦПК України, судова колегія

вирішила:

Апеляційну скаргу Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім.Енгельса задовольнити.

Рішення Новопсковського районного суду Луганської області від 22 квітня 2016 року скасувати. Ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2 у задоволення позовних вимог.

Рішення набирає законної сили негайно та може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: