Справа №2-2461-2010

РІШЕННЯ іменем України

м. Селидове 29 листопада 2010 року

Селидівський міський суд Донецької області у складі: головуючого судді-Каніщєвої И.О., при секретарі! ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Селидово цивільну справу за позовною заявою

ПАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення, -ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про звернення стягнення на квартиру та виселення. Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.03.2006 року між позивачем та громадянином ОСОБА_2 був укладений кредитний договір ЖХЛБОКО1000003 відповідно до якого позивач н&дав відповідачу кредит у розмірі 20430,00 гривень, а відповідач зобов'язаний повернути кредит до 15.03.2012 року та сплатити відсотки за користування ним у розмірі 12,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом. Відповідно до умов зазначеного договору погашення заборгованості здійснюється щомісяця в період сплати, позичальник повинен надавати Банку грошові кошти, (щомісяця) для погашення заборгованості за кредитом, яка складається з основної заборгованості по кредиту, за відсотками, комісією та інші витрати. Відповідач зобов'язання передбачені договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим виникла заборгованість за кредитом, яка станом на 21.05.2010 року складає: заборгованість по кредиту у сумі 17774,72| {грн., по процентам за користування кредитом у розмірі 10607,48; по комісії за користування кредитом у розмірі 3288,70 грн.; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором у розмірі 7743,30 грн., що в загальній сумі складає 39414,20 грн. В забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки № БО ІБЄКО1000003 від 16.03.2006 року, відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 року. Згідно ч.І ст.ЗЗ Закону України «Про іпотеку» у разі не виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Враховуючи, що відповідач в добровільному порядку не виплачує заборгованість по кредиту, просить суд звернути стягнення на квартиру відповідача за адресою: Селидове, АДРЕСА_2, яка є предметом іпотеки, шляхом продажу ПАТ комерційний банк „ПриватБанк" від імені відповідача та виселити відповідача з зазначеної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Селидове та стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що на сьогоднішній час відповідач знаходиться у місцях позбавлення волі, на підставі вироку суду від 28.09.2009 року, відповідно до якого відповідачу призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що перебуває у його особистій власності. Крім того, під час слідчих дій було винесено постанову від 14.11.2006 року про накладання арешту на нерухоме майно відповідача у вигляді квартири, яка є предметом іпотеки за договором від 16.03.2006 року укладеним між позивачем та відповідачем, тому враховуючи, що відповідач сплачувати зазначений борг за кредитним договором не має можливості і квартира, що знаходиться під арештом, є його особистою власністю, просив суд на підставі договору іпотеки звернути стягнення на квартиру відповідача за адресою: Селидове, АДРЕСА_2, яка є предметом іпотеки, шляхом продажу ПАТ комерційний банк „ПриватБанк" від імені відповідача та виселити відповідача з зазначеної квартири, зі зняттям з реєстраційного обліку у Відділі у справах громадянства, імміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України в м. Селидове та стягнути з відповідача на їх користь понесені судові витрати.

Відповідач в судове засіданні не з'явився, відбуває покарання в місцях позбавлення волі, про час та місце слухання справи повідомлений належним чином, звернувся до суду з заявою, в якій позовні вимоги визнав в повному обсязі, проти задоволення позову не заперечував.

Суд, заслухав пояснення представника позивача, вивчив матеріали справи, законодавство, що регулює спірні правовідносини дійшов висновку, що у задоволенні позовних вимог необхідно відмовити з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.03.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений кредитний договір № DОІSGК01000003 про надання кредиту у розмірі 20430,00 зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12,00 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 15.03.2012р. Згідно з умовами договору відповідач був зобов'язаний щомісяця сплачувати позивачу відсотки за користування кредитом та погашати кредит. Станом на 21.05.2010 року борг відповідача перед позивачем по кредиту, відсоткам, комісії та пені за несвоєчасне погашення кредиту в загальній сумі складає 39414,20 грн. 16.03.2006 року між позивачем та відповідачем був укладений договір іпотеки № БО ІЗЄКО1000003 відповідно до умов якого відповідач надав в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 року.

Згідно копії договору № БОІБвКО 1000003 від 15.03.2010 року відповідачу був наданий кредит у розмірі 20430,00 гривень на строк до 15.03.2012 року. Відповідач був зобов'язаний забезпечити повернення одержаного кредиту та щомісячно в терміни, встановлені Графіком погашення кредиту та процентів, сплачувати заборгованість за договором.

Згідно розрахунку заборгованості за договором договору № DОІSGК01000003 від 15.03.2010 року заборгованість по кредиту станом на 21.05.2010 року становить в загальній сумі 39414,20 гривень. |і

З метою забезпечення зобов'язань відповідача за кредитним договором було укладено договір іпотеки № DОІSGК01000003 від 16.03.2006 року, згідно якого відповідач, відповідно до умов договору надав в іпотеку нерухоме майно у вигляді квартири , яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, що належить відповідачу на праві власності на підставі договору купівлі-продажу від 14.03.2006 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Позивач виконав свої обов'язки за кредитним договором. Відповідач свій обов'язок за кредитним договором не виконав, заборгованість становить 39414,20 грн

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Статтею 33 Закону України «Про іпотеку», передбачено, що у разі невиконання або не належного виконання боржником основного зобовязання іпотеко держатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки . Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Однак, в матеріалах цивільної справи знаходиться лист слідчого відділу Донецького МУ ГУМУС України в Донецькій області від 19.03.2010 року №11/6 -со де зазначено, що під час розслідування кримінальної справи за обвинуваченням ОСОБА_2О за ст.190 ч.4 КК України з метою забезпечення цивільного позову було винесено постанову від 14.11.2006 року про накладання арешту на особисте нерухоме майно ОСОБА_2 у вигляду квартири за адресою: АДРЕСА_1, і під час судового засідання було встановлено, що зазначену постанову слідчого до теперішнього часу не скасовано.

Крім того, згідно копії вироку Красноармійского міськрайонного суду від 28.09.2010 року, ОСОБА_2 визнаний винним у скоєнні злочинів передбачених ч.4 ст.190, ч.2 ст.358, ч.Зст.358 КК України та на підставі ст.70 УК України йому призначено покарання у вигляді семи років позбавлення волі з конфіскацією всього майна, що знаходиться в його особистій власності.

Вказані обставини не дають виключають можливість задовольнити позовні вимоги, оскільки предмет іпотеки знаходиться під арештом та є предметом конфіскації..

Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 33 Закону України «Про іпотеку», ст. ст. 15, 16, 509, 525, 526, 527, 546, 547, 549, 589, 625, 627, 1050, 1952 ЦК України, ст. ст.3, 5, 57, 58, 59, 60, 64,88, 114, 152, 153, 157, 218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ :

У задоволенні позову ПАТ комерційний банк „ПриватБанк" в особі філії «Донецьке регіональне управління» ПАТ «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про звернення стягнення на квартиру та виселення ЗАТ комерційний банк „ПриватБанк" до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості відмовити у повному обсязі.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Донецької області через Селидівський міський суд шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги або шляхом подання в десятиденний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги.

Суддя